10. Гуртки кінця 20-х-30-х

Переважно студентські. Були різні за кількістю і складом. Були помірковані й радикальні. Кілька гуртків було в МГУ. 1827 р- гурток братів Трицьких. Склад до 19 осіб, склалися  під впливом читання творів Рилєєва і Пушкіна. Гуртківці обурювалися жростокими поразками. Збиралися проводити широку антиурядову пропаганду. В першу чергу серед солдат московського полку. Збиралися створити власну друкарню, журнал. На керівництво збирались запросити Пушкіна, Єрмолова. В день коронації Миколи І 22 серпня 1827 р. збиралися покласти прокламацію проти царизму до монументу Мініна і Пожарського, але 15 серпня 1827 р. вони були схоплені та заслані без суда і слідства. Крамольна поема «Сашко» герої якої кидав виклик до існуючих порядків.

1830 до МГУ – гурток Білинського. Літературне товариство 11 нумера. Обговорення забороненої творів і власної творчості. Драма «Дмитро Колінін « В. Білинського. Різка критика кріпосництва. Білинський пішов до цензорів, щоб опублікувати драму, однак через це Білинського вигнали з університету. Весеа 1831 р Яків Костинецький, Платон Антонович заснували свій гурток, згодом очолений Сунгурським. План – захопити Арсенал, озброїти народ, захопити владу. За судовим вироком активістів засилали на каторгу.

1831-34 рр. – гурток Герцина та Огарьова. Звинувачення – співи облудних пісень. Перегляд ролі декабристів. Поставлено питання про роль народу як рушійної сили історії. Заслання Герцина, однак за того заступився Жуковський, Герцин, отримав службу у Володимирі, поближче до Москви. Подібні гуртки у Володимирі, Курську, Оренбурзі. Гуртковці – нова генерація визвольного покоління. Потяг інтелігенції до творів Просвітництва.

Напрямки суспільно-політичної думки: Охоронний (консервативний), ліберально-опозиційний та ліво-радикальний.