Тема3 Правове регулювання клірингу і розрахунків на біржах
1. Поняття і функції клірингу.
2. Особливості розрахунків на біржах реального товару.
3. Особливості клірингу і розрахунків на ринку ф'ючерсних контрактів.
4. Особливості клірингу і розрахунків на ринку цінних паперів.
5. Напрямки розвитку систем клірингу і розрахунків.
1. Поняття та функції клірингу
Поняття біржового клірингу найбільш широко визначено в Законі України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" від 10.12.1997р.: кліринг- це отримання, звірка та поточне оновлення інформації, підготовка бухгалтерських та облікових документів, необхідних для виконання угод щодо цінних паперів, визначення взаємних зобов'язань, що передбачає взаємозалік, забезпечення та гарантування розрахунків за угодами щодо цінних паперів.
В Положенні про розрахунково-клірингову діяльність, затвердженому рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 27.01.1998р. (далі - Положення про РКД) кліринг визначається як метод врегулювання взаємних зобов'язань, що передбачають взаємозалік.
Біржовий кліринг - це залік взаємних вимог і зобов'язань між учасниками біржової торгівлі, що ґрунтується на встановленні того, хто, що, кому і в який термін винен.
Біржові розрахунки - це процес виконання зобов'язань, визначених у процесі біржового клірингу, кінцевим результатом якого звичайно є передача базового активу біржової угоди (наприклад, цінних паперів) від продавця до покупця, а також грошовий розрахунок покупця з продавцем відповідно до умов угоди.
Сучасні біржові системи клірингу і розрахунків стали можливі в результаті існування таких передумов.
По-перше, наявність відповідних технологічних можливостей, які дозволили подолати чинник простору і скоротити час для передачі інформації через глобальні швидкодіючі системи зв'язку; обробляти величезні масиви біржової і супутньої інформації через електронні системи розрахунків і збереження баз даних; швидко і безпомилково передавати кошти через національні і міжнародні банківські системи розраунків.
По-друге, створення спеціалізованих організацій і біржових структур для клірингу і розрахунків: клірингових (розрахункових) палат, депозитаріїв, та ін.
По-третє, розробка і постійне удосконалення механізмів клірингу і розрахунків.
Виділяють такі основні функціїбіржового клірингу і розрахунків:
1) Забезпечення процесу реєстрації укладених біржових угод (передача й одержання інформації про
Угоди, її перевірка і підтвердження, реєстрація тощо);
2) Облік зареєстрованих угод (окремо за видами угод, учасниками, термінами виконання та ін.);
3) Залік взаємних зобов'язань і платежів учасників біржової торгівлі;
4) Гарантійне забезпечення біржових угод (у різноманітних формах);
5) Організація грошових розрахунків;
6) Забезпечення поставки біржового товару за уклаеною біржовою угодою.
Організація клірингу і розрахунків базується на дотриманні таких принципів:
■ Кліринг і розрахунки здійснюються, як правило, спеціалізованим органом;
■ Впровадження ефективних способів захисту інтересів клієнтів біржі (наприклад, на біржах існує обов'язкова вимога щодо ведення раунків клієнтів окремо від рахунків біржових посередників);
■ Біржові угоди надходять у розрахунково-клірингову систему тільки після їх реєстрації і уточнення всіх реквізитів;
■ Наявність жорсткого розкладу клірингу і розраунків у часі. Кожна операція в процесі клірингу і розрахунків має чітко обмежений часовий інтерва, порушення якого загрожує значними штрафними санкціями для порушника;
■ Наявність системи гарантування виконання укладених на біржі угод.
До системи клірингу належать розрахункова палата, члени розрахункової палати і
Розрахунковий банк. Членами розрахункової палати можуть бути лише члени біржі, які відповідають встановленим фінансовим вимогам. Ці фінансові вимоги дуже високі, оскільки завдяки фіансовій надійності членів розрахункової палати забезпечується надійність розрахункової палати.
2. Особливості розрахунків на біржах реального товару
Враховуючи те, що на біржовому ринку України функціонують лише біржі реального товару, то доцільно розглянути загальні особливості механізму розрахунків за угодами з реальним товаром - спотовими та форвардними.
Загальні вимоги до проведення розрахунків на біржовому ринку, де здійснюється торгівля реальним товаром, визначаються в Типових правилах біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією від 03.04.1996р., Положенні про механізм розрахунків під час закупівлі сільськогосподарської продукції і продовольства для державних потреб та їх реалізації з державних ресурсів через біржовий товарний ринок від 17.08.1998р., в інших нормативних актах. Крім того, механізм розрахунків регламентується на кожній біржі правилами біржової торгівлі. Так, в Правилах торгівлі Української аграрної біржі в розділі "порядок розрахунків за біржовими операціями" передбачено, що покупці протягом восьми робочих днів після проведення біржових торгів повинні перерахувати на рахунок біржі:
■ За спотовими угодами - 100% від суми угоди з урахуванням комісійної винагороди біржі;
■ За форвардними угодами - 50% від суми угоди з урахуванням комісійної винагороди біржі.
За спотовими угодами кошти на раунок продавця біржа перераховує після надання поіуцем акта приймання-передачі товару, але не пізніше 10 робочих днів після підписання угоди. У випадку відсутності на біржі зазначеного акту кошти на рахунок продавця перераховуються тільки за письмовою згодою на це покупця.
За форвардними угодами сума авансового платежу перераховується біржею на рахунок продавця протягом двох робочих днів після зарахування відповідної суми на рахунок біржі. Решту суми форвардної угоди покупець перераховує на рахунок біржі протягом восьми робочих днів після підписання акту приймання-передачі. Біржа протягом двох робочих днів перераовує кошти, що надійшли, на рахунок продавця.
Всі розрахунки здійснюються через один банк, що визначається Біржовим комітетом
.
3. Особливості клірингу і розрахунків на ринку ф'ючерсних угод
На етапі, коли угоди мали суто торговий характер, тобто коли метою укладення угод на біржі був реальний перехід товару від продавця до покупця, гарантування виконання угод здійснювалося через так званий "ринок принципалів". Він передбачав, що члени біржі, які уклали угоди на біржі за дорученням клієнтів, виконають зобов'язання за цими контрактами як безпосередні учасники угоди (принципали). Вони несли всю відповідальність за виконання зобов'язань за угодами. При такій системі розрахунків клієнти мали перевагу, оскільки не потрібно було вносити власні кошти як фінансову гарантію виконання біржової угоди. До недавнього часу така система застосовувалася лише на Лондонській біржі металів.
При переважанні на ринку спекулятивних операцій, обсяг яких на світовому біржовому ринку значно перевищує обсяг біржових операцій, метою яких є купіля- продаж реального товару, такий метод розрахунків може призвести до неплатоспроможності клієнтів і самих членів біржі. Тому ця система розрахунків була замінена на систему клірингових розрахунків, яка вимагає внесення депозитів як фіансових гарантій всіма учасниками біржової торгівлі.
Виділяють дві основні особливості розрахунково-клірингового процесу на ринку ф'ючерсних
Угод.
По-перше, стороною кожного укладеного і зареєстрованого на біржі ф'ючерсного контракту стає розрахункова палата.
По-друге, розрахункова палата є гарантом виконання укладених угод. Для цього використовується механізм гарантійних зборів, які в біржовій практиці називаються маржею.
Розрахункова палата здійснює кліринг і розрахунки за всіма біржовими ф'ючерсними угодами, гарантує їх виконання.
До основних етапів розрахунково-клірингового процесу на ф'ючерсному ринку можна віднести
Такі:
■ Реєстрація угоди;
■ Здійснення розраунку маржі (початкової та варіаційної));
■ Повідомлення біржових посередників (а через них - клієнтів) про необхідність внесення маржі;
■ Внесення маржі клієнтами своїм посередникам, а посередниками - в розрахункову палату біржі;
■ Контроль за фінансовим станом рахунків учасників торгівлі ф'ючерсними угодами протягом біржових торгів;
■ Розрахунки за закритими позиціями;
■ Виплата прибутків і стягнення збитків;
■ організація поставки товару за незакритими у встановлений термін позиціями та проведення розрахунків.
Розрахунково-кліринговий процес на ринку ф'ючерсних угод не обмежується переліченими етапами. Наприкла, реєстрація біржової угоди технологічно може містити такі підетапи, як занесення угоди в комп'ютерну систему, її перевірка і звіряння реквізитів, реєстрація і розподіл за ринками і учасниками та ін.
У біржовій практиці єдиної типової системи біржового клірингу і розрахунків поки що не розроблено. Кліринг і розрахунки на кожній великій біржі організовуються самостійно і мають як спільні, так і відмінні ознаки. Як правило, ф'ючерсні біржі створюють власну систему розрахунків, інколи кілька бірж використовують єдиний механізм розрахунку і стягнення маржових зборів.
4. Особливості клірингу і розрахунків на ринку цінних паперів
Особливості розрахунково-клірингового процесу на ринку цінних паперів зумовлені специфічними властивостями цінних паперів як базового активу біржових угод. Головна особливість полягає в процедурі оформлення переходу права власності на цінні папери.
Кліринг і розрахунки на ринку цінних паперів регламентуються Положенням про розрахунково- клірингову діяльність, в якому визначаються вимоги до здійснення розрахунково-клірингової діяльності за операціями щодо цінних паперів, здійснення клірингу та розрахунків у Національній депозитарній системі в Україні, а також напрями державного контролю за розрахунково-кліринговою діяльністю.
Професійна розрахунково-клірингова діяльність за операціями щодо цінних паперів здійснюється виключно депозитаріями. Відповідно до Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" депозитарій - це юридична особа, яка провадить виключно депозитарну діяльність (діяльність з надання послуг щодо зберігання цінних паперів, відкриття та ведення рахунків у цінних паперах, обслуговування операцій на цих рахунках, обслуговування операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів) та може здійснювати кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів. Для здійснення такої діяльності за операціями щодо цінних паперів депозитарій повинен одержати відповідний дозвіл (ліцензію) в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку, після чого він набуває статусу клірингового депозитарія.
Для здійснення депозитарієм клірингу та розрахунків за угодами щодо цінних паперів вони повинні бути депоновані в цьому депозитарії. Рахунки у цінних паперах відкриваються згідно з Положенням про депозитарну діяльність від 26.05.1998р.. Спочатку депоненти згідно з договором про відкриття рахунку у цінних паперах відкривають рахунки у цінних паперах у зберігача. Після цього зберігачі, згідно з депозитарним договором, відкривають рахунки у цінних паперах в депозитарії.
Клірингові операції щодо угод з цінними паперами здійснюються депозитарієм з цінними паперами, що випущені в бездокументарній формі і депоновані в цьому депозитарії або з цінними паперами, що випущені в документарній формі та депоновані в цьому депозитарії і знаходяться в колективному зберіганні.
В тому випадку, коли угода щодо цінних паперів укладена між клієнтами різних депозитаріїв, розрахунково-клірингові операції здійснює той з них, який уклав з емітентом договір про обслуговування емісії цінних паперів, які зазначені в угоді, або той депозитарій, в якому депоновані знерухомлені документарні цінні папери, що заначені в угоді.
При виконанні клірингу та розрахунків за угодами щодо цінних паперів та при проведені операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів зміни на рахунках у цінних папера і на грошових рахунках повинні вноситися одночасно.
Розрахунок взаємних зобов'язань за угодами щодо цінних паперів здійснюється депозитаріями на підставі розрахункових документів, наданих депозитарію фондовою біржею відповідно до укладених на ній угод.
Фондова біржа укладає договір про кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів тільки з одним, обраним нею, депозитарієм. Додатково може бути укладено договір про кліринг та розрахунки за угодами щодо державних цінних паперів з депозитарієм, що обслуговує обіг державних цінних паперів. Кожен договір про кліринг та розрахунки депозитарій узгоджує та реєструє в ДКЦПФР.
Депозитарій для здійснення грошових розрахунків за операціями щодо цінних паперів зобов'язаний користуватися послугами, які надає розрахнковий банк. Депозитарій направляє в розрахунковий банк розпорядження, після чого банк проводить грошові розрахунки з угодами щодо цінних паперів. Національним банком України і ДКЦПФР можуть встановлюватися обмеження щодо видів діяльності, які має право здійснювати розрахунковий банк на підставі банківської ліцензії спрямовані на зменшення кредитних та інших ризиків, пов'язаних з наданням послуг депозитарію.
Тривалість операційного дня для проведення клірингу та розрахунків чітко визначена в Регламенті депозитарія. Депозитарій повинен розробити та використовувати внутрішній Порядок проведення розрахунково-клірингових операцій щодо угод з цінними паперами та внутрішнє Положення про розрахунково-клірингову діяльність.
■ Порядок роботи депозитарія щодо здійснення ним професійної розрахунково-клірингової діяльності;
■ Процедури виконання депозитарієм розрахунково-клірингових операцій;
■ Обов'язки та права депозитарія та його клієнтів;
■ Порядок прийому інформації за договорами щодо клірингу та розрахунків за угодами щодо цінних паперів;
■ Звітність щодо здійснення депозитарієм розрахунково-клірингових операцій;
Правила депозитарію при проведенні розрахунково-клірингових операцій та порядок внесення змін до цих правил;
■ Напрями та процедури, що зменшують ризик проведення розрахунково-клірингової діяльності депозитарієм.
Внутрішнє Положення депозитарія про розрахунково-клірингову діяльність повинно містити:
■ Організаційно-функціональну схему здійснення розрахунково-клірингової діяльності, яка відображає схему взаємодії підрозділів з зазначенням кількості працюючих та відповідних посад;
■ Перелік та опис основних процедур розрахунково-клірингової діяльності;
■ Вимоги до клієнтів депозитарія щодо здійснення депозитарієм розрахунково-клірингової діяльності;
■ Перелік та опис рахунків, що будуть використовуватися для клірингу та розрахунків за угодами щодо цінних паперів;
■ Перелік та форми вхідних та вихідних документів;
■ Перелік та вартість послуг, що надаються клієнтам;
■ Відомості про систему підготовки кваліфікованих працівників, задіяних в процесі розрахунково- клірингової діяльності депозитарія та ін.
Внутрішній! Порядок проведення депозитарієм розрахунково-клірингових операцій повинен містити:
■ Порядок надходження розпоряджень від клієнтів депозитарія та інформації від організаторів торгівлі до депозитарія;
■ Порядок здійснення клірингу та розрахунків за операціями щодо цінних паперів;
■ Порядок внесення спеціалістами депозитарія інформації в облікові документи;
■ Порядок внутрішнього документообігу при проведенні розрахунково-клірингової діяльності;
■ Порядок надання інформації клієнтам депозитарія та організаторам торгівлі;
■ Порядок забезпечення гарантій виконання клієнтами депозитарія своїх зобов'язань щодо угод з цінними паперами;
■ Порядок накладення санкцій на клієнта, який не здійснив погашення зобов'язань щодо угод з цінними паперами протягом установленого терміну.
Депозитарій здійснює розраунково-клірингові операції відповідно до тієї інформації, яку йому надала фондова біржа. При цьому взаємообмін інформацією повинен відбуватися на умовах гарантованої конфіденційності. Така інформація повинна бути оформлена як відомість сквитованих розпоряджень, складена на підставі біржових угод. Квитування- це спеціальна процедура щодо встановлення збігу реквізитів розпорядження на поставку цінних паперів та розпорядження на одержання цінних паперів. Квитування розпоряджень здійснюється фондовою біржею в порядку, який встановлюється внутрішніми Правилами та договором між біржею та депозитарієм. Відомість сквитованих розпоряджень щодо кожної угоди має містити всю необхідну інформацію для її виконання.
Спеціаліст депозитарію перевіряє відомість сквитованих розпоряджень та надає фондовій біржі підтвердження про її одержання (виписує квитанцію, ставить відмітку на другому примірнику відомості, надсилає електронну квитанцію).
Після виконання клірингу з застосування методів врегулювання взаємних зобов'язань, що передбачають взаємозалік, депозитарій складає та передає розрахунковому банку відповідні платіжні документи для проведення остаточних розрахунків за угодами, які, в свою чергу передаються в банки, що обслуговують клієнтів депозитарія. Одночасно, по закінченні клірингу, депозитарій складає та передає клієнтам повідомлення про переказ (поставку) цінних паперів для погашення зобов'язань щодо цінних паперів.
За угодами щодо цінних паперів укладених на фондових біржах депозитарій надає фондовій біржі інформацію стосовно невиконання або несвоєчасного виконання їх членами та учасниками розрахунків за цими угодами, на підставі чого до порушників застосовуються санкції, передбачені правилами біржової торгівлі.
5. Напрямки розвитку систем клірингу і розрахунків
Подальший розвиток клірингових систем на біржовому ринку відбувається за такими напрямками:
■ Скорочення витрат на кліринг і розрахунки, що припадають на одну угоду;
■ Прискорення процесу клірингу і розрахунків за допомогою скорочення термінів здійснення клірингових і розрахункових операцій;
■ Інтернаціоналізація клірингу і розрахунків на світовому фондовому і ф'ючерсному ринках.
Шляхи досягнення зазначених цілей:
■ Перехід на електронну торгівлю цінними паперами і ф'ючерсними контрактами;
■ Дематеріалізація цінних паперів;
■ Уніфікація процедури клірингу та розрахункових періодів на світовому біржовому ринку.
Дематеріалізація цінних паперів, тобто їх існування в бездокументарній формі (зберігач здійснює
Обліковий запис, який є підтвердженням права власності на цінний папір) робить можливим функціонування єдиного національного (а в перспективі і світового) електронного депозитарію цінних паперів. Це істотно спрощує і здешевлює процеси, пов'язані з перереєстрацією іменних цінних паперів під час їх купівлі-продажу. Використання бездокументарної форми цінних паперів дає можливість уникнути проблем, пов'язаних із втратою цінних паперів, їх підробкою, затримкою поставки тощо.
Перехід на електронну форму біржових торгів стає можливим завдяки комп'ютеризації і розвитку засобів зв'язку. Це сприяє розширенню біржового ринку і його глобалізації, здешевленню торгівлі, спрощенню багатьох процедур біржового торгу, автоматизації процесів клірингу і розрахунків.
Основна
Бобкова А.Г., Моісеєв Ю.О. Біржове право: Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - 200с.
Дмитру к Б.П. Організація біржової діяльності в агропромисловому комплексі: Навч. Посібник. - К.: Либідь, 2001.
Сідар.В. Біржове право: конспект лекцій. - Тернопіль, 2004.
Сохацька О.М. Біржова справа: Підручник. - Тернопіль: Карт-Бланш, 2003.
Пілецька С.Т. Основи клірингу: Навчальний посібник / С.Т.Пілецька, Т.В.Свірідова, О.В.Герасименко. - Київ: ЦНЛ, 2004. - 104 с.
Додаткова
Сохацька О. Гаврилюк-Енсен Л. Електронний трейдинг - сучасна технологія біржової торгівлі // Вісник ТАНГ. - 2002. - № 8-2. - С.217-224.
Толкацер Д.Я. Вдосконалення системи розраунків з біржових угод // Менеджер. - 2002. - № 1. - С. 104-109.
Свердан М. Клірингові системи на біржовому ринку// Цінні папери України,- 2003.- 12 чер. (№22).- С.18-20.
Посполітакв. Учасники ринку цінних паперів// Юридичний журнал. -2005. №1. - С.115-122.
Сідухо О. Деякі проблемні питання правового регулювання організації торгівлі цінними паперами //Юридичний журнал. -2005. - №1. - С. 125-127.
Костенко І. Цінні папери в діяльності господарюючого суб'єкта: класифікація цінних паперів за законодавством України //Бухгалтерія. - 2005. - №10. - С.65-71.
Нормативні акти
Господарський кодекс України від 16.01.2003р. № 436-ІУ.
Цивільний кодекс України від 16.01.2003р. № 435-ІУ.
Про цінні папери і фондовий ринок. Закон України від 23.02.2006р. № 3480-ІУ.
Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні. Закон України від 30.10.1996р. № 448/96-ВР.
Про Націонаьну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні. Закон України від 10.12.1997р. № 710/97-ВР.
Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг. Закон України від 12.07.2001р. № 2664-ІІІ.
Про допуск цінних паперів до офіційного лістингу на фондових біржах і про інформацію, що повинна бути опублікована про ці цінні папери. Директива 2001/34/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 28.05.2001р.
Про затвердження плану заходів з реалізації Основних напрямів розвитку фондового ринку України на 2006-2010 роки. Розпорядження КМУ від 07.03.2006 р. N 131-р
Про затвердження Переліку іноземних бірж та торговельно-інформаційних систем, після проходження лістингу на яких цінні папери іноземних держав та іноземних юридичних осіб можуть становити активи інститутів спільного інвестування. Рішення ДКЦПФР від 02.02.2005 № 40.
Положення про розрахунково-клірингову діяльність. Рішення ДКЦПФР від 27.01.1998р. № 11-а.
Положення про депозитарну діяльність. Рішення ДКЦПФР від 26.05.1998р. № 61.
Щодо звітування торговцями цінними паперами про укладені ними угоди з купівлі-продажу цінних паперів перед фондовими біржами. Рішення ДКЦПФР від 31.07.98р. № 100.
Про здійснення державного контролю за діяльністю фондових бірж, депозитаріїв та торговельно- інформаційних систем. Рішення ДКЦПФР від 08.05.2001р. № 144.
Про затвердження Порядку та умов видачі ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку, переоформлення ліцензії видачі дубліката та копії ліцензії.
Рішення ДКЦПФР від 26.05.2006 N345
Про визначення операцій, що не відносяться до торгівлі цінними паперами як виду професійної діяльності. Рішення ДКЦПФР від 29.10.2002р. № 321.
Правила проведення торгів на фондовій секції УМВБ. Затверджені Протоколом Біржового комітету УМВБ від 16.07.1997р. № 30.