70. Головний принцип, яким необхідно керуватися при наданні першої медичної допомоги. Термін надання першої медичної допомоги.

Якомога швидше надання першої медичної допомоги має вирішальне значення для порятунку людини. У разі сильної кровотечі, ураження електричним струмом, утоплення, припинення сер­цевої діяльності й ядухи та у інших випадках перша медична допомога повинна надаватися негайно. Якщо першої медичної допомоги потребує одночасно велика кількість потерпілих, то визначають терміновість і черговість її надання. Передусім допомогу надають дітям і тим людям, яким безпосередньо загрожує смерть.

Починаючи надавати першу медичну допомогу за комбінованого ураження, передусім визначають послідовність окремих її прийомів.

Усі прийоми першої медичної допомоги слід виконувати дбайливо й обережно. Грубі втручання можуть зашкодити потерпілому й погіршити його стан. Якщо першу медичну допомогу робить не один, а двоє чи кілька людей, то треба діяти злагоджено. У цьому разі один з тих, хто надає допомогу, повинен керувати виконанням усіх прийомів першої медичної допомоги.


72 Поняття про кровотечі. Принципи припинення кровотечі. Артеріальні кровотечі. Венозні кровотечі. Капілярні кровотечі. Можливі наслідки кровотечіі. Характер кровотечі при ушкодженні різних органів.

Під кровотечею розуміють вихід крові з ушкоджених кровоносних судин. Вона може бути первинною, що виникає відразу після ушкодження судин, вторинною, що з’являється через певний час.Залежно від характеру ушкоджених судин розрізняють артеріальні, венозні, капілярні й паренхіматозні кровотечі.

Найнебезпечнішою є артеріальна кровотеча, за якої організм дуже швидко може втратити значну кількість крові. Ознаками артеріальної кровотечі є яскраво червоний колір крові та її витікання пульсуючим струменем. Венозна кровотеча, на відміну від артеріальної, характеризується безупинним витіканням крові, яка має темно-червоний колір, при цьому явного струменя не буває. Капілярна кровотеча виникає у разі ушкодження дрібних судин шкіри, підшкірної клітковини й м’язів. За капілярної кровотечі кровоточить уся поверхня рани. Кровотечі можуть бути зовнішні й внутрішні. У разі зовнішньої кровотечі кров виходить через рани шкірних покривів і видимих слизових оболонок або з порожнин.

При внутрішній кровотечі кров виливається в тканини, органи чи порожнини, це називається крововиливом. Під час крововиливу в тканини кров просочує їх, утворює припухлості, як називають інфільтратами, чи синцями. Якщо кров просочує тканини нерівномірно й внаслідок цього утворюється обмежена порожнина, наповнена кров’ю, то це називається гематомою. Швидка втрата 1—2 л крові, особливо під час важких комбінованих уражень, може призвести до смерті.

Для зупинки кровотечі застосовують кровоспинні джути — стрічкові й трубчасті, а для проведення іммобілізації — спеціальні шини — фанерні, сходові, сітчасті тощо. Під час надання першої медичної допомоги використовують деякі медикаменти — розчин йоду спиртовий 5 % у ампулах чи флакона, 1—2 %-вий спиртовий розчин брильянтового зеленого у флаконі, валідол у пігулках, настоянка валеріани, нашатирний спирт в ампулах, гідрокарбонат натрію (сода харчова) у порошку, вазелін тощо. Для особистої профілактики уражень радіоактивними, отруй­ними речовинами й бактеріальними засобами використовують аптечку індивідуальну.

73Тимчасова зупинка кровотечі. Тривалість припинення постачання крові у кінцівки. Правила накладання джуту (закрутки).

Щоб тимчасово зупинити найнебезпечнішу для життя зовнішню артеріальну кровотечу, накладають джут або закрутку, фіксуючи кінцівку в положенні щонайбільшого згинання, притискаючи артерію вище місця її ушкодження пальцями. Пальцеве притискання артерій — найдоступніший і швидкий спосіб тимчасової зупинки артеріальної кровотечі. Артерії притискають у місцях, де вони проходять поблизу кісти чи над нею.Накладення джута (закрутки) — основний спосіб тимчасової зупинки кровотечі у разі ушкодження великих артеріальних судин кінцівок. Джут накладають на стегно, гомілку, плече й передпліччя вище місця кровотечі, ближче до рани, на одяг чи м’я­ку підкладку з бинта, щоб не прищикнути шкіру. Джутом перетягують доволі сильно, щоб зупинити кровотечу. Але занадто сильного здавлювання тканин можуть травмуватися нервові стовбури кінцівки. Якщо джут накладено недостатньо туго, артері­альна кровотеча посилюється, бо здавлюються тільки вени, якими здійснюється відтік крові з кінцівки. Відсутність пульсації на периферичній судині свідчить про правильність накладення джута.Обов’язково слід вказати дату, годину і хвилину накладення джута, підклавши записку під джут так, щоб її було добре видно. Кінцівку, перетягнуту джутом, тепло вкривають, особливо взимку, але в жодному разі не обкладають грілками. Потерпілому вводять знеболюючий засіб зі шприц-тюбика. Джут слід тримати на кінцівці не більше 1,5—2 годин, щоб уникнути її омертвіння нижче місця притискання джута. Якщо з часу його накладення пройшло дві години, треба пальцем стиснути артерію, повільно, контролюючи пульс, на 5—10 хв послабити джут, потім знову накласти його трохи вище попереднього місця. Таке тимчасове зняття джута повторюють щогодини, поки потерпілому не буде дано хірургічну допомогу, при цьому щоразу роблять певні записи в записці. Якщо джут трубчастий, без ланцюжка й гачка на кінцях, його кінці зав’язують вузлом.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17  Наверх ↑