2.3. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО ПРОЕКТУВАННЯ ВНУТРІШНЬОШАХТНИХ ТРАНСПОРТНИХ СИСТЕМ

1 2 3 4

Наступним етапом виконання проекту є аналіз існуючих схем виробок шахти із вказівкою устаткування, встановленого в добувних і підготовчих вибоях, що дає можливість планування транспортних засобів для транспортування основних і допоміж-них вантажопотоків.

Як види транспорту основного вантажопотоку необхідно передбачати:

. при транспортуванні головними горизонтальними ви-робками − конвеєрний і локомотивний. Вибір варіантів повинен обґрунтовуватися економічно. За умов рівно-значних або близьких за своїми значеннями показниках варто надавати перевагу конвеєрному транспорту;

. конвеєрний для транспортування вугілля горизонталь-ними і похилими дільничними виробками за умов ван-тажопотоку понад 1500-2000 тис. т/рік і терміну служби виробок понад 10 років;

1 2 Рисунок 2.11. Схема пристовбурного двору шахти «Белицька»

. самохідними машинами або конвеєрний при системі ви-їмки короткими механізованими вибоями для транспор-тування вугілля з камер до навантажувальних пунктів на відкаточних штреках. Застосування самохідного транс-порту вимагає відповідного обґрунтування.

Як засоби транспорту основного вантажопотоку необхідно застосовувати:

. потужні стрічкові конвеєри параметричного ряду. Па-раметри конвеєрів повинні забезпечувати можливість прийому на несучий орган вступників хвилинних ван-тажопотоків без просипу вантажу на ґрунт і нормальний режим роботи приводу і стрічки в періоди максималь-ного надходження матеріалу на конвеєр;

. телескопічні стрічкові конвеєри і насувні перевантажу-вачі під лавами для забезпечення швидкого і не трудо-місткого укорочування конвеєрної лінії слід за посуван-ням очисного вибою;

. дволанцюгові скребкові в просіках, печах, збійках за-гальною довжиною 100-150 м, а також у вузлі сполу-чення лавого і дільничного конвеєрного транспорту в наступних випадках: за умов наявності ціликів між ви-боєм і транспортними виробками; на ділянках з непря-молінійними конвеєрними виробками; при збереженні виробки і її перекріпленні слід за посуванням вибою;

. локомотиви (електровози: контактні, акумуляторні, під-вищені частоти, дизелевози і гіровози, відповідно до об-ластей їхнього раціонального застосування) для відко-чування спеціальних поїздів з вугіллям, породою і до-поміжними матеріалами;

. відкаточні посудини: для відкочування вугілля го-ловними горизонтальними виробками, в основному, се-кційні поїзди типу ПС із донним розвантаженням. За умов малих навантажень на навантажувальні пункти допускається відкочування вугілля в поїзздах з вагоне-ток з донним розвантаженням типу ВДК, які повинні

також застосовуватися для відкочування вугілля і поро-ди з підготовчих вибоїв;

− автоматизовані комплекси устаткування навантаження відкаточних посудин на стаціонарних навантажуваль-них пунктах.

Для доставки матеріалів і устаткування повинні застосову-ватися наступні види транспорту:

. головними горизонтальними виробками при конвеєрно-му транспорті основного вантажопотоку − рейковий або монорейковий;

. дільничними виробками − монорейковий, рейковий;

. бортовими виробками − монорейковий;

. бремсбергами і уклонами – монорейковий, рейковий (однокінцеве канатне відкочування або нагрунтова до-рога).

Під час вибору виду транспорту допоміжного вантажопо-току окремої ланки необхідно враховувати вид транспорту ос-новного вантажопотоку даної ланки, кількість перевезених ван-тажів, маршрути проходження і вид транспорту допоміжного вантажопотоку в суміжних ланках, щоб уникнути або звести до мінімуму перевантаження з одного виду транспорту на іншій.

Як засоби допоміжного транспорту необхідно застосовува-ти:

. спеціальну тару (контейнер, піддон і ін.) для об'єднання одиничних, сипучих або наливних допоміжних матеріа-лів у вантажні одиниці;

. спеціальні платформи для транспортування рейковими шляхами устаткування і матеріалів в збільшених одини-цях. Відкочування платформ, також як і пасажирських вагонеток, дільничними виробками повинна здійснюва-тись малогабаритними локомотивами масою до 10 т, а головними магістральними виробками − локомотивами, що використовуються на шахті для транспортування ос-новного вантажопотоку;

. спеціальні пасажирські вагонетки з наступною їхньою заміною пасажирськими секційними поїздами;

. монорейкові дороги з дизелевозом у вибухобезпечному виконанні на шахтах з більшим числом виробок, що сполучаються, а також на шахтах з повною конвеєриза-цією вугілля;

. монорейкові дороги з канатним тяговим органом на вентиляційних і конвеєризованих гірничих виробках ви-їмкових ділянок;

. нагрунтові вантажолюдські канатні дороги на дільнич-них гірничих виробках, що мають змінний профіль рей-кових шляхів з ухилами до 20°.

. моноканатні пасажирські дороги типу МДК із канатним тяговим органом для перевезення людей спеціалізова-ними людськими горизонтальними і похилими гірничи-ми виробками з кутом нахилу до 15°;

. комплекс устаткування однокінцевого канатного відко-чування для транспортування вантажів, а також переве-зення людей похилими гірничими виробками з кутом нахилу 6° – 25°.

Під час вибору видів і типів транспортних засобів повинні враховуватися також наступні вимоги:

. економічність за умов збереження якості матеріалу, що транспортується, і безпечних умов праці;

. однотипність застосовуваних видів транспорту, що по-легшують експлуатацію транспортних систем, відхід і ремонт механізмів;

. можливість роздільної видачі вугілля і породи.

Схеми підземного транспорту будь-якої шахти в кожний момент часу характеризуються взаємопов'язаними просторовим розташуванням транспортних гірничих виробок і засобів транс-порту, що експлуатуються у цих виробках.

Для діючих шахт вони динамічні і періодично змінюються у зв'язку зі зміною розташування очисних і підготовчих вибоїв у межах шахтного поля і заміною засобів транспорту в процесі експлуатації. Схеми транспорту проектованих об'єктів склада-ються на найбільш характерні періоди їхньої експлуатації: здача шахти в експлуатацію, освоєння проектної потужності і макси-

мальне видалення гірничих робіт. Необхідні дані можуть бути взяті з існуючого на кожній шахті перспективного плану роз-витку гірничих робіт.

Технологічна схема підземного транспорту, за якою транс-портуються основний вантажопотік (вугілля) з очисних вибоїв до скіпового стовбура, а також люди, допоміжні матеріали і устаткування до робочих місць, складається з ряду окремих транспортних ланок, об'єднаних між собою вузлами сполучення. Головним визначальним фактором у загальній схемі є схема транспорту основного вантажопотоку з очисного вибою. Вона в значній мірі визначає схему транспорту з підготовчих вибоїв і схему допоміжного транспорту. Схеми допоміжного транспорту відрізняються від схем транспорту вугілля тим, що допоміжні матеріали і устаткування доставляються в шахту стовбурами, а в підземні − виробками спеціального призначення або вентиля-ційними виробками.

Транспортна підземна система шахти може бути розділена на взаємозалежні підсистеми дільничного і магістрального транспорту.

Дільничний транспорт являє собою сукупність транспорт-них засобів і пристроїв, розміщених у горизонтальних і похилих виробках у межах виїмкової панелі, блоку, виїмкової ділянки, поверху за межами видобувної виїмкової ділянки.

Магістральний транспорт являє собою сукупність транс-портних засобів і пристроїв, розташованих у головних горизон-тальних і капітальних похилих виробках, якими здійснюється транспортування вантажів від виїмкових ділянок до пристовбу-рного двору або поверхні шахти.

При тому самому просторовому розташуванні гірничих виробок можливе застосування різних видів транспорту, отже, на кожній шахті можна одержати безліч варіантів технологічних схем транспорту, які будуть відрізнятися один від одного засо-бами транспорту.

Залежно від цього найбільш характерного показника усі технологічні схеми транспорту (основним вантажопотоком) мо-жуть бути розділені на дві принципові групи: з одним видом

транспорту і комбіновані. У свою чергу, ці схеми мають ряд різ-новидів, характерними представниками яких є:

. за умовою одного виду транспорту − схема із транспор-туванням від очисного вибою до пристовбурного двору конвеєрами; схема транспортування від очисного вибою до пристовбурного двору локомотивами;

. за умов комбінованого виду транспорту − схеми із транспортуванням від очисного вибою ярусними і магі-стральними відкаточними виробками локомотивним відкочуванням, а похилими виробками (ухили, бремсбе-рги) − конвеєрами; схема із транспортуванням від очис-ного вибою ярусними відкаточними виробками конвеє-рами з перепуском через гезенк на магістральну відка-точну виробку з локомотивним відкочуванням.

На більшості діючих шахт у зв'язку з розмаїттям гірничо-геологічних і гірничотехнічних умов розроблюваних родовищ найбільш широко застосовують комбіновані схеми транспорту, що з’єднують окремі елементи зазначених схем. Але найбільш перспективним напрямком є повна конвеєризація транспорту основного вантажопотоку.

Основні гірничо-геологічні і гірничотехнічні фактори, що визначають вибір технологічних схем підземного транспорту: кут нахилу пластів, глибина розробки, потужність, природна га-зорясність розроблюваних пластів, розміри шахтного поля, схе-ми і параметри розкриття, підготовки і системи розробки; поря-док відпрацьовування шахтних полів і виїмкових ділянок, схеми і засоби механізації, схеми провітрювання, перетину гірничих виробок, кількість і схеми розташування очисних і підготовчих вибоїв, викривленість гірничих виробок у профілі і плані.

Кут нахилу пласту визначає: схему розкриття; спосіб під-готовки і систему розробки; механізацію очисних і підготовчих робіт; навантаження на очисний вибій, концентрацію гірничих робіт.

Потужність пласта впливає на навантаження транспортних ланок. Зміна виробничої потужності шахти при фіксованому на-вантаженні на лаву викликає зміну числа очисних і підготовчих

вибоїв і, отже, числа пунктів обслуговування основним і допо-міжним транспортом.

Відстань транспортування основного і допоміжного ван-тажопотоків прямо пропорційна розмірам шахтного поля, однак вона залежить також від схеми розкриття, місця закладення стовбурів, способу підготовки шахтного поля, ступеня концент-рації робіт і ін.

Системи розробки (суцільна, стовпова, комбінована) від-різняються інтенсивністю вантажопотоку. Великий вплив на схеми транспорту, особливо допоміжного, і на вибір засобів для його здійснення мають довжина лави і її добове посування, вид механізації і кріплення лави.

Нижче розглядаються найбільш характерні, прогресивні технологічні схеми підземного транспорту і їхніх вузлів, що від-повідають вимогам основних напрямків техніко-економічного розвитку галузей гірничодобувної промисловості.

На рис. 2.12 - 2.13 показані технологічні схеми дільнично-го транспорту стосовно тих, які частіше зустрічаються у техно-логії очисних робіт при системі розробки довгими стовпами.

Найбільш прогресивні два варіанти конвеєрних ліній:

I варіант – із застосуванням під лавою насувного переван-тажувача і перевантаженням вугілля на звичайний стрічковий конвеєр (рис. 2.12);

II варіант – із застосуванням телескопічного комплексу, що складається з телескопічного конвеєра і приставного переванта-жувача. Ці конвеєрні лінії є більше перспективними, але їхнє застосування обмежене у виробках із хвилястим профілем (рис. 2.13).

У дільничних конвеєрних і повітряно-подавальних штре-ках через велику хвилястість ґрунту і значних ухилах і підйомах на окремих ділянках доставка матеріалів і устаткування до очи-сних і підготовчих вибоїв у вагонетках за допомогою електрово-зів не завжди можлива. У таких випадках доцільно застосовува-ти нагрунтові канатні дороги або підвісні монорейкові дороги з канатною або дизельною тягою.

1 2 3 4 Наверх ↑