Тема 11. Організація складського господарства.

 Призначення складського господарства

Розрахунок виробничих характеристик складів

 

11.1. Призначення складського господарства

 

Складське господарство є найважливішою частиною будь-якого підприємства, оскільки безпосередньо впливає на хід виробни­чих процесів. Більшість матеріальних цінностей підприємств проходить через склади, тому вони займають значну частину заводської території.

До основних завдань складського господарства належать:

- організація постійного і безперервного постачання вироб­ництва відповідними матеріальними ресурсами;

- забезпечення їх кількісної та якісної схоронності;

- максимальне скорочення витрат, пов’язаних зі здійсненням складських операцій;

- комплектування деталей та інших матеріальних цінностей, підбір, дозування та інші операції підготовчого або заключного характеру.

Як правило, на складах виконується великий обсяг вантажно-розвантажувальних робіт і робіт з переміщення матеріальних ціннос­тей. Тому основним напрямом у розвитку складського господарства є комплексна механізація і автоматизація робіт, поліпшення викорис­тання складських приміщень, а також організація матеріально-техніч­ного постачання на основі оптової торгівлі, упровадження систем ма­теріально-технічного постачання типу “точно в час”, що значно змен­шують обсяг складських запасів. Складське господарство підприємства складається з різних складів і комор, які можна класифікувати за та­кими ознаками:

1) за призначенням і підпорядкованістю:

- матеріальні – підпорядковуються відділу матеріально-техніч­ного постачання; приймають і зберігають використовувані у вироб­ництві матеріали і видають їх у виробництво;

- збутові – належать відділу збуту; приймають, зберігають і відпускають готову продукцію заводу для її реалізації;

- виробничі – перебувають під керівництвом виробничо-дис­петчерського відділу; це різного роду цехові комори і загальнозаводські склади, що забезпечують виробничий процес предметами і засобами праці;

- склади запасних частин – підпорядковуються відділу голов­ного механіка, приймають, зберігають і відпускають деталі та інші ма­теріальні цінності для проведення всіх видів ремонтів устаткування і інших видів виробничих фондів;

- інструментальні склади – належать інструментальному відділу; приймають, зберігають і відпускають цехам усі види інструментів та пристроїв;

- склади відділу головного енергетика, відділу автоматизації та механізації, відділу головного метролога, відходів і утилю;

2) за масштабами роботи: центральні; загальнозаводські; при­цехові; цехові.

Центральні і загальнозаводські склади обслуговують весь за­вод і займають, як правило, окрему площу на території заводу (неви­робничу). Прицехові склади функціонують при цехах, слугують для збе­реження матеріальних цінностей групи цехів (спецодягу, мила, госпо­дарчих товарів та інших цінностей). Цехові склади є цеховими підроз­ділами, обслуговують визначений цех і займають його виробничу площу. Вони поділяються на склади матеріалів, заготівель, напівфабрикатів, інструменту тощо;

3) за видом і призначенням матеріалів, що зберігаються:

- універсальні (для збереження різноманітних матеріальних цінностей);

- спеціальні (для збереження однорідних матеріалів, наприк­лад чорних, кольорових металів, пального тощо);

4) за технічними пристроями та залежно від властивостей ма­теріалів:

– відкриті (облаштовані площадки);

– напівзакриті (площадки з навісами);

– закриті (опалювальні і неопалювані).

Склади оснащуються різними стелажами і уніфікованою та­рою, мостовими кранами, кран-балками, монорейками і тельферами, конвеєрами, штабелерами, авто- і електрокарами, роботоелектрокарами. У гнучких виробничих системах використовуються спеціальні стелажі, призначені для розміщення плоских і ящикових піддонів. Такі стелажі є системою осередків по вертикалі і горизонталі, що дає змогу застосо­вувати кодове шифрування і засоби автоматизації вантажно-розванта­жувальних робіт. Склади з цими стелажами є невід’ємною частиною автоматизовано-транспортної системи гнучкого автоматизованого ви­робництва. Склади також повинні бути оснащені вимірювальним ус­таткуванням: вагами, кружками, мірниками, лічильниками, лінійними мірами для вимірювання довжини, висоти і діаметрів (метрами, рулет­ками, штангенциркулями тощо).

Технічне оснащення складів залежить від виду, форми і кіль­кості матеріалів, що зберігаються, типу, характеру і розташування складських приміщень, а також від існуючої системи позаскладського транспортування матеріалів.

11.2. Розрахунок виробничих характеристик складів

 

Для оцінки рівня оснащення складів вантажними і розванта­жувальними засобами та іншими механізмами використовують показ­ник насичення Кнас засобами механізації:

 

       (11.1)

 

де Qсум – сумарна вантажопідйомність всіх засобів механізації, т;

Qскл – середній вантажообіг складу за відповідний період, на­приклад зміну, т.

Для комплексної механізації та автоматизації транспортних і складських операцій велике значення має укрупнення вантажних оди­ниць шляхом використання контейнерів і засобів пакетування (піддо­нів усіх типів, строп, касет, обов’язок, прокладок тощо).

Парк контейнерів і засобів пакетування складе:

 

      (11.2)

 

де Qk – обсяг перевезень вантажів (вантажообіг) на плановий період, т; Pk – виробіток на один контейнер (засіб пакетування) на пла­новий період, т:

      (11.3)

 

тут qk – статичне навантаження контейнера або засобу пакету­вання, т; Fk – число календарних днів у плановому періоді; tн – час знаходження контейнерів (засобів пакетування) у неробочому стані, днів;

nкн, nkp – потреба в контейнерах або засобах пакетування у зв’язку з нерівномірністю перевезень, знаходженням у ремонті, відсо­ток від загального парку:

То – середній час обороту контейнера (засобу пакетування), діб.

Площа складів ділиться на загальну Пз, вантажну або корисну Пк, оперативну та конструктивну. Відношення корисної площі до загальної називається коефіцієнтом використання площі складу Кв. Величина його при зберіганні матеріалів у штабелях або штучних виробів до­рівнює 0,7…0,75; при зберіганні на стелажах – 0,3…0,4.

Корисна площа (м2) визначається за формулами:

– за габаритами виробів (заготовок), які зберігаються безпосе­редньо на підлозі поштучно або в тарі:

Пк = (nоз.· L · S · Кн.скл. )/m,     (11.4)

 

де nо.з. – кількість одиниць зберігання; L – довжина виробу (за­готовки, тари) у м; S – ширина виробу (заготовки, тари) у м; Кн.скл. – по­правковий коефіцієнт, що враховує нещільність складання (у серед­ньому дорівнює 1,2); m – кількість горизонтальних шарів зберігання;

– за способом завантаження:

 

Пк = Zmax /qk,       (11.5)

 

де Zmax – максимальна норма складського запасу в т; qk – допустиме навантаження на 1 м2 площі складу в т (коливається в ме­жах 1,5–2,5 т/м2) для складів на першому поверсі та 0,75–1,0 т/м2 для складів на другому поверсі та вище.

Для штучних деталей (виробів), що зберігаються на стелажах, число комірок nком визначається за кількістю деталей (виробів) у запасі у штуках, а розміри комірок – габаритами деталей.

Після визначення кількості комірок nком розраховується необ­хідне число стелажів ncт шляхом ділення кількості комірок nком на їх кількість в одному стелажі:

       (11.6)

 

Потім розраховується корисна площа складу:

 

      (11.7)

 

де Sст – ширина стелажа, м; Lст – довжина стелажа, м; nст – необхідна кількість стелажів.

Одним із важливих напрямків вдосконалення складського гос­подарства є підвищення його механізації та автоматизації. Для механі­зації вантажних і розвантажувальних робіт та внутрішніх складських операцій використовують різне обладнання та машини: крани для шта­белювання, електричні навантажувачі, кран-балки, мостові крани та різного виду засоби безперервного транспорту (транспортери).

В останні роки отримали розвиток автоматизовані склади ван­тажів, які обладнані системою машин, що забезпечують транспорту­вання, встановлення та пошук матеріалів за спеціальними програмами з використанням роботів.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Які задачі виконує складське господарство?

2. Перерахуйте види складських приміщень.

3. Як визначається площа складу? Що ілюструє коефіцієнт ви­користання площі складу?

4. За допомогою чого можна оцінити рівень оснащення складів різними механізмами ?

5. Які шляхи вдосконалення складського господарства ви знаєте?