4. Інвентаризація необоротних активів

Законом України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" для підтвердження правильності та достовірності даних бухгал­терського обліку та звітності передбачено проведення підприємствами, їх  ^ об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями незалежно від форм власності інвентаризації майна, коштів і фінансових зобов'язань.

Інвентаризація необоротних активів проводиться на підставі Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, що затверджена нака­зом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 року № 69 із змінами і доповненнями.

Відповідальність за організацію інвентаризації несе керівник підприємства, який повинен створити необхідні умови для її проведення у стислі строки, визначи­ти об'єкти, кількість і строки проведення інвентаризації, крім випадків, коли про­ведення інвентаризації є обов'язковим.

Проведення інвентаризації є обов'язковим:

а)  при передачі майна державного підприємства в оренду, приватизації майна державного підприємства, перетворенні державного підприємства в акціоне­рне товариство, а також в інших випадках, передбачених законодавством;

б)  перед складанням річної бухгалтерської звітності, крім майна, цінностей, коштів і зобов'язань, інвентаризація яких проводилась не раніше 1 жовтня звітного року. Інвентаризація будівель, споруд та інших нерухомих об'єктів основних фондів може проводитись один раз у три роки, а бібліотечних фон­дів — один раз у п'ять років;

в)  при зміні матеріально відповідальних осіб (на день прийому—передачі справ);

г)  при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів);

д)  за приписом судово-слідчих органів;

є) у разі техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчен­ня явищ);

є) при передачі підприємств та їх структурних підрозділів (на дату передачі). Інвентаризація може не проводитися у разі передачі підприємств та їх структурних підрозділів в межах одного органу, до сфери управління якого вхо­дять ці підприємства; ж) у разі ліквідації підприємства.

У випадках, коли проведення інвентаризації є обов'язковим, інвентаризації підлягають також майно і матеріальні цінності, що не належать підприємству та облік яких ведеться на позабалансових рахунках.

Основними завданнями інвентаризації є:

а)  виявлення фактичної наявності основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів, а також обсягів незавершеного виробництва в натурі;

б)  установлення лишку або нестачі цінностей і коштів шляхом зіставлення фа­ктичної наявності з даними бухгалтерського обліку;

в)  виявлення товарно-матеріальних цінностей, які частково втратили свою пер­вісну якість, застарілих фасонів і моделей, а також матеріальних цінностей та нематеріальних активів, що не використовуються;

г)  перевірка дотримання умов та порядку збереження матеріальних та грошо­вих цінностей, а також правил утримання та експлуатації основних фондів;

д)  перевірка реальності вартості зарахованих на баланс основних фондів, не­матеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, цінних паперів і фі­нансових вкладень, сум грошей у касах, на розрахунковому, валютному та інших рахунках в установах банків, грошей у дорозі, дебіторської і креди­торської заборгованості, н ^завершеного виробництва, витрат майбутніх пе­ріодів, резервів наступних витрат і платежів.

Для проведення інвентаризації наказом керівника підприємства створюються робочі інвентаризаційні комісії, які:

•  здійснюють інвентаризацію майна, товарно-матеріальних цінностей, кош­тів, цінних паперів та інших грошових документів і незавершеного виробни­цтва у місцях зберігання та виробництва;

•  разом з бухгалтерією підприємства беруть участь у визначенні результатів інвентаризації і розробляють пропозиції щодо заліку нестач і надлишків за пересортицею, а також списання нестач у межах норм природного убутку;

•  вносять пропозиції з питань упорядкування приймання, зберігання і відпуску товарно-матеріальних цінностей, поліпшенню обліку та контролю за їх збе­ріганням, а також реалізації непотрібних підприємству матеріальних цінно­стей і майна;

•  несуть відповідальність за своєчасність і додержання порядку проведення інвентаризацій відповідно до наказу керівника підприємства, за повноту і точність внесення до інвентаризаційних описів даних про фактичні залишки майна, матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, цінних папе­рів та заборгованості в розрахунках;

• оформлюють протокол із зазначенням у ньому стану складського господарс-

тва, результатів інвентаризації і висновків щодо них, пропозицій про залік нестач та лишків за пересортицею, списання нестач в межах норм природно­го убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам.

Робочі інвентаризаційні комісії створюються наказом керівника підприємст­ва. Члени комісії проходять відповідний інструктаж, що проводить голова комсії. Після цього проводиться огляд місця зберігання ТМЦ, перевірка останнього звіту матеріальновідповідальних осіб та документів про рух ТМЦ. У матеріально від­повідальних осіб необхідно отримати розписку про те, що всі цінності були оприбу­тковані, видані та зберігаються згідно з документами і ніяких інших документів подаватися не буде. Члени комісії проводять перевірку наявності товарно-матеріа­льних цінностей та зіставляють фактичні дані із записами в документах.

За результатами інвентаризації комісією складаються інвентаризаційні описи. В результаті проведення інвентаризації можуть виникати відхилення, зокрема: нестачі та надлишки. За такими відхиленнями необхідно з'ясувати причини та прийняти відпо­відні рішення. Надлишки необоротних активів необхідно оприбуткувати. Нестачі в межах природних норм втрат списати на витрати, понаднормові нестачі та втрати необхідно віднести на рахунок винних осіб, а якщо такі не встановлені—на витрати.

В інвентаризаційних відомостях наводяться дані про дату придбання чи спору­дження не відображених у бухгалтерському обліку основних засобів. При інвентари­зації перевіряється наявність документів на земельні ділянки, водоймища та інші об'­єкти природних ресурсів, що підтверджують право власності підприємства на них.

При інвентаризації основних засобів перевіряється наявність та стан будівель, споруд, незавершеного будівництва, машин та обладнання, передавальних при­строїв, інвентаря за місцями їх знаходження. До початку інвентаризації необхідно ознайомитися із записами в інвентарних картках, облікових реєстрах та технічною документацією.

При проведенні інвентаризації нерухомих об'єктів (будівель, споруд, земель­них ділянок) комісія перевіряє наявність документів про право власності на ці об'­єкти підприємства. При виявленні об'єктів, що не прийняті на облік, або об'єктів, про які в документах є недостовірні дані, що їх характеризують, комісія включає в інвентаризаційний опис правильні дані та технічні показники за цими об'єктами. Також при інвентаризації необоротних активів встановлюється ступінь їх фактич­ного зносу з подальшим коригуванням на рахунках бухгалтерського обліку.

Інвентаризація незавершеного будівництва проводиться по кожному об'єкту окремо. Інвентаризаційна комісія перевіряє, чи не обліковується в складі незавер­шеного будівництва обладнання, передане до монтажу, а також стан законсерво­ваних об'єктів і тих, будівництво яких тимчасово припинено, виявляє причини та підстави для їх консервації.

При інвентаризації нематеріальних активів необхідно перевірити обгрунто­ваність їх оприбуткування, документи, що підтверджують придбані майнові пра­ва, та документи, що описують об'єкт або порядок його використання. На кожен нематеріальний актив має бути оформлено наказ про термін його корисного вико­ристання та норми амортизації. Програмні продукти перевіряються за їх наявністю на відповідних носіях та їх роботою.

При інвентаризації товарно-матеріальних цінностей:

а) їх обмірювання, підрахунок проводиться у порядку розміщення цінностей у даному приміщенні, не допускаючи безладного переходу комісії від одного виду цінностей до іншого.

При зберіганні товарно-матеріальних цінностей в різних ізольованих при­міщеннях у однієї матеріально відповідальної особи інвентаризація прово­диться послідовно за місцями зберігання. Після перевірки цінностей вхід до приміщення опломбовується і комісія переходить у наступне приміщення;

б)  інвентаризаційні описи складаються окремо на товарно-матеріальні цінності, що знаходяться в дорозі, не оплачені у строк покупцями відвантажені товари і цінності, та на ті, що перебувають на складах інших підприємств (на відпо­відальному зберіганні, на комісії, у переробці);

в)  кількість цінностей і товарів, що зберігаються в непошкодженій упаковці постачальника, може визначатися на підставі документів при обов'язковій перевірці в натурі частини вказаних цінностей;

г)  на прибуткових документах на товарно-матеріальні цінності, що надійшли на об'єкт і прийняті під час його інвентаризації матеріально відповідальною особою у присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови, робиться відмітка „після інвентаризації" з посиланням на дату опису, де за­писані ці цінності;

д)  на видаткових документах про товарно-матеріальні цінності, які відпущені зі складу під час інвентаризації з дозволу керівника підприємства і головно­го бухгалтера у присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови, робиться відмітка та вони заносяться до окремого опису в порядку, аналогічному для цінностей, що надійшли під час інвентаризації;

є) допускається складання групових інвентаризаційних описів малоцінних та швидкозношуваних предметів, виданих в індивідуальне користування пра­цівників, із зазначенням у них відповідальних за ці предмети осіб (на яких ведуться особові картки) з їх розпискою в опису.

При регулюванні інвентаризаційних різниць:

а) взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортиці може бути допущено тільки щодо товарно-матеріальних цінностей однакового найменування і в тотож­ній кількості за умови, що лишки і нестачі утворились за один і той же період, що перевіряється, та в однієї і тієї ж особи, яка перевіряється.

Органи державного управління, до відання яких відносяться підприємства, можуть установлювати порядок, коли такий залік може бути допущений стосовно однієї і тієї ж групи товарно-матеріальних цінностей, якщо цінності, що входять до її складу, мають схожість за зовнішнім виглядом або упаковані в однакову тару (при відпуску їх без розпаковки тари);

б) у разі, коли при заліку нестач надлишками при пересортиці вартість цінно­стей виявилась меншою, різниця вартості повинна бути віднесена на винних осіб.

Якщо конкретні винуватці пересортиці не встановлені, то сумові різниці роз­глядаються як нестачі цінностей понад норми природного убутку з віднесенням їх на результати фінансово-господарської діяльності. За такими сумовими різницями в протоколах інвентаризаційної комісії повинні бути наведені вичерпні пояснення причин, за якими різниці не можуть бути віднесені на винних осіб.

Перевищення вартості цінностей, що виявились у надлишку, проти вартості цінностей, що виявились у нестачі при пересортиці, відноситься на збільшення даних обліку відповідних матеріальних цінностей і результатів фінансово-господар­ської діяльності-,

в) протокол інвентаризаційної комісії повинен бути у 5-денний термін розгля­нутий і затверджений керівником підприємства;

г) затверджені результати інвентаризації відображаються в бухгалтерському обліку підприємства в тому місяці, в якому закінчена інвентаризація, але не пізні­ше грудня звітного року.

За результатами інвентаризації бухгалтерія складає порівняльні відомості. У них фіксуються відхилення від облікових даних. Інвентаризаційна комісія разом з бухгалтерією з'ясовує причини виникнення надлишків, нестач, пересортиці, вста­новлює винуватців. Всі висновки та пропозиції за результатами інвентаризації ко­місія фіксує у протоколі. Керівник підприємства приймає остаточне рішення про порядок врегулювання результатів інвентаризації.

За результатами інвентаризації бухгалтерія проводить відповідні записи по бухгалтерських рахунках.

 

 

 

п/п	Зміст господарської' операції	Кореспонденція рахунків		. Сума, і грн.
		Дебет	Кредит
1.	Оприбутковано виявлені під час інвентаризації необоротні активи	10,11, 12	746	1500
2.	Відображено знос виявлених під час інвентаризації необоротних активів	949	13	350
3.	Списано облікову вартість необоротних активів, яких не вистачає	947	10,11,12	2000
4.	Віднесено на витрати звітного періоду суму податкового кредиту необоротних активів, яких не вистачає	949	641	400
5.	Списана недостача на фінансовий результат	791	947	2400
6.	Відображено в забалансовому обліку невідшкодовані нестачі	072	—	2400
7.	Відображено виникнення дебіторської заборгованості та доходу після встановлення винної особи на загальну суму відшкодування шкоди	375	716	4800
8.	Списано із забалансового обліку суму нестачі	—	072   ;	2400
9.	Відображено утримання суми відшкодування шкоди із заробітної плати винної особи	661	375	4800
10.	Відображено суму, що підлягає перерахуванню до бюджету	716	641	2400
11.	Відображено дохід від раніше списаних активів на фінансовий результат	716	791   і	2400