Грошово-кредитна політика як інструмент державного регулювання.

Грошово-кредитна політика — це комплекс взаємозв’язаних, скоординованих на досягнення заздалегідь визначених соціально-економічних цілей, заходів щодо регулювання грошового ринку, які здійснює держава через центральний банк країни. Основною метою грошово-кредитної політики на сучасному етапі розвитку економіки є стабілізація суспільного виробництва, рівня цін і забезпечення повної зайнятості працездатного населення. Існує три найбільш поширених напрямки і інструменти проведення: 1)зміна облікової ставки (політика рефінансування) 2)зміна резервної норми (політика мінімальних резервів) 3)операції на відкритому ринку (політика операцій на відкр.рин).

Политика дешевых денег  проводится тогда когда необходимо  стимулировать экон. рост. В этом случае ЦБ покупает гос. ценные бумаги на открытом рынке Продавцы ценных бумаг  вносят полученные средства на  депозиты в коммерческие банки и это  увеличивает предложение банковских денег. Кроме того, резервная норма и учетная ставка понижаются. В рез-те  кредит дешевеет и инвестиции растут. Дешевые деньги обесценивают над экспорт.   Политика   дорогих   денег проводится в условиях инфляции. В этом случае ЦБ продает го ценные бумаги на открытом рынке уменьшая таким образом депозиты и резервы коммерческих банков. Резервная норма  и учетная  ставка растут. В результате растет %ставка и инвестиционный спрос снижается. Предложение денег     сокращается, ограничивая инфляцию. Скупая или продавая определенное количество валюты ЦБ может добиться стабильности курса нац валюты или плавного изменения ее курса. Осущесвляя политику дорогих денег ЦБ может бороться либо со спадом производства либо с инфляцией.