1.Проблема зовнышньої заборгованості України

Залучення іноземного капіталу збільшує ресурси економічного розвитку, але зростання зовнішнього боргу породжує  проблему його обслуговування, яка включає: амортизацію (виплату основної суми); виплату відсотків.

Зобовязання по обслуговуванню зовнішнього боргу виконуються або за рахунок експортної виручки і скорочення імпорту, або шляхом нових позик за кордоном. Для вирішення проблеми заборгованості країни були вимушені брати нові позики, а також – звернутися за допомогою  до стабілізаційної програми МВФ, умови якої включають 4 компоненти:1)відміна або лібералізація валютного та імпортного контролю;2)зниження обмінного курсу місцевої валюти;3)жорстка внутрішня антиінфляційна програма (контроль за кредитами банків, за видатками державного бюджету, за дефіцитом державного бюджету, за ростом заробітної плати, зняття контролю за цінами);4)стимулювання іноземних інвестицій і відкриття економіки країни світовому господарству.

 Заборгованість нашої країни на сьогоднішній день над висока, і надто висока кількість грошей з державного бюджету йде на обслуговування боргу. Зараз прогнозують, що обсяг зовнішнього державного боргу становитиме на 1.01.2006 року 29,3 млрд. доларів, а на 1.01.2011, - 70,2 млрд. доларів. Тож ми повинні підвищити рівень ефективності управління та обслуговування державним боргом. В цілому стабілізація державного боргу в Україні можлива лише за умови розвитку сфери виробництва, що дасть змогу зменшити бюджетний дефіцит. Починаючи з 1994 року МВФ надає кредити Україні. За 1994-2001 роки були підписані проекти співробітництва Світового Банку і України на суму 6,4 млрд дол., з них позики СБ – 4,8 млрд. дол. Видатки на обслуговування зовнішнього боргу становили у 2000 році – 2,9 млн грн (7,6% Зведеного бюджету України). У 1999 році вони становили 16,1% експорту, а в 2000 – вже 18,1%.