24. Торія порівняльних переваг Рікардо

В 1817 році Д.Рікардо в своїй роботі “Основи політичної економії та оподаткування” довів що виграш від міжнародної торгівлі для окремої держави не обмежується випадком абсолютних переваг.

Основні припущення:

1)  Кожна країна має фіксовану кількість та структуру ресурсів, причому всі ресурси одного виду повністю ідентичні.

2)  Фактори виробництва можуть вільно переміщуватись між галузями економіки. Це означає, що ціни на ресурси для даної країни однакові.

3)  Відсутній рух факторів виробництва між країнами, тобто мобільність факторів виробництва між країнами дорівнює 0. Внаслідок цього ціни на ці фактори в різних країнах будуть різними, і це є основою для розвитку МТ.

4) Теорія порівняльних переваг базується на трудовій теорії вартості. Це означає, що відносна ціна продукту визначається кількістю праці, витраченої на його виготовлення. А це означає:

     а) у виробничому процесі використовується лиш один ресурс – праця;

     б) витрати всіх інших факторів виробництва вимірюється також кількістю праці, яка необхідна для їх виробництва;

     в) співвідношення між іншими ресурсами та працею є сталим для всіх галузей виробництва.

5)  Кожна країна може застосувати різні технології виробництва, але технологічний рівень виробництва залишається незмінним для кожної країни.

6)  Виробництво характеризується постійними видатками, тобто незалежно від обсягу виробництва на кожну одиницю товару витрачається одна і та сама кількість праці.

7)  В економіці має місце повня зайнятість.

8)  Ринок кожної країни функціонує при доскональній конкуренції

9)  Виробництво і торгівля як на внутрішньому так і на зовнішньому ринку не обмежена торговельними бар’єрами.

10)         Транспортні витрати як на внутрішньому ринку, так і на зовнішньому ринку дорівнюють нулю.

11)         Ми маємо дві країни, які виробляють два товари і торгують між собою цими товарами.

 

	Вино	Сукно
Англія	1 галон = 120 годин праці	1 ярд = 100 годин праці	1 галон вина = 6/5 ярдів сукна 1 ярд сукна = 5/6 галонів вина
Португалія	1 галон = 80 годин праці	1 ярд = 90 годин праці	1 галон вина = 9/8 ярдів сукна 1 ярд сукна = 8/9 галонів вина

За теорією Адама Сміта Португалія має абсолютні переваги в виробництві обох товарів, тобто Англія не може брати участі в МТ.

Але виробництво сукна більш ефективне в Англії, а вина – в Португалії. Якщо обмінювати в Португалії англійське сукно то можна отримати більше вина, ніж в Англії. Якщо ж обмінювати в Англії португальське вино на сукно, то можна отримати більше сукна за 1 галон вина. Отже Португалія має порівняльну перевагу в виробництві вина, а Англія – в виробництві сукна.

Якщо вважати, що на міжнародному ринку співвідношення цих товарів дорівнює 1 галон вина = 1 ярд сукна. Отже обмінюючи вино на сукно на світовому ринку замість обміну на внутрішньому ринку, Португалія економить 10 годин праці, а обмінюючи сукно на вино, Англія економить 20 годин праці. В результаті Англія матиме негативне сальдо торговельного балансу, а Португалія - позитивне.

Таким чином теорія порівняльних переваг спростовує твердження меркантилістів, що МТ – це гра з нульовою сумою.

Висновок: коли виробництво характеризується різними затратами праці – це означає, що внутрішні альтернативні вартості, внаслідок чого, внутрішнє співвідношення цін до встановлення торговельних відносин також різне.