СУПЕРЕЧЛИВИЙ ХАРАКТЕР ВПЛИВУ РИНКОВИХ ВIДНОСИН НА ЕКОНОМIЧНI 1НТЕРЕСИ СУСПIЛЬСТВА
Постановка проблеми. ЗмЫи в економiцi краТни вщображаються не лише на певних показниках, а на усьому сусптьств^ розвитку та Ытересах держави. Прогрес людськоТ цивiлiзацiТ неминуче приводить до появи принципово нових орiентирiв та прюрите^в суспiльного розвитку. Здатнiсть адекватно реагувати на тага епохальн виклики, по сут^ i е головним критерiем життездатностi того чи iншого со^уму. В iсторiТ е багато краТн, що слугують прикладами занепаду держав, яга, будучи достатньо розвинутими, не змогли адаптуватись до глобальних економiчних i технолопчних змiн.
Входження св^у в еру економiки знань зумовлюе новий подiл краТн на лiдерiв та аутсайдерiв. УкраТнi рацiональна стратепя розвитку у ринкових умовах може принести змщнення мiжнародних зв'язюв та зростання впливу на мнжнародый арен. Ринкова модель збтьшила економнчний вплив i вiдсунула на другорядне мюце полiтичний свiт.
В умовах трансформацйних перетворень у нашому сусптьс^ значно зростае потреба в пошуку дieвих методiв та напрямкiв утвердження ринкових вщносин, ix вплив на формування економiчниx iнтересiв суспiльства. Тому актуальнють теми полягае у спробi здiйснити теоретико- методологiчний аналiз мотивiв та стимулiв трудовоТ дiяльностi, спрямованих на задоволення потреб кожноТ особи i суспiльства в цiлому.
Анал'1з останшх досл'1джень i публ'шацш. Достатньо вагомi науковi здобутки досягнутi в загальнй теорiТ iнтересiв, яку започаткували славнозвюы стародавнi мислителi (Аристотель, Демокр^, Епiкур, Платон), надалi розвинули Н.Маюавелл^ Т.Гоббс, К.Гельвецiй, П.Гольбах, Д.Дiдро, Г.Гегель, А.См^, Д.Рiкардо, А.Тюрго, Дж.Мiлль, 1.Бентам, В.Ленiн, К.Маркс, Ф.Енгельс, Г.Плеханов, М.Вебер та Ышм представники економiчноТ i фiлософськоТ думки. У Тxнix працях економiчнi iнтереси розглядалися у взаемозв'язку з виробничими вщносинами, потребами, власнютю, працею, стимулами, мотивами та ншими економiчними категорiями.
Великий внесок у дослщження проблеми економiчниx iнтересiв зробили так сучасн вченi, як: С. СрохЫа, М. Чечетов, I. Жадан, О. Околтенко, Анiловська Г., Л. Павлова, О. Козлова, Р. Майерсон, С. ВоеводЫа та ншм.
Однак, як свщчить аналiз результатiв наукових дослщжень, проблема впливу ринкових вщносин на iнтереси суспiльства поки що не знайшла належного опрацювання в теори економiчниx iнтересiв.
Постановка завдання. Дослщити загальнометодологiчнi, фiлософськi та теоретико- еволюцiйнi аспекти ринкових вiдносин та Тх вплив на економiчнi нтереси суспiльства.
Виклад основного матералу досл'дження. УкраТна обрала модель еволюцiйного типу, якй притаманно поетапне i поступове впровадження ринкових вщносин. Тривалють становлення даноТ моделi тривае 10-15 р. i характеризуеться помiрними змiнами та перетвореннями. Перебудова украТнськоТ економiки на ринковi умови розпочалась iз утворенням самостiйноТ держави, хоча першi спроби розпочинались ще у складi радянського союзу.
Новi виклики свiтовоТ економки в XXI столiттi поставили УкраТну перед об'ективною необxiднiстю розвитку в умовах глобалiзацiТ. Доля УкраТни не може не викликати побоювань тому, що вона виявилася неготовою до глобально! конкуренци i глобальноТ ЫтеграцГТ. Проблеми соцально- економiчного розвитку УкраТни в умовах глобалiзацiТ пов'язанi з тим, що краТн приходиться виршувати питання оптимального включення в глобальну економку в умовах незавершеноТ системноТ соцiально-економiчноТ i полiтичноТ трансформацiТ.
Соцально орiентована ринкова економiка, як свщчить свтовий досвiд, мае великi переваги перед планово-директивною, бо поеднання ринкового механзму з економiчним регулюванням держави забезпечуе ефективнше ТТ функцiонування i розвиток. Щоб домогтися значних успixiв у розвитку украТнськоТ економiки i пiднесення добробуту населення, необxiдно об'еднати ринковi перетворення з теxнiчним переозброенням економки, перейти на новий технологчний спосiб виробництва. З огляду на це, перехщний перiод для украТнськоТ економки мае передбачити як перехщ до ринковоТ економiки, так i до постiндустрiального (iнформацiйного) суспiльства.
Як i будь-яка економiчна модель, система ринкових вщносин не е щеальною, а мае низку переваг та недолшв, як безпосередньо впливають на життя суспiльства в цiлому та кожного мешканця зокрема. Головна мета сусптьства — максимально пристосувати дану модель до власних Ытереав сусптьства.
Переxiд УкраТни до ринковоТ економки одночасно означае подолання вiдносноТ самоiзоляцiТ та необxiднiсть органiчного входження на рiвноправниx умовах до системи свтового господарства у русло загальноцивiлiзацiйниx процесв. На сьогоднi внутрiшнiй ринок УкраТни перебувае у складному становищу зумовленому радикальною трансформацею економiчниx вiдносин. Водночас, формування в^чизняного ринкового середовища визначаеться складними та суперечливими процесами глобалiзацiТ свiтогосподарського розвитку та послiдовним переходом багатьох краТн вiд замкнутих нацюнальних господарств до економiки вiдкритого типу, зверненоТ до зовнiшнього ринку [1].
Згщно з теорiею А. См^а, — природною рушiйною силою господарського розвитку е прагнення Ыдивща до реалiзацiТ своТх економiчниx iнтересiв. Дбаючи про своТ iнтереси, така економiчно вiльна людина як покращуе свм добробут, так i примножуе багатство сусптьства. Суперечност мiж iндивiдом i суспiльством не iснуе. Розумiючи, що в умовах свободи господарськоТ дiяльностi та свободи торгiвлi деякi Ыдивщи можуть домовлятися про пiдвищення цн або окремий суб'ект господарювання прагнутиме до безмежного привласнення прибутку, А. См^ вважав, що Ытереси таких Ыдив^в певною мiрою гармонiзуе конкуренця, що вона е регулятором особистого егоТзму, завдяки чому досягаеться економiчна рiвновага. Конкуренцiя вирiвнюе попит i пропозицiю, вiдновлюе пропорцiйнiсть тощо, тобто здмснюеться саморегулювання економiки.
У ринковм економiцi державi належить другорядна роль: вона виконуе лише т функци, якi не може виконати або робить це економiчно неефективно окремий Ыдивщ. Такими функцiями е: органзаця громадського порядку, державноТ поштовоТ служби, запровадження обов'язкового шильного навчання, забезпечення нацюнальноТ оборони, емная крупних банкнот, будiвництво деяких громадських споруд (дор^, моспв) та Тх утримання в належному станк
Набуття УкраТною статусу краТни з ринковою економiкою передбачае, що функцiонування механiзму реалiзацiТ зовнiшньоекономiчних зв'язюв УкраТни мае бути спрямоване, перш за все, на реалiзацiю загальнодержавних Ытере^в. Це обумовлюе зберiгання до певноТ мiри державноТ монополiТ на зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть. Вона мае знаходити свм прояв у конкретних методах державного регулювання зовнiшньоекономiчних зв'язкiв [2].
Вичерпнють матерiальних чинникiв виробництва як джерела економiчного зростання украТнськоТ економки зумовлюе ТТ перехiд до ЫновацмноТ стратегiТ розвитку. Це передбачае модерызацто виробничого базису краТни на основi iнформацiйно-iнновацiйних технологiй, тобто розвиток ЫформацмноТ економiки [3].
Економiчнi iнтереси зазнавали структурних змiн разом iз змЫою суспiльного ладу та типу власностк На кожному iсторичному етапi розвитку краТна мае рiзнi економiчнi та со^альы iнтереси. Ринкова система на перше мюце ставить iнтереси споживача та покупця. Тому важливим елементом пщприемницькоТ дiяльностi стала конкурентоспроможнiсть фiрми-пiдприемства.
Ринковi вiдносини передбачають розширення зовнiшньоекономiчних зв'язкiв та вихiд на свтовий ринок i, як наслiдок, сприяння розвитку економки краТни та досягнення ефективност вiд дiяльностi.
Ринковi вщносини мають велике значення як в УкраТы, так i за ТТ межами, так як вони дозволяють добиватися високоТ ефективностi суспiльств, виробництва, завдяки ринковим вщносинам:
- вщбуваеться зростання внутрiшнiх та зовнiшнiх нацюнальних ринкiв;
- створюються нацiональнi банювсью структури;
- стiйкими темпами зростае обсяг свтовоТ торгiвлi, доля якоТ в свiтовому ВВП мае тенден^ю до пiдвищення;
- зростае значення транснацюнальних корпорацiй та банкiв у свтовм економiцi [5].
Загострення конкурентно! боротьби на ™i загального спаду виробництва стимулюе суб'екпв
пiдприемницькоТ дiяльностi не тiльки до пiдвищення власноТ ефективностi на основi використання передових технки та технологiй, модернiзацiТ виробництва, пщвищення якостi та розширення асортименту продукци, зниження собiвартостi та цЫ на власну продукцiю. Дедалi частше застосовуються «правила гри», якi суперечать чесним звичаям у шдприемницьш дiяльностi, недобросовiснi методи конкуренцiТ, якi в юнцевому пiдсумку завдають iстотноТ шкоди суспiльству. Це дае пiдставу для думки, що ринкова конкурен^я може призвести до суперечливих виклигав, абсолютно не зрозумтих за наслiдками для людей i з загрозою для свободи вибору [10].
Одним з ключових напрямiв економiчноТ стратегiТ УкраТни в посткризовий перюд е завершення ринковоТ трансформацiТ сiльського господарства через введення права втьного продажу земл^ цiноутворення та розвитку iнфраструктури з метою забезпечення продовольчоТ безпеки УкраТни, гарантування соцiально-полiтичноТ стабiльностi у сусптьств^ виживання i розвитку нацiТ [8].
На сучасному етап украТнську економку визнано економiкою змiшаного типу, що функцюнуе на оптимальному спiвiснуваннi рiзних форм власностi, а саме: державноТ, комунальноТ, приватноТ та змiшаноТ.
ДомЫуючою у ринковiй системi вважаеться приватна власнють та iндивiдуальнiсть, що масово спостерталось у 90-х роках. На сьогодн роздержавлення продовжуеться, про що свщчить продаж великих державних об'еклв загальносуспiльного характеру, таких як комунальн пiдприемства, якi знаходились у власност держави. Повне роздержавлення негативно впливае на сусптьство в цiлому, осктьки ринок не може самостiйно регулюватись без втручання держави. Приваты власники в першу чергу переслщують особист Ытереси, якi можуть i вiдрiзнятись вiд економiчних iнтересiв суспiльства. До рiзних iнтересiв слiд вiднести забруднення навколишнього середовища чи використання певноТ дешевоТ для виробника сировинноТ бази, яка загрожуе здоров'ю населення. Дан проблеми потребують розробки особливоТ системи захисту, яка в УкраТн на сучасному етап не е достатньо досконалою. Подiбнi проблеми iснують через вщсутнють досконалоТ стратегiТ управлiння з боку державноТ влади.
Досвiд багатьох краТн показуе, що найефективнiшим е поеднання державного та ринкового механiзмiв регулювання, розподт регулювання за галузями та сферами дiяльностi. Даний споаб управлiння е дiевим в УкраТнк
В УкраТнi державними органами правлЫня розробляються рiзнi стратегiТ розвитку для стаб^заци економiчних процесiв та подолання певних недолшв ринковоТ системи. Значн корективи до загальнонацiональних iнтересiв вносять глобалiзацiйнi процеси, що здiйснюються в усьому свт. Сучасна економiчна реальнють переконливо свiдчить, що перспективи, темпи i загальний вектор со^ально- економiчного прогресу нацiональних господарств у тм, чи iншiй мiрi визначаеться глобалiзацiйними процесами та спроможнiстю нацiональноТ економки протистояти глобальним викликам [6].
Перехщ до ринковоТ економiки принiс i низку негативних наслiдкiв, якi не були спрогнозован економiстами або ж не врахован до уваги. Запровадження ринкових вщносин в УкраТнi гостро висв^люе загальну для перехiдних економк проблему — не ефективне використання наявних ресурав, витратнiсть виробництва на мкро- та макрорiвнi [5].
Зокрема Hapa3i видтяють таю основы недолки функцюнування ринковоТ системи УкраТни:
• величезна заборговаысть держави, окремих галузей i пiдприeмств краТнам близького i далекого зарубiжжя;
• вiдставання сектора економки, який виробляе товари, вщ сектора економiки, який Тх споживае;
• паливно-енергетична залежнiсть вiд Роси;
• занадто сильний контроль економки з боку украТнського уряду, що мае ефект придушення того ТТ сектора, який виробляе товар;
• кримiналiзацiя стосункiв мiж державним апаратом i бiзнесом, розподiлення мiж кланами найприбутковших секторiв економiки УкраТни;
• УкраТна занадто вiдiрвана вiд св^ово'Т економiки.
• переведення економiки у лiберальне русло [4].
Тобто, аналiз загального стану економiки показуе, що ринковi вiдносини внесли значну розбалансоваысть та хаотичнiсть замiсть результатiв, що очкувались. Це свiдчить про низький рiвень прогнозування та передбачення наслщгав.
На сучасному етапi УкраТнi вдалося подолати етап перехщноТ економiки, але краТна ще не володiе уама ознаками ринковоТ економiки, тому ТТ вщносять до змiшаного типу. Вщбуваеться процес формування моделi ринковоТ економки вiдповiдно до суспiльних iнтересiв. Процес формування новоТ економiчноТ системи на основi ринкових вiдносин, який переживае сьогодн УкраТна, породжуе комплекс суперечливих пiдходiв як на науково-теоретичному рiвнi, так i в практичних цтях щодо двох головних проблем трансформаци економiки: методiв трансформацiТ та параметрiв цiльовоТ моделi ринковоТ економiчноТ системи краТни [7].
Ринкова економiка за своею природою охоплюе три основы принципи: приватну власысть, домiнування особистого нтересу, iснування конкуренцiТ.
Одним з найбтьш негативних наслiдкiв впровадження ринкових вщносин була тiньова приватизацiя.
Сучасы напрямки державноТ полiтики як у зовнiшньоекономiчнiй, так i у регюнальый полiтицi спрямованi на створення економiчних зон, единого свiтового простору та зниження значень державних кордоыв. Головним та незмЫним зовнiшньополiтичним прiоритетом УкраТни е евроЫтегра^я. Данi напрями сприяють поглибленню мiжнародного подiлу працi, що покращить якiсть виробництва. Необхiднiсть у конкурентоспроможност примусить виробникiв виготовляти товари та послуги, яга вщповщатимуть мiжнародним стандартам. Спрямування украТнських орiентирiв на европейську Ытеграцто пiдвищуе ефективнiсть використання наявних ресурав.
Важливим для сучасних прюрите^в держави знайти найвигiднiшу позицю враховуючи геополiтичне розташування краТни. В процес глобалiзацiТ перед краТною вщкриваеться унiкальна можливiсть використати територiальне мюцезнаходження УкраТни. Транспортування експортноТ продукцiТ територiею УкраТни е прибутковою для держави, тому необхщно налагоджувати дипломатичнi зв'язки з краТнами-експортерами.
Впровадження ринкових вщносин мае на метi забезпечення економiчноТ безпеки, тобто стабiлiзацiя розвитку та максимiзацiю ефективного використання ресурсного потен^алу краТни. Мiжнародна iнтеграцiя включае в себе мiжнародний подiл працi, що покращуе ефективнiсть трудових ресурсiв.
В сучасних умовах ринковоТ трансформаци економки i суспiльства УкраТни виняткового значення набувае наукове обфунтування економiчноТ стратеги, спрямованоТ на досягнення сталого економiчного росту та пiднесення на цш основi соцiальних стандартiв бiльшостi населення.
Для досягнення власних цтей, сусптьних iнтересiв створюються спецiальнi стратегiТ, проекти, програми розвитку. З 2010 по 2014 роки в УкраТы дiе програма економiчних реформ, розроблена комтетом з економiчних реформ при Президентовi УкраТни. У данiй програмi мютяться основнi економiчнi iнтереси суспiльства цього перюду та шляхи Тх досягнення. Створюються спе^альы органи, якi розробляють, впроваджують та контролюють виконання цих нововведеннь. Тага перетворення мають на мет створити сучасну, стмку, вщкриту й конкурентоспроможну державу, сформувати професмну й ефективну систему державного управлЫня, i зрештою - пiдвищити добробут украТнських громадян. Зокрема програма економiчних реформ мютить такi цiлi:
- створення базових передумов економiчного росту через утримання низького рiвня Ыфляци, стабiлiзацiТ державних фiнансiв i створення стмкоТ фiнансовоТ системи;
- формування режиму максимального сприяння бiзнесу шляхом зменшення втручання держави в економку, зниження адмiнiстративних бар'ерiв для його розвитку, модерызаци податковоТ системи й поглиблення мiжнародноТ економiчноТ iнтеграцiТ УкраТни;
- модерыза^я iнфраструктури й базових секторiв шляхом усунення усталених структурних проблем в енергетичый, вугiльнiй, нафтогазовм галузях i ЖКГ, а також розвитку транспортноТ iнфраструктури й ринку землк Перехiд вiд дотацiй до самоокупност виробництва й соцiальних послуг;
- збереження й розвиток людського й соцального капталу шляхом пщвищення ефективност й стабтьност соцального захисту, полiпшення якостi й доступност освiти й медичного обслуговування.
Висновки з даного досл'1дження. Економiчнi Ытереси як найбiльш узагальнена форма прояву економiчниx вiдносин складають суперечливу цтюну систему. Поглиблене пiзнання Тх становлення та розвитку пов'язане iз виявленням внутршнх тенденцiй суспiльного вiдтворення й iмпульсiв, що призводять до змЫ i структурного наповнення у системi iнтересiв. Методологiчною базою дослiдження останнх виступають концептуальнi положення класичноТ, неокласичноТ, iнституцiальноТ, менеджереальноТ, агентськоТ та Ыших наукових шкiл, представниками яких пропонуються рiзноманiтнi версiТ щодо розумiння природи, сутност, мiсця i ролi Ытересв у соцiально-економiчниx процесах.
Розвиток теорп економiчниx iнтересiв розкрито та критично проаналiзовано у довготермiновiй ретроспективi. Показано, як започаткован ще античними фтософами теоретичнi конструкцiТ тлумачення проблем економiчниx iнтересiв пiддавалися суттевим змiнам i наповнювалися новим змiстом.
Отже, економiчнi iнтереси суспiльства мають специфiчний та особливий характер завдяки впливу ринкових вщносин, оскльки сучасне суспльство в значнй мiрi формуеться пiд впливом зовиших факторiв. Ринкова економiка включае в себе постiйнi змiни, вдосконалення, виправлення недолшв з метою стабтьного розвитку та задоволення потреб усх членiв суспiльства.