Тема 8. КРЕДИТНІ СИСТЕМИ

Під кредитною системою розуміють сукупність кредитних відносин та інститутів, які реалізують ці відносини. Суб'єкти грошового ринку, які займаються фінансовим посередництвом, називаються фінансовими посередниками. Вони поділяються на дві великі групи:

•                                         Банки;

•                                         Небанківські фінансові посередники.

Банк в економічному розумінні — це фінансовий посередник, що виконує комплекс базових операцій, які в сукупності становлять закінчений процес посередництва: акумуляцію грошових коштів економічних суб'єктів з правом вільного розпорядження ними; вільне розміщення їх у дохідні активи від свого імені і під свою відповідальність; безумовне виконання розпоряджень власників акумульованих коштів щодо їх використання — повернути власникові готівкою, перерахувати на рахунки третіх осіб чи на власні рахунки інших видів у цьому чи іншому банках.

Сутність банків найбільш повно виражається в їх функціях, основними з яких є:

•                                         Кредитування економіки;

•                                         Акумуляція тимчасово вільних коштів і перетворення їх на капітал шляхом видачі позичок;

•                                         Організація платежів у господарстві;

•                                         Створення кредитних засобів обігу.

В залежності від специфіки і особливостей тих функцій, які виконують банки, розрізняють центральні (емісійні) і комерційні банки.

Центральний банк відіграє провідну роль на грошовому ринку. Він впливає на стан економіки через регулювання пропозиції грошей і через здатність впливати на рівень процентних ставок.

Основними функціями центрального банку є:

1)                             Емісія готівки та організація грошового обігу;

2)                              Функція банку банків;

3)                              Функція банку держави;

4)                             Реалізація грошово-кредитної політики.

Комерційні банки - багатофункціональні установи комерційного типу, що здійснюють різноманітні види кредитних, розрахункових та інших фінансових операцій, пов'язаних із обслуговуванням клієнтів у всіх секторах економіки.

Основними функціями комерційних банків є:

1) посередництво в кредиті;

2)                              Здійснення розрахунків між суб'єктами ринку;

3)                             Випуск кредитних знарядь обігу.

Комерційні банки виконують різноманітні операції, які поділяються на традиційні і нетрадиційні. До перших належать кредитування, розрахунки, залучення вкладів. До других — різноманітні послуги (лізингові, факторингові, консультативні тощо). Традиційні операції бувають активними й пасивними.

В залежності від операцій, які здійснюють комерційні банки, їх поділяють на:

•                                        Універсальні - здійснюють усі, або більшість дозволених законодавством фінансових операцій;

•                                        Спеціалізовані - зосереджують свою діяльність на обслуговуванні окремих груп клієнтів або здійсненні певних видів операцій.

Спеціалізовані кредитно-фінансові установи - це фінансові посередники грошового ринку, які здійснюють акумуляцію заощаджень і розміщення їх у доходні активи (в основному в цінні папери та кредити довгострокового характеру).

Усі небанківські фінансові інститути поділяють на дві групи:

1)                            Договірні фінансові посередники, які залучають кошти на підставі договору з кредитором (страхові компанії, пенсійні фонди, ломбарди, лізингові та факторингові компанії);

2)                             Інвестиційні фінансові посередники, які залучають кошти через продаж кредиторам своїх цінних паперів, зокрема акцій і облігацій (інвестиційні фонди, фінансові компанії, кредитні товариства або спілки).

Усі операції банків поділяються на пасивні, активні і комісійно- посередницькі.

Пасивні операції комерційних банків полягають у формуванні власної і залученої ресурсної бази, на підставі і за рахунок якої здійснюються активні операції.

Ресурси комерційного банку - це сукупність грошових коштів, що перебувають у його розпорядженні і використовуються для певних власних операцій. Вони поділяються на:

•                                         Власні кошти (статутний, резервний та інші фонди);

•                                         Залучені кошти (вклади та депозити);

•                                        Запозичені кошти (отримані від емісії та продажу облігацій, та кредити, отримані у інших банків).

Активні операції - це операції, в процесі яких банки розміщують наявні власні і залучені ресурси з метою отримання прибутку, а також, забезпечення своєї ліквідності. Серед активних операцій провідними є кредитні та інвестиційні.

Комісійно-посередницькі операції (послуги) - це операції за дорученням і на користь клієнта за певну плату (у вигляді комісії), які супроводжуються не формуванням чи розміщенням ресурсів, а переміщуванням наявних у банку коштів клієнта за його розпорядженням. До цієї групи також відносять усі інші послуги не пов'язані з рухом грошей. Основними видами комісійно-посередницьких операцій є:

•                                        Розрахунково-касове обслуговування;

•                                        Валютні операції;

•                                        Трастові послуги;

•                                        Консультаційні, інформаційні та інші.

Банківські ризики - це небезпека виникнення непередбачених втрат очікуваного прибутку, доходу, грошових коштів у зв'язку з випадковою зміною умов кредитно-фінансової діяльності, несприятливими обставинами. Розрізняють такі основні види банківських ризиків:

•                                        Кредитний ризик;

•                                        Процентний ризик;

•                                        Ризик незбалансованої ліквідності;

•                                        Ризик зловживання.