А-У в ПСВ.

Оголошення війни Сербії населення А-Уі вітало з великим патріотичним піднесенням. Вкрай невдалим для А-Уи виявився початок війни. А-Уі довелося з самого початку вести повномасштабну війну на два фронти – проти Сербії і проти Росії в Галичині. Несподівана активність росіян вже в перші тижні війни примусила командування терміново перекидати в Галичину з Сербського фронту 20 дивізій. Ефективна воєнна допомога Німеччини мала для А-Уи негативні наслідки, оскільки посилювала її залежність від союзника. Війна викликала радикальні зміни в структурі і механізмі функціонування цілих галузей промисловості, сільського господарства, транспорту. Різко зросли прямі військові витрати. Відбувалася мілітаризація е-ки. Держ замовлення створили військову кон’юнктуру в низці галузей, що дозволило вийти з екн кризи, яку з 1913 р. переживала країна внаслідок Балканських війн. В роки війни зникло безробіття, відбулося швидке зростання заробітної плати. Однак через інфляцію реальна заробітна платня за цей час скоротилася до 1/3. Ще до оголошення мобілізації в дію вступили закони 1912 р. про виняткові заходи і військ постачання, які створили правову основу для  втручання держави в суспільне й екне життя: регулювання цін на продовольство і сировину, централізований розподіл, регулювання військового виробництва, примусова праця, обмеження прав і свобод громадян. До кінця війни їх нараховувалося 20 в сільському господарстві й 71 в промисловості. Хоч більшість цих центрів розглядалася як орган, спільні для всієї імперії, сфера їх діяльності в Угорщині була досить обмеженою. З січня 1915 р. тут почали створюватися власні «військово-промислові центри». З метою максимальної централізації управління господарством було створено Військово-контрольне управління. Наділене диктаторськими повноваженнями, воно мало контролювати  і регулювати діяльність господарчих об'єднань і організацій в усій Габсбургській імперії. Однією з суттєвих проблем держави була продовольча. Незважаючи на встановлену державою монополію на закупки зерна, розподіл сировини й енергоносіїв вже на другий рік війни  різко погіршилося постачання міського населення продуктами харчування. Найбільше вразили продовольчі проблеми жителів промислової Цислейтанії. На початку 1915 р. в Австрії було введено карткову систему на хліб, а потім на інші продукти народного споживання  В А-Уого керівництва не було визначених військових цілей і планів їх реалізації ні на початку, ні в кінці війни. Якщо канцлер І.Буріан допускав анексії за рахунок Сербії і Чорногорії, то його наступник О.Чернін (грудень 1916 - квітень 1918 рр.) відкидав будь-які загарбання і прагнув будь-що домагатися миру з Антантою. Програма майбутнього мирного договору А-Уи, що обговорювалася на коронній раді 12 січня 1917 р. передбачала два варіанти. Програма мінімум  - збереження територіальної цілісності імперії, приєднання стратегічно важливої гори Ловчен в Чорногорії (в оборонних цілях), зміну династії в Сербії; програма-максимум – крім зміни династії в Сербії, приєднання до А-Уи «конгресової» Польщі, Чорногорії, Мачви - ділянки на кордоні Сербії з Чорногорією, корегування кордонів в Трансільванії. Прагнення до миру в А-Уі виявилися ще в липні 1915 р., коли соціал-демократичні партії імперії звернулися до Міжнародного соціалістичного бюро з письмовим проханням ініціювати початок переговорів з соціалістичними партіями Антанти. Починаючи з весни 1915 р. спостерігалося неухильне зростання пацифістських настроїв серед угорської опозиції, яку очолював граф М.Каройі, лідер Партії незалежності, проте його не підтримала навіть власна партія. В кінці 1916 р. відбулися важливі зміни у вищому керівництві імперії. В жовтні відомий соціал-демократ Ф.Адлер вбив австрійського прем'єра Штюргка, звинувачуваного в реакційності. Новий австрійський кабінет очолив Е.Кербер. 21 листопада 1916 р. помер імператор Франц Йосиф І. Його наступником став ерцгерцог Карл, який був коронований як австр імп-р Карл І і угор кор Карл V. Коронація Карла королем Угорщини стараннями угорського прем'єра І.Тіси відбулася дещо поспішно, чим вдалося уникнути кризи дуалізму. 29-річний монарх взяв на себе верховне командування збройними силами і одночасно розпочав зондування грунту для мирних переговорів з Антантою. Це стало підґрунтям до відставки в травні 1917 р. угорського прем'єра І.Тіси – фактичного глави «військової партії» в А-Уі, найбільш рішучого прихильника війни до кінця і союзу з Німеччиною. Наступні угорські кабінети на чолі з М.Естергазі і Ш.Векерле продовжили консервативну політику Тіси. Іншим підґрунтям для зближення політичних сил в Угорщині стало питання про мир. З весни спільно з Каройі з пацифістських позицій почали виступати  Соціал-демократична партія Угорщини, вищий катол клір. В грудні 1917 р. Карої, підтриманий соціал-ми, закликав  розпочати мирні переговори, в чому його підтримував і монарх.