5.3. Метод колективної генерації ідей

Метод колективної генерації ідей («мозкова атака»). Задачі прогнозування, розв'язувані за допомогою методів експертних оцінок, включають два формально не зв'язаних між собою елемента: визначення можливих варіантів розвитку об'єкта прогнозування і їхню оцінку. Аналіз експертних методів показує доцільність застосування "мозкових атак» для визначення можливих варіантів розвитку. Їхнє використання дозволяє одержати продуктивні результати за короткий період часу і утягнути всіх експертів в активний творчий процес.

Методи «мозкових атак» можна класифікувати по ознаці наявності або відсутності зворотного зв'язку між керівником і учасниками «мозкової атаки» у процесі рішення деякої проблемної ситуації. Наявність зворотного зв'язку дозволяє концентрувати увагу учасників тільки на варіантах, корисних за тими або іншими критеріями для рішення проблемної ситуації. Однак, штучно вводячи обмеження, ми позбавляємося можливості побачити все різноманіття підходів, і тим самим з'являється імовірність пропустити оригінальні думки, що мають потенційну, але не усвідомлювану в даний момент цінність. Відсутність зворотного зв'язку, тобто максимальна стимуляція висловлень, припускає проведення складної і великої за обсягом роботи на етапі їхньої оцінки.

 Ситуація, що склалася, вимагає розробити метод «мозкової атаки», здатний якісно і досить швидко проводити оцінку варіантів, не обмежуючи при цьому їхню чисельність.

Сутність цього методу становить в актуалізації творчого потенціалу фахівців при «мозковій атаці» проблемної ситуації, що реалізує спочатку генерацію ідей і наступне деструювання (руйнування, критику) цих ідей з формулюванням контрідей. Робота з методом передбачає реалізацію наступних шести етапів.

Перший етап – формування групи учасників «мозкової атаки» (за чисельністю і складом). Оптимальна чисельність групи учасників знаходиться емпіричним шляхом: найбільш продуктивними визнані групи в 10—15 чоловік. Досить бажано, щоб у групі були фахівці інших областей знання, що володіють високим рівнем загальної ерудиції і розуміючий зміст проблемної ситуації.

Другий етап – складання проблемної записки учасника мозкової атаки. Вона складається групою аналізу проблемної ситуації і включає опис методу і проблемної ситуації, опис умов, що забезпечують найбільшу ефективність «мозкової атаки», авторство результатів атаки; основні правила проведення атаки.

Опис проблемної ситуації містить: опис причин виникнення проблемної ситуації; аналіз причин і можливі наслідки виниклої проблемної ситуації (доцільно гіперболізувати наслідки, для того, щоб гостріше відчувалася необхідність розв’язання протиріч); аналіз світового досвіду рішення подібної проблемної ситуації (якщо він є); класифікацію (систематизацію) існуючих шляхів рішення проблемної ситуації, формулювання проблемної ситуації у вигляді центрального питання з ієрархією підпитань.

Третій етап – генерація ідей. Вона починається з того, що ведучий розкриває зміст проблемної записки. Пророкуючи опис методу ведучий концентрує увагу учасників на правилах проведення мозкової атаки:

1) висловлення учасників повинні бути чіткими і стислими;

2) скептичні зауваження і критика попередніх виступів не допускаються;

З) кожен з учасників має право виступати багато разів, але не підряд;

4) не дозволяється зачитувати підряд список ідей, що може бути підготовлений учасниками заздалегідь.

Тривалість мозкового штурму рекомендується не менш 20 хвилин і не більш 1 години в залежності від активності учасників. Запис висловлюваних ідей доцільно вести на магнітофон, щоб не "пропустити" ні одну ідею і мати можливість систематизувати їх для наступного етапу.

Четвертий етап – систематизація ідей, висловлених на етапі генерації. Систематизацію ідей група аналізу проблемної ситуації здійснює в такій послідовності: складається номенклатурний перелік усіх висловлених ідей; кожна з ідей формулюється в загальновживаних термінах; визначаються дублюючі ідеї, що доповнюють, дублюючі і (або) ідеї, що доповнюють, поєднуються і формулюються у вигляді однієї комплексної ідеї, виділяються ознаки, за якими ідеї можуть бути об'єднані; ідеї поєднуються в групи відповідно до виділених ознак, складається перелік ідей по групах (у кожній групі ідеї записуються в порядку їхньої спільності: від більш загальних до окремих, що доповнює або розвиває більш загальні ідеї).

П'ятий етап – деструювання (руйнування) систематизованих ідей (спеціалізована процедура оцінки ідей на практичну реалізуємість у процесі мозкової атаки, коли кожна з них зазнає всебічної критики з боку учасників мозкової атаки).

Основне правило етапу деструювання – розглядати кожну із систематизованих ідей тільки з погляду перешкод на шляху до її здійснення, тобто учасники атаки висувають доводи, що спростовують систематизовану ідею. Особливо цінна є та обставина, що в процесі деструювання може бути генерована контрідея, що формулює наявні обмеження і висуває припущення про можливості зняття цих обмежень.

Група учасників мозкової атаки цього етапу складається з висококваліфікованих фахівців в обговорюваній області, чисельність її досягає 20 - 25 чоловік, а тривалість – 1,5 години. Процес деструювання продовжується доти, поки кожна із систематизованих ідей переліку не зазнає критики. Висловлені критичні зауваження і контрідеї фіксуються.

Шостий етап – оцінка критичних зауважень і складання списку практично застосовних ідей. Реалізацію етапу здійснює група аналізу проблемної ситуації:

1. Складається перелік усіх критичних зауважень, що отримані на етапі деструювання. При необхідності критичні зауваження уточнюються, відкидаються дублюючі.

2. Складається зведена таблиця етапів систематизації і деструювання ідей, а також список показників практичної застосовності ідей.

3. Оцінюється кожне критичне зауваження і контрідея:

а) викреслюється з таблиці, якщо спростовується хоча б одним показником практичної застосовності;

б) не викреслюється, якщо воно не спростовується жодним показником.

4. Складається остаточний список ідей; переносяться в список тільки ті ідеї, що не спростовані критичними зауваженнями, а також контрідеї.

Метод колективної генерації ідей апробований на практиці і дозволяє знаходити групове рішення при визначенні можливих варіантів розвитку об'єкта прогнозування, крім шляху компромісів, коли єдину думку не можна вважати результатом безстороннього аналізу проблеми.