1 Особл. економ евол Англ. ост трет 19, поч 20 ст.

 Найб. розквіт англ. економ, доводився на 1850-1870-ті рр. В цей час Британія була “майстернею світу”, господарем світ. ринку і світової фінансової системи, володарем найб. флоту, найбільшої й найбагатшої колоніальної системи. 1870-ті рр. ХІХ ст. стали останнім десятиліттям, впродовж якого вона мала статус "світової фабрики". У 1880-1890-ті рр. її економіка вступила в нову стадію свого розвитку, оскільки виявилася тенденція до зниження промисл. та торг. ролі Брит. в сист. Між нар. господ. зв'язків, в тому числі у зв'язку з посиленням конкур. з боку молодих пром. держав - США і Німеччини. Відбул. зниж. темпів приросту продукції англійської промисл: річний приріст в  1870-ті рр. складав 3%, то в 1880-1890-ті рр. – лише 1,8% (у той час як у США - 4,8%; в Німеччині – 3,9%). Втрата Британією пром. моноп. в 1885 р. створ комісію палати лордів та королівської комісії для вивч. причин занепаду виробн. Однією з причин стала зміна кон'юнктури світового ринку після фінанси.-економ. кризи 1873-1875 р., коли світова економ. вступ. в період «великої депресії», що зачепило усі економ. розв. країни. Але були й причини, характ. тільки для Британії. По-перше, вона першою здійснила пром. переворот, то її пром. устаткування на 80-ті рр. ХІХ ст. було значною мірою застарілим, не встигало за бурхливим технічним прогресом останньої третини ХІХ ст. і вимагало суттєвого переоснащ. у (у той час як в Німеччині і США промисловий розвиток мав інновац. характер і відбув. на осн. новітньої техніки і технології). По-друге, провідні країни в умовах «вел. депресії» захищали свою економіку від іноземної конкур. високими митними тарифами, брит. уряд не впровадив протекціонізм. Вел. Брит. залиш. на позиціях вільної торгівлі, оскільки була найбільшим експортером пром.продукц., особливо вугілля, сталі, пряжі, бавовняних тканин і водночас залежала від колоніальної сировини та с\г продукції (могла забезпечити себе с\г лише на третину). В умовах відсутності протекц. політики в Брит. відбувалося тривале падіння цін - в 1873-1896 рр. ціни впали на 40%, що призвело до падіння прибутків підпр. і зменш. ділового інтересу. Це також стимулюв. капіталовкладення британських підприємців у колонії. По-третє, концентрація виробництва і збуту у Вел. Брит. розпочалася значно пізніше, ніж в Нім. і США. У 1880-ті рр. спостерігалися лише окремі випадки концентрації виробництва, найуспішн. з яких було створення великого суднобудівного об'єднання «Дормен-Лонг» в 1889 р. Британські монополії мали переважно колон. характер – «Колоніальна кампанія р. Нігер» (1886),  «Британська Південноафриканська кампанія» (1889). Вони мали набагато більші прибутки, ніж підприємства, що працювали на внутрішньому ринку. Британські моноп. мали переважно колон. характер, швидше відбув. процес концентрації капіталів:  якщо в 1860-ті рр. у В. Брит. нарахов. 241 прив. банк, наприкінці ХІХ ст. - 50, перед війною –12 банків. В останні п'ять років ХІХ ст. відбулася деяка стабілізація і навіть підйом промисловості, але він не був тривалим. В 1900-1905 рр. сталася чергова економічна криза, хоча вона проявилася в Англії меншою мірою, ніж в інших країнах; за нею послідувала