11. Методологія та теорія вартості Сміта

(1723 –1790 Методології Сміта притаманна двоїстість. Як теоретик і аналітик він досліджує внутрішні зв’язки “фізіології суспільства”, з іншого боку як спостерігач він просто фіксує зовнішні форми та зв’язки у тому вигляді, як вони проявляються на поверхні. така двоїстість методології позначилась на тлумаченні Смітом багатьох економічних категорій: вартості, прибутку, ренти.

Центральне місце в методології досліджень А.Сміта займає концепція економічного лібералізму, в основу якої, як і фізіократи, він поклав ідею природнього порядку, тобто ринкових економічних відно-син. Він виходив з того, що люди, надаваючи один одному послуги, обмінюючись працею і його продуктами, керуються перш за все прагненням до особистої користі. Але переслідуючи особисту користь, кожна людина, вважав він, сприяє інтересам всього суспільства - зростанню виробничих сил. У зв’язку з цим, він пише про «невидиму руку», яка керує складною взаємодією господарської діяльності індивідів, і «економічну людину».

Економічне життя за А.Смітом, розвивається окремо і незалежно від волі людей‚ і їх свідомих поривів. Це дозволило йому зробити висновок про визначенність економічних явищ за об’єктивними законами. Але, керуючись такими міркуваннями, А.Сміт не зміг відо-бразити історичного перехідного характеру способів виробництва: він розглядав економічні категорії в якості вічних, а не історичних законів.

Як і представники класичної школи, А.Сміт прагнув проникнути у внутрішню фізіологію суспільства‚ і в зв’язку з цим широко користувався методом логічної абстракції. Але не менш важливою задачею економічної науки він вважав за необхідність показати конкретну картину економічного життя, виробити рекомендації для економічної політики. Для досягнення цієї цілі‚ він зводив у систему поверхневі явища без зв’язку їх з внутрішнім способом дослідження, яким користувався в першому випадку. Це привело до певного дуалізму його методології. В результаті економічна система А.Сміта наслідувала всі проти-річчя його метода дослідження. І яскравим прикладом того є двостороннє трактування вартості. Свій вплив на економічні погляди Сміта зробило і недостатнє розуміння їм‚ історичних процесів зміни одних економічних відносин - іншими.

Теорія вартості.

 В основу власного дослідження А.Сміт поклав трудову теорію вартості, рахуючи закономірним‚ визначення вартості витраченою працею‚ і обмін товарів‚ відповідно закладеного в цей обмін‚ кількості праці. Їм була здійснена спроба аналізу реальної системи грошово-товарного обміну і ціноутворення‚ в умовах капіталізму вільної конкуренції.

 А.Сміт визначив і розмежував споживчу і мінову вартість товару. «Слово «вартість» - писав він, - має два різні значення: інколи воно означає корисність будь-якого предмета, а інколи, можливість придбання інших предметів, яке дає володіння цим предметом. Першу можна назвати споживчою вартістю, другу- міновою вартістю». При цьому для А.Сміта характерно визначення вартості тільки кількістю праці, але в аналізі ціни на товар, він коливається між різними визна-ченнями мінової вартості:

 вартістю товару є витрачена на його виробництвво праця;

 вартістю товару є праця, на яку може бути куплений товар.

Таке положення вірне тільки в умовах простого товарного виробництва. При капіталізмі ж‚ має місце протилежне явище: кількість праці, яка виражена товаром, в результаті операції купівлі-продажу одержує в свою власність‚ ще більшу кількість праці.

 А.Сміт вважає, що в обміні, при капіталістичних формах господарства, загальний закон рівноцінності товарів втрачає свою силу. Він приходить до висновку, що в умовах капіталізму робочий час перестає бути постійною мірою, який регулює вартість товару. Тому‚ для умов капіталізму йому прийшлося сконструювати іншу теорію, згідно якої вартість товару утворюється шляхом додавання заробітної платні, прибутку і ренти, що припадають на одиницю товару. Але ця теорія не враховувала постійний капітал.

 Раціональним зерном в концепції вартості А.Сміта стало розуміння, що величина вартості визначається не фактичними витратами праці окремого товаровиробника, а тими витратами, які в середньому необхідні для даного стану виробництва. Він також зауважував‚ що кваліфікована і складна праця створює за одиницю часу більше вартості, ніж некваліфікована і проста, і може бути зведена до останьої за допомогою коефіцієнтів.

 Про подальший розвиток А.Смітом теорії вартості свідчило‚ розмежування природньої і ринкової цін товару, причому перша розумілась спочатку‚ як грошове вираження вартості. А.Сміт писав, що природня ціна товару «як би представляє собою центральну ціну, до якої постійно тяжіють ціни всіх товарів». Цим він започаткував дослідження конкретних факторів, що викликали відхилення цін від вартості.

 В цілому ж погляди А.Сміта на співвідношення між вартістю і доходами‚ характеризуються подвійністю і протиріччями, що являється наслідком дуалізму його методології