Кейнсіанська теорія: загальні теоретичні передумови.

Кейнсіанська теорія відрізняється від класичних тим, що не визнає існування такого ринкового механізму, що автоматично забезпечував би повну зайнятість. Капіталізм не є саморегулюючою системою, здатною до нескінченого процвітання. Навпаки, причини безробіття і інфляції в своїй основі викликані внутрішньою незбалансованістю, відсутністю синхронізованості в прийнятті економічних рішень, насамперед тих, що стосуються заощаджень та інвестицій. Кейнс заперечував сам механізм автоматичного регулювання ставки відсотка та співвідношення цін та заробітної плати. Його критика загально прийнятої полягала не тільки у пошуках логічних вад, скільки у становленні того факту, що її мовчазні передумови рідко або навіть ніколи не бувають переконливі та що вона не може вирішити економічних проблем реального життя. Кейнсіанська теорія - теорія ефективного попиту-стверджує що не сукупна пропозиція створює власний попит, як стверджували класики. А, навпаки, сукупний попит створює власну пропозицію. Держава повинна стимулювати споживачів для створення попиту та стимулювати виробників для задовільнення цього попиту. Якщо держава буде стримувати виробника від виробництва продукції, то сукупний попит не буде задоволений та держава повинна буде шукати товари субститути з інших країн.

Точка пересечения кривых совокупного спроса и совокупного предложения (A) на рис. 3.11 отражает количество занятых в экономике (N), а отрезок 0N – величину эффективного спроса, при которой совокупный спрос соответствует совокупному предложению при определенном уровне занятости в экономике, т.е. при которой планируемые (ожидаемые) доходы и расходы в экономике равны фактическим (реальным) доходам и расходам, необходимым для покрытия производственных издержек. Такое равновесие не обязательно достигается в условиях полной занятости, однако является устойчивым. Слева от точки равновесия планируемые доходы больше, чем фактические, т.е. спрос больше предложения, следовательно, фирмы будут увеличивать производство за счет привлечения новых работников. Справа от точки равновесия планируемые доходы меньше фактических; спрос превышает предложение, и фирмы будут увольнять работников и сокращать производство.