Тема 8. Облік господарських процесів

 

 Облік процесу постачання

 Облік процесу виробництва

 Облік процесу реалізації, формування

та розподілу результатів господарювання

 

8.1. Облік процесу постачання

 

Господарська діяльність складається з трьох взаємопов’язаних господарських процесів: постачання, виробництва, реалізації.

У процесі постачання здійснюється придбання основних засо­бів, виробничих запасів і товарів, необхідних для забезпечення вироб­ництва або реалізації.

У процесі виробництва здійснюється виготовлення нового про­дукту, надання послуг або виконання робіт, витрачаються основні засоби, виробничі запаси, використовується робоча сила, калькулюється собівартість продукції.

У процесі реалізації продають готову продукцію або товари, одер­жують виручку, виявляють фінансовий результат – прибуток або збиток.

Усі три процеси між собою пов’язані, один випливає з іншого, і разом вони становлять оборот господарських засобів.

Для здійснення виробничої діяльності підприємству потрібні засоби виробництва. Їх підприємство одержує в результаті придбання у постачальників та інших суб’єктів господарювання. Постачальник передає цінності підприємству на підставі товарно-транспортних на­кладних, рахунків-фактур та інших документів. Підприємство оплачує придбані цінності. Придбані матеріальні цінності оприбутковують за фактичною собівартістю, яка складається із купівельної вартості та витрат, пов’язаних з придбанням.

Купівлю основних засобів відносять до капітальних інвестицій, їх відображають за дебетом рахунка 15 “Капітальні інвестиції”. Придбані об’єкти оприбутковують до складу основних засобів, і відоб­ражуються за дебетом рахунка 10 “Основні засоби” та кредитом ра­хунка 15. Виробничі запаси оприбутковують до дебету рахунка 20 “Виробничі запаси”. Витрати на завезення, навантаження, розвантаження та інші, що пов’язані з придбанням виробничих запасів, називаються транспортно-заготівельними витратами. Їх обліковують на рахунку 20, на окремому аналітичному рахунку і списують по мірі витрачання запасів пропорційно їх вартості, вазі або за іншою базою розподілу, складаючи окремий розрахунок.

Кореспонденція рахунків з обліку процесу постачання наведена в таблиці 1.8.

Таблиця 1.8 – Облік процесу постачання

8.2. Облік процесу виробництва

 

Процес виробництва – сукупність операцій з виготовлення продукції. У процесі виробництва використовуються основні засоби, виробничі запаси (сировина), енергія, трудові та природні ресурси, зав­дяки чому і одержують новий продукт. Виробничі витрати використову­ються для калькуляції (обчислення) собівартості окремих видів продукції.

За способом включення до собівартості продукції виробничі витрати поділяються на прямі та непрямі. Прямі витрати – це такі, які безпосередньо пов’язані з конкретним видом виготовлюваної продукції, а тому їх під час виникнення прямо відносять на собівартість конкретної продукції. Непрямі витрати пов’язані з виробництвом кількох видів продукції, а тому їх обліковують окремо і відносять на види продукції шляхом розподілу за встановленим порядком.

Облік витрат на виробництво продукції ведуть на рахунку 23 “Виробництво”. Це активний калькуляційний рахунок, за дебетом якого обліковують витрати на виробництво, за кредитом – вихід продукції з виробництва або списання витрат з виконаних робіт і послуг на сторону.

 

Таблиця 1.9 – Облік процесу виробництва

Непрямі виробничі витрати попередньо обліковують за дебе­том рахунка 91 “Загальновиробничі витрати”, а в кінці місяця їх спису­ють до дебету рахунка 23 в порядку розподілу за об’єктами обліку.

Отже, за дебетом рахунка 23 збираються прямі і непрямі ви­робничі витрати, які становлять собівартість продукції. Для обчислення собівартості одиниці продукції потрібно витрати на її виробництво поділити на кількість отриманої продукції.

На кінець місяця за рахунком 23 може бути дебетове сальдо, яке відображає суму витрат з незавершеного виробництва. При наявності незавершеного виробництва сума витрат, яку відносять на продукцію звітного періоду, визначається так: сума незавершеного виробництва на початок періоду “плюс” витрати за період “мінус” сума незавершеного виробництва на кінець періоду дорівнює сумі витрат, яку відносять на продукцію, одержану у звітному періоді.

Кореспонденція рахунків з обліку процесу виробництва показана в таблиці 1.9.

 

8.3. Облік процесу реалізації, формування

та розподілу результатів господарювання

 

Процес реалізації – це сукупність операцій з продажу готової продукції, виконаних робіт і наданих послуг споживачам. Процес реа­лізації завершує кругообіг засобів і створює передумови для здійснення нового кругообігу.

Тут відбувається передача готової продукції споживачам, одер­жання оплати від них, виявлення результату діяльності. Датою реалізації вважається дата відвантаження (відпуску) продукції покупцям.

Собівартість відвантаженої продукції списують у дебет ра­хунка 90 “Собівартість реалізації” з кредиту рахунка 26 “Готова про­дукція”. У цьому ж звітному періоді потрібно відобразити дохід від проданої продукції: дебет рахунків 30 “Каса” або 36 “Розрахунки з по­купцями та замовниками” і кредит рахунка 70 “Доходи від реалізації”. Доходи від реалізації зменшують на суму податку на додану вартість з реалізації (податкове зобов’язання): дебет рахунка 70 і кредит рахунка 64 “Розрахунки за податками й платежами”.

Рахунки 70 і 90 не мають залишку, є транзитними рахунками і їх закривають на рахунок 79 “Фінансовірезультати”, за яким визна­чають фінансовий результат – прибуток (збиток) як різницю між оборотами за кредитом і дебетом рахунка 79. До дебету рахунка 79 відно­сять також витрати, що не включаються до собівартості виробленої продукції, з кредиту рахунків 92–99, а також суму податку на прибуток. Решту переносять з рахунка 79 на рахунок 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”: дебет рахунка 44 і кредит рахунка 79 – на суму збитків або дебет рахунка 79 і кредит рахунка 44 – на суму прибутку. Операції з обліку процесу реалізації показані в таблиці 1.10.

 

Таблиця 1.10 – Облік процесу реалізації