2. Шляхи утворення дозвіллєвих об’єднань.

Виходячи із структурних компонентів методики педагогічної організації групової дозвіллєвої діяльності, її можна зобразити трьома етапами:

І – виявлення і залучення учасників групової дозвіллєвої діяльності в сферу впливу соціального інституту дозвілля.

ІІ – оформлення групової дозвіллєвої діяльності на базі соціального інституту дозвілля, надання її статусу клубного об’єднання.

ІІІ – безпосереднє здійснення обраної дозвіллєвої діяльності під цілеспрямованим методичним керівництвом.

Всі три етапи є реалізацією певної педагогічної програми. Мета педагогічної програми – сприяти всебічному і гармонійному розвитку особистості в сфері дозвілля; модель результату – така соціальна спільність, функцією якої в суспільному поділі праці є формування соціально цінних якостей особистості в сфері дозвілля, спільність, в якій оза клубні відносини у високому ступені опосередковані змістом спільної дозвіллєвої діяльності. Як у теорії, так і у практиці, І і ІІ етапи здебільшого не розчленовуються, а розглядаються як єдиний процес. Частіше за все цей процес здійснюється як запрошення аматорів-одиночок у створюване клубне об’єднання (як правило, за допомогою оголошень) або шляхом добору кількох людей, авторитетних у своєму оточенні і здатних захопити інших, які, підключившись до роботи майбутнього керівника, зуміють допомогти організувати і налагодити планомірну діяльність об’єднання.

Масові форми дозвіллєвої діяльності сприяють інтеграції її учасників і можуть привести до формування групової дозвіллєвої діяльності і виникнення на її основі клубного об’єднання. Особливу гостроту набуває рішення такого завдання, як залучення у сферу впливу дозвіллєвого заснування оза клубні об’єднань. Саме оза клубні об’єднання є потенційною основою клубних об’єднань, тому що:

- позаклубні об’єднання – найпоширеніша форма групової дозвіллєвої діяльності;

- групи, що виникають у процесі масової дозвіллєвої діяльності поза педагогічною організацією також є об’єднаннями позаклубними;

- клубні об’єднання, що сформовані на основі учасників, які включилися індивідуально в його діяльність, у якості свого ядра все одно мають групу, що виникла на основі спільних інтересів до якогось виду діяльності, або на основі самої діяльності.

Дослідження доводять, що основу клубних об’єднань, створених з ініціативи закладу дозвілля, складає група ентузіастів, групова дозвіллєва діяльність яких склалася ще до її оформлення на його базі.

Таким чином, створення клубних об’єднань є наслідком двох взаємопов’язаних процесів. Один з них здійснюється з ініціативи соціального інституту дозвілля. Другий – з ініціативи членів позаклубних об’єднань, що відчувають потребу у суспільному статусі, професійному керівництві, визначеній матеріальній базі тощо. Процес виявлення групових форм дозвіллєвої діяльності може спиратися на вже відомі в практиці прийоми і способи збору необхідної інформації: анкетування, усні опитування, бесіди, спостереження тощо.

Організація діяльності позаклубних об’єднань на базі соціального інституту вирішує декілька завдань.

- 1.Створення можливостей для широкої соціальної віддачі тих об’єднань, котрі відчувають у ній потребу. На базі будь-якого навчального закладу, установи, підприємства таких можливостей багато. Це виставки аматорської творчості, концерти самодіяльних колективів, дискотеки, ігрові вечори тощо.

- 2.Перехід позаклубних об’єднань на рівень клубних, широка соціальна віддача їх дозвіллєвої діяльності дозволяє змінити методику підготовки і проведення масової дозвіллєвої діяльності в навчальних закладах або установах. Вона може стати не тільки і не стільки результатом діяльності педагогів, профспілки, активістів, але, насамперед, результатом ініціативи самих учасників цієї діяльності.

3.Організація на базі соціального інституту ряду клубних об’єднань з різним рівнем дозвіллєвої діяльності створює педагогічну ситуацію, за якої підвищений рівень дозвіллєвої діяльності тих, кого об’єднує на дозвіллі пасивне споживання. Стимулом для подібного підвищення рівня є сам факт співіснування з об’єднаннями більш високого рівня.

Включаючи позаклубні об’єднання у сферу педагогічного впливу соціальних інститутів дозвілля, формуючи з них клубні об’єднання завжди варто пам’ятати про те, що існує загроза їхньої надмірної заорганізованості, підміни власної дозвіллєвої діяльності діяльністю професійних керівників тощо. Важливою умовою формування і розвитку клубного об’єднання є врахування тієї стадії, на якій воно знаходиться у момент залучення до сфери педагогічного впливу. В кожному конкретному випадку її характер і спрямованість визначають характер і спрямованість виховних дій. Оскільки стадія розвитку об’єднання зумовлена рівнем розвитку його дозвіллєвої діяльності, її діагностику можна здійснювати за допомогою тестування, анкетування та інших методів, що дозволяють встановити цей рівень.