Тема 2. Психофізіологічні основи використання ТЗН в навчально-виховному процесі.

  Учні пізнають навколишній світ за допомогою всіх органів відчуття. Однак пропускна спроможність кожного органу різна.

Основними джерелами отримання інформації для людини являються органами зору та органи слуху. Канал “вухо-мозок” пропускає тільки до 50 біт інформації в секунду, а канал “око-мозок” за цей же час пропускає на два порядки більше. Тому біля 90% всієї інформації людини отримує за допомогою очей, 9% - за допомогою органів слуху, а на всі інші органи чуття припадає біля 1%. Крім того, психологами досліджено, що інформація отримана за допомогою інших органів чуття. Так людина, яка сприймає інформацію тільки за допомогою органів слуху, запам’ятовує біля 15% мовної інформації, якщо сприймає за допомогою очей – біля 25%, а якщо одночасно за допомогою органів зору і слуху, то запам’ятовує біля 65%.

Крім того, психологи довели, що в людини, яка слухає неперервну монотонну мову вже через 20 хвилин починає послаблюватися увага через одноманітність подразника. Яким в цьому випадку є голос лектора. Якщо ж мова супроводжується показом якихось об’єктів, то разом зі слуховим аналізатором задіяні і зорові. “Феномен” 21 хвилини можна значно послабити, якщо змінювати темп лекції, силу голосу, а також використовуючи ТЗН.

Важливим є те, що збільшення кількості інформації, яка повідомляється учням, є корисним лише до певної межі. Перевищення цієї межі не тільки не сприяє росту кількості інформації, яка засвоюється, але і призводить до “зворотної віддачі”.

На мал.1 показано вплив збільшення інформації I на засвоєння інформації Ic. При поступовому зростанні Ic, збільшується Ic,  але це відбувається до певної межі, після чого Ic зменшується.

Здавалося б, що необхідно на протязі всієї лекції давати інформацію на рівні Ic, однак при Ic=Imax інформація, що сприймається Ic не max. max залишається постійною, а змінюється по складному закону, який відображається штриховою лінією. Численні спостереження педагогів показують, що краще всього утримується в пам’яті учнів той матеріал, який повідомляється на початку і в кінці заняття, а в середині утворюється “інформаційна яма” і матеріал застосовується і запам’ятовується гірше. Отже, на початку і в кінці лекції необхідно збільшити кількість інформації, а в середині, навпаки, зменшити.

Мал.1. Графік залежності засвоєння інформації від її кількості та часу надання.

Великий вплив на психологію і поведінку людини дає колір об’єктів, які демонструються. Весь навколишній світ кольоровий, і тому на початковому рівні навчання доцільно використовувати натуральні предмети і об’єкти. При впізнанні та сприйманні фігур, предметів та інших елементів візуальної інформації колір найбільш ефективно чим інші їх властивості підкреслює форму, фактуру тощо. Важливим є те, що в залежності від дисциплін, що викладаються, кольорова візуальна інформація може бути як корисна так і шкідлива. Так на уроках біології, анатомії, малювання використання кольорової візуальної інформації принесе неабияку користь, а вже при викладанні предметів механіко-математичного профілю, в яких основу інформації складають букви, цифри та графіки використання кольорової візуальної інформації не тільки не ефективно, але й шкідливо (легко уявити труднощі при читанні тексту, якщо всі букви будуть різнокольорові).