Малий бізнес, як складова здорової конкуренції

Войціховська л.в.шипулша в.о.

Хмельницький національний університет

У статті розглядається проблема розвитку малого підприємства, адже підприємство є важливою складовою мобілізації інституційних чинників зміцнення конкурентоспроможності національної економіки. А також: можливість усунення деяких чинників, які негативно впливають на розвиток малого бізнесу у нашій державі.

Належний розвиток малого бізнесу вимагає поєднання засобів податкової, фіскальної, цінової зовнішньоекономічної, соціальної політики з метою створення сприятливого підприємницького клімату. Проте недосконалість державної політики у сфері регулювання умов ведення бізнесу негативно позначається на іміджі україни в світі. Так, за результатами щорічної доповіді світового банку щодо оцінки бізнес - клімату "введення бізнесу - 2008", україна посіла 139 місце серед 175 країн. Основними причинами диспропорцій розвитку малого підприємництва в україні слід вважати такі чинники: високий рівень оподаткування та складні податкові процедури для підприємств, які знаходяться поза спрощеною системою оподаткування; надмірний регуляторний тиск на бізнес, обтяжливість виконання деяких регуляторних вимог, високий рівень корупції; складність доступу та висока вартість кредитних ресурсів; недостатня державна кредитно-фінансова підтримка малих підприємств; обмеженість та недосконалість інформаційного середовища; слабкість кадрового потенціалу для здійснення підприємницької діяльності. Тобто, якщо за кордоном сприяють відкриттю малих підприємств, то у нас державна політика фактично "пхає" палки в колеса. При цьому на мале підприємство покладаються такі функції:

-          Прискорення структурної перебудови економіки;

-          Підвищення організаційної ефективності використання національних інвестиційних ресурсів;

-          Розширення, диверсифікація, підвищення еластичності пропозицій на внутрішньому ринку товарів та послуг, в тому числі - соціальних;

-          Демонополізація та створення ефективного конкурентного середовища;

-          Стимулювання інноваційного розвитку;

-          Відродження підприємницької ініціативи населення.

Створення додаткових робочих місць та підвищення гнучкості зайнятості "децентралізація" економічного розвитку поліпшення: використання економічних ресурсів регіонів, підйому економіки депресивних регіонів, підвищення наповнюваності місцевих бюджетів. [1, ст. 31].

В україні у 2006 р. Порівняно з 2005 роком кількість малих підприємств зросла на 4.2 %. За цей період чисельність зайнятих у сфері малого підприємництва зменшилась на 4.8 %, або на 88 тис. Осіб. Обсяг продукції, реалізованої малими підприємствами збільшився лише на 8.9 %. Згідно даних статистики граничний розмір обороту, визначений в єс, як критерій віднесення підприємства до малого, є приблизно в 20 раз вищим ніж в україні. Слід наголосити, що ця розбіжність призводить до послаблення конкурентоспроможності малих підприємств україни, зменшуючи кількість суб' єктів підприємництва, які можуть користуватися дозволеними cot та єс інструментами державної підтримки. До того ж, в досягнення "європейської"" чисельності суб'єктів малого бізнесу в нашій державі визначальним є внесок фізичних осіб-підприємців.

Питома вага зайнятих у малих підприємствах суттєво перевищує питому вагу цих підприємств в реалізованій продукції, що свідчить про невисоку продуктивність малих підприємств. Більшість їх нажаль зосереджено у сфері оптової та роздрібної торгівлі (табл. 1).

 

Під час періоду економічного зростання відбулося зміцнення малих підприємств в торгівлі, в той час, як у промисловості відбулося незначне зменшення чисельності при скороченні частки в реалізації більш ніж у двічі, що свідчить про "здрібнішення" малого бізнесу промисловості, такі тенденції відзначено і в інших галузях.

Труднощі в реалізації політики у сфері дерегуляції та підтримки розвитку малого бізнесу пов'язані з низкою системних чинників:

-         Конфліктом цілей на рівні прийняття політичних рішень, що знаходить вияв у вигляді суперечності завдань макроекономічної стабілізації (бюджетної консолідації) та дерегуляції. Відсутність системного ефекту від розвитку малого підприємства не створює стимулів зниження його фіскального навантаження, що у свою чергу, зберігає нагромаджені структурні диспропорції. Показовим, зокрема, стали суперечності між законодавством про спрощену систему оподаткування та законодавством про загальнообов' язкове соціальне страхування;

-         Збереженням високого рівня корупції в регуляторній сфері, що робить для чиновницького апарату невигідною дерегуляцію, призводить до втрати джерел отримання хабарів;

-         Низький рівень персоналізму та неготовність регуляторних структур працювати в режимі ліберального регулювання, що вимагає більших зусиль, знань та досконаліших інструментів;

-         Відсутність предметної зацікавленості в розвитку бізнесу з боку провідних політико - економічних угрупувань, що веде до пріоритетності лобіювання інтересів великого бізнесу в економічній зокрема, - регуляторній політиці.

Висновки. Розвиток та становлення національного малого підприємства не може бути автоматичним наслідком економічного зростання. Відтак, для україни на часі - формування нової державної політики щодо малого підприємства, яка має відповідати новим реаліям, і сприяти досягненню нової якості сектору малого підприємництва. Така політика має будуватися на двох головних складових.

По - перше - збереження досягнутих результатів щодо кількісного стану розвитку малого підприємництва на підґрунті не погіршення умов ведення господарської діяльності. Це вимагатиме збереження і удосконалення існуючих норм спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва та досягнення того рівня відкритості влади і громадських консультацій.

По - друге - забезпечення якісного нового рівня малого підприємництва. Це вимагатиме заходів системного соціально - економічного реформування:

-         Посилення контролю та відповідальності за дотриманням законодавства в регуляторній сфері, в тому числі - органами державної влади; спрощення дозвільної та мінімізація видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню;

-         Удосконалення системи оподаткування, зокрема, шляхом скорочення кількості податків, зборів, спрощення адміністрування податків, зборів, реформування законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість;

-        Удосконалення системи податкової підтримки малих підприємств з усуненням "прогалин" у законодавстві, які призводять до зловживання податковими стимули;

-        Розвитку фінансово - кредитної підтримки малих підприємств;

-         Впровадження інструментів підтримки інноваційної діяльності в тому числі - венчурного бізнесу;

-         Впровадження дієвих гарантій забезпечення прав власності;

-        Підтримки горизонтальної та вертикальної кластеризації, формування попиту на товари та послуги, що виробляються малим бізнесом, з боку великих компаній;

-         Широкого розповсюдження інформації про державні, муніципальні або приватні програми, в реалізації яких можуть брати участь підприємства малого бізнесу.

-         Надання кредитно - страхової та інформаційної підтримки зовнішньоекономічній діяльності малих підтримки;

-         Підвищення статусу уповноваженого органу у сфері державної регуляторної політики та підприємництва.

Література

1. Тарнавська н. Новітні прояви конкуренції в суспільстві, яке базується на знаннях // економіка україни № 3 2008, ст. 7- 8

2. Державний комітет статистики україни. Фінанси // економіст № 1 - 2008, с 9 - 12

3. Державний комітет статистики україни. Розвиток малого підприємництва // економіст № 2-2008. -

С. 31-34