106. Мета і характер планування завдань для проведення аудиту ефективності.

Аудит ефективності (АЕ) - це форма державного фінансового контролю, яка спрямована на визначення ефективності використання бюджетних коштів для реалізації запланованих цілей та встановлення факторів, які цьому перешкоджають. АЕ здійснюється з метою розроблення обґрунтованих пропозицій щодо підвищення ефективності використання коштів державного та місцевих бюджетів у процесі виконання бюджетних програм.

Метою АЕ є оцінка повноти досягнення запланованих цілей, виявлення проблем у виконанні бюджетної програми та розробка пропозицій щодо підвищення ефективності використання державних ресурсів.

Тривалість аудиту не може перевищувати 90 календарних днів.

Основні завдання аудиту ефективності:

ü   Оцінка виконання заданих параметрів програми - порівняння результативних звітних показників виконання програми із заданими параметрами, у т. ч. в паспорті бюджетної програми.

ü   Виявлення упущень і недоліків організаційного, нормативно-правового та фінансового характеру, які перешкоджають своєчасному і повному виконанню бюджетної програми.

ü   Визначення рівня впливу виявлених упущень і недоліків на якість виконання бюджетної програми (ефективність використання державних ресурсів).

ü    Розробка пропозицій щодо вдосконалення організації виконання бюджетної програми, висновків про доцільність її подальшої реалізації із залученням оптимального (або додаткового) обсягу державних ресурсів чи припинення.

ü    Підготовка пропозицій для користувачів аудиторського звіту щодо шляхів (форм, засобів) більш раціонального та ефективного використання державних ресурсів.

АЕ проводиться органами ДКРС за планами, які складаються та затверджуються у визначеному законодавством порядку.

Програма аудиторського дослідження складається з таких стадій: а) оцінка досягнутих результатів за звітними даними; б) визначення проблем, які негативно вплинули на процес виконання запланованих завдань; в) висунення гіпотез щодо причин існування проблем; г) збір даних, узагальнення, порівняння та аналіз з метою підтвердження або спростування визначених гіпотез; д) підготовка висновків і пропозицій та обговорення їх з

107. Основні елементи системи адміністративного контролю та його відмінність від внутрішнього бухгалтерського контролю.

Сучасні підходи щодо організації внутрішнього контролю в органах Державного казначейства на етапі їх становлення та розвитку як фінансово-банківської структури, організаційно зумовлюють розподіл внутрішнього контролю власне на службу внутрішнього аудиту і систему бухгалтерського та адміністративного (операційного) контролю.

Бухгалтерський контроль - це сукупність процедур, що дають змогу забезпечити збереження активів бюджетів та достовірність звітності, що складається на основі даних, отриманих від підрозділів, які відповідають за проведення конкретних операцій. Він включає: - заходи щодо забезпечення безпомилкового відображення операцій відповідно до їх економічної суті; - ефективність системи документообороту; - наявність нормативних документів, які передбачають здійснення процедур, що забезпечують бухгалтерський контроль.

Бухгалтерський контроль повинен надавати можливість впевнитися в тому, що:

- операції проведені тільки з дозволу керівництва;

- операції відображені та оцінені згідно з вимогами бюджетної та облікової політики;

- система аналітичного обліку дає змогу деталізовано відстежувати використання ресурсів та рух активів бюджетів;

- доступ до активів можливий тільки з дозволу керівництва органу Державного казначейства.

Адміністративний контроль - це сукупність процедур, згідно яких керівництво органу Державного казначейства делегує свої повноваження, зокрема:

- ефективність, продуктивність та безпека процедур обробки інформації; - наявність процедур, які чітко розмежовують завдання та відповідальність служб і працівників органу Державного казначейства; - збереження цінностей та активів; - безпека працівників органу Державного казначейства.

До системи адміністративного контролю належать такі елементи: - організаційна структура Державного казначейства; - методи закріплення повноважень та обов'язків; - методи контролю, що застосовуються керівництвом для проведення моніторингу результатів роботи, включаючи внутрішній аудит; - принципи та практика у сфері трудових ресурсів; - система бухгалтерського обліку; - принципи бухгалтерського обліку та процедури контролю. Адміністративний контроль передбачає розподіл повноважень міжпрацівниками органу Державного казначейства таким чином, щоб жоден працівник або обмежена група працівників не змогли зосередити у своїх руках усі необхідні для здійснення повної операції повноважень (прийом, оплата, зберігання).