Тема 5. Оцінка кредитоспроможності позичальника
Лекційні питання
5.1. Зміст оцінки кредитоспроможності позичальника.
5.2. Оцінка кредитоспроможності – юридичної особи.
5.3. Оцінка кредитоспроможності – фізичної особи.
5.4. Оцінка кредитоспроможності позичальника – банку.
Ключові поняття та терміни: кредитоспроможність, плато-спроможність, аналіз якісних показників, аналіз кількісних показників, метод коефіцієнтів, метод групувань, метод порівнянь, метод рейтингових оцінок, метод експертних оцінок, ліквідність позичальника, коефіцієнти миттєвої, загальної, поточної ліквідності, фінансова стійкість позичальника, коефіцієнт маневреності власних коштів,коефіцієнт фінансової незалежності, рентабельність позичальника, показники рентабельності, рентабельність влас-ного капіталу, рентабельність активів, рентабельність реалізації продукції, коефіцієнт оборотності активів, коефіцієнт оборотності власного капіталу, коефіцієнт платоспроможності.
Після вивчення теми студент повинен знати:
– сутність та значення оцінки кредитоспроможності позичальника;
– методи оцінювання кредитоспроможності позичальника.
Національний Банк України визначає кредитоспроможність як наявність у позичальника передумов для отримання кредиту та його здатність повернути кредит і відсотки за ним у повному обсязі та в обумовлені договором строки. Поряд з тим значно поширене більш вузьке трактування кредитоспроможності як бажання та здатність підприємства своєчасно погашати заборгованість по залученому фінансуванню. Перше визначення включає додатково оцінку правоздатності підприємства, забезпечення, характеристик продукту. Це трактування більш близьке до оцінки кредитного ризику за угодою, яка типово ділиться на оцінку кредитоспроможності та оцінку ризику продукту.
У сучасних умовах практичної банківської діяльності ряд банків використовують рейтингову оцінку визначення кредитоспроможності позичальника. У цілому механізм оцінки кредитоспроможності потенційних позичальників – юридичних осіб, за рейтингом y сучасних умовах, складається з двох основних етапів аналізу:
– фінансового стану;
– якісних показників діяльності підприємства.
Аналіз фінансового стану – розрахунок і оцінка показників фінансової діяльності потенційного позичальника на основі аналізу його фінансової звітності в розрізі наступних компонентів:
– прибутковість: рентабельність балансу, продажу, капіталу;
– платоспроможність: загальна, миттєва ліквідність, чиста виручка;
– ефективність: оберненість балансу, дебіторської, кредиторської заборгованості;
– фінансова стійкість: коефіцієнти левериджу, маневреності власного капіталу, концентрації власного капіталу.
Показники ліквідності дають змогу оцінити кредитоспроможність підприємства залежно від структури його активів, величина котрих співвідносна із зобов’язаннями і вказує на ліквідність його балансу. Основним критерієм є ліквідність оборотних активів, тобто час, необхідний для перетворення їх у грошову масу.
Серед показників платоспроможності виділяють коефіцієнти за-гальної ліквідності КЛЗ; миттєвої ліквідності КЛМ; чистої виручки КЧВ.
Коефіцієнт загальної ліквідності КЛЗ показує наскільки обсяг короткострокових зобов’язань можна погасити за рахунок ліквідних активів і визначається за формулою:
(5.1)
де ЗЗ – запаси і затрати; ГК – гроші в касі; ДЗ – дебіторська заборгованість; КФВ – короткострокові фінансові вкладення (в сумі оборотні активи); ЗК – поточні короткострокові зобов’язання (короткострокові кредити і розрахунки з кредиторами).
Оптимальне теоретичне значення КЛЗ не менше 2,0. Тобто на кожну гривню короткострокових зобов’язань позичальник має мати не менше 2 грн ліквідних активів.
Коефіцієнт миттєвої ліквідності КЛМ показує наскільки обсяг короткострокових зобов’язань можна погасити за рахунок високо-ліквідних активів і визначається за формулою:
(5.2)
де ГК – гроші в касі; КФВ – короткострокові фінансові вкладення (високоліквідні активи); ЗК – поточні короткострокові зобов’язання (короткострокові кредити і розрахунки з кредиторами).
Оптимальне теоретичне значення КЛМ не менше 0,2.
Коефіцієнт поточної ліквідності КЛП показує наскільки існує можливість погашення короткострокових зобов’язань у встановлені строки і визначається за формулою:
(5.3)
де Ал– ліквідні активи, що складаються з високоліквідних активів, дебіторської заборгованості, отриманих векселів; ЗК – поточні короткострокові зобов’язання (короткострокові кредити і розрахунки з кредиторами).
Оптимальне теоретичне значення КЛП не менше 0,5.
Фінансова стійкість позичальника визначається за коефіцієнтами маневреності власних коштів та коефіцієнтом незалежності.
Коефіцієнт маневреності власних коштів КМ, визначає ступінь мобільності використання власних коштів і розраховується за формулою:
(5.4)
де ВК – власний капітал позичальника; АО – необоротні активи.
Оптимальне теоретичне значення КМ не менше 0,5.
Коефіцієнт незалежності (фінансового левереджу) КН, визначає ступінь фінансового ризику і розраховується за формулою:
(5.5)
де ВК – власний капітал позичальника; З – усі зобов’язання позичальника.
Оптимальне теоретичне значення КН не більше 1,0. Тобто зобов’язання позичальника не можуть перевищувати його власні кошти.
Показники рентабельності включають: рентабельність продажу та рентабельність активів.
Рентабельність активів РА показує прибутковість активів позичальника та розраховується за формулою:
(5.6)
де ЧП – чистий прибуток, А – активи позичальника.
Рентабельність реалізації продукції РРП показує прибутковість реалізованої продукції та розраховується за формулою:
(5.7)
де ЧП – чистий прибуток; ОРП – обсяг реалізованої продукції без ПДВ.
Коефіцієнт грошових потоків позичальника КГП показує співвідношення чистих надходжень на всі рахунки позичальника до суми основного боргу за кредитною операцією та відсотками за нею з урахуванням строку дії кредитної угоди і визначається за формулою:
(5.8)
де Нсм – середньомісячні надходження на рахунки позичальника протягом трьох останніх місяців (за винятком кредитних коштів); N – термін дії кредитної угоди у місяцях; Зм – щомісячні умовно-пос-тійні зобов’язання позичальника (адміністративно-господарські витрати тощо); Зі – податкові платежі та сума інших зобов’язань, що мають бути сплачені з рахунку позичальника протягом періоду дії кредитної угоди; Ск – сума кредиту разом з відсотками за ним.
Оптимальне теоретичне значення КГП не менше 1,5.
Практичне заняття 5.
Практичне застосування методів оцінки
кредитоспроможності позичальника
1. Інформаційне забезпечення оцінки кредитоспроможності позичальника.
2. Аналіз ліквідності балансу позичальника.
3. Аналіз показників фінансового стану позичальника.
4. Аналіз рентабельності діяльності та грошових потоків позичальника.
Перед практичним заняттям студент має знати: економічну сутність оцінки кредитоспроможності позичальника та методику її оцінки для юридичних, фізичних осіб і банківських установ.
Мета практичного заняття: поглиблення теоретичних знань студентів щодо оцінки кредитоспроможності позичальника та отримання практичних вмінь використання методів для її оцінки.
Після практичного заняття студент повинен уміти:
– використовувати методику оцінки кредитоспроможності позичальника на практиці;
– аналізувати ліквідність балансу та фінансову стійкість позичальника;
– застосовувати методику рейтингової оцінки для оцінки кредитоспроможності позичальника.
Приклад розв’язування типової задачі
Задача. За даними балансу ВАТ “Мрія” на звітну дату оцініть платоспроможність, фінансову стійкість, рентабельність позичальника та проаналізуйте його кредитоспроможність.
Таблиця 5.1 – Баланс ВАТ “Мрія” (станом на 1.01 поточного року)
|
Розділ |
Назва статті балансу |
Звітний період, тис. грн |
|
|
початок |
кінець |
||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
АКТИВ |
|||
|
1 |
Необоротні активи – всього |
45300 |
148100 |
|
у т.ч.: основні засоби: |
|||
|
– залишкова вартість |
32450 |
98630 |
|
|
– первісна вартість |
49100 |
120400 |
|
|
– знос |
(16650) |
(21770) |
|
|
2 |
Оборотні активи – всього |
51200 |
94700 |
|
у т.ч.: |
|||
|
– виробничі запаси і товари |
800 |
1100 |
|
|
– векселі одержані |
2000 |
1000 |
|
|
– дебіторська заборгованість |
32400 |
55600 |
|
|
– грошові кошти та їх еквіваленти |
300 |
2700 |
|
|
– поточні фінансові інвестиції |
15700 |
34300 |
|
|
3 |
Витрати майбутніх періодів |
250 |
34 |
|
|
Баланс |
96750 |
242834 |
|
ПАСИВ |
|||
|
1 |
Власний капітал |
65000 |
140000 |
|
2 |
Забезпечення майбутніх витрат і платежів |
– |
– |
Продовження таблиці 5.1
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
3 |
Довгострокові зобов’язання |
18200 |
65800 |
|
4 |
Поточні зобов’язання усього: |
13550 |
37034 |
|
у т.ч.: |
|||
|
– кредиторська заборгованість |
10700 |
15600 |
|
|
– поточні зобов’язання за роз-рахунками |
750 |
19034 |
|
|
– інші поточні зобов’язання |
2100 |
2400 |
|
|
5 |
Доходи майбутніх періодів |
– |
– |
|
|
Баланс |
96750 |
242834 |
Згідно звіту про фінансові результати позичальника відомо наступне: дохід від реалізації – 83751 тис. грн, чистий дохід від реалізації – 69841 тис. грн, чистий прибуток – 15087 тис. грн.
Розв’язування
1. Розрахуємо коефіцієнти платоспроможності позичальника. Коефіцієнт миттєвої ліквідності визначаємо за формулою (5.2). Тоді коефіцієнт миттєвої ліквідності на початок періоду:
Відповідно на кінець періоду:
Незважаючи на тенденцію до зниження показника на кінець звітного періоду, отримані коефіцієнти миттєвої ліквідності значно перевищують допустиме значення (не менше 0,2), що свідчить про можливість повного погашення поточних зобов’язань позичальника швидколіквідними активами.
Розрахуємо коефіцієнт поточної ліквідності за формулою (5.3) відповідно на початок та кінець звітного періоду:
Коефіцієнт поточної ліквідності хоч і знизився протягом звітного року, однак значно перевищує оптимальне значення (не менше 0,5). Отже, позичальник може погашати зобов’язання у встановлені строки.
Розрахуємо коефіцієнт поточної ліквідності за формулою (5.1) відповідно на початок та кінець звітного періоду:
Коефіцієнт загальної ліквідності за звітний період дещо знизився, але перевищує оптимальне значення (не менше 2,0). Отже, позичальник може погасити взяті зобов’язання за рахунок оборотних активів.
2. Розрахуємо показники фінансової стійкості позичальника. Спочатку визначимо коефіцієнт маневреності власного капіталу за формулою (5.4):
Отримані коефіцієнти значно нижчі оптимального значення (не менше 0,5), що говорить про низький рівень мобільності використання власного капіталу. Протягом звітного періоду маємо тенденцію до значного зниження показника.
Розрахуємо коефіцієнт фінансової незалежності позичальника, що визначає ступінь фінансового ризику і розраховується за формулою (5.5):
Отримані показники перебувають в межах оптимальних значень (менше 1,0), що свідчить про незначний ризик в діяльності позичальника, – в основному він використовує власні кошти. Однак є протягом звітного року тенденція до зростання показника.
3. Розрахуємо показники рентабельності позичальника. Визначимо рентабельність активів позичальника за формулою (5.6):
Рентабельність реалізації продукції розрахуємо за формулою (5.7):
Показники рентабельності свідчать, що ВАТ “Мрія” є рентабельним підприємством.
4. Ділову активність позичальника визначаємо за формулою:
Отже, кожна гривня балансової вартості майна позичальника забезпечує отримання 49 коп. виручки від реалізації продукції.
Таким чином, отримані результати проведених розрахунків показують, що позичальник є ліквідним та платоспроможним, але має проблеми з мобільним використанням власного капіталу. Враховуючи належний рівень ліквідності, платоспроможності та ділової активності позичальника, а також невисокий рівень ризиковості його діяльності, є всі підстави вважати ВАТ “Мрія” кредитоспроможним. Оскільки є проблеми з маневреністю власного капіталу, то позичальник може бути віднесений до класу “В” за умови відсутності високоякісної застави. У випадку наявності високоліквідної застави його клас може бути не вищим ніж “Б”.
Завдання для самостійної роботи
Задача 1. За балансом ВАТ “Верес” визначити показники плато-спроможності, фінансової стійкості, платоспроможності та ефектив-ності діяльності потенційного позичальника. Проаналізувати отримані результати щодо оптимальних теоретичних значень показників.
Зробити висновки щодо кредитоспроможності позичальника, якщо згідно звіту про фінансові результати позичальника відомо наступне: дохід від реалізації – 83751 тис. грн, чистий дохід від реалізації – 69841 тис. грн, чистий прибуток – 15087 тис. грн.
Таблиця – Баланс ВАТ “Верес” (станом на 1.01 поточного року)
|
Розділ |
Назва статті балансу |
Звітний період, тис. грн |
|
|
початок |
кінець |
||
|
АКТИВ |
|||
|
1 |
Необоротні активи – всього |
4400 |
5500 |
|
у т.ч.: основні засоби: |
|
|
|
|
– залишкова вартість |
4400 |
5500 |
|
|
– первісна вартість |
5600 |
7000 |
|
|
– знос |
(1200) |
(1500) |
|
|
2 |
Оборотні активи – всього |
32100 |
49300 |
|
У тому числі: |
|
|
|
|
– виробничі запаси і товари |
250 |
600 |
|
|
– векселі одержані |
18500 |
10000 |
|
|
– дебіторська заборгованість |
8400 |
17700 |
|
|
– грошові кошти та їх еквіваленти |
4900 |
7100 |
|
|
– поточні фінансові інвестиції |
50 |
13900 |
|
|
3 |
Витрати майбутніх періодів |
100 |
– |
|
|
Баланс |
36600 |
54800 |
|
ПАСИВ |
|||
|
1 |
Власний капітал |
24700 |
33800 |
|
2 |
Забезпечення майбутніх витрат і платежів |
– |
– |
|
3 |
Довгострокові зобов’язання |
50 |
– |
|
4 |
Поточні зобов’язання усього: |
11850 |
21000 |
|
у т.ч.: |
|
|
|
|
– кредиторська заборгованість |
9900 |
19600 |
|
|
– поточні зобов’язання за розрахунками |
250 |
550 |
|
|
– інші поточні зобов’язання |
1700 |
850 |
|
|
5 |
Доходи майбутніх періодів |
– |
– |
|
|
Баланс |
36600 |
54800 |
Задача 2. В банк “Імідж” звернувся клієнт ВАТ “Мрія” із заявою щодо отримання кредиту. В заяві міститься наступна інформація:
– мета кредиту – придбання сировини для випуску нової продукції;
– сума кредиту – 20000 грн;
– термін кредиту – 6 місяців;
– щомісячні адміністративно-господарські витрати позичальника – 20000 грн;
– щомісячні податкові платежі – 5000 грн;
– заборгованість за іншими кредитами – 0 грн;
– середньомісячні надходження коштів на поточному рахунку – 30200 грн;
– забезпечення – застава оргтехніка в сумі 30000 грн.
За проведеним аналізом грошових потоків позичальника зробіть попередній висновок щодо можливого надання кредиту ВАТ “Мрія”, якщо банк надає кредити юридичним особам під 20 % річних.
Задача 3. За балансом ВАТ “Верес” необхідно здійснити нарахування балів за системою значень показників фінансової діяльності позичальника та визначити рейтингову оцінку для надання короткострокового кредиту. До якого класу можна віднести даного позичальника.
Проблемно-пошукові питання
1. Напрями вдосконалення методик оцінки кредитоспроможності позичальника.
2. Аналіз рейтингових методик оцінки кредитоспроможності позичальника.
3. Практичні підходи вітчизняних банків до рейтингової оцінки кредитоспроможності позичальника.
4. Аналіз грошових потоків як основа оцінки класу платоспроможності позичальника.
Теми доповідей та рефератів
1. Зарубіжний досвід оцінки кредитоспроможності позичальника.
2. Кредитний скоринг: сутність, проблеми та шляхи їх вирішення.
3. Особливості застосування методу коефіцієнтів в процесі аналізу кредитоспроможності клієнта.
4. Роль аналізу ліквідності балансу та фінансового стану позичальника в процесі оцінки банком його кредитоспроможності.
Питання для самоконтролю
1. Сутність та мета оцінки кредитоспроможності позичальника.
2. Фактори впливу на вибір системи показників для оцінки кредитоспроможності позичальника.
3. Які зовнішні і внутрішні джерела інформації про кредитоспроможність потенційного позичальника використовує банк?
4. Які методи оцінки кредитоспроможності позичальника ви знаєте?
5. З якою періодичністю здійснюється оцінка кредитоспроможності позичальників?
6. Які показники характеризують ліквідність балансу пози-чальника?
7. Які існують методи зниження ризику на рівні кредитного портфеля банку?
8. Які показники характеризують фінансовий стан позичальника?
9. Які фінансові показники використовуються для оцінки кредитоспроможності позичальника – юридичної особи?
10. Які показники оцінюють ефективність використання основ-ного та оборотного капіталу позичальника?
11. Які переваги мають методики рейтингової оцінки кредитоспроможності позичальника?
12. Які показники характеризують ділову активність позичальника?
13. У чому полягає сутність аналізу проекту, що кредитується?
14. Вимоги до аналізу грошових потоків позичальника.
15. Особливості оцінки кредитоспроможності позичальника – банку.
16. Сутність та перспективи використання кредитного скорингу.
17. Які якісні показники використовуються для оцінки кредитоспроможності – фізичної особи?
18. Які якісні показники використовуються для оцінки кредитоспроможності – юридичної особи?
19. Які складові експертизи проектів при фінансуванні короткострокових комерційних угод?
Тест поточного контролю
1. Кредитоспроможність (платоспроможність) – це:
а) комплекс заходів, прийомів і методів щодо управління кредитним ризиком у невизначених умовах, з метою мінімізації збитків банку від кредитних операцій;
б) здатність позичальника повністю та у визначений строк роз-рахуватися за своїми борговими зобов’язаннями;
в) здатність позичальника повністю та у визначений строк виконувати взяті на себе зобов’язання перед клієнтом;
г) сукупність методів для прогнозування ризику і ймовірності його настання з метою мінімізації збитків банку.
2. До методів оцінки кредитоспроможності позичальника належать метод…
а) експертних оцінок; в) фінансового аналізу;
б) диверсифікації; г) рейтингових оцінок.
3. До переваг методу коефіцієнтів для оцінки кредитоспроможності позичальника відносяться:
а) порівнянність отриманих результатів;
б) простота розрахунків;
в) різноспрямованість показників;
г) закорельованість показників;
д) немає правильної відповіді.
4. Напрямами оцінки кредитоспроможності є аналіз:
а) кількісних показників позичальника;
б) кількісних характеристик позичальника;
в) якісних характеристик позичальника;
г) тіньової діяльності позичальника.
5. До аналізу кількісних показників позичальника належать:
а) ділова активність; в) наявність забезпечення;
б) ділова репутація; г) грошові потоки.
6. Коефіцієнт миттєвої ліквідності характеризує:
а) як швидко короткострокові зобов’язання можуть бути погашені високоліквідними активами;
б) можливість погашення короткострокових зобов’язань у встановлені строки;
в) наскільки обсяг короткострокових зобов’язань і розрахунків можна погасити за рахунок усіх ліквідних активів;
г) як швидко короткострокові зобов’язання можуть бути перетворені в кредити.
7. До напрямів оцінки кредитоспроможності позичальника – банку належать:
а) виконання банком зобов’язань у минулому;
б) наявність щорічного аудиторського висновку;
в) аналіз якості активів і пасивів;
г) дотримання економічних нормативів НБУ.
8. Результатом оцінки кредитоспроможності позичальника за скоринговим методом є:
а) розраховані диференційовані показники клієнтів;
б) розрахований інтегральний показник кожного клієнта;
в) розраховані рейтингові показники клієнтів;
г) розраховані корельовані показники діяльності клієнта.
9. До якісних характеристик позичальника – фізичної особи належать:
а) вік клієнта; в) платоспроможність клієнта;
б) сукупний чистий дохід; г) соціальна стабільність клієнта.
10. Оптимальне значення коефіцієнта загальної ліквідності позичальника не менше:
а) 0,2; б) 0,5; в) 1; г) немає правильної відповіді.
Література: [1, с. 284–326; 2, c. 155–193].