Тема 6 Правовий статус фондової біржі
1. Поняття і функції фондової біржі.
2. Порядок реєстрації фондової біржі та державний контроль за її діяльністю.
3. Учасники фондового ринку, біржові посередники.
4. Цінні папери як вид біржового товару.
5. Процедура лістингу на фондовій біржі.
6. Котирування цінних паперів.
7. Процедура торгівлі на фондовій біржі
1. Поняття фондової біржі, її основні функції
Біржовий ринок є складовою цілісної системи фондового ринку. Фондовий ринок, або ринок цінних паперів, становить систему відносин купівлі-продажу різноманітних фінансових активів або фондових цінностей. Фондовий ринок поділяється на первинний і вторинний. На первинному ринку здійснюється продаж, первинне розміщення (емісія) цінних паперів з метою одержання емітентом фінансових ресурсів.
Після того як цінні папери нових випусків розміщені на первинному ринку, вони стають об'єктом перепродажу. Перепродаж цінних паперів здійснюється на вторинному ринку.
Як на первинному, так і на вторинному ринку є багато способів продажу і купівлі цінних паперів. Одним з них є торгівля цінними паперами на фондовій біржі.
Відповідно до ст. 32 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" від 18.06.1991р. Фондова біржа - це організаційно оформлений постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами та іншими фінансовими інструментами.
З організаційно-правового погляду фондова б іржа є фінансовою посередницькою установою з регламентованим режимом роботи, де укладаються біржові угоди між продавцями і покупцями ф он дових цінностей з участю біржових посередників за офіційно закріпленими правилами. Варто мати наувазі, що фондовабіржа, як і її персонал, не здійснює угод з цінними паперами.Вона лише створює умови, необхіні для їх здійснення, обслуговує ці угоди, зв'язує продавця і покупця, надає приміщення, консультаційні та арбітражні послуги, технічне обслуговування, тобто все необхідне длятого, щоб угода могла відбутися
Таким чино м, діяльність фондов о ї біржі спрямо в ана лише на забезпечення необхіних умов для функціонування ор гані зо вано г о фо ндо в о го
Ринку
У світовій біржовій практиці існують три типи фондових бірж: публічно-правові, приватні і змішані
Як публічно-правова організація фондова біржа перебуває під постійним державним контролем Держава бере участь у складанні правил біржової торгівлі і контролює їх виконання, забезпечує правопорядок на біржі під час торгів, призначає усуває від роботи біржових маклерів. Публічно- правовий тип фондової біржі поширений у таких європейських країнах, як Німеччина і Франція.
Фондові біржі як приватні компанії створюються у формі акціонерних товариств. Такі біржі абсолютно самостійні в організації біржової торгівлі. Держава не бере на себе ніяких гарантій із забезпечення стабільності біржової торгівлі і зниження ризику укладення біржових угод. Цей тип бірж характерний для Англії, США
Якщо фондові біржі створюються як акціонерні товариства, але при цьому не менше 50% їхнього капіталу належить державі, їх відносять до типу змішаних фондових бірж, керівництво якими здійснюють виборні біржові органи. Проте Біржовий комісар (державний представник на біржі)
Здійснює нагляд за біржовою діяльністю й офіційно реєструє біржові курси. Такі біржі функціонують в
18
Австрії Швейцарії і Швеції .
Фондова біржа в Україні, відповідно до ст. 33 Закону України "Про цінні папери та фондову біржу", створюється як акціонерне товариство, що зосереджує попит і пропозицію цінних паперів,
18 Солодкий М.О. Біжовий ринок. - К., 2001. - С. 285.
Сприяє формуванню їх біржового курсу та здійснює свою діяльність відповідно до законодавства, Статуту та Правил біржової торгівлі.
Фондова біржа може бути створена не менш як 20 засновниками - торговцями цінними паперами, які мають дозвіл на здійснення комерційної і комісійної діяльності з цінними паперами, за умови внесення ними до статутного фонду не менш як 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Частка статутного фонду фондової біржі, що належить одному акціонеру, не може перевищувати 5 відсотків статутного фонду.
Фондова біржа обов'язково підлягає реєстрації Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Тільки після реєстрації в Державній комісії фондова біржа має право здійснювати діяльність по організації торгівлі на ринку цінних паперів, яка є виключним видом її діяльності (крім випадку суміщення з діяльністю щодо ведення власного реєстру власників іменних цінних паперів, що має бути відображено в установчих документах).
Вітчизняне законодавство виділяє дві категорії членства у фондовій біржі: повне та асоційоване. Відповідно до Положення про регулювання діяльності фондових бірж та торговельно-інформаційних систем (назва Положення в редакції рішення Комісії з цінних паперів від 04.09.03р.) Повним членом фондової біржі є юридична особа, яка володіє біржовим брокерським місцем як засновник та/або акціонер біржі; асоційованим членом є юридична особа, яка користується, але не володіє біржовим брокерським місцем терміном не менше одного року способом, визначеним статутом та правилами біржі, має право укладати угоди від свого імені та виконує вимоги всіх законодавчих та нормативних актів щодо ринку цінних паперів та вимоги статуту і правил біржі.
В Законі зазначено, що фондова біржа створюється не з метою одержання прибутку, а займається виключно організацією укладання угод купівлі-продажу цінних паперів та їх похідних. Вона не може здійснювати операцій з цінними паперами від власного імені та за дорученням клієнтів, а також виконувати функцію депозитарію.
До основних функій фондової біржі належать:
■ Зосередження попиту і пропозиції цінних паперів;
■ Забезпечення високого рівня ліквідності вкладень в цінні папери;
■ Сприяння формуванню біржового курсу цінних паперів;
■ Створення необхідних умов для організованої торгівлі цінними паперами, а саме: надання приміщення для проведення біржових торгів, визначення складу учасників торгівлі, здійснення процедури допуску цінних паперів до обігу на біржі;
■ Закріплення в локальних документах біржі порядку проведення торгів, укладення угод, їх виконання, вирішення спорів між учасниками угод;
■ Збір, обробка та поширення інформації про біржову кон'юнктуру, курс цінних паперів за результатами торгів, а також інформації про діяльність біржі як організатора торгів;
■ Надання продавцям і покупцям консультаційних послуг тощо.
2. Порядок реєстрації фондової біржі та державний контроль за її діяльністю
Порядок реєстрації фондових бірж встановлений в Положенні про державну реєстрацію фондових бірж та торговельно-інформаційних систем від 04.09.03р.
Державну реєстрацію фондових бірж в Україні здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (далі - Комісія з цінних паперів). Фондова біржа набуває відповідного статусу та прав юридичної особи з дня їх державної реєстрації в Комісії з цінних паперів.
На даний час плата за реєстрацію фондової біржі становить 1700 грн. (100 неоподатковуваних мінімумів)), а плата за реєстрацію правил біржової торгівлі 425 грн. (25 неоподатковуваних мінімумів).
Для здійснення реєстрації фондової біржі в Комісію з цінних паперів подаються наступні документи:
1) Заява про державну реєстрацію фондової біржі;
2) Копія протоколу зборів засновників щодо створення фондової біржі;
3) Статут та, у разі наявності, установчий договір фондової біржі;
4) У випадках, передбачених законодавством, копія рішення органів Антимонопольного комітету про надання дозволу на створення суб'єкта господарювання;
5) Список засновників, акціонерів, учасників фондової біржі із зазначенням найменування, місцезнаходження, коду ЄДРПОУ, номеру та терміну дії ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів: діяльності по випуску та обігу цінних паперів, номерів телефонів;
6) Документ, що засвідчує сплату засновниками внеску до статутного фонду фондової біржі у розмірі, передбаченому чинним законодавством;
7) Копія договору, що передбачає передачу засновникам у власність або користування приміщення (частину приміщення);
8) Документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію фондової біржі.
За наслідками розгляду заяви та документів, поданих на державну реєстрацію фондової біржі, Комісією з цінних паперів протягом 30 календарних днів з дня їх одержання приймається рішення або про державну реєстрацію фондової біржіта видачу свідоцтва про державну реєстрацію, або про відмову в державній реєстрації фондової біржі.
У рішенні про відмову в державній реєстрації фондової біржі мають бути зазначені підстави відмови, якими може бути невідповідність поданих документів вимогам чинного законодавства, або наявність у поданих документах недостовірних даних.
Повідомлення у письмовій формі та копія відповідного рішення надсилаються заявнику протягом десяти робочих днів з дати його прийняття.
Ліцензування діяльності фондових бірж.
Фондові біржі для здійснення діяльності по організації торгівлі на ринку цінних паперів, яка є різновидом професійної діяльності на ринку цінних паперів, повинні отримати ліцензію (п. 57 ст. 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності від 01.06.00р.). Ліцензію, строк дії якої становить три роки, видає Комісія з цінних паперів згідно.
Лцензійними умовами провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів, затвердженими наказом Держкомпідприємництва від 14.03.2001р. № 49 та рішенням Комісії з цінних паперів від 14.03.2001р. № 60 (далі - Ліцензійні умови) передбачено ряд обмежень. Наприклад, фондова біржа не може отримати ліцензію, якщо її статутний фонд сформовано довгостроковими (не менше одного року) державними цінними паперами більше ніж на 30 відсотків, або якщо в складі її активів є недержавні цінні папери (крім випадку володіння акціями депозитарію).
В п. 2.6.10 Ліцензійних умов встановлено обов'язкові вимоги до змісту Правил торгівлі фондової біржі, які узгоджуються і реєструються в Комісії з цінних паперів. Вони повинні містити:
■ Процедуру лістингу та делістингу цінних паперів;
■ Перелік видів цінних паперів, що можуть бути допущені до котирування, процедуру котирування цінних паперів та порядок публікації курсів цінних паперів;
■ Види угод, що укладаються на біржі;
■ Порядок організації та проведення торгів;
■ Вимоги до укладення угод з купівлі-продажу цінних паперів, їх реєстрації та виконання;
■ Порядок оформлення та обліку документів, які використовуються при здійсненні угод з купівлі- продажу цінних паперів;
■ Правила проведення розрахунків за угодами, укладеними на біржі;
■ Порядок доступу до інформації біржі та її оприлюднення;
■ Вимоги щодо обов'язкового виконання членами біржі укладених угод купівлі-продажу цінних паперів у заявленому обсязі, за заявленою ціною та у зазначений час;
■ Обов'язки членів біржі щодо ведення обліку операцій;
■ Механізм звітування членів біржі перед біржею стосовно всіх угод, укладених торговцем цінними паперами - членом біржі;
■ Вимоги до сертифікації керівних посадових осіб та спеціалістів біржі, що безпосередньо залучені до організації торгівлі цінними паперами;
■ Умови допуску до участі в торгах фізичних осіб (брокерів), уповноважених членами біржі здійснювати операції з торгівлі цінними паперами на біржі;
■ Порядок застосування електронної торговельно-інформаційної мережі (ЕТІМ) (у разі наявності)) та доступу членів біржі до користування нею;
■ Порядок публікації інформації щодо найкращих пропозицій купівлі -продажу цінних паперів та ціни останньої угоди;
■ Процедуру вирішення спорів між членами біржі, членами біржі та їх клієнтами, біржею та її членами;
■ Механізм здійснення контролю за додержанням членами біржі організатора торгівлі його вимог і правил та механізму відповідальності за їх порушення;
■ Застереження щодо заходів, які можуть застосовуватися біржею в разі виникнення форс- мажорних обставин;
■ Інші положення, що стосуються діяльності біржі.
Державне регулювання діяльності фондових бірж здійснює Комісія з цінних паперів та інші органи державної влади в межах компетенції, визначеної законодавством України відповідно до Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні".
Державний представник Комісії на фондовій біржі має право вимагати систематичного надання інформації про щоденні операції з купівлі-продажу цінних паперів, виконані на біржі, повідомлень про курси цінних паперів, біржові бюлетені аукціонів (торгівля "з голосу") не пізніше ніж за один день до проведення аукціону. Він має право бути присутнім на загальних зборах акціонерів біржі, біржових аукціонах (торговельних сесіях), брати участь в роботі біржової ради та інших органів управління біржою, отримувати будь-яку інформацію, що має пряме відношення до діяльності членів біржі, брокерів та дилерів, працівників біржі, інфраструктурних установ, які обслуговують біржову торгівлю та емітентів, цінні папери яких введені до продажу та котируються на біржі.
З метою впорядкування механізму контролю за фондовими біржами Комісія з цінних паперів затвердила Положення про подання адміністративних даних фондовими біржами та торговельно- інформаційними системами від 11.06.2002р., відповідно до якого фондові біржі повинні подавати щоденні, щомісячні, квартальні та річні адміністративні дані. Вони стосуються фінансового стану самої фондової біржі, обсягу укладених на ній угод, переліку цінних паперів та їх похідних, допущених до обігу на біржі та ін.
Комісія з цінних паперів наділена повноваженнями щодо проведення планових та позапланових перевірок на фондових біржах. Її повноваження за останній час розширилися з прийняттям Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом". На його виконання було розроблено Правила проведення перевірок діяльності інститутів спільного інвестування, фондових бірж та інших професійних учасників ринку цінних паперів з питань дотримання вимог чинного законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму від 05.08.2003р.
Службові особи Комісії з цінних паперів при проведенні перевірок наділені широким колом повноважень: безперешкодно входити на біржу за службовим посвідченням, мати доступ до документів та інших матеріалів, необхідних для проведення перевірки, вимагати для перевірки необхідні документи та іншу інформацію у зв'язку з реалізацією своїх повноважень, вилучати на термін до трьох днів документи, які підтверджують факти порушення вимог чинного законодавства на ринку цінних паперів, брати пояснення у посадових осіб суб'єкта первинного фінансового моніторингу за їх згодою та ін.
Фінансовий моніторинг. Крім Правил, що стосуються безпосередньо біржової торгівлі, на фондовій біржі (яка є суб'єктом первинного фінансового моніторингу) повинні бути розроблені Правила проведення фінансового моніторингу, які є внутрішнім документом і визначають порядок та умови проведення заходів, спрямованих на недопущення використання фондової біржі для легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму. Правила розробляються з врахуванням Вимог до організації фінансового моніторингу суб'єктами первинного фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії запровадженню в легальний обіг доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, затверджених наказом Державного департаменту фінансового моніторингу Мінфіну від 24.04.2003 № 40.
3. Учасники фондового ринку, біржові посередники
Учасники ринку цінних паперів - це держава в особі уповноваженого органу, фізичні і юридичні особи, які продають, або купують цінні папери, або обслуговують їх обіг та розрахунки за ними.
Учасниками ринку цінних паперів є:
1. Емітенти.
2. Інвестори.
3. Особи, що здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів:
■Торговці цінними паперами - діяльність по випуску та обігу цінних паперів;
■ Фондові біржі і торговельно-інформаційні системи - діяльність по організації торгівлі на ринку цінних паперів;
■ Депозитарії та зберігачі - депозитарну діяльність;
■ Депозитарії - розрахунково-клірингову діяльність.
Охарактеризуємо детальніше окремих учасників ринку цінних паперів. Почнемо з емітентів, оскільки вони першими виходять на ринок, пропонуючи на продаж власні цінні папери.
Емітентом цінних паперів є держава в особі уповноваженого органу, юридична особа і у випадках, передбачених законодавством, фізична особа. Емітент від свого імені випускає цінні папери і зобов'язується виконувати обов'язки, що випливають з умов їх випуску. (Закон України "Про цінні папери та фондову біржу").
Інвестор на ринку цінних паперів - фізична або юридична особа, яка придбаває цінні папери від свого імені та за свій рахунок з метою одержання доходу чи збільшення вартості цінних паперів або набуття відповідних прав, що надаються власнику цінних паперів відповідно до чинного законодавства (Закон України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні").
Інвесторів можна поділити натри групи: індивідуальні, корпоративні та інституціональні.
Серед перелічених найбільшою і впливовою є група інституціональних інвесторів. З одного боку, вони залучають кошти своїх клієнтів, з другого - значну частину залучених коштів з урахуванням інтересів клієнтів інвестують у різноманітні фондові цінності. Інституціональними інвесторами на ринку цінних паперів можуть бути кредитні спілки, інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди) та ін.
І емітенти, і інвестори, як правило, не виходять на фондовий ринок самостійно, а вдаються до допомоги професійних посередників. Операції на фондовій біржі можуть здійснювати тільки її члени - торговці цінними паперами.
Торговці цінними паперами - банки, акціонерні товариства, статутний фонд яких сформовано за рахунок виключно іменних акцій, інші товариства, для яких операції з цінними паперами становлять виключний вид їх діяльності. Вони мають право здійснювати:
1) Діяльність по випуску цінних паперів - виконання торговцем цінними паперами за дорученням, від імені і за рахунок емітента обов'язків по організації передплати на цінні папери або їх реалізації іншим способом. При цьому торговець цінними паперами за домовленістю з емітентом може брати на себе зобов'язання у разі неповного розміщення цінних паперів викупити в емітента нереалізовані цінні папери;
2) Комісійну (брокерську) діяльність - купівлю-продаж цінних паперів, що здійснюється торговцем цінними паперами від свого імені, за дорученням і за рахунок іншої особи;
3) Комерційну (дилерську) діяльність - купівлю-продаж цінних паперів, що здійснюється торговцем цінними паперами від свого імені та за свій рахунок.
Учасників біржової торгівлі цінними паперами потрібно відрізняти від учасників біржових угод. У біржовій угоді, укладеній на фондовій біржі, задіяні три сторони: продавець, покупець, посередник. А в біржових торгах беруть участь головним чином посередники - торговці цінними паперами.
4. Цінні папери як вид біржового товару
Аналізуючи вимоги, яким повинен відповідати біржовий товар, легко переконатися в тому, що цінні папери є класичним біржовим товаром. До основних характеристик цінних паперів можна віднести їх масовість, стандартність і взаємозамінність.
Цінні папери, що обертаються на фондовій біржі, мають ще одну властивість: змінюваність цін на ці папери, як правило, повинна бути постійною і мінімальною. Фондова біржа спроможна забезпечити саме таку концентрацію попиту і пропозиції цінних паперів, що дає можливість встановити ціни на них, які реально відбивають економічну ситуацію.
Основні умови, яким мають відповідати цнні папери для того, щоб бути об'єктом біржової торгівлі:
■ Вільна купівля-продаж без обмежень з боку органу (емітента), що випустив цей цінний папір;
■ Надійність емітента, його беззбиткова діяльність і виконання взятих ним зобов'язань;
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про цінні папери та фондову біржу" цінні папери - це
Грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам.
В Україні можуть випускатися такі види цінних паперів:
■ Облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик;
■ Облігації місцевих позик;
■ Облігації підприємств;
■ Казначейські зобов'язання республіки;
■ Ощадні сертифікати;
■ Інвестиційні сертифікати;
■ Приватизаційні папери.
На фондових біржах України торгівля ведеться в основному акціями та облігаціями держаних і місцевих позик, тому наведемо визначення саме цих цінних паперів.
Акція - цінний папір без встановленого строк обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.
Акції можуть бути іменними та на пред'явника, привілейованими та простими.
Акція є неподільною. У разі коли одна і та ж акція належить кільком особам, усі вони визнаються одним власником акції і можуть здійснювати свої права через одного з них або через спільного представника.
Облігація - цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений в ньому строк з виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачено умовами випуску). Облігації усіх видів розповсюджуються серед підприємств і громадян на добровільних засадах.
Випускаються облігації таких видів:
А) облігації внутрішніх і зовнішніх (розміщуються на міжнародних фондових ринках) державних позик та облігації місцевих позик;
Б) облігації підприємств (випускаються підприємствами усіх передбачених законом форм власності, об'єднаннями підприємств, акціонерними та іншими товариствами і не дають їх власникам права на участь в управлінні)).
Облігації можуть бути іменними і на пред'явника, процентними і безпроцентними (цільовими), такі, що вільно обертаються або з обмеженим колом обігу.
Згідно з п. 2.5 Положення про розрахунково-клірингову діяльність клірингові та розрахункові операції щодо угод з цінними паперами, укладеними на фондовій біржі депозитаріями здійснюють лише з цінними паперами, що випущені в бездокументарній формі і депоновані в цьому депозитарії Для укладення на фондовій біржі угод щодо цінних паперів , які випущені в документарній формі, цінні папери мають бути знерухомлені в депозитарії що їх обслуговує. Знерухомлення цінних паперів - це переведення цінних паперів, випущених у документарній формі, у бездокументарну форму шляхом депонування сертифікатів у сховищах зберігача цінних паперів або депозитарію з метою забезпечення подальшого їх обігу у вигляді облікових записів на рахунках зберігача або депозитарію (ст.1 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні").
Отже, цінні папери, випущені в документарній формі (іменні або на пред'явника) потрібно спочатку знерухомити, перевести в бездокументарну форму, і лише після цього вони можуть стати об'єктом біржової торгівлі. Така вимога є цілком логічною, оскільки значно спрощує процедуру розрахунків за біржовими угодами. При цьому від продавця не вимагається вчинення повного індосаменту (якщо він є власником іменних цінних паперів) чи поставки цінних паперів на пред'явника. Достатньо лише дати розпорядження на списання цінних паперів з його рахунку в зберігача або депозитарія.
Стаття 5 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" від 10.12.97р. Передбачає порядок переходу права власності на цінні папери. У разі відчуження цінних паперів, випущених в бездокументарній формі, знерухомлених іменних цінних паперів та знерухомлених цінних паперів на пред'явника право власності переходить до нового власника з моменту зарахування цінних паперів на його рахунок у зберігача. Підтвердженням права в даному випадк буде не сертифікат цінних паперів, а виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний надавати їх власнику.
Крім названих цінних паперів, біржовим товаром можуть бути також похідні цінні папери. Похідні цінні папери - цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж протягом терміну, визначеного договором (контрактом), цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів (ч.5 ст.1 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" від 30.10.96р.). Відповідно до Правил випуску та обігу фондових деривативів похідними цінними паперами, обіг яких здійснюється на фондових біржах є опціони та ф'ючерси на будь-який базовий актив (цінні папери, товари або кошти), укладені як стандартизовані контракти (фондові деривативи).
5. Процедура лістингу на фондовій біржі
Процес обігу фондових цінностей на всіх офіційно зареєстрованих фондових біржах може здійснюватися тільки з цінними паперами, що успішно пройшли спеціальну біржову процедуру - лістинг (буквально "внесення в список"). Відповідно до Положення про регулювання діяльності фондових бірж та торговельно-інформаційних систем лістинг - внесення цінних паперів до списку цінних паперів, які котируються на фондовій біржі.
До переваг лістингу належить насамперед висока мартабельність, тобто придатність для реалізації на ринку, підвищений рівень ліквідності цінних паперів, а також очевидні вигоди від відносної стабільності їхньої ціни. Інвестор, що купує цінні папери, включені в котирувальний список біржі, може бути впевнений, що одержить достовірну і своєчасну інформацію про компанію-емітента і її цінні папери. Він повинен мати можливість оцінювати перспективи економічного розвитку емітента. Однак, фондова біржа не гарантує прибутковість інвестицій в цінні папери, що пройшли лістинг.
Розвиток процесу лістингу на вітчизняному фондовому ринку в цілому відповідає світовій практиці. Водночас спостерігається значне відхилення у показниках, прийнятих за критерії лістингу. Це відрізняє процедуру лістингу на вітчизняних фондових біржах від допуску цінних паперів до облікової біржової торгівлі акціями в розвинених країнах, де критерії лістингу є уніфікованими (наприклад, в Директиві ЄС Про допуск цінних паперів до офіційного лістингу на фондовій біржі і про інформацію, що повинна бути опублікована про ці цінні папери від 28.05.2001р. № 2001/34/ЄС).
Практично на всіх вітчизняних біржах процедура лістингу починається з подання у відділ лістингу біржі заяви та нотаріально посвідчених документів. Заяву може подавати тільки той емітент, цінні папери якого випущені і зареєстровані відповідно до чинного законодавства. Заява подається на фірмовому бланку, має печатку і підпис керівника, дані про реєстрацією випуску цінних паперів, найменування, номер випуску, номінал, гарантію достовірності документів, що подаються у відділ лістингу, а також повідомлення про згоду з існуючими правилами допуску до котирування (лістингу). Крім того, подаються установчі документи, довідка про сплату внесків до статутного фонду. Якщо емітент функціонує більше одного року або є правонаступником іншої юридичної особи, то додатково подається баланс та інша фінансова звітність, завірена незалежними аудиторами. Як правило, біржа залишає за собою право вимагати від емітента надання інших документів та інформації необхідної для здійснення експертної оцінки і допуску цінних паперів до котирування.
Законодавством України, зокрема п.6 Положення про регулювання діяльності фондових бірж та торговельно-інформаційних систем визначаються мінімальні вимоги, які фондові біржі повинні пред'являти до цінних паперів, допущених до котирування.
Так, правилами фондової біржі має бути передбачена наявність порядку допуску (лістингу) цінних паперів до офіційного та неофіційного котирування. Умовами допуску визначаються вимоги, згідно з якими в офіційному котируванні мають перебувати цінні папери, емітенти яких відповідають певним економічним та фінансовим критеріям, що встановлені біржею, та регулярно розповсюджують інформацію про свою діяльність.
Ц вимоги передбачають такі кількісні показники діяльності емітента, цінні папери якого перебуватимуть в офіційному лістингу:
1. Мінімальна величина активів має становити суму, еквівалентну 400 тис. Євро;
2. Прибуток за останній балансовий рік (за кожний рік із двох, що є попередніми відносно останнього балансового року, в сумі, еквівалентній 80 тис. Євро, або сумарний прибуток за останні три роки в сумі, еквівалентній 220 тис. Євро, за умови, що кожен рік повинен бути прибутковим);
3. Кількість випущених у обіг акцій не менше ніж 1 млн. Штук;
4. Кількість акціонерів, що володіють не менш як 100 акціями, має становити не менш, як 2000 осіб або загальна кількість акціонерів не менш ніж 2200 осіб.
Допуск цінних паперів емітента повинен передбачати мінімальний рівень розповсюдження невеликих пакетів цінних паперів, який не перевищує рівня, встановленого біржею для офіційного котирування. Порядок допуску цінних паперів до котирування на біржі має визначатися окремим положенням, що передбачає подання емітентом заяви про допуск до офіційного котирування на фондову біржу (безпосередньо або через уповноважену ним особу), згідно з якою емітент бере на себе зобов'язання:
■ Подавати на біржу звіти чергових або позачергових загальних зборів акціонерів;
■ Негайно інформувати біржу про внесення до статутних документів змін і про рішення емітента, що стосуються його цінних паперів;
■ Узгодити з біржею графік випуску та передплати (розміщення) цінних паперів, а також проведення будь-якої іншої фінансової операції, що включає пільгові права, тобто права, які стосуються цінних паперів, допущених до офіційного котирування;
■ Узгодити з біржею графік проведення технічних процедур будь-якої операції з власними цінними паперами, зокрема, виплати відсотків і дивідендів;
■ Інформувати біржу про будь-який новий факт, який може відчутно вплинути на біржовий курс чи на майнове або фінансове становище емітента та його діяльність;
■ Надсилати біржі усі розповсюджені ним офіційні повідомлення або публікації а також будь-який матеріал, що містить економічну та фінансову інформацію, яку емітент має намір опублікувати;
■ Забезпечувати на ринку цінних паперів безкоштовне для власників іменних цінних паперів обслуговування своїх цінних паперів і виплату відсотків, погашень і дивідендів, а також попереджувати біржу про будь-які зміни у призначенні посередників, що здійснюють її фінансове обслуговування;
■ Періодично повідомляти біржу про загальну кількість голосів для наступної публікації відповідного повідомлення в офіційному виданні біржі;
■ Публікувати в офіційному виданні біржі інформаційні повідомлення про перший та наступні випуски своїх цінних паперів;
■ Виконувати накази, що видаються Державною комісією та іншими органами державної влади щодо захисту інтересів інвесторів та їхніх прав на інформацію.
До прийняття рішення про допуск (лістинг) цінних паперів емітента до офіційного котирування біржа повинна укласти з ним двосторонній договір про підтримання лістингу згідно з положенням про допуск. В інтересах ринку цінних паперів та інвесторів біржа може обмежити допуск особливими умовами, які емітент зобов'язаний виконати.
Емітента, який подав заяву, біржа повинна повідомляти про своє рішення протягом визначеного нею терміну з дня надходження заяви про допуск цінних паперів до офіційного котирування, або, якщо біржа вимагає від емітента додаткових відомостей, - протягом 30 днів з дня надходження цих відомостей. Допуск цінних паперів повинен оголошуватися через офіційне повідомлення, яке публікується в офіційному виданні біржі. У повідомленні мають бути вказані умови котирування та дата першого котирування.
Правила допуску (лістингу) повинні передбачати процедуру вилучення цінних паперів з котирування - делістингу, або цю процедуру оформляють окремим положенням.
Цнний папір може бути вилучений з офіційного котирування за вимогою емітента, державного представника або за ініціативою біржі, що має бути належним чином обґрунтовано.
Біржа може прийняти рішення про вилучення цінного паперу з офіційного
■ Незначного співвідношення щоденного обсягу операцій щодо даного цінного паперу до загальної кількості цих цінних паперів, яка перебуває в обігу, та до кількості котирувань за рік;
■ Відсутності виплати відсотків, дивідендів чи погашень протягом останніх трьох років;
■ Незначного співвідношення кількості цінних паперів, які знаходяться у власників невеликих пакетів, до їх загальної кількості;
■ Порушення емітентом своїх зобов'язань щодо інформування власників цінних паперів та біржі про свою діяльність;
■ Порушення правил біржі;
■ Подання заяви про неплатоспроможність емітента;
■ Ліквідації емітента.
Біржа має право приймати рішення про вилучення одного виду цінного паперу емітента з одночасним вилученням інших видів цінних паперів того ж емітента з офіційного котирування. Дата фактичного вилучення цінного паперу повинна публікуватися в офіційному виданні біржі.
Вимоги, які пред'являють фондові біржі до емітентів, що бажають торгувати на них своїми цінними паперами, встановлюються у правилах біржової торгівлі і часто відрізняються навіть на біржах однієї держави. Як правило, одні фондові біржі пред'являють більш жорсткі вимоги, інші - менш суворі.
Біржовий обіг, здійснення операцій з фондовими цінностями неможливі без котирування - особливого механізму визначення та фіксації ринкової ціни цінного паперу.
Процедури здійснення біржової торгівлі, встановлені правилами біржі, повинні містити в собі принципи котирування цінних паперів, угоди щодо яких здійснюються на біржі, введення цінних паперів, прийнятих на офіційне котирування, до продажу та способи і періодичність повідомлення біржі, яке уточнює дату першого котирування і обраний механізм введення до продажу.
В залежності від стану на ринку після котирування (абсолютна або неповна рівновага, ринок, обмежений в нерівновазі тощо) біржа повинна публікувати біржовий курс цінних паперів. Якщо неможливо визначити курс, біржа не публікує ніякої інформації про стан ринку (ринок поза котируванням). Правилами може визначатися, що курси узагальнюються через біржовий індекс, оприлюднення якого є обов'язковим.
Якщо процедура лістингу, допуск цінних паперів до котирування, - одноразовий акт, то
Визначення ціни або курсу цінного паперу - це постійно поновлювана операція на кожній торговельній сесії.
Котирування цінного паперу - це механізм виявлення ціни, її фіксація протягом кожного дня роботи біржі і публікація в біржових бюлетенях. Біржа концентрує попит і пропозицію на купівлю і продаж цінних паперів, визначає співвідношення між поточним попитом і пропозицією, у результаті якого виявляється котирувальна ціна як вираження тимчасової рівноваги. Ціна, за якою укладаються угоди і цінні папери переходять з рук у руки, називається курсом. Біржовий курс використовується як орієнтир при укладенні угод як у біржовому, такі в позабіржовому обігу.
Залежно від принципів, покладених в основу котирування, розрізняють метод єдиного курсу, що ґрунтується на встановленні єдиної (типової)) ціни, і реєстраційний метод, що базується на реєстрації фактичних цін угод, попиту і пропозиції (цін продавців і покупців).
Як правило, біржові торги починаються з оголошення цін, що склалися наприкінці попередньої сесії Вони визначаються спеціальною котирувальною комісією за результатами попереднього біржового дня і роздаються його учасникам у вигляді котирувального списку.
Аналізуючи дані реєстрації угод, котирувальна комісія визначає верхній і нижній рівень цін за видами цінних паперів. При цьому вона виключає ціни, непоказові для ринкової кон'юнктури. Звичайно в біржових бюлетенях реєструються не всі ціни угод, а лише граничні, які якнайповніше характеризують динаміку цін у процесі біржового дня. Граничні ціни беруться у вертикальному і горизонтальному розтинах: вища і нижча упродовж біржового дня, початкова в перші хвилини і остання ціна наприкінці біржового дня.
Порядок обов'язкового оприлюднення біржових цін має визначатися правилами фондової біржі і передбачати публікацію в офіційному виданні біржі найвищого та найнижчого курсів цінних паперів з кожного їх найменування, а також курсу цінних паперів з кожного найменування на момент завершення біржового дня та чисту зміну курсу на цей момент порівняно з курсом на момент завершення попереднього біржового дня.
На фондових біржах економічно розвинених країн Заходу торгівля цінними паперами ведеться за допомогою автоматизованих систем, що дає можливість з кількох місць вводити замовлення на купівлю або продаж фондових цінностей. Якщо вони збігаються за ціною, то автоматично фіксується інформація про укладення угоди.
Становить інтерес метод фондового котирування, що використовується на німецьких біржах, де при встановленні біржових цін враховують тільки угоди, укладені за допомогою офіційних, так званих курсових маклерів. Для кожної групи фондових цінностей є спеціальні маклери, які приймають заявки попиту і пропозиції В точно визначений час вони сходяться у певному місці біржового залу і в присутності всіх осіб, зацікавлених у тих чи інших цінних паперах, розпочинають процедуру встановлення такого курсу, при якому вони змогли б покрити максимальну суму попиту і пропозиції
7. Подання заявок на здійснення біржових угод.
Оформлення та виконання угод з цінними паперами
Вимоги до біржових замовлень (у біржовій практиці частіше вживається термін "біржова заявка"), відповідно до п. 8 Положення про регулювання діяльності фондових бірж та торговельно- інформаційних систем, встановлюються правилами біржі і можуть включати норми, згідно з якими ці замовлення повинні передаватися на біржу будь-яким способом, який влаштовує клієнта і брокерську контору. Умови передачі замовлення можуть визначатися для клієнтів брокерської контори договором про відкриття рахунка або іншим договором, що передбачає участь агента брокерської контори - збирача замовлень. Біржа або брокерська контора можуть поставити вимогу, щоб передані в усній формі замовлення були підтверджені письмово.
Брокерська контора повинна нести відповідальність перед своїми клієнтами за умови виконання і своєчасність передачі замовлень на ринок. Біржа може включати в правила норму, що забороняє взаємний залік замовлень клієнтів як у самій брокерській конторі, так і з іншими брокерськими конторами до передачі замовлень на ринок, або дозволяти виконання замовлень на позабіржовому ринку.
Правила фондової біржі можуть забороняти брокерській конторі узагальнювати замовлення клієнтів, що стосуються одного і того ж цінного паперу і включають однаковий обмежувальний курс, до їх передачі на ринок, окрім випадків, дозволених біржею для цінного паперу з незначною номінальною вартістю.
Заявку (замовлення) може оформити будь-яка фізична або юридична особа (клієнт), яка уклала договір з брокером про те, щоб виконати дане замовлення на біржі. Проте, щоб замовлення було виконане, клієнт повинен надати гарантії оплати куплених цінних паперів.
Правилами фондової біржі може бути встановлено, що брокерська контора відповідає перед біржею за створення на рахунках клієнтів необхідних запасів цінних паперів (у випадку продажу) і коштів (у випадку купівлі) перед передачею замовлення на ринок.
За власною ініціативою або на вимогу правління біржі брокерська контора має право вимагати передачі коштів або цінних паперів до передачі замовлення на ринок. Якщо замовник не передав цінні папери брокерській конторі на наступний день після операції щодо купівлі-продажу цінних паперів, які були продані, або грошові кошти для купівлі цінних паперів, то брокерська контора має право без попереднього повідомлення здійснити повторну купівлю проданих, але не переданих цінних паперів або продати викуплені, але не сплачені цінні папери. Всі витрати покриваються за рахунок клієнта, який порушив правила.
Процедура передачі біржових заявок встановлюється кожною біржею самостійно, атому можливі різні варіанти. Можна скористатися послугами кур'єра, відправити рекомендований лист або завірену телеграму поштою, послати телекс або телефакс, скористатися комп'ютерною мережею. Інвестор може доручити брокеру не тільки купити ті чи інші цінні папери, а й навести в заявці умови, за яких повинна відбутися угода. Тому текст заявки повинен містити необхідну інформацію у формі наказів для брокера, що укладає угоду. Заявка повинна містити такі вказівки:
1) Вид замовлення, де зазначається, якою стороною буде клієнт в угоді (продавцем чи покупцем), вид цінного паперу, найменування;
2) Рівень ціни. Клієнт може доручити брокеру купити або продати цінних папери:
■ За поточним ринковим курсом (як правило, такий наказ застосовується тоді, коли клієнт хоче придбати цінні папери для довгострокового вкладення капіталу і незначні коливання цін не є для нього істотним чинником);
■ За лімітною ціною (клієнт, що має короткострокову мету і бажає одержати прибуток від перепродажу цінних паперів, встановлює ціновий ліміт, тобто ціну, за якою повинна відбутися угода, якщо брокер не зможе одержати кращу: вищу при продажу цінних паперів або нижчу - при купівлі)).
■ Інші вказівки (у світовій біржовій практиці використовуються наказ "на власний вибір", "найкращий наказ", наказ "виконати по можливості, решту відмінити", "не знижувати", "не підвищувати", наказ "або - або", "усе або нічого" та ін.).
3) Кількість цінних паперів (обсяг заявки);
4) Термін виконання заявки: (наприклад - поточний біржовий день), умови перенесення та продовження терміну виконання;
5) Тип угоди (касова операція чи строкова угода - форвард, ф'ючерс, опціон).
Виконання заявок здійснюється в процесі біржового торгу.
Якщо в результаті біржових торгів між брокерами була досягнута згода, то угоду потрібно зафіксувати.
Реєстрація угод залежить від організації біржової торгівлі. У світовій практиці укладені угоди фіксуються в різноманітних формах. Якщо торгівля ведеться "з голосу", то біржову угоду фіксують маклерським записом. Угоди з цінними паперами, що укладаються на фондовій біржі, підлягають обов'язковій реєстрації на ній: після її укладення брокери повідомляють контрагентів за цією угодою про виконання доручень.
Після укладення угоди починається третій, завершальний, етап біржової операції - розрахунки між сторонами, які здійснюються за спеціальною системою - клірингом (особливості клірингу та розрахунків на ринку цінних паперів детальніше розкриті в темі "Правове регулювання клірингу і
Розрахунків на біржах").
Основна
Бобкова А.Г., Моісеєв Ю.О. Біржове право: Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005. -200с.
Кузнєцова Н.С., Назарчук І.Р. Ринок цінних паперів в Україні: правові основи формування та функціонування. - К.: Юрінком Інтер, 1998.
Лисенков Ю. Кабулов Д. Фондовий ринок - довірчо-правове забезпечення. - К.: ТОВ Задруга,
Сідар.В. Біржове право: конспект лекцій. - Тернопіль, 2004.
Сохацька О.М. Біржова справа: Підручник. - Тернопіль: Карт-Бланш, 2003.
Сохацька О.М. Інструменти фондового ринку: зарубіжний досвід та практика України. - Тернопіль: Економічна думка, 1999.
Додаткова
Баутов А. Общая оценка фондового ринка и некоторие тенденции // Страховое дело.-2005. -№3. - С.2-9.
Беренштейн Б.Л. Напрями активізації біржового ринку // Економіка АПК. - 2005. - № 8. - С. 112116
Блага Н. В. Інформаційна прозорість фондового ринку України// Фінанси України. - 2005. -№3.- С.90-95.
Блага Н Державне регулювання фондового ринку// Фінанси України. - 2002. - № 7. - С. 89-92.
Воскобійник Ю.П. Правове забезпечення діяльності товарних бірж в Україні // Економіка АПК. - 2006. - № 1. - С. 122-129.
Косик С. Становлення ринку цінних паперів в Україні //Економіка, фінанси, право. - 2002. - № 3. - С. 32-33.
Левченко З. Проблемы организованного рынка ценных бумаг Украины// Цінні папери України. - 2005. -31 березня (№13). -С.22-24.
Назарчук М. И. Об организованном рынке ценных бумаг Украины и мерах по его развитию/ М. И. Назарчук, Г. В. Курбацкий// Фондовый рынок. -2005. -21 марта (№11). - С. 12-31.
Назарчук М. О предпосылках и принципах интеграции фондовых бирж Украины // Фондовый рынок. -2001. - № 1. - С. 4-8.
Назарчук М. Об особенностях построения единой биржевой системы Украины и ее влиянии на развитие фондового рынка// Фондовий ринок. - 2002. - № 19. - С.10-15.
Назарчук М. Про передумови та основні напрями стратегії розвитку фондових бірж України // Цінні папери України. - 2002. - № 23. - С. 8-10.
Назарчук М. Фондові біржі та позабіржові ТІС: схожість і відмінності між ними // Економіка України. -2005. - № 11. - С. 21-29
Підсумки діяльності Української фондової біржі у 2005 році // Україна-ьшіпевб. - 2006. - 30 січня- 6 лютого (№ 4). - С.7
Подорванова Н. Організація торгівлі на ринку цінних паперів // Бухгалтерія. - 2002. - № 21/1.
Подорванова Н. Фінансові посередники фондового ринку // Бухгалтерія. - 2002. - № 6/1.
Скопич О. Становлення та розвиток фондових бірж в Україні // Збірник наукових праць Національної академії Державного управління при Президентові України. - 2004. - № 2. - С. 367-375
Хрустенко Р. Боженко І Професійна діяльність на ринку цінних паперів у контексті торгівлі цінними паперами // Бухгалтерія. - 2002. - № 36.
Чалдаєва Л.К. К вопросу об определении понятия „фондовая биржа" // Финансовый бизнес. - 2002. - № 1. - С. 16-20
Червяченко Є. В. Фондовий ринок України - альтернативний об'єкт інвестування вільних заощаджень фізичних осіб// Фондовый рынок. -2005. - 19 мая (№19). -С. 16-22.
Чуркин А. Коммерческое представительство на фондовой бирже// Підприємництво, господарство і право. - 2003. - № 4. - С.68-70.
Чуркин А. Фондовая биржа в системе гражданских правоотношений // Підприємництво, господарство і право. - 2002. - № 9. - С. 47-50.
Нормативні акти
Господарський кодекс України від 16.01.2003р. № 436-ІУ.
Цивільний кодекс України від 16.01.2003р. № 435-ІУ.
Про цінні папери і фондовий ринок. Закон України від 23.02.2006р. № 3480-ІУ.
Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні. Закон України від 30.10.1996р. № 448/96-ВР.
Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні. Закон України від 10.12.1997р. № 710/97-ВР.
Про ліцензування певних видів господарської діяльності. Закон України від 01.06.2000р. № 1775-
Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг. Закон України від 12.07.2001р. № 2664-ІІІ.
Про допуск цінних паперів до офіційного лістингу на фондових біржах і про інформацію, що повинна бути опублікована про ці цінні папери. Директива 2001/34/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 28.05.2001р.
Про затвердження плану заходів з реалізації Основних напрямів розвитку фондового ринку України на 2006-2010 роки. Розпорядження КМУ від 07.03.2006 р. N 131-р
Про встановлення строку дії ліцензій на провадження окремих видів діяльності на ринку цінних паперів та погодження розміру плати за їх видачу. Постанова КМУ від 07.06.2006р. № 802.
Про затвердження Порядку та умов видачі ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку, переоформлення ліцензії^ видачі дубліката та копії ліцензії
Рішення ДКЦПФР від 26.05.2006 N345
Про затвердження Порядку зупинення дії та анулювання ліцензії на окремі види професійної діяльності на фондовому ринку. Рішення ДКЦПФР від 23.06.2006р. № 432.
Про затвердження Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності. Рішення ДКЦПФР від 26.05.2006р. № 349.
Про затвердження Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку. Рішення ДКЦПФР від 26.05.2006р. № 347.
Про затвердження Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами. Рішення ДКЦПФР від 26.05.2006р. № 346.
Про затвердження Переліку іноземних бірж та торговельно-інформаційних систем, після проходження лістингу на яких цінні папери іноземних держав та іноземних юридичних осіб можуть становити активи інститутів спільного інвестування. Рішення ДКЦПФР від 02.02.2005 № 40.
Правила випуску та обігу фондових деривативів. Рішення ДКЦПФР від 24.06.97р. № 13.
Положення про розрахунково-клірингову діяльність. Рішення ДКЦПФР від 27.01.1998р. № 11-а.
Положення про державну реєстрацію фондових бірж та торговельно-інформаційних систем. Рішення ДКЦПФР від 04.09.2003р.
Положення про депозитарну діяльність. Рішення ДКЦПФР від 26.05.1998р. № 61.
Щодо звітування торговцями цінними паперами про укладені ними угоди з купівлі-продажу цінних паперів перед фондовими біржами. Рішення ДКЦПФР від 31.07.98р. № 100.
Положення про порядок продажу на фондових біржах пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, що належать державі. Спільний наказ Фонду державного майна, ДКЦПФР, Антимонопольного комітету від 16.11.1998р. №2141/297/9.
Про здійснення державного контролю за діяльністю фондових бірж, депозитаріїв та торговельно- інформаційних систем. Рішення ДКЦПФР від 08.05.2001р. № 144.
Про затвердження Положення про подання адміністративних даних фондовими біржами та торговельно-інформаційними системами. Рішення ДКЦПФР від 11.06.2002 № 212.
Про затвердження Правил проведення перевірок діяльності інститутів спільного інвестування, фондових бірж та інших професійних учасників ринку цінних паперів з питань дотримання вимог чинного законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму. Рішення ДКЦПФР від 05.08.2003р. № 344.
Вимоги до організації фінансового моніторингу суб'єктами первинного фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії запровадженню в легальний обіг доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму. Наказ Державного департаменту фінансового моніторингу Мінфіну від 24.04.2003р. № 40.
Про визначення операцій, що не відносяться до торгівлі цінними паперами як виду професійної діяльності. Рішення ДКЦПФР від 29.10.2002р. № 321.
Правила проведення торгів на фондовій секції Української міжбанківської валютної біржі. Затверджені Протоколом Біржового комітету УМВБ від 16.07.1997р. № 30.