Професійний СКЄПТИЦИЗМ (Посилання: пар. 12—14)

А7. Професійний скептицизм означає ставлення, що передбачає допитливість та критичну оцінку аудиторських доказів. Додержання ставлення професійного скептицизму потребує постійного запитування, чи припускають отримані інформація та аудиторські докази можливість існування суттєвого викривлення внаслідок шахрайства. Він передбачає також розгляд достовірності інформації, що використовується як аудиторські докази, та процедур контролю щодо її складання та ведення, коли це доречно. Унаслідок характеристик шахрайства, ставлення аудитор з професійним скептицизмом особливо важливо під час розгляду ризиків суттєвого викривлення внаслідок шахрайства.

А8. Хоча не можна очікувати, що аудитор не братиме до уваги минулий досвід щодо доброчесності та чесності управлінського та найвищого управлінського персоналу суб'єкта господарювання, ставлення аудитора з професійним скептицизмом особливо важливе під час розгляду ризиків суттєвого викривлення внаслідок шахрайства, оскільки могли відбутися зміни обставин.

А9. Як пояснюється в МСА 200, аудит, що його виконують відповідно до МСА, не часто пов'язаний з встановленням автентичності документів, оскільки аудитор не має відповідної підготовки і не очікується, що він є експертом з визначення автентичності. Проте, коли аудитор ідентифікує умови, які змушують аудитора вважати, що документ може бути недостовірним або умови документа змінено, але інформація про це не розкрита аудиторові, можливі процедури для подальшого розслідування можуть охоплювати:

- пряме підтвердження у третіх осіб;

- використання роботи експерта для оцінки автентичності документа.

Обговорення в групі із завдання (Посилання: пар. 15)

А10. Обговорення чутливості фінансових звітів суб'єкта господарювання до суттєвого викривлення внаслідок шахрайства у групі із завдання:

- надає можливість більш досвідченим членам групи із завдання поділитися своїм розумінням стосовно того, яким чином та на якому етапі фінансові звіти можуть бути чутливими до суттєвого викривлення внаслідок шахрайства;

- надає можливість аудиторові розглянути належні дії у відповідь на таку чутливість та визначити, хто з членів групи із завдання виконуватиме певні аудиторські процедури;

- дозволяє аудиторові визначити, як результати аудиторських процедур повідомлятимуться групі із завдання та яким чином розглядати будь-яке звинувачення в шахрайстві, яке може привернути увагу аудитора.

А11.  Обговорення може також складатися з таких питань:

- обмін думками членів групи із завдання стосовно того, як вони вважають, яким чином і на якому етапі фінансові звіти суб'єкта господарювання можуть бути чутливими до суттєвого викривлення внаслідок шахрайства, як управлінський персонал міг скласти та приховати неправдиву фінансову звітність та як активи суб'єкта господарювання могли бути незаконно привласнені;

- розгляд обставин, які можуть свідчити про управління доходами та практики, яких міг додержуватися управлінський персонал, щоби управляти доходами, та які могли призвести до неправдивої фінансової звітності;

- розгляд відомих зовнішніх та внутрішніх факторів, які впливають на суб'єкта господарювання і можуть створювати мотив або тиск на управлінський персонал чи інших працівників до скоєння шахрайства, надати можливість здійснити його та свідчать про культуру або середовище, що дозволяє управлінському персоналові або іншим працівникам логічно обґрунтувати скоєння шахрайства;

- розгляд участі управлінського персоналу в здійсненні нагляду над працівниками, що мають доступ до грошових коштів або інших активів, доступних для незаконного привласнення;

розгляд будь-яких незвичайних або нез'ясовних змін у поведінці чи стилю життя управлінського персоналу чи працівників, що привернули увагу групи із завдання;

- підкреслення важливості дотримання належного ставлення протягом усього аудиту стосовно можливості суттєвого викривлення внаслідок шахрайства;

- розгляд типів обставин, які, якщо виявлені, можуть свідчити про можливість шахрайства;

- розгляд того, як елемент непередбачуваності враховуватиметься в характері, визначенні часу та обсягу аудиторських процедур, що їх слід виконати;

- розгляд аудиторських процедур, які можна обрати як дії у відповідь на чутливість фінансового звіту суб'єкта господарювання до суттєвого викривлення внаслідок шахрайства, та чи є деякі типи аудиторських процедур ефективнішими за інші;

- розгляд будь-яких звинувачень у шахрайстві, які привернули увагу аудитора;

-  розгляд ризику уникнення процедур контролю управлінським персоналом.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32  Наверх ↑