Тема 6. Колективне управління регулювання міжнародних економічних відносин.

Швидкий ріст міжнародних організацій - одна з характерних рис міжнародних відносин у післявоєнний період, що виступає як наслідок усвідомлення необхідності визначеного наднаціонального регулювання. В даний час їх нараховується велику кількість, включаючи міжурядові і неурядові, діючі в сфері торгівлі, валютно-фінансових і кредитних відносин, промислового розвитку, навколишнього середовища, науково-технічного співробітництва й ін. Незважаючи на їхній різний статус і рівень, усі вони, так чи інакше, вносять свій, постійно враховуючи внесок у розвиток зв'язків і співробітництва ду країнами. Деякі організації мають у своєму розпорядженні власні чи повноваження ж досить значними фінансовими коштами, інші являють собою визначеного роду форуми, треті - забезпечують в основному збір і публікацію статистичних даних і т.д. перелік організацій, Що Приводиться нижче, подібного роду не є вичерпним, хоча і є досить значимим.

Функціональна цілісність і взаємозв'язок світу, що виникає під впливом глобальних інтеграційних процесів, вимагає координації й узгодження дій окремих країн. Цю функцію виконують різні міжнародні організації, що розташовують особливими організаційно-правовими формами й інструментами регулювання міжнародних відносин.

Міжнародні організації - об'єднання національних суспільств, створені для досягнення загальних цілей у різних областях життєдіяльності. Вони створюються на визначений період чи часу діють на постійній основі. У плині останніх двох сторіч одержали розвиток три основних типи міжнародних організацій:

· адміністративні установи, що займаються спеціальними технологічними задачами;

· організації по розборі споровши і винесенню рішень по них;

· міжнародні організації загального характеру, покликані забезпечити міжнародну безпеку і розвивати співробітництво (в основному економічне).

У сфері економічного співробітництва міжнародні установи створюються- з цілями рішення найбільш важливих економічних проблем: усунення торгових обмежень; виділення коштів з метою сприяння технологічному й екологічний прогресу; забезпечення стабілізації валют; стимулювання поліпшень умов праці і трудових відносин і ін.

По характері міжнародні організації можуть бути урядовими, неурядовими чи змішаними.

Особливу роль серед міжнародних організацій займають міжнародні економічні організації. Це такі організації, що на основі договірних відносин проводять діяльність, зв'язану з організацією і здійсненням міжнародного економічного співробітництва. Історично виникли ще в XIX столітті у виді різного роду комісій, комітетів, союзів і асоціацій. Як приклад можна привести створені в 1874 році Всесвітній поштовий союз, у 1875 році - Міжнародний комітет мір і ваг, у 1885 році - Міжнародну асоціацію залізничних конгресів і ін.

З тих пір міжнародні організації змінилися кількісно і якісно. В даний час їх нараховується більш 3000. Усі вони в більшому чи меншому ступені втягнені регулювання економічних проблем. Створені на базі міжнародних договорів, вони є правомочними у висновку різного роду угод як з окремими державами, так і з іншими міжнародними організаціями. Міжнародні економічні організації користаються імунітетом від будь-якої форми 'адміністративного і суднового втручання.

Різноманітні міжнародні економічні .організації створюються з визначеною метою на підставі угод їхніх учасників. Діяльність кожної міжнародної економічної організації регламентується її статутом.Поглиблення міжнародного поділу праці, прямого виробничого, науково-технічного, торгового співробітництва підсилює роль і значення міжнародних організацій у сучасних умовах.

Найбільше повно механізм колективного керування і

· глобальні економічні і науково-технічні проблеми;

· економічне і науково-технічне співробітництво держав;

· проблеми регіонального економічного співробітництва.

ООН є найбільшої і найбільш впливовою міжнародною організацією універсального характеру. Відповідно до статуту, підписаному 26 червня 1945 року на конференції в Сан-Франциско і набрав сили в жовтні 1945 року , ООН ставить стратегічні цілі, що зберігають актуальність і в наші дні, такі як сприяння дозволу міжнародних проблем економічного і гуманітарного характеру, підтримка міжнародного співробітництва, становлення і розвиток дружніх відносин між країнами й ін.

Поступово в процесі посилення ролі і значення ООН у сучасному світі, у структурі ООН виникали органи керування, що виконують ті чи інші специфічні функції, і за роки існування ООН склалася розгалужена мережа зв'язаних з нею організацій, що складають так називану "систему ООН". Останні починають значні зусилля в гуманітарній області, у сфері охорони і порятунку навколишнього середовища, проблем світового економічного розвитку й інших глобальних проблем.

По характері своєї діяльності всі спеціалізовані організації ООН підрозділяються на економічні, спеціальні, фінансово-кредитні, наукові і соціально-культурні.

Як головні органи ООН виступають:

· Генеральна асамблея;

· Рада безпеки;

· Економічна і соціальна рада;

· Рада по опіці;

· Міжнародний суд;

· Секретаріат.