33.Особливості  аудиторської програми при аудиті власного капіталу.

Під час проведення перевірки аудитор повинен дотримуватися вимог чинного законодавства. Перевіряючи формування статутного капіталу, необхідно враховувати організаційно-правову форму підприємства, що перевіряється. Тому вивчення операцій з капіталом доцільно починати з перевірки юридичного статусу та права здійснення статутних видів діяльності, складу засновників, структури й управління підприємства, а також фінансових можливостей для досягнення поставлених цілей діяльності. Слід встановити наявність відповідних документів і дотримання процедури державної реєстрації суб’єкта господарювання. Аудитору слід з’ясувати законність змін у складі засновників підприємства. Також доцільно провести інвентаризацію майна, внесеного засновниками до статутного капіталу підприємства. У процесі аудиту капіталу необхідно також перевірити правильність розрахунків із засновниками. Ця перевірка передбачає вивчення таких питань: чи своєчасно і в якому розмірі засновники внесли свою частку до статутного капіталу підприємства;у якому вигляді внесено частки учасників до статутного капіталу і чи правильно оформлено документи на ці операції; чи правильно проводиться нарахування доходів від участі в капіталі підприємства; чи дотримується відповідність записів у первинних документах записам у журналі 7 за рахунком 46 «Неоплачений капітал» і Головній книзі.

Важливою є перевірка дотримання строків оплати статутного капіталу. Фактичне надходження внесків засновників перевіряється на підставі первинних документів і записів у регістрах по рахунку 46 «Неоплачений капітал».

Аудитор мусить перевірити обґрунтованість змін величини статутного капіталу. Усі зміни також мають бути документально оформлені. Наступний важливий напрям аудиту – вивчення рівності сум та узгодженості показників. Здійснюючи перевірку слід перевірити тотожність величини капіталу, що відображена суб’єктом господарювання у формі звітності № 1 «Баланс» за статтею «Статутний капітал» (рядок 300), розміру капіталу зафіксованому в статуті. Керуючись П(С)БО 5 «Звіт про власний капітал» аудитор перевіряє правильність розподілу прибутку між учасниками (власниками) підприємства. Аудитор повинен керуватися складеною програмою здійснення

Особливістю програми аудиту власного капіталу є те що в процесі аудиту використовують такі процедури, як: перевірка юридичного статусу підприємства;вивчення умов установчого договору та статуту підприємства; встановлення відповідності розмірів статутного капіталу законодавству та установчим документам;здійснення документальної перевірки операцій формування статутного капіталу; перевірка грошової оцінки вартості майна; перевірка фактичних первинних внесків засновників;перевірка розрахунків;перевірка відображення операцій, регістрів обліку; звірка дотримання встановленого розміру резервного та статутного капіталу; перевірка руху резервного капіталу; перевірка правильності списання збитків за рахунок нерозподіленого прибутку минулих періодів, резервного та статутного капіталу; перевірка операцій розподілу та формування за рахунок прибутку або зменшення збитків резервного і статутного капіталу за даними установчих, первинних документів, регістрів обліку і фінансової звітності; виявлення відповідності формування і відображення руху капіталу чинному законодавству; перевірка ведення обліку руху капіталу; перевірка розкриття інформації про власний капітал у примітках до річної фінансової звітності.