Тема 7. Схема фотографічного процесу

Фотографія отримала свою назву від грецьких слів фото (світло) і графо (пишу) і в перекладі означає світлопис – створення зображення за  допомогою світла.

Академік Вавілов К.М. порівнював значення відкриття фотографії для людства з книгодрукарством.

Фотографія широко застосовується в техніці, науці, суспільному житті, побуті. Фотографія дозволяє заглянути під воду, під землю, в космос заглянути в мікро і макросвіт.

Фотографія дозволяє зафіксувати історичні події.

Для одержання фотографічного зображення необхідно три послідовних етапи:

1. Фотографічна зйомка чи сканування.

2. Негативний процес.

3. Позитивний процес.

Фотографічна зйомка. Задачею цього етапу являється одержання прихованого фотографічного зображення на фотографічному матеріалі.

Для одержання прихованого зображення необхідно побудувати оптичне зображення об’єкта зйомки яке відповідає як оптичним вимогам так і художньо-естетичним. Для цього, спочатку вибирають точку зйомки, масштаб зображення в відповідності з художнім задумом, потім приводять фокусування зображення.

Наступний етап – експонування. Він полягає в тому, щоб при відкритті затвору направити оптичне зображення безпосередньо на поверхню світлочутливого шару на час необхідний для даної плівки. Час, на протязі якого світло попадає на плівку, називається витримкою. Так як величина витримки залежить від умов освітленості та світлочутливості плівки, її визначають безпосередньо перед фотозйомкою. Ця операція найбільш відповідальна і є причиною більшості невдач при зйомці, тому для визначення параметрів експозиції бажано використовувати прилади, які це роблять більш точно – це експонометри.

Негативний процес. Кінцевою метою цього етапу являється отримання якісного негативного зображення чи негатива.

Негативне зображення по світлу і тіням обернене об’єкту зйомки.

Одержане при експонуванні світлом приховане зображення проявляють в розчині проявника. При цьому в процесі проникнення проявного розчину в експонований шар плівки найдрібніші частинки срібла, створені безпосередньо дією світла і складаючи приховане зображення, діють як каталізатори на кристали галоїдного срібла, в якому вони утворились в результаті чого весь кристал перетворюється в аморфне чорне металеве срібло, згустки якого і складають видиме нами негативне зображення.

Після проявлення плівку прополіскують у воді, а потім фіксують. Це робиться для видалення залишкового неекспонованого галоїдного срібла. Фіксаж перетворює нерозчинні у воді галоїдні солі срібла в розчині з’єднання. Після цього промивкою при світлі із шару виливаються всі стороні речовини. Отримане негативне зображення складається з желатини і розміщених в ній частинок металевого срібла. Мокрий желатиновий шар механічно слабкий. Для укріплення його необхідно висушити.

Негатив є проміжний матеріал фотографічного процесу. Заключним етапом є позитив.

Позитивний процес.  Метою позитивного процесу являється перетворення негативного зображення в позитивне.

Для одержання позитивного зображення необхідно повторити описаний вище негативний процес але в якості об’єкта використовувати одержаний негатив. Негатив перетворюється в позитив. Можливо одержати багато копій різного розміру.

Замість фотоапарата використовують фотозбільшувач. Об’єктив проектує зображення негатива на екран. Світло йде від лампи. Переміщуючи колбу фотозбільшувача можна змінювати масштаб і розміри зображення. Проводиться фокусування. На екран кладуть фотопапір, яку експонують, проявляють, полощуть, фіксують, промивають, сушать і позитивне зображення готове.