2. Форми та функції держави.

Організація державної влади великою мірою залежить від форм держави. Розрізняють форму правління, форму державного устрою, форму державно-правового режиму.

Форма правління – це організація верховної державної влади, порядок її утворення і діяльності, взаємовідносини з населення країни. Є дві форми правління: монархія і республіка.

Монархія – така форма правління, за якої верховну владу в державі повністю або частково здійснює одна особа, що належить до правлячої династії.

Республіка – форма правління, де верховна влада в державі належить колегіальним виборним органам і здійснюється ними.

Теорія права розрізняє просту і складну форми державного устрою.

Проста (унітарна) держава – єдина держава, що немає всередині  відокремлених державних утворень, які користуються певною самостійністю.

Складна держава – формується з відокремлених державних утворень, що користуються певною самостійністю. До такої форми держави належить: федерація, конфедерація, імперія.

Федерація – суверенне державне утворення з особливою структурою державного механізму; вона створюється на добровільних засадах ( наприклад, Російська федерація, і США).

Конфедерація – добровільне об’єднання самостійних держав для досягнення конкретної мети. У конфедерації немає єдиної системи органів, законодавства, території, громадянства. Ця форма об’єднання  як правило розпадається  або перетворюється на федерацію.

Імперія – примусово утворена, зазвичай через завоювання одного народу іншим, складна держава, частини якої повністю залежать від верховної влади.

Держава і право не розривні між собою, так як норма права складаються державою і їх дотримання забезпечується державою.

Функції держави визначаються його головними задачами. Вони поділяються на внутрішні і зовнішні.

Внутрішні функції – такі напрямки діяльності держави, в яких конкретизується внутрішня політика відносно економічних, ідеологічних, екологічних, культурних та інших аспектів життя громадянського суспільства. До внутрішніх відносять функції: економічну, культурно-виховну, екологічну, охорони й захисту всіх форм власності:

Зовнішні функції – основні напрямки діяльності держави за її межами у взаємовідносинах з іншими державами, світовими громадськими організаціями і світовими товариствами у цілому. Такими функціями є: організація співробітництва з іншими суб’єктами міжнародних відносин; захист державного суверенітету, підтримка миру в регіоні та боротьба за мирне співіснування держав.