97.СНД: проблеми ек співробітництва та інтеграції.

Співдружність Незалежних Держав було створено в якості регіонального співтовариства держав у відповідності з підписаною в Мінську угодою про створення СНД, Алма-Атинською декларацією та протоколом до Мінської угоди. Члени:Азербайджан, Вірменія, Республіка Бєларусь, Грузія, Казахстан, Киргизія, Молдова, Російська Федерація, Республіка Таджикистан, Туркменистан, Україна, Узбекистан.

Слід зазначити, що інтеграційні процеси в межах СНД розвиваються в умовах погіршення економічного стану країн-учасниць. Важливим є розуміння того, що в межах СНД відбувається не просто реінтеграція колишнього Радянського Союзу на новій, переважно економічній (а не політичній) основі, а й становлення нових незалежних держав у трансформованому геоекономічному просторі. За масштабами і глибиною ця проблема потребує окремих досліджень, які започатковані економістами і політологами із країн СНД. Необхідно також зауважити, що геоекономічне положення країн СНД формує їх різноспрямовану інтеграційну мотивацію. Поки що потреба у відновленні та розвитку інтеграційних зв'язків визначається для більшості країн СНД, перш за все, їх залежністю від поставок паливно-енергетичних ресурсів, лісоматеріалів, мінеральної сировини, хімічних продуктів, а також коопераційними зв'язками в сфері машинобудівної, радіоелектронної, оборонної промисловості. У той же час, тяжкий стан наукових та виробничих потенціалів колишніх суб'єктів СРСР зумовлює негативність кожного з них до ролі технологічного донора, і як наслідок, відсутність головної передумови до інтеграції. Країнам-учасницям важливо вже в недалекому майбутньому розробити свої зовнішньоекономічні концепції, розставити пріоритети в сфері міжнародного співробітництва, визначити механізми поєднання інтеграційного процесу в СНД з широким використанням міжнародного поділу праці з іншими регіонами світу.

98 Соц.-ек. наслідкі міжн міграції робочої сили для країн ввезення та вивезення.

Міжнародна міграція робочої сили (або трудова міграція) як одна із форм міжнародних економічних відносин являє собою переміщення (переселення) працездатного населення через кордони країни.

Наслідки для країн експортерів: Позитивні:Знижується напруга на внутр. ринку праці завдяки експорту надлишкової роб. сили; Зростають надходження до бюджету у вигляді податків з фірм-посеред-в; Збільш. валютні надходження до країни за рахунок приватних переказів емігрантів; Зрост. рівень життя і добробут залишених вдома членів сімей і утриманців мігрантів за рахун. переказів і речових відправлень; Збільш. можливості приват. Інвест-ня завдяки поверненню на батьківщину особистих коштів, засобів вир-ва мігрантів;Підвищ. тех.-ек. рівень вир-ва внаслідок праці більш  кваліфікованих емігрантів, що повертаються на батьківщину; З’являється можливість створення високоприбуткової галузі з експорту роб. сили; В окремих випадках держава може отримувати компенсацію за вик-ня імпортованих труд. ресурсів.Негативні: Зменш.  “втрата умів”; Зниж. загальна конкурентоспроможність на власному ринку праці в результаті відтоку кваліфікованих, молодих кадрів; Виникає можливість приховування мігрантами доходів і ухилення від податків; Зменш. надходження до бюджету як слідство скорочення кількості потенційних платників податків.

Наслідки для країн імпортерів: Позитивні: Стимулюється розв-к вир-ва внаслідок екстенс. збільш. роб. сили; Зрост. конкурентоспроможність продукції завдяки використанню більш дешевої праці іммігрантів; Зниж. витрати на підготовку та перекваліф-ю власних кадрів; Заповнюються вакансії в непрестижних сферах і галузях ек-ки; Під час криз знижується  соц. напруга за рахунок звільнення іммігрантів; Зменш. бюджетне навантаження завдяки економії коштів по пенсіям та соц. пільгам ; Зрост. Продукт-сть праці робітників і ефект-сть вир-ва в цілому за рахунок конкуренції на ринку праці; Покращується демографічна ситуація в “старіючих” країнах, а в деяких – і генофонд нації.Негативні: Посилюється напруга на ринку праці щодо робітників-резидентів за рахунок найму більш дешевої іноз. Роб. сили; Зрост. витрати на соц. захист іммігрантів; Здійснюється відтік за кордон валютних коштів у вигляді переказів іммігрантів; Збільш. загроза загострення міжнаціональних, міжетнічних, міжконфесійних та інших соц. проблем; Погіршується криміногенна ситуація в країні.