Рахунок № 30 “Каса” призначений для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів в касі підприємства.

На дебеті рахунка № 30 “Каса” відображається надходження грошових коштів до каси підприємства, а на кредиті – виплата грошових коштів із каси підприємства.

Каса – самостійний структурний підрозділ підприємства, призначений для зберігання коштів і проведення розрахунків готівкою. Матеріальну відповідальність за збереження коштів і ведення касових операцій покладено на касира, з яким укладають договір про матеріальну відповідальність у формі зобов’язання касира (або іншої уповноваженої особи).

Грошові кошти до каси надходять з рахунків у банках (№  31), внаслідок реалізації товарно-матеріальних цінностей, від підзвітних осіб тощо.

Ліміти залишку готівки в касі для кожного підприємства встановлюються комерційними банками за місцем відкриття рахунка з урахуванням режиму і специфіки роботи підприємства. У разі, якщо ліміт залишку готівки в касі підприємства взагалі не встановлено, вся наявна готівка в його касі на кінець дня має бути здана до банку.

Підприємство  має у своїй касі готівку у межах лімітів залишку і використовувати її з виручки у межах норм. Ліміти залишку готівки в касі визначаються щорічно і у разі необхідності переглядаються.

Сума платежу готівкою одного підприємства іншому підприємству не повинна перевищувати 3 тис. грн. протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами. Платежі понад установлену граничну суму ( 3 тис. грн.) проводяться виключно в безготівковому порядку.

Касові операції оформлюють документами, типові форми яких затверджені наказом Мінстату України № 51  від 15.02.96р.

Надходження і видачу грошей з каси підприємства оформлюють прибутковими й видатковими касовими ордерами, які виписує бухгалтерія, за формами № КО-1 і № КО-2 [див. додаток].

Касові ордери передаються до виконання касирові підприємства безпосередньо бухгалтером, а не через особу, що одержує або вносить гроші.

Касир, що одержав з бухгалтерії касові ордери, повинен перевірити правильність їх оформлення, наявність і дійсність підписів, додатки, перераховані в ордері. Особі, що внесла гроші до каси, видається квитанція. При видачі грошей за видатковим касовим ордером окремій особі касир вимагає пред’явлення документа, який посвідчує особу одержувача. Таким документом є паспорт, закордонний паспорт, військовий квиток, службове посвідчення за наявності на ньому фотокартки й особистого підпису власника. Прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові касові ордери заповнюються бухгалтерією чітко й зрозуміло, без будь-яких підчисток, помарок або виправлень. Прибуткові й видаткові касові ордери до передачі в касу реєструються бухгалтерією в журналі реєстрації касових ордерів, де їм надаються порядкові номери. Касир усі надходження і видачі готівки за прибутковими і видатковими касовими ордерами обліковує у Касовій книзі.

На підприємстві ведеться тільки одна касова книга в національній валюті, в якій касир відображає готівку і рух грошей у касі. Записи у касовій книзі здійснюються за кожним прибутковим і видатковим касовим ордером. Усі касові ордери після їх використання касир підписує, а додані до них документи для запобігання повторного використання погашає штампом або підписом від руки “Одержано”, “Сплачено” із зазначенням дати.

Записи у касовій книзі здійснюються тільки під копірку, тобто у двох примірниках. Наприкінці робочого дня касир підбиває підсумки оборотів за надходженням і видачею грошей та виводить залишки на наступний день. Перші відривні аркуші, що є звітом касира, разом з прибутковими й видатковими касовими ордерами й доданими до них виправдними документами касир передає бухгалтерії під розписку у касовій книзі.

Бухгалтер перевіряє правильність оформлення касових ордерів, їх обґрунтування, виконання записів у касовій книзі і виведеного залишку на кінець дня і проти кожної суми проставляє шифр кореспондуючих рахунків.

Найважливішими вимогами правильного оформлення й обліку касових операцій є:

Þ негайний запис кожної здійсненої касової операції у касову книгу, щоденне визначення підсумків у цій книзі і здача касиром під розписку бухгалтерові касових документів;

Þ виписка бухгалтерією на кожну окрему касову операцію прибуткових і видаткових ордерів, додержання послідовності нумерації та реєстрації цих коштів у реєстрі й передачі для виконання касирові;

Þ погашення касиром спеціальним штампом касових документів з метою запобігання зловживання цими документами шляхом повторного їх використання;

Þ встановлення наказом керівника підприємства осіб, що мають право підписувати касові документи, наявність у касира зразків підписів цих осіб і не припустимість виконання касових операцій по не підписаних документах.

Головний бухгалтер з метою контролю повинен не менше одного разу на місяць перевіряти готівку в касі, складати акт і доповідати керівникові підприємства. Керівник підприємства несе відповідальність за збереження грошей, правильне й доцільне  їх використання.

Керівник підприємства повинен надавати касирові охорону при транспортуванні грошових коштів і цінностей з установи банку. При транспортуванні грошових коштів касирові, супроводжуючим його особам забороняється: розголошувати маршрут руху і розмір суми грошових коштів і цінностей, що перевозяться, допускати до салону транспортного засобу осіб, які не призначені керівником підприємства для доставки, користуватися супутнім або громадським транспортом.

Підприємство одержує готівку з банку через касира за грошовим чеком, виписаним на його ім’я.

Для одержання в банку чекової книжки, в якій знаходяться чеки, потрібно заповнити відповідну заяву, в котрій зазначаються, прізвище, ім’я та по батькові касира і зразок його підпису. Заява підписується керівником і головним бухгалтером і засвідчується печаткою підприємства. Згідно з цією заявою касир одержує чекову книжку на 25 або 50 чеків. Щоб зняти готівку зі свого рахунка в банку, бухгалтер заповнює грошовий чек, підписує його разом з керівником і передає касирові. Касир попередньо ( як правило за 1 – 2 дні) замовляє необхідну суму в банку, а потім одержує її за чеком. Корінець чека є виправдним документом для записів касових операцій в облікових реєстрах.

Готівку, одержану з рахунків у банку до каси, витрачають за суворо цільовим призначенням.

Здача готівки на рахунки в банках оформлюється видатковим касовим ордером. Касир, щоб здати готівку, повинен заповнити первинний документ “Об’ява на внесок готівкою”, який може одержати в оператора банку.

Цей документ складається з трьох частин. Верхня частина залишається у банку, середня частина (квитанція) передається касирові. Нижня частина також повертається касирові, але тільки після проведення банком відповідної операції й разом з банківською випискою.

Для забезпечення збереження грошових коштів бухгалтерія повинна здійснювати раптові перевірки не менше одного разу на квартал з перерахуванням всіх цінностей, що знаходяться у касі, й складати відповідні акти.

Виявлені перевірками лишки грошових коштів оприбутковуються до каси на користь бюджету, а нестача стягується з касира.

Схему відображення операцій на рахунку № 30 “Каса” наведено в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2

Кореспонденція рахунків з обліку готівки на підприємстві

№ п/п	Зміст господарських операцій	Кореспонденція рахунків		Сума, грн.
		Дебет	Кредит
1	Надійшла й оприбуткована до каси готівка з відповідних рахунків в банку	301, 302	311, 312	67000
2	Надійшла до каси виручка від реалізації продукції	301	361	2500
3	Погашена дебіторська заборгованість готівкою	301	377, 361, 65, 374	2300
4	Надійшов до каси невикористаний залишок підзвітної суми	301	372	400
5	Засновники внесли до каси готівку в рахунок їх вкладів до Статутного капіталу підприємства	301	46	1400
6	Надійшла до каси готівка від дочірніх підприємств	301	682	2870
7	До каси повернуті лишки одержаної заробітної плати	301	66	300
8	Оплачено готівкою різні загальновиробничі і адміністративні витрати	91, 92	301	255
9	Сплачена працівникам підприємства заробітна плата	661	301	10000

 

Бухгалтерія після одержання звіту касира здійснює перевірку обґрунтованості всіх записів у звіті, проставляє кореспонденцію рахунків на кожному документі і заповнює журнал-ордер № 1 по кредиту рахунка № 30 “Каса” і відомість  № 1 по дебету цього рахунка, в яких реєструє одержані й видані кошти за цільовим призначенням.

У журналі-ордері № 1 показуються витрати грошових коштів з кредиту рахунка № 30 в дебет рахунків обліку виробничих витрат, матеріальних цінностей, розрахунків з працівниками підприємства, з підзвітними особами, депонентами та ін.

Наприкінці місяця в журналі-ордері № 1  і відомості № 1 підраховують надходження й витрати готівки і визначають на 1-ше число наступного місяця залишок коштів у касі, який має бути тотожним такому ж показникові в касовій книзі. Підсумкові дані цих регістрів записують до головної книги.

3.5. Облік розрахунків підприємства

Сума заробітної плати, що підлягає до виплати кожному працівнику на базовому підприємстві визначається у розрахунковій або у розрахунково-платіжній відомості, де заз­начаються:

•  сума нарахованої заробітної плати;

•  надбавки та доплати;

• нарахування відпусткових та за листком тимчасової непрацездатності;

•  утримання із заробітної плати.

Практична організація оплати праці базується на державному й договірному регулюванні її абсолютного рівня та механізмі визначення індивідуальної заробітної плати всіх окремих категорій працівників (робітників, спеціалістів, службовців, керівників) підприємств та установ різних форм власності. Основним організаційно-правовим інструментом обґрунтування диференціації заробітної плати  працівників різних суб’єктів господарювання є тарифно-посадова система, основні елементи якої такі: тарифно-кваліфікаційні довідники; кваліфікаційні довідники посад керівників, спеціалістів і службовців; тарифні сітки й ставки; схеми посадових окладів або єдина тарифна сітка.

Основними вимірниками результатів (затрат) праці є кількість виготовленої продукції (обсяг робочий час, тобто кількість днів (годин), протягом яких працівник фактично був зайнятий (працював) на підприємстві (в організації). Такому поділу вимірників затрат праці відповідають дві форми заробітної плати, що базується на тарифній системи, - відрядна та погодинна.

Документи, пов'язані з обліком особового складу працівників та їх оплатою праці, зберігаються в архіві 75 років.

Узагальнення інформації про розрахунки з персоналом з оплати праці (за всіма видами заробітної плати, премій, допомоги тощо), а також про неодержану персоналом у встановлений термін суму заборгованості з оплати праці (розрахунки з депонентами) ведеться на рахунку 66 “Розрахунки за виплатами працівникам”.

За кредитом рахунка 66 відображаються нарахована працівникам підприємства основна та додаткова заробітна плата, премії, допомога з тим­часової непрацездатності, інші нарахування, за дебетом - виплата заробіт­ної плати, премій, допомоги тощо, а також суми утриманих податків, пла­тежів за виконавчими документами, вартість одержаних матеріалів, про­дукції та товарів у рахунок заробітної плати та інші утримання із сум оплати праці персоналу.

Нараховані, але не одержані персоналом у встановлений арок суми з оп­лати праці відображаються за дебетом субрахунка 661 "Розрахунки за заробі­тною платою" та кредитом субрахунка 662 "Розрахунки з депонентами".

Відомості про нарахування заробітної плати, проведених утримань та видачі заробітної плати на руки відображається у розрахунково-платіжній відомості [див. додаток].

Аналітичний облік розрахунків з персоналом ведеться за кожним працівни­ком, видами виплат та утримань.

3.6. Облік доходів та витрат підприємства

На кредиті рахунка № 70 "Доходи від реалізації" відображається загальний дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тобто без вирахування наданих знижок, повернення проданих товарів та податків з продажу (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Фінансові результати утворюються з доходів діяльності підприємства за вирахуванням витрат діяльності.

Чистий дохід (виручка від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу {виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відповідних податків, зборів, знижок тощо.

Валовий прибуток (збиток) розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).

Чистий прибуток (збиток) розраховується як алгебра­їчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податків з надзвичайного прибутку.

Бухгалтерськими документами з обліку доходів від реа­лізації виступають: "Прибутковий касовий ордер", виписка банку, "Рахунок-фактура", "Товарно-транспортна накладна", "Наклад­на вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів", та ін.

Віднесення доходу від реалізації на фінансові результати від основної діяльності здійснюється на підставі розрахунку (довідки) оформленої працівниками бухгалтерії.

Узагальнення даних по рахунку 70 "Доходи від реалізації" здійснюється при журнально-ордерній формі обліку у журналі-ордері № 8.

До виробничої собівартості продукції на підприємстві включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; загальновиробничі витрати.

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купованих напівфабрикатів і комплектуючих виробів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат.

До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат.

До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат.

За способами перенесення вартості на продукцію витрати поділяються на прямі і непрямі.

Прямі затрати безпосередньо пов'язані з виготовленням продукції і напряму включаються до собівартості.

Непрямі затрати не можна прямо віднести на  собівартість продукції, а потрібно розподіляти за видами продукції (робіт, послуг).

До прямих виробничих затрат належать: сировина й основні матеріали, комплектуючі вироби і напівфабрикати, паливо та електроенергія на технологічні цілі, затрати на оплату праці виробничих робітників.

До непрямих затрат належать: адміністративні та управлінські витрати, амортизаційні відрахування, витрати по збуту та реалізації продукції, включаючи витрати на рекламу, науково-дослідницькі роботи, проценти за кредити незалежно від терміну кредитування і страхові платежі, одержання і розмноження інформації, опалення, поштово-телеграфні витрати та інші збутові, загальноуправлінські та загальногосподарські витрати.

Рахунок 23 "Виробництво" використовується для обліку на окремих субрахунках витрат.

За дебетом рахунка 23 "Виробництво" відображаються прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, а також розподілені загальновиробничі витрати та втрати від браку продукції (робіт, послуг), за кредитом - суми фактичної виробничої собівартості завершеної виробництвом продукції, виконаних робіт та послуг.

Аналітичний облік за рахунком 23 "Виробництво" ведеться за видами ви­робництв, за статтями витрат і видами або групами продукції, що виробляється. На великих виробництвах аналітичний облік витрат може вестися за підроз­ділами підприємства та центрами витрат і відповідальності.

Облік напівфабрикатів власного виробництва на окремому рахунку ведуть підприємства, у яких напівфабрикати, крім використання у виробництві, реалізуються на сторону як готова продукція. Зокрема, на цьому рахунку можуть облічуватися виготовлені підприємством напівфабрикати.

На підприємствах, на яких напівфабрикати власного виробництва використовуються тільки для власних виробничих потреб, їх рух і залишки облічуються на рахунку 23 "Виробництво".

До готової належить продукція, обробка якої закінчена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із замовниками і відповідає технічним умовам і стандартам.

Для узагальнення інформації про наявність та рух готової продукції підприєства Планом рахунків передбачено активний балансовий рахунок 26 "Готова продукція".

За дебетом рахунка 26 "Готова продукція" відображаються надходженння готової продукції власного виробництва за фактичною виробничою собівартістю що визначається відповідно до П(С)БО 16 "Витрати", або за нормативною вартістю, що визначається, відповідно до П(С)БО 9 "Запаси", за кредитом вибуття готової продукції унаслідок продажу, безоплатної передачі тощо.

Аналітичний облік готової продукції ведеться за видами готової продукції.

У разі потреб підприємства аналітичний облік ведеться за матеріально відповідальними особами, найменуванням готової продукції, сортом, кількістю, ціною та сумою.

Типова кореспонденція рахунка 26 "Готова продукція" для відображення господарських операцій

1.   Виготовлення  і  передача  на  склад  готової  продукції  (крім продукції сільськогосподарського виробництва):

Дебет   26  "Готова продукція"

Кредит  23 "Виробництво" на суму 950грн.

2. Реалізація готової продукції:

•   на суму доходу від реалізації:

Дебет   31   "Рахунки в банках"

Кредит  701  "Дохід від реалізації готової продукції" на суму 850грн.

•   на собівартість реалізованої готової продукції:

Дебет 901   "Собівартість реалізованої готової продукції"

Кредит    26 "Готова продукція" на суму 1000грн.

•   на суму ПДВ:

Дебет                701  "Дохід від реалізації готової продукції"

Кредит    641 "Розрахунки за податками" на суму 200грн.

(аналітичний рахунок "Розрахунки за податком на додану вартість")

3. Повернення забракованої готової продукції для виправлення браку:

Дебет   23  "Виробництво"

Кредит  26  "Готова продукція" на суму 550грн.

4. Списання нестачі готової продукції за їх балансовою вартістю:

Дебет    947 "Нестачі і втрати від псування цінностей"

Кредит  26  "Готова продукція" на суму 650грн.

5. Списання втрат готової продукції внаслідок надзвичайних подій:

Дебет   99  "Надзвичайні витрати"

Кредит  26  "Готова продукція" на суму  1250грн.

6. Списання відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від її вартості за нормативними цінами:

Дебет             901   "Собівартість реалізованої готової продукції"

Кредит   26 "Готова продукція" на суму 2250грн.

4. Аналіз фінансового стану підприємства

В таблиці 4.1. наведемо дані для аналізу фінансового  стану підприємства.

Таблиця 4.1

Порівняльний аналітичний баланс ТзОВ “Лісоводське”

Показники	2008 рік				2009 рік				Відхилення
	Тис. грн.		%		Тис. грн.		%		абсолютне		відносне		%
1	2		3		4		5		6		7		8
АКТИВ
І. Необоротні активи
1.1. Незавершене будівництво	207,9		2,0		165,8		0,6		- 42,1		- 20,3		- 1,4
1.2. Основні засоби (залишкова вартість)	4112,7		40,3		17382,4		68,2		+ 13269,7		+ 322,7		+ 27,9
1.3. Інші фінансові інвестиції	25,1		0,3		73,0		0,3		+ 47,9		+ 190,8		-
Усього за розділом І	4345,7		42,6		17621,2		69,1		+ 13275,5		+ 305,5		+ 26,5
П. Оборотні активи
2.1. Виробничі запаси	1923,0		18,9		3054,0		12,1		+ 1131,0		+ 58,8		- 6,8
2.2. Незавершене виробництво	66,3		0,7		105,4		0,5		+ 39,1		+ 60,0		- 0,2
2.3. Готова продукція	1154,0		11,3		1114,6		4,5		- 39,4		- 3,4		- 6,8
2.4. Дебіторська заборгованість	2137,3		20,9		2857,1		11,0		+ 719,8		+ 33,7		- 9,9
2.5. Інші поточні фінансові інвестиції	-		-		300,0		1,0		+300		-		+ 1,0
2.6. Грошові кошти ти їх еквіваленти	571,4		5,6		440,6		1,8		- 130,8		- 22,9		- 3,8
Усього за розділом П	5852,0		57,4		7871,7		30,9		+ 2019,7		+ 34,5		- 26,5
БАЛАНС	10 197,7		100		25 492,9		100		+ 15295,2		+ 150		-
ПАСИВ
І. Власний капітал
1.1. Статутний капітал		138,9		1,4		138,9		0,5		-		-		- 0,9
1.2. Інший додатковий капітал		7391,7		72,5		20126,9		79,0		+ 12735,2		+ 172,3		+ 6,5
1.3. Резервний капітал		34,7		0,3		34,7		0,1		-		-		- 0,2
1.4. Нерозподілений прибуток		72,7		0,7		3316,0		13,0		+ 3243,3		+ 4461,2		+ 12,3
Усього за розділом І		7638,0		74,9		23616,5		92,6		+ 15978,5		+ 209,2		+ 17,7
Ш. Довгострокові зобов’язання
3.1. Інші довгострокові фінансові зобов’язання		279,6		2,7		135,8		0,5		- 143,8		- 51,4		- 2,2
Усього за розділом Ш		279,6		2,7		135,8		0,5		- 143,8		- 51,4		-2,2
ІV. Поточні зобов’язання
4.1. Короткострокові кредити		400,0		4,0		300,0		1,6		- 100,0		- 25,0		- 2,4

Продовження таблиці 4.1

1	2	3	4	5	6	7	8
4.2. Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями	85,5	0,8	60,0	0,1	- 25,5	- 29,8	- 0,7
4.3. Кредиторська заборгованість	1767,4	17,3	1339,7	5,1	- 427,7	- 24,2	- 12,2
4.4. Інші поточні зобов’язання	27,2	0,3	40,9	0,1	+ 13,7	- 50,4	- 0,2
Усього за розділом ІУ	2280,1	22,4	1740,6	6,9	- 539,5	- 23,7	- 15,5
БАЛАНС	10 197,7	100	25 492,9	100	+ 15295,2	+ 150	-

 

Позитивним є збільшення власного капіталу на 15978,5 тис. грн. (209,2%) та зменшення довгострокових і поточних зобов’язань на 143,8 тис. грн. (51,4%) і 539,5 тис. грн. (23,7%) відповідно. За звітний рік спостерігається також збільшення вартості оборотних і необоротних активів на 13275,5 тис. грн. (305,5%) і 2019,7 тис. грн. (34,5%) відповідно .Це свідчить про те, що завод активно працює. Негативним моментом є збільшення дебіторської заборгованості на 719,8 тис. грн., що складає 33,7% від її величини на початок року.

Як видно з таблиці 4.1, відбулися значні зміни в структурі активів підприємства. Якщо на початок року необоротні активи складали 42,6% від загальної суми балансу, то на кінець року вони склали 69,1%, тобто їх питома вага зросла на 26,5%. Відповідно на таку величину зменшилися в структурі активів оборотні активи. Не дивлячись на те, що сума дебіторської заборгованості зросла, її питома вага у валюті балансу зменшилася з 20,9% до 0,6%.

Аналізуючи структуру пасиву балансу, слід відзначити як позитивний момент фінансової стійкості заводу високу частку власного капіталу – 74,7% на початок року та 92,6% на кінець року. Питома вага довгострокових та поточних зобов’язань, незначна – на початок року 2,7% та 22,4% відповідно, на кінець року – 0,5% та 6,9%. Як в абсолютному виражені, так і за питомою вагою спостерігається значне зменшення поточних зобов’язань.

ТОВ “Взутекс-2” не має гарної структури свого капіталу.

Інформація, яка наводиться в пасиві балансу дає змогу визначити зміни в структурі власного і позикового капіталу, розмір залучених в оборот довгострокових і короткострокових позикових коштів. Пасив показує, звідки взялися кошти і комі підприємство за них зобов’язане.

Фінансовий стан підприємства в багатьох випадках залежить від того, які кошти має підприємство, звідки вони взялися і куди вкладені.

Велике значення для самостійності і незалежності підприємства має власний капітал. Якщо частка власного капіталу більша, то для кредиторів та інвесторів це краще, оскільки в них є впевненість щодо повернення своїх вкладень. Чим більша частка власного капіталу і менша – позикового, тим менший фінансовий ризик. Але, як показує практика, ефективність використання позикового капіталу більша, ніж ефективність використання власного. Це пояснюється рядом причин.

1) для того, щоб взяти позикові кошти, позичальник обов’язково повинен обґрунтувати мету;

2) позикові кошти беруться під певний процент, тому у позичальника ще більше підвищується відповідальність перед кредиторами за повернення боргу;

3) якщо кредитором виступає банк, то він постійно контролює витрачання позикових коштів на визначену мату і хід роботи підприємства;

4) юридичне оформлення документів про надання позикових коштів означає юридичну відповідальність; надання цих коштів на певний термін означає повернення їх у встановлений строк;

5) у разу недосягнення поставленої мети підприємство може просто “проїсти” свій власний капітал і нічим не ризикувати, крім того, що стає біднішим.

У зв’язку з цим оцінимо структуру джерел фінансових ресурсів.

Таблиця 4.2

Оцінка структури джерел фінансових ресурсів ТзОВ “Лісоводське”

№п/п	Показники	2008 рік	2009 рік	Відхил.
1	Коефіцієнт фінансової незалежності	74,9	92,6	+17,7
2	Коефіцієнт фінансової залежності, %	25,1	7,4	-17,7
3	Коефіцієнт фінансового ризику	33,5	7,9	-25,6

Структура джерел фінансових ресурсів характеризується трьома показниками:

è коефіцієнтом фінансової незалежності, який розраховується як відношення власного капіталу до загального капіталу (валюти балансу):

К_фн = ВК / ВБ

è коефіцієнтом фінансової залежності, який характеризує частку боргу у загальному капіталі і розраховується як відношення позикового капіталу до загального капіталу (валюти балансу):

К_фз = ПК / ВБ

è коефіцієнтом фінансового ризику:

К_фр = ПК / ВК

Зростання коефіцієнта фінансової незалежності та зменшення коефіцієнтів фінансової залежності та фінансового ризику свідчать про більш стійкий фінансовий стан заводу, що склався в 2093 році.

При подальшому аналізі вивчимо динаміку і структуру власного і позикового капіталу, з’ясуємо причини змін окремих їх складових і дамо оцінку цим змінам за аналізований період.

Розглянемо фактори, які вплинули на формування власного капіталу.

Розглянемо склад і структуру позикових коштів ТзОВ “Лісоводське”

Таблиця 4.3

Склад і структура позикових коштів ТзОВ “Лісоводське”

№п/п	Показники	2008 рік		2009 рік		Відхилення
		Тис.грн.	Питома вага, %	тис.грн	Питома вага, %	тис.грн.	Питома вага, %
1	Довгострокові зобов’язання	279,6	11,0	135,8	7,2	-143,8	-3,8
2	Короткострокові кредити банків	400,0	15,6	300,0	16,0	-100,0	+0,4
3	Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями	85,5	3,4	60,0	3,2	-25,5	-0,2
4	Кредиторська заборгованість	1764,4	68,9	1339,7	71,4	-427,7	+2,5
5	Інші поточні зобов’язання	27,2	1,1	40,9	2,2	+13,7	+1,1
6	Всього залучених коштів	2559,7	100,0	1876,4	100,0	-683,3	-

З таблиці 4.3 ми бачимо, що ТзОВ використовує у своїй діяльності як довгострокові, так і поточні позикові кошти. За звітний період їх величина зменшилася на 683,3 тис. грн., або на 26,7%. Це відбулося за рахунок зменшення кредиторської заборгованості на 427,7 тис. грн., довгострокових зобов’язань на 143,8 тис. грн., короткострокових кредитів банків на 100 тис. грн. та незначного зменшення поточної заборгованості за довгостроковими зобов’язаннями на 25,5 тис. грн. при незначному зростанні інших поточних зобов’язань на 13,7 тис. грн. В складі позикових коштів найбільшу питому вагу має кредиторська заборгованість, яка зросла за звітний рік на 12,5%.

Окремо проаналізуємо наявність, склад і структуру кредиторської заборгованості, частоту і причини створення прострочення кредиторської заборгованості.

Таблиця 4.4

Аналіз складу, структури і динаміки

кредиторської заборгованості підприємства

№п/п	Показники	2008 рік		2009 рік		Відхилення
		Тис.грн.	Питома вага, %	тис.грн	Питома вага, %	тис.грн.	Питома вага, %
1	Кредиторська заборгованість за товари, роботи	1225,2	69,3	642,0	47,9	-583,2	-21,4
2	Поточні зобов’язання за розрахунками: - з бюджетом - з позабюджетних платежів - зі страхування - з оплати праці - з учасниками	110,3 19,7 28,0 142,4 241,8	6,2 1,1 1,6 8,1 13,7	90,8 10,7 20,0 138,1 438,1	6,8 0,8 1,5 10,3 32,7	-19,5 -9,0 -8,0 -4,3 +196,3	+0,6 -0,3 -0,1 +2,2 +19,0
3	Усього	1767,4	100,0	1339,7	100,0	-427,7	-

Результати розрахунків, наведені в таблиці 4.4 свідчать про зменшення кредиторської заборгованості на 427,7 тис. грн., що складає 24,2%. При цьому значно знизилися кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги (на583,2 тис. грн.), зменшилися поточні зобов’язання за розрахунками з бюджетом – на 19,5 тис. грн., з позабюджетних платежів – на 9,0 тис. грн., зі страхування – на 8,0 тис. грн., з оплати праці – на 4,3 тис. грн., а поточні зобов’язання за розрахунками з учасниками зросли на 196,3 тис. грн.

Зменшення кредиторської заборгованості в цілому заслуговує позитивної оцінки, але керівництву все ж таки треба звернути увагу на високий рівень кредиторської заборгованості за товари, роботи і послуги.

Активи підприємства – це все те, що має вартість, належить підприємству і відображається в активі бухгалтерського балансу. В активі бухгалтерського балансу відображається інформація про розміщення капталу, про вкладення його в конкурентне майно, матеріальні цінності, про витрати підприємства, готову продукцію, про залишки вільної готівки.

Таблиця 4.5

Аналіз складу і структури активів ТзОВ “Лісоводське”

Показники	2008 рік		2009 рік		Відхилення
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	абсолютне	відносне	%
1	2	3	4	5	6	7	8
1. Необоротні активи	4345,7	42,6	17621,2	69,1	+ 13275,5	+ 305,5	+ 26,5
2. Оборотні активи	5852,0	57,4	7871,7	30,9	+ 2019,7	+ 34,5	- 26,5
3. Усього	10 197,7	100	25 492,9	100	+ 15295,2	+ 150	-
4. Матеріальні оборотні засоби	3143,3	53,7	4274,0	54,3	+1130,7	+36,1	+0,6
5. Грошові кошти та їх еквіваленти	571,4	9,8	740,6	9,4	+169,2	+29,6	-0,4
6. Дебіторська заборгованість	2137,3	36,5	2857,1	36,3	+719,8	+33,7	-0,2
7. Всього оборотних засобів	5852,0	100,0	7871,7	100,0	+2019,7	+34,5	-

 

За звітний рік загальна сума капіталу зросла на 15295,2 тис. грн. (150%). Це відбулося за рахунок збільшення необоротних активів на 13 275,5 тис. грн. (305,5%) та оборотних активів на 2019,7 тис. грн. (34,5%). Темпи зростання необоротного капіталу значно перевищили темпи зростання оборотного капіталу і тому відбулися суттєві зміни в структурі загального капіталу. Так, на початок року частка необоротного капіталу склала 42,6% і 57,4% від загального капіталу складав оборотний капітал. На кінець року це співвідношення склало 69,1% і 30,9% відповідно.

Як бачимо, частка оборотного капіталу зменшилася на 26,5%. При цьому спостерігаються зміни і в складі самого оборотного капіталу. Треба

зазначити, що в динаміці відбулося збільшення по всіх складових оборотних засобів. Найбільшу питому вагу в їх складі як на початок, так і на кінець року мають матеріальні оборотні засоби.

Після загального аналізу активів підприємства дослідимо основний капітал. Основний капітал – це вкладення засобів з довгостроковими цілями в нерухомість, акції, облігації тощо.

Основні фонди посідають особливе місце в основному капіталі і мають основну питому вагу в іммобілізованих активах. У сучасних умовах господарювання первинна вартість основних засобів втратила свою значимість. Користувачів інформації цікавить реальна їх вартість на сьогодні. Тому в валюту балансу вони входять за залишковою вартістю.

Таблиця 4.6

Аналіз основного капіталу ТзОВ “Лісоводське”

Показники	2008 рік		2009 рік		Відхилення
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	абсолютне	відносне	%
1	2	3	4	5	6	7	8
1. Незавершене будівництво	207,9	2,0	165,8	0,6	- 42,1	- 20,3	- 1,4
2. Основні засоби (залишкова вартість)	4112,7	40,3	17382,4	68,2	+ 13269,7	+ 322,7	+27,9
3. Знос	4557,6	-	20193,7	-	+15636,1	-	-
4. Довгострокові фінансові інвестиції	25,1	0,3	73,0	0,3	+ 47,9	+ 190,8	-
Усього основного капіталу	4345,7	42,6	17621,2	69,1	+ 13275,5	+ 305,5	+ 26,5

 

Як видно з таблиці 4.6, сума основного капіталу збільшилася на значну величину – 13275,5 тис. грн., що складає 305% по відношенню до початку року. Це відбулося в основному за рахунок зростання основних фондів на 13269,7 тис. грн., а також за рахунок збільшення довгострокових фінансових інвестицій на 47,9 тис. грн. при скороченні незавершеного будівництва.

Треба відмітити, що значне зростання основних фондів супроводжується практично незмінним коефіцієнтом зносу, що позитивно характеризує діяльність підприємства.

Наступним кроком є аналіз змін поточних активів балансу як найбільш мобільної частини капіталу. Насамперед оцінюються зміни в наявності і структурі оборотного капіталу за найважливішими його складовими.

Таблиця 4.7

Аналіз оборотного капіталу ТзОВ “Лісоводське”

Показники	2008 рік		2009 рік		Відхилення
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	абсолютне	відносне	%
1	2	3	4	5	6	7	8
1. Виробничі запаси	1923,0	18,9	3054,0	12,1	+ 1131,0	+ 58,8	- 6,8
2. Незавершене виробництво	66,3	0,7	105,4	0,5	+ 39,1	+ 60,0	- 0,2
3. Готова продукція	1154,0	11,3	1114,6	4,5	- 39,4	- 3,4	- 6,8
4. Усього матеріальних оборотних засобів	3143,3	53,7	4274,0	54,3	+1130,7	+36,1	+0,6
5. Дебіторська заборгованість	2137,3	20,9	2857,1	11,0	+ 719,8	+ 33,7	- 9,9
6. Поточні фінансові інвестиції	-	-	300,0	1,0	+300	-	+ 1,0
7. Грошові кошти ти їх еквіваленти	571,4	5,6	440,6	1,8	- 130,8	- 22,9	- 3,8
Оборотний капітал	5852,0	57,4	7871,7	30,9	+ 2019,7	+ 34,5	- 26,5

З даних таблиці 4.7 видно, що сума оборотного капіталу збільшилася на 2019,7 тис. грн. Це відбулося з рахунок збільшення залишків виробничих запасів на 1131 тис. грн., суми дебіторської заборгованості – на 719,8 тис. грн., величини поточних фінансових інвестицій – на 300 тис. грн. та залишків незавершеного виробництва. При цьому зменшилися залишки грошових коштів та їх еквівалентів на 130,8 тис. грн. та готової продукції на 39,4 тис. грн.

Керівництву треба звернути увагу на значне підвищення виробничих запасів і перевірити розрахунки щодо їх потреби, а також на збільшення дебіторської заборгованості та зменшення суми грошових коштів та їх еквівалентів. Зменшення залишків готової продукції свідчить про те, що продукція заводу користується попитом.

У сучасних умовах господарювання, за наявності конкуренції як невід’ємного елемента ринкової економіки та складнощів реалізації і збуту  підприємства продають її.

Необхідно розрізняти нормальну і прострочену заборгованість. Наявність простроченої заборгованості, як і невиправдане збільшення дебіторської заборгованості, призводить до створення фінансових труднощів, нестачі фінансових ресурсів для придбання виробничих запасів, виплати заробітної плати тощо.

Негативно впливає на фінансовий стан підприємства збільшення дебіторської заборгованості, за виключенням випадків розширення діяльності і збільшення кількості покупців, що веде до підвищення сум дебіторів. Але кожне підприємство зацікавлене в скороченні термінів погашення платежів.

Прискорити погашення дебіторської заборгованості можна шляхом:

- ознайомлення з фінансовим станом покупця та набуття впевненості щодо його подальшої платоспроможності;

- своєчасне оформлення розрахункових документів;

- застосування попередньої оплати;

- застосування вексельної форми оплати;

- удосконалення розрахунків.

Досліджується тривалість надходження коштів у дебіторській заборгованості. Вона розраховується за формулою:

Т_дз = СЗ * Дн / ДО

Т_дз – тривалість надходження коштів в дебіторській заборгованості;

СЗ – середні залишки по розрахунках дебіторів;

Дн – дні аналізованого періоду;

ДО – сума дебетового обороту по розрахунках дебіторів.

Узагальнюючим показником дебіторської заборгованості є її оберненість. Оберненість виступає взагалі показником ліквідності і якості дебіторської заборгованості, вона розраховується як відношення відвантаженої продукції за реалізаційними цінами до середньої дебіторської заборгованості за аналізований період:

К_ОБДЗ = ОВП / СДЗ

Цей показник показує, скільки раз дебіторська заборгованість створюється на підприємстві і надходить йому за аналізований період.

Оберненість дебіторської заборгованості можна розрахувати в днях як відношення кількості днів в аналізованому періоді до коефіцієнта обіговості:

О_ДЗ = ДН / К_ОБДЗ

Таблиця 4.8

Аналіз складу і структури дебіторської заборгованості ТзОВ “Лісоводське”

№п/п	Розрахунки з дебіторами	2008 рік		2009 рік		Відхилення
		тис. грн.	%	тис. грн..	%	абсолютне	відносне
1	2	3	4	5	6	7	8
1	За товари, роботи, послуги	1011,6	47,3	1170,3	41,0	+158,7	-6,3
2	З бюджетом	120,0	5,6	90,4	3,2	-29,6	-2,4
3	За виданими авансами	50,0	2,4	25,4	0,9	-24,6	-1,5
4	Інша поточна дебіторська заборгованість	955,7	44,7	1571,0	54,9	+615,3	+10,2
5	Усього	2137,3	100,0	2857,1	100,0	+719,8	-

За звітний рік загальна величина дебіторської заборгованості збільшилася на 719,8 тис. грн., що складає 33,7%. Таке збільшення відбулося за рахунок збільшення іншої поточної дебіторської заборгованості на 615,3 тис. грн. і дебіторської заборгованості за продукцію на суму 158,7 тис. грн.

Найбільшу питому вагу в загальній сумі дебіторської заборгованості мають також ці два види заборгованості. Частка іншої поточної дебіторської заборгованості зросла на 10,2% і досягла на кінець року 54,9%.

Керівництву підприємства треба звернути увагу на ці негативні явища. Позитивним є зменшення заборгованості за іншими складовими.

К_ОБДЗ =            39287                                          =  39287  =  15,6

       (2137,3+2857, 5)      2497,2

          Тривалість одного обороту в днях дорівнює: 360/15,6=22,9.

Отже, тривалість одного обороту дебіторської заборгованості ТзОВ “Лісоводське” є нормальною.

Умовою життєдіяльності і основою стабільності стану підприємства в ринковій економіці виступає його стійкість. На стійкість підприємства впливає дуже багато факторів. Від того, які саме фактори впливають на неї, розрізняють декілька видів стійкості.

Відповідно до підприємства як господарюючого суб’єкта існує:

 внутрішня стійкість;

 фінансова стійкість;

 загальна стійкість.

Внутрішня стійкість – це такий фінансовий стан підприємства, за якого забезпечується достатньо високий результат його функціонування.

Фінансова стійкість відображає постійне стабільне перевищення доходів над витратами, вільне маневрування грошовими коштами підприємства, здатність шляхом ефективного їх використання забезпечити безперервний процес виробництва і реалізації продукції, а також затрати на його розширення і оновлення.

Загальна стійкість відображає рух грошових потоків, який забезпечує постійне перевищення надходження коштів (доходів) над їх витрачанням (затратами). Умовою загальної стійкості підприємства є його здатність вільно розвиватися в умовах внутрішнього і зовнішнього середовища. Для цього підприємство повинно мати гнучку структуру фінансових ресурсів.

Головною складовою загальної стійкості підприємства є фінансова стійкість, яка формується в процесі всієї його фінансово-господарської діяльності.

Отже, фінансова стійкість – це такий стан фінансових ресурсів, при якому підприємство, вільно маневруючи грошовими коштами, здатне шляхом ефективного їх використання забезпечити безперервний процес виробничо-торговельної діяльності, а також затрати на його розширення і оновлення.

До числа найважливіших економічних проблем в умовах переходу до ринку є визначення меж фінансової стійкості підприємства. Недостатня фінансова стійкість може призвести до неплатоспроможності підприємства і відсутності у нього коштів для розвитку виробництва і взагалі діяльності господарюючого суб’єкта.

Надлишкова фінансова стійкість також негативно впливає на виробничо-торговельну діяльність, оскільки виступає гальмом її розвитку, збільшуючи затрати підприємства надлишковими запасами і резервами.

На нашу думку, фінансова стійкість повинна характеризуватися таким станом фінансових ресурсів, який би відповідав вимогам ринку і водночас задовольняв потреби розвитку підприємства.

Значення і сутність фінансової стійкості яскраво відображаються в її показниках. Розрізняють абсолютні і відносні показники фінансової стійкості. Так, до абсолютних показників фінансової стійкості відносять такі групи показників:

õ наявність власних оборотних засобів (НВОК). Розраховується як різниця між джерелами власних і прирівняних до них коштів і поза оборотними активами. Він характеризує чистий оборотний капітал:

НВОК = Ір. ПБ – Ір. АБ

õ наявність власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і затрат (ВДПД). Отримується шляхом додавання до власних оборотних коштів величини довгострокових пасивів:

ВДПД = НВОК + Пр. ПБ

õ загальна величина основних джерел формування запасів і затрат. (ЗВОД). Розраховується додаванням до власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і затрат суми короткострокових кредитів і позикових коштів:

ЗВОД = ВДПД + КК

Розглянемо динаміку наявності власних оборотних коштів ТзОВ “Лісоводське”

НВОК  за 2008 рік  = 5852,0 – 2280,1 = 3571,9 тис. грн.

НВОК за 2009 рік  = 7871,7 – 1740,6 = 6131,1 тис. грн.

Отже, в 2008 році поточні активи в сумі 3571,9 тис. грн. були сформовані за рахунок власного капіталу, в 2009 році цей показник збільшився на 2559,2 тис. грн., що оцінюється позитивно. Після повного погашення короткострокової кредиторської заборгованості на підприємстві залишилося б 3571,9 тис. грн. оборотних засобів в 2008 році і 6131,1 тис. грн. – в 2009 році.

Частка власного капіталу в сумі поточних активів в 2008 році 61%,в 2009 році – 78%.

Для успішної діяльності дане підприємство не має достатньо власних оборотних коштів.

Крім розрахунку та аналізу в динаміці наявності власних оборотних коштів при оцінці фінансової стійкості досліджується також ряд її відносних показників.

1. Коефіцієнт забезпечення матеріальних запасів власними коштами розраховується відношенням суми власних оборотних коштів до матеріальних запасів:

К_мз = åВОК / ЗЗ

2008 рік: К_мз = 3571,9 / 3143,3 = 1,14

2009 рік:  К_мз = 6131,1 / 4274,0 = 1,43

2. Коефіцієнт маневреності власного капіталу розраховується як відношення власних оборотних коштів до власного капіталу:

К_мвк = åВОК / ВК

2008 рік: К_мвк = 3571,9 / 7638,0 = 0,47

2009 рік:  К_мвк = 6131,1 / 23616,5 = 0,26

3. Стабільність структури оборотних коштів розраховується як відношення суми власних оборотних коштів до всієї сукупності оборотних коштів:

ССОК = åВОК / ОК

2008 рік: ССОК = 3571,9 / 5852,0 = 0,57

2009 рік:  ССОК = 6131,1 / 7871,7 = 0,78

4. Індекс постійного активу розраховується як відношення основного капіталу до власного капіталу:

І_па = ОСК / ВК

2008 рік: І_па = 4345,7 / 8670,3 = 0,53

2009 рік:  І_па = 20193,7 / 37576,1 = 0,54

5. Коефіцієнт реальної вартості основних засобів розраховується як відношення залишкової вартості основних фондів до сукупності усіх активів підприємства:

К_рвоз = ЗВОФ / å АП

2008 рік: К_рвоз = 4112,7 / 10197,7 = 0,40

2009 рік:  К_рвоз = 17382,4 / 25492,9 = 0,68

6. Коефіцієнт накопичення амортизації розраховується як відношення суми амортизації основних засобів і нематеріальних активів до первісної вартості основних засобів і нематеріальних активів:

К_нам = å АМ(З) / ПВОЗНА

2008 рік: К_нам = 4557,6 / 8670,3 = 0,53

2009 рік:  К_нам = 20193,7 / 37576,1 = 0,54

     Відносні показники фінансової стійкості ТзОВ “Лісоводське” наведемо в таблиці 4.9

Таблиця 4.9

Аналіз відносних показників фінансової стійкості ТзОВ “Лісоводське”

№п/п	Показники	2008 рік	2009 рік	Відхил. (+,-)
1	Коефіцієнт забезпечення матеріальних запасів власними коштами	1,14	1,43	+0,29
2	Коефіцієнт маневреності власного капіталу	0,47	0,26	-0,21
3	Стабільність структури оборотних коштів	0,61	0,78	+0,17
4	Індекс постійного активу	0,57	0,75	+0,18
5	Коефіцієнт реальної вартості основних засобів	0,40	0,68	+0,28
6	Коефіцієнт накопичення амортизації	0,53	0,54	+0,01

 

Аналіз показників показує, що підприємство  не має гарної фінансової стійкості, хоча спостерігається зниження в динаміці коефіцієнта маневреності власного капіталу.

При проведенні фінансового аналізу підприємства важливо визначити запас фінансової стійкості (зони безпечності підприємства), під яким розуміють той обсяг реалізації, який забезпечує підприємству певну стійкість його фінансового становища. Для цього використовують такі показники:

1)  виручка від реалізації (без ПДВ);

2)  повна собівартість продукції;

3)  прибуток;

4)  постійні витрати;

5)  змінні витрати;

6)  маржинальний дохід;

7)  поріг рентабельності;

8)  запас фінансової стійкості.

Запас фінансової стійкості розраховується по формулі:

ЗФС = (ВР – Прен) / ВР * 100, або ЗФС = ВР – Прен

Таблиця 4.10

Аналіз запасу фінансової стійкості

№п/п	Показник	Рівень
1	Виручка від реалізації без ПДВ, тис. грн.	7400
2	Повна собівартість продукції, тис. грн.	5552
3	Прибуток, тис. грн..	1848
4	Сума умовно-змінних витрати, тис. грн.	3886
5	Сума умовно-постійних витрат, тис. грн.	1666
6	Сума маржинального доходу (р.3+р.5), тис. грн.	3514
7	Частка маржинального доходу (р.6:р.1), %	47,5
8	Поріг рентабельності, тис. грн.	3507
9	Запас фінансової стійкості: -                 тис. грн. -                 %	3893 52,6

У звітному році необхідно було реалізувати продукцію на суму 3507 тис. грн., щоб покрити всі витрати. При такій виручці рентабельність дорівнює нулю. Фактично виручка склала 7400 тис. грн., що вище порогу рентабельності на 3893 тис. грн., або на 52,6%. Це і є запас фінансової стійкості. Виручка може зменшитися ще на 52,6% і тільки тоді рентабельність дорівнюватиме нулю.

Якщо виручка впаде ще більше, то підприємство стане збитковим, буде “проїдати” власний і позиковий капітал, стане банкрутом. Тому слід постійно слідкувати за порогом рентабельності та запасом фінансової стійкості.

В умовах ринкових відносин платоспроможність підприємства вважається найважливішою умовою їх господарської діяльності.

Платоспроможність – це можливість підприємства наявними грошовими ресурсами своєчасно погасити свої строкові зобов’язання.

Ліквідність означає здатність цінностей легко перетворюватися в гроші, тобто в абсолютно ліквідні засоби.

Усі активи підприємства залежно від ступеня їх ліквідності, можна умовно поділити на такі групи:

1. Найбільш ліквідні активи (А₁) – суми по всіх статтях грошових коштів, які можуть бути використанні для здійснення поточних розрахунків негайно. В цю групу включають також і короткострокові фінансові вкладення.

2. Активи, що швидко реалізуються (А₂) – активи, для перетворення яких у наявні кошти потрібний визначений час. У цю групу можна включити дебіторську заборгованість, платежі по якій очікуються протягом 12 місяців після звітної дати, та інші оборотні активи.

3. Активи, що повільно реалізуються (А₃) – найменш ліквідні активи – це запаси і витрати.

4. Активи, що важко реалізуються (А₄) – це активи, призначенні для використання в господарській діяльності протягом тривалого періоду часу. В цю статтю можна включити статті розділу І активу балансу “Необоротні активи”.

Пасиви балансу залежно від ступеня зростання строків погашення зобов’язань групуються так:

1. Найбільш строкові зобов’язання (П₁) – кредиторська заборгованість, позики для працівників, інші короткострокові пасиви.

2. Короткострокові пасиви (П₂) – короткострокові позикові кредити банків та інші позики, що підлягають погашенню протягом 12 місяців після звітної дати.

3. Довгострокові пасиви (П₃) – довгострокові кредити банків, позикові кошти та інші довгострокові пасиви.

4. Постійні пасиви (П₄) – статті розділу І пасиву балансу.

Підприємство вважається ліквідним, якщо його поточні активи перевищують короткострокові зобов’язання.

Підприємство може бути ліквідним в більшій або меншій мірі, або у нього загалі може бути відсутня ліквідність. Для оцінки реального ступеня ліквідності підприємства спочатку здійснимо аналіз ліквідності балансу.

Ліквідність балансу – це ступінь покриття боргових зобов’язань підприємства його активами, строк перетворення яких в гроші відповідає строку погашення платіжних зобов’язань.

Для визначення ліквідності балансу порівняємо підсумки з кожної групи активів і пасивів.

Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконуються умови:

А₁ ³ П₁;

А₂ ³ П₂;

А₃ ³ П₃;

А₄ < П₄;

Якщо виконуються перші три нерівності, тобто поточні активи перевищують зовнішні зобов’язання підприємства, то обов’язково виконується остання нерівність. Це означає наявність у підприємства власних оборотних коштів, тобто дотримується мінімальна умова фінансової його стійкості.

Аналіз ліквідності балансу оформимо спеціальною таблицею.

Таблиця 4.11

Аналіз ліквідності балансу ТзОВ “Лісоводське”

Актив	2008 рік	2009 рік	Пасив	2008 рік	2009 рік	Платіжний надлишок або нестача
						2008 рік	2009 рік
1.Найбільш ліквідні активи (А1)	571,4	740,6	1.Найбільш строкові зобов’язання (П1)	1794,6	1380,6	-1223,2	-640,0
2. Швидко реалізовані активи (А2)	2137,3	2857,1	2.Короткострокові пасиви (П2)	485,5	360	+1651,8	+2497,1
3. Повільно реалізовані активи (А3)	3143,3	4274	3.Довгострокові пасиви (П3)	279,6	135,8	+2863,7	+4138,2
4. Важко реалізовані активи (А4)	4345,7	17621,2	4. Постійні пасиви (П4)	7638	23616,5	-3292,3	-5995,3

Як бачимо з таблиці, баланс ТзОВ “Лісоводське” не є абсолютно ліквідним.

Керівництву підприємства слід обов’язково звернути на це увагу і з’ясувати причини такого негативного становища.

Але підприємство є ліквідним, оскільки поточні активи перевищують поточні зобов’язання як на початок, так і на кінець року.

При аналізі ліквідності підприємства використовують такі показники:

коефіцієнт абсолютної ліквідності (К_ал) – визначається відношенням найбільш ліквідних активів до поточної кредиторської заборгованості підприємства:

К_ал  = А₁ / (П₁ + П₂)

2008 рік:

К_ал  = 571,4 / 2280,1 = 0,25;

2009 рік:

К_ал  = 740,6 / 1740,6 = 0,43;

коефіцієнт швидкої ліквідності (К_шл)  - обчислюється відношенням суми грошових коштів, короткострокових фінансових вкладень і дебіторської заборгованості до поточної дебіторської заборгованості:

К_шл  = (А₁ + А₂) / (П₁ + П₂)

2008 рік:

К_шл  =(571,4 +2137,3) / 2280,1 = 1,2;

2009 рік:

К_шл  = (740,6 +2857,1) / 1740,6 = 2,1;

коефіцієнт покриття (К_п) – розраховується відношенням поточних активів до поточних зобов’язань:

К_шл  = (А₁ + А₂ + А₃) / (П₁ + П₂)

2008 рік:

К_шл  = 5852 / 2280,1 = 2,6;

2009 рік:

К_шл  = 7871,7 / 1740,6 = 4,5;

коефіцієнт критичної ліквідності (К_кл) – розраховується як відношення поточних активів за мінусом виробничих запасів і затрат до поточних пасивів:

К_кл  = (А₁ + А₂ + А₃ – ВЗ – З) / (П₁ + П₂)

2008 рік:

К_шл  =(5852 – 1923 – 66,3) / 2280,1 = 1,7;

2009 рік:

К_шл  = (7871,7 + 3054 – 105,4) / 1740,6 = 2,7;

Таблиця 4.12

Аналіз ліквідності ТзОВ “Лісоводське”

№п/п	Показники	2008 рік	2009 рік	Відхил. (+,-)
1	Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,25	0,43	+0,18
2	Коефіцієнт швидкої ліквідності	1,2	2,1	+0,9
3	Коефіцієнт покриття	2,6	4,5	+1,9

Як видно з таблиці, ТзОВ “Лісоводське” не має досить високих показників ліквідності, хоча вони і зростають у динаміці.

Ділова активність підприємства у фінансовому аспекті проявляється передусім у швидкості обороту його засобів. Аналіз її полягає у досліджуванні рівнів і динаміки різнобічних фінансових коефіцієнтів оберненості, які є відносними показниками фінансових результатів діяльності підприємства господарюючого суб’єкта.

Розглянемо показники, що характеризують ділову активність ТзОВ “Лісоводське”.

1. Коефіцієнт загальної оберненості капіталу (К_оз) обчислюється як відношення виручки від реалізації (ВР) до середньої вартості загального капіталу за певний період (ЗК):

К_оз = ВР/ЗК

Минулий рік: 8500/58895=0,14;

Звітний рік: 8880/60259=0,15.

2. Коефіцієнт оберненості мобільних засобів (К_ом) являє собою відношення виручки від реалізації продукції до середньої за період величини мобільних засобів (запаси і затрати, грошові кошти, розрахунки, інші оборотні активи) по балансу (МК):

К_ом = ВР/МК

Минулий рік: 8500/7421=1,14;

Звітний рік: 8880/8504=1,04.

3. Коефіцієнт оберненості матеріальних оборотних коштів (К_омз) обчислюється як відношення виручки від реалізації до середньої за період вартості запасів і затрат по балансу (МЗ):

К_омз = ВР/МЗ

Минулий рік: 8500/4304=1,97;

Звітний рік: 8880/4921=1,81.

4. Коефіцієнт оберненості готової продукції (К_огп) визначається як відношення виручки від реалізації продукції до середньої за період величини готової продукції (ГП):

К_огп = ВР/ГП

Минулий рік: 8500/812=10,48;

Звітний рік: 8880/802=11,07.

5. Коефіцієнт оберненості дебіторської заборгованості (К_одз) визначається як відношення виручки від реалізації до середньої за період дебіторської заборгованості (ДЗ):

К_одз = ВР/ДЗ

Минулий рік: 8500/2352=3,61;

Звітний рік: 8880/2413=3,68.

6. Середній термін обороту дебіторської заборгованості (Т_обд) розраховується як відношення календарного фонду за певний період до коефіцієнта оберненості дебіторської заборгованості (К_одз):

Т_обд = 365/ К_одз

Минулий рік: 365/3,61=101,1;

Звітний рік: 365/3,68=99,2.

7. Коефіцієнт оберненості кредиторської заборгованості (К_окз) визначається як відношення виручки від реалізації до середньої за період кредиторської заборгованості (КЗ):

К_окз = ВР/КЗ

Минулий рік: 8500/375=22,67;

Звітний рік: 8880/380=23,37.

8. Середній термін обороту кредиторської заборгованості (Т_обк) розраховується як відношення календарного фонду за певний період до коефіцієнта оберненості кредиторської заборгованості (К_окз):

Т_обк = 365/ К_окз

Минулий рік: 365/22,67=16,1;

Звітний рік: 365/22,37=15,6.

9. Фондовіддача основних засобів та інших поза оборотних активів (ФПВ) розраховується як відношення виручки від реалізації до середньої за період величини необоротних активів (НОА):

ФПВ = ВР/НОА

Минулий рік: 8500/51474=0,165;

Звітний рік: 8880/51755=0,172.

10.Коефіцієнт оберненості власного капіталу (К_овк) розраховується як  відношення виручки від реалізації до середньої за період вартості власного капіталу (ВК):

К_овк = ВР/ВК

Минулий рік: 8500/59000=0,144;

Звітний рік: 8880/59879=0,148.

11.Продуктивність праці  (ПП) визначається як відношення виручки від реалізації до середньоспискової чисельності робітників (СЧ):

ПП = ВР/СЧ

Минулий рік: 8500/1299=6,54;

Звітний рік: 8880/1313=6,76.

Таблиця 4.13

Аналіз ділової активності ТзОВ “Лісоводське”

№п/п	Показник	Минулий рік	Звітний рік	Відхилення
1	Коз	0,14	0,15	+0,01
2	Ком	1,14	1,04	- 0,10
3	Комз	1,97	1,81	- 0,16
4	Когп	10,48	11,07	+0,59
5	Кодз	3,61	3,68	+0,07
6	Тобд	101,1	99,2	- 1,9
7	Кокз	22,67	23,37	+0,7
8	Тобк	16,1	15,6	- 0,5
9	ФПВ	0,165	0,172	+0,007
10	Ковк	0,144	0,148	+0,008
11	ПП	6,54	6,76	+0,22

Як бачимо динаміка практично всіх показників ділової активності підприємства оцінюється позитивно. Негативно характеризує підприємство лише зниження коефіцієнта оберненості матеріальних оборотних коштів в результаті накопичення виробничих запасів і збільшення залишків незавершеного виробництва.

Висновки та пропозиції

                      Товариство з обмеженою відповідальністю “Лісоводське” здійснює свою діяльність відповідно до Закону України “Про господарські товариства”, “Про власність”, “Про колективне сільськогосподарське підприємство”, господарського, цивільного, земельного законодавства.

Головною метою ТзОВ “Лісоводське” є виробництво, переробка та реалізація сільськогосподарської продукції, а також надання юридичним та фізичним особам послуг щодо ведення сільського господарства та здійснення інших, пов’язаних і не пов’язаних  з цим видів діяльності для одержання прибутків, а також реалізації економічних і соціальних інтересів Учасників.

На ТОВ “Лісоводське”  функціональна організаційна структура, яка форму­ється в організаціях з функціональним розподілом пра­ці і функціональною спеціалізацією. Ґрунтується на «шахтному» принципі побудови і спеціалізації управ­лінського процесу за функціональними підсистемами. Найважливіші для діяльності організації функції (виробництво, маркетинг, фінанси) закріплені організаційно.

Підприємство в 2007 році отримало чистий прибуток в сумі 476,0 тис. грн., в 2008 році – 100,0 тис. грн.

Підприємство у 2009 році було в збитках, які становили 243,0 тис. грн.

З цих даних можна говорити про не оптимістичне майбутнє підприємства. Але можливо все повернеться іншим боком, якщо підприємство розвивається хвилеподібно і в наступному році підприємство знову буде в збитках, але все ж таки будемо надіятися на краще.

ТзОВ “Лісоводське” не має досить високих показників ліквідності, хоча вони і зростають у динаміці. Ділова активність підприємства у фінансовому аспекті проявляється передусім у швидкості обороту його засобів.

Аналіз показників показує, що підприємство  не має гарної фінансової стійкості, хоча спостерігається зниження в динаміці коефіцієнта маневреності власного капіталу. Як бачимо динаміка практично всіх показників ділової активності підприємства оцінюється позитивно.

Список використаних джерел

1.               Закон України “Про організацію бухгалтерського обліку та звітності в Україні” // Дебет і кредит. – 2003. - № 48. – с. 13 – 57.

2.               Закон України “Про аудиторську діяльність” // Облік і аудит. – 2003. - № 5. – с. 5 – 35.

3.               Інструкція з обліку зобов’язань підприємства // Галицькі контракти. – 2001. - № 4. – с. 24 – 45.

4.               Національні стандарти бухгалтерського обліку в Україні. Закони. Положення. Інструкції. – К.: Юрінком, 2000. – 231с.

5.               Васильчик В.С. Порядок нарахування амортизаційних відрахувань основних засобів. // Облік і аудит. – 2003. - № 9. – с. 23 – 33.

6.               Грабова Н.М. Теорія бухгалтерського обліку. – К.: А.С.К., 2002. – 266 с.

7.               Грабова Н.М. Бухгалтерський облік в промисловості і в торгівлі. – К.: А.С.К., 2001. – 658 с.

8.               Голов С.Ф. Бухгалтерський облік і фінансова звітність в Україні. – Дніпропетровськ, Балан имс-клуб, 2001. – 854 с.

9.               Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України. – К.: А.С.К., 2000. – 784 с.

10.           Терентієва А.М. Бухгалтерський облік в ринкових умовах. -  К.: Вища школа, 2000. – 439с.

11.           Завгородній О.А. Бухгалтерський облік на Україні. -  К.: Знання, 2000. – 657с.

12.            Сопко В.В. Бухгалтерський фінансовий облік. – К.: Вища школа, 2003. – 876 с.

13.            Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік та фінансова звітність в Україні. – К.: Знання, 2002. – 546 с.

14.            Чебанов А.М. Бухгалтерський фінансовий облік. – К.: Академія, 2002. – 460 с.

15.           Литвиненко Л.Б. Бухгалтерський фінансовий облік. – К.: Знання, 2003. – 451 с.

16.            Джога Р.Т. Бухгалтерський облік на підприємствах України. – К.: Знання, 2002. – 345 с.

17.            Атамас. П.Й. Основи бухгалтерського обліку. – К.: ЦНЛ, 2003. – 284 с.

18.           Малюга М.Н. Облік в галузях економічної діяльності: автотранспорт і будівництво. – Житомир.: Рута, 2000. – 480 с.

19.            Огійчук М.Ф. Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах. – К.: Вища школа, 2003. – 800 с.

20.            Білуха Н.Т. Бухгалтерський облік на автотранспортних господарствах. – К.: Знання, 2000. – 212 с.

21.            Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку. – Житомир.: ЖІТІ, 2001. – 640 с.

22.            Дьяков М.Ф. Бухгалтерський облік в промисловості.. – К.: Знання, 2001. – 670 с.

23.           Бухгалтерський облік і аудит. // За ред. Лукінова Л.Л. – К.: Вища школа, 2002. – 474 с.

24.            Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський облік: облікова політика і план рахунків, стандарти і кореспонденція рахунків, звітність. – Житомир.: ЖІТІ, 2000. – 416 с.

25.           Виговська Н.Г. Удосконалення обліку амортизації: стан, проблеми, перспективи. – Житомир.: Рута, 2003. – 340 с.

26.            Матюшин В.Я. Бухгалтерський облік: теорія і практика. – К.: Знання, 2003. – 671 с.

27.           Мех. Я.В. Бухгалтерський облік та економічний аналіз діяльності підприємств. – К.: Знання, 2002. – 890 с.

28.            Савченко А.В. Практичний посібник з бухгалтерського обліку. – К.: Вища школа, 2003. – 354 с.