1. Особливості соціального і політичного розвитку провідних країн світу.

Головним істор результатом епохи бурж рев сер ХІХ ст. стало утвердження в країнах Зх конст-парлам ладу і осн громад свобод.  Загал тенденцією сусп-пол життя стала його поступ демократ, розширення кола виборців, формування основ громад сусп. Виборчого права для жінок не існувало. Для чол воно стало загал до кін ХІХ ст. у таких країнах як Нім, Фр, а також Ісп, Швейц, Бельг, Норв. В країнах із загал вибор правом кількість осіб, які мали право голосу, стосовно усього населення віком понад 20 років складало близько 40%.  Склад част процесу становлення і розвитку демокр в кр Європи й США було формування громад сус-ва. В кін ХІХ – на поч ХХ ст. виникла суч с-ма масових пол партій та профспілкових орг; утворилися й набули впливу соц-ні (соц-дем) партії, під впливом яких у провідних країнах було впроваджено соц закон  Партії того часу більш-менш відкрито спрямовували свою діяльність в інтересах певних класів та верств сус-ва. консерв партії вони виражали інтереси переважно вел землевласників, ліберали – пром й торг бурж. Роб соц-дем партії намагалися використовувати парлам демократію в інтересах роб класу. Значного впливу набула соц-дем партія в Нім. Серед гол течій тогочасної пол думки – лібер, консерв, соціал, які на початку ХХ ст. пережили певну еволюцію. стала зароджуватися екстремістська, право-радик течія, яка сповід крайній націонал і шовінізм. Вже в пер пол ХІХ ст. склалися різні соціал школи, які пропонували проекти нового, більш справед сусп ладу, що мав прийти на зміну капітал (т.зв. «утоп соціал»). В 40-х рр. ХІХ ст. було закладено основи маркс теорії. В ост десятиріччя ХІХ ст. марксизм було покладено в основу програмних принципів ряду соц-дем партій На початку ХХ ст. в марксизмі розвинулася реформ течія.  В процесі боротьби трьох течій переміг лібер. Лібер досягли цього, ініціювавши програми раціональних реформ, що складалися з трьох основних компонентів: поступове розширення вибор права; розв трудового законодавства і перерозподіл економ благ («держава добробуту»); форм націон свідом, головним чином через впровадження обов'язкової початк освіти і загал військ повинності. Сусп атмосфера останньої третини ХІХ – початку ХХ ст. визначалася бурхливим наук прогресом. процеси урбанізації, прискореного зростання міст за рахунок масового переселення до них сіл населення. Стол міста перетворилися на мегаполіси (населення Лондона на рубежі століть налічувало близько 3 млн. чол.). У зв’язку з цим відбулася рев як в будівництві так і в комунікаціях і міському транспорті (з 1877 р. - телефон , з 1881 р. – трамвай, з 1885 р. – автомобіль (Даймлер/Бенц), з 1891 р. – метро (Лондон). Протяжність залізниць за 1870-1913 рр. збільшилася в 5,5 рази. Електричний телеграф, досягнення попереднього періоду (1837 р., Морзе), зробив можливими обмін інформацією по всьому світу за кілька годин (в 1858 р. створено телеграфне агентство Рейтер), що призвело до масового поширення газет  (в США з 1870 р. по 1900 р. відбулося збільшення тиражу газет більш ніж в 5 разів),  і паралельно – до двох протилежних процесів: зростання впливу на політику суспільної думки і маніпулювання масовою свідомістю. Додаткові можливості для цього створило виникнення радіо і кіно (1895 р.). Одне з провід місць у повсякденному житті людини кінця ХІХ - початку ХХ ст. посіла освіта. З ІІ половини ХІХ ст. інтенсивно формувалася система народної освіти. Набули розвитку мережа міських бібліотек (особливо в Англії, США, Німеччині), різні кул-освіт заходи, такі як публічні лекції, курси й школи для дорослих, т.зв. народні університети