Сутність та вимірювання інфляції.

Інфляція – процес знецінення грошей, який проявляється як стійке підвищення загального рівня цін у результаті перевантаження сфери обігу грошовою масою, незабезпеченою матеріальними цінностями.

Відкрита інфляція характеризується постійним підвищенням цін, дією механізму адаптивних очікувань. Подавлена інфляція – тимчасове заморожування цін та доходів; встановлення граничних цін на продукцію; тотальний адміністративний контроль за цінами.

Найбільш вживаною одиницею виміру інфляції є індекс вартості життя (ІСЦ). Індекс споживацьких цін визначається співвідношенням між сукупною ціною споживчого кошика поточного і базисного періоду. Іноді для виміру інфляції використовують Дефлятор ВНП. Дефлятор ВНП(P)=номинальный ВНП (PQ) /реальный ВНП(Q). Дефлятор ВНП измеряет интенсивность инфляции или обратного процесса–дефляции, когда наблюдается снижение общего уровня цен в стране. Если величина индекса цен оказалась больше 1, то имеет место инфляция, наоборот – дефляция. Дефлятор ВНП явл. всеобъемлющим индексом цен, применимым для измерения абсолютного уровня цен.

При визначенні інфляції враховують лише явне зростання рівня цін. Тому у випадку, коли ціни «заморожуються» державою оцінити рівень інфляції через зміну внутрішнього рівня цін неможливо, вона розраховується шляхом визначення цін на «чорному» ринку або оцінки зовнішньої вартості валюти. За темпами зростання цін виділяють різні види інфляції: помірна (повзуча)інфляція характеризується повільним зростанням цін (до 10% за рік); галопуюча інфляція – від 10% до 200% на рік; гіперінфляція – до 1000% на рік і більше.