2. Будова і принцип роботи компресорів.

В поршневих компресорах циліндричний поршень рухається зворотно-поступально в напівзамкненій порожнині уздовж своєї осі.  При русі поршня в одну сторону ємність порожнини між її денцем і поршнем збільшується.  При цьому в неї через усмоктувальний клапан всмоктуються пари холодоагенту низького тиску.  При русі поршня в іншу сторону ємність порожнини падає, тиск парів у ній збільшується, відчиняється нагнітальний клапан і відбувається викид парів високого тиску.

Перевага поршневих компресорів - менший знос, а, отже, більший термін служби.

В ротаційних компресорах у циліндричній порожнині ковзає в кутовому напрямку по її поверхні циліндричний ротор меншого діаметра. До ротора притискається лопатка, що розділяє порожнину на дві частини. При обертанні ротора одна порожнина збільшує свій об'єм і є камерою усмоктування, а інша - зменшує свій об'єм і є камерою нагнітання.

Перевага ротаційних компресорів - краща врівноваженість рухливих частин, а, виходить, менші вібрації і шум. Також не потрібний спеціальний механізм перетворення руху ротора двигуна в рух робочого органа.

В холодильних агрегатах холодильників, як правило, використовують герметичні, поршневі одноциліндрові компресори з кривошипно-шатунним і кулісним механізмами з частотою обертання вала відповідно 1500 і 3000 об/хв.

Застосування більш урівноваженого, кривошипно-кулісного механізму дозволило підвищити синхронну швидкість електродвигуна з 1500 до 3000 об/хв, що привело до зменшення габаритів і мас електродвигуна і компресора.

На рис. 1 представлено конструкцію кривошипно-кулісного мотор-компресора.

Рис. 1. Кулісний мотор-компресор: 1-кожух; 2-ротор; 3-голівка циліндру;

4-всмоктувальний клапан; 5-поршень; 6-вал; 7-статор.

Основним елементом мотор-компресора є голівка циліндра (рис.2).

Рис. 2. Голівка циліндру мотр-компресора: 1-циліндр; 2-поршень; 3-всмоктувальний клапан; 4-корпус кришки; 5-сідло; 6-всмоктувальний патрубок; 7-камера всмоктування;

Голівка циліндра складається із 2-х камер всмоктувальної і нагнітання та 2-х клапанів відповідно всмоктувального і нагнітаючого.

8-нагнітальний клапан; 9-камера нагнітання; 10-нагнітальна трубка

Клапани компресора працюють наступним чином.

При просуванні поршня 2 вниз всмоктувальний клапан 3, притиснутий по колу до кромки сідла 5, відходить від неї внаслідок розрідження, яке виникає в циліндрі. Пари фреону з кожуха компресора через всмоктувальний патрубок 6 та глушник потрапляють в камеру всмоктування 7, звідки через отвір у корпусі кришки 4 надходять в циліндр.

При зворотному русі поршня всмоктувальний клапан 3 притискається до кромки сідла 5 і, закриваючи отвір в корпусі кришки 4, перешкоджає виходу фреону в камеру всмоктування 7. Відбувається стискування парів фреону, під їх тиском нагнітальний клапан 8 відходить від плоскості сідла 5, і пари фреону через отвір в сідлі потрапляють в камеру нагнітання 9, а звідти в нагнітальну трубку 10.

Пластинчасті клапани виготовлені із високовуглецевої сталі товщиною 0,1-0,3 мм. Пружна пластина, що притискається до сідла клапана, формується фігурним вирізом у спеціальній проміжній пластині голівки блоку циліндру.

 При русі парів холодоагенту через клапани швидкість їх перевищила б швидкість звуку, якби в конструкції мотор-компресора не були передбачені глушники. Вони представляють собою декілька камер, з'єднаних невеликими отворами. Як на вході в циліндр, так і на виході з нього пари проходять через ці камери й отвори, при цьому знижується їх швидкість і як наслідок шум руху парів холодоагенту. Однак застосування глушників приводить до підвищення зусилля стиску компресора і збільшенню розмірів циліндра.