2.Колоніальна політика Англії в ост трет 19 ст.

Зовнішньопол. активність В. Бр. концентрувалася в колоніальній сфері. Остання третина ХІХ ст. стала періодом найбільш інтенсивної колоніальної експансії за всю її історію. Наприкінці ХІХ ст. брит колонії складали території площею в 33 млн. кв. км з населенням 370 млн. чол. З кінця 1870-х рр. термін «Британська імперія» став уживатися офіційно. На ґрунті колоніальної експансії загостр. відносини Англії з іншими державами, передусім з Францією в Африці і Росією в Азії, що тривалий час були її основними суперн. На пів Афр основним здобутком брит колоніальної експансії став Єгипет, окупований брит в 1882 р. Суперництво між Англією і Францією відбувалося також з кінця 1870-х рр. в Зах Афр та в басейні р.Нігер, в ході якого Британії вдалося розширити свої колоніальні володіння за рахунок Нігерії, Гамбії, Золотого берега, Сьєрра-Леоне. Британська колоніальна політика в Сх Афр до 1880-х рр. була розрах не на безпосереднє колоніальне підпорядк, а на збереж свого переважаючого впливу в регіоні, центром якого були Маскат і Занзібар. Однак прагнення Франції отримати опорний пункт на Східно-африканському узбережжі спонукали Британію до колоніальної експансії. В 1887 р. Британська Східно-афр. кампанія примусила султана Занзібару поступитися на її користь прибережною смугою. За Гельголанд-Занзібарським договором 1890 р. між Британією і Німеччиною вона була розширена за рахунок султанату Віта і Уганди. Просування Британії всередину континенту відбувалося майже без опору, оскільки територія була майже знелюднена через тривале «полювання» на рабів, чуму великої рогатої худоби і епідемію віспи. Економічне освоєння Англією Східної Африки, в тому числі майже безлюдної Кенії, відбувалося за допомогою Угандійської залізниці від Момбаси до о.Вікторія (1895-1901). Однією з найважл. сфер брит колоніальної експансії була Південна Африка, де Британія володіла Капською колонією на крайньому півдні континенту і колонією Наталь на півд.- сході, важливими передусім своїм ключовим розташуванням на шляху до Індії. Експансія Вел Брит на півдні Афр. створила загрозу поглинання бурських республік Трансвааль і Оранжевої. Сталася війна 1899-1902 Життєво важливе значення для існування Британської імперії мав контроль над морськими шляхами до Індії. Перший з них пролягав навколо Афр. Другий, значно коротший - через Середземне море з опорними пунктами на Гібралтарі, Мальті та Кіпрі, далі - через Суецький канал і Червоне море. Тому таким важливим для Англії був контроль над Єгиптом, встановл у 1882 р. З метою захисту своїх морських підступів до Індії Брит створила свої опорні пункти при виході з Черв моря - колонія Аден (з 1839 р.) в Південній Аравії, узб Омана до Оманської протоки (з 1882 р.), Брит Сомалі з головним містом Бербера на Африканському Розі (1884 р., протекторат з 1897 р.),. В 1892 р. Британія встан протект над султанатами Бахрейн і Катар на побережжі Перської затоки, а в 1899 р. – над Кувейтом, прагнучи не допустити виходу Нім до Перської затоки з огляду на буд. нею Багдадської залізниці. Було також встановлено брит. контроль над усіма дальніми та ближніми морськими підступами до Індії –