ТЕМА 6. ОБЛІК РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ
1. Економічний зміст та завдання обліку розрахунків.
2. Облік розрахунків за платежами і податками до бюджету.
3. Облік розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами.
4. Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками.
5. Облік розрахунків з підзвітними особами.
6. Облік розрахунків по відшкодуванню завданих збитків.
7. Облік довгострокових зобов'язань.
8. Інвентаризація розрахунків.
9. Облік списання простроченої дебіторської та кредиторської заборгованості.
Використані джерела
1. Закон України "Про податок на додану вартість" № 168/97 від 03.04.97 року з врахуванням змін внесених законом № 2505 від 25.03.05 р.
2. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від
22.05.97 року № 283/97-ВР.
3. Постанова КМУ № 1404 від 09.10.2006 р. "Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти".
4. Інструкція з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ. Наказ ДКУ від 26.12.2003 р. № 242.
5. Порядок списання кредиторської заборгованості бюджетних установ, строк позовної давності якої минув. Наказ Держказначейства України № 73
від 08.05.2001 р.
7. Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон. Затверджена наказом Мінфіну України від 13.03.1998 р. № 59 (в редакції наказу Мінфіну України № 146 від 10.06.1999 р.).
8. Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон. Постанова КМУ від 23.04.1999 р. № 663.
1. Економічний зміст та завдання обліку розрахунків
Бюджетні установи в процесі виконання бюджету ведуть розрахунки з різними організаціями, від яких отримують послуги (в т.ч. комунальні), продукти харчування, медикаменти, основні засоби та інші матеріальні цінності, що необхідні для функціонування установи. Всі ці операції обліковуються як розрахунки з різними дебіторами та кредиторами.
Кредиторська заборгованість - це зобов'язання установи перед іншими юридичними та фізичними особами щодо сплати їм заборгованості за вже отримані матеріальні цінності, роботи чи послуги.
Дебіторська заборгованість - це фінансовий актив установи, що виникає унаслідок договірних відносин між двома юридичними особами, серед яких одна, що є власником активу, після настання відповідних умов угоди має право на отримання платежів, товарів, робіт чи послуг.
Попередня оплата - оплата товарів (робіт чи послуг) готових до відвантаження (надання) установі після отримання платежу відповідно до чинного законодавства.
В бюджетних установах використовується безготівкові та готівкові форми розрахунків.
Готівкові розрахунки застосовуються для розрахунків з працівниками, студентами, учнями по оплаті праці, допомоги, стипендіях, підзвітних сумах, по відшкодуванню завданих збитків та за іншими операціями з працівниками установи. Готівкові розрахунки з різними організаціями за матеріали, роботи, послуги здійснюються в межах встановлених сум, відповідно до Положення № 637.
Безготівкові розрахунки є переважним видом розрахунків і передбачають перерахування коштів з рахунку установи на рахунок одержувача.
Безготівкові розрахунки при казначейському обслуговуванні здійснюються через органи держказначейства, який і виконує функції обслуговуючого банку.
Усі господарські відносини установи з постачальниками товарів (робіт та послуг) оформляється договорами, форми і порядок укладення яких регулюється Цивільним кодексом. Договори можуть укладатися установами (крім довгострокових) виключно в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами. Витрати за договорами, укладеними без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень не вважаються бюджетними зобов'язаннями і не підлягають оплаті.
Так як попередня оплата в розрахунках з постачальниками обмежена і дозволяється законодавством в окремих випадках, то більшість розрахунків бюджетні установи здійснюють на умовах оплати після отримання товарів, робіт, послуг.
Основними завданнями обліку розрахунків є:
- реєстрація в органах держказначейства всіх зобов'язань (минулого і поточних бюджетних періодів) розпорядниками коштів;
- суворе дотримання строків погашення всіх видів заборгованості,
- зниження рівня заборгованості бюджетних зобов'язань минулих періодів і недопущення її виникнення її виникнення за зобов'язаннями поточного року;
- своєчасне внесення змін до зареєстрованих в органах Держказначейства зобов'язань у зв'язку зі зміною умов договору (складання додаткових угод, розірвання договору тощо);
- дотримання законності розрахунків;
- контроль за правильним і своєчасним оприбуткуванням оплачених матеріальних цінностей;
- забезпечення правильності ведення бухгалтерського обліку розрахункових операцій та відображення цих показників у звітності.
2. Облік розрахунків за платежами і податками до бюджету
В процесі виконання кошторисів бюджетні установи виступають платниками податків та зборів, відповідно до законодавства.
Бюджетні установи нараховують та сплачують до бюджету загальнодержавні збори, податки і обов'язкові платежі, але при цьому вони користуються пільгами, передбаченими відповідними законами.
Для розрахунків за податками і платежами призначений рахунок 64 "Розрахунки з податків та платежів", який має два субрахунки:
641 "Розрахунки за платежами і податками в бюджет".
642 "Інші розрахунки з бюджетом".
По кредиту їх відображається суми фактично утриманих та нарахованих податків і платежів до бюджету, а по дебету - їх перерахування до бюджету.
Аналітичний облік податків і платежів ведеться за кожним видом податків в картках ф. 292 а.
Зокрема бюджетні установи сплачують такі податки і платежі:
- податок на додану вартість
- податок на землю
- податок з власників транспортних засобів
- податок з доходів фізичних осіб
- інші податки і платежі відповідно до законодавства.
Податок на прибутокЗаконом "Про оподаткування прибутку підприємств", передбачено особливий порядок оподаткування неприбуткових організацій. Так, якщо статутні документи установи відповідають вимогам неприбуткових організацій, і вони внесені до реєстру неприбуткових організацій, то вони мають ряд пільг з податку на прибуток і оподатковуються за статтею 7.11.
За операціями по загальному фонду, тобто, фінансування з бюджету, не виникає ні валових доходів ні валових витрат. Тому в цій частині операцій податок на прибуток не виникає.
1. В частині спеціального фонду доходи оподатковуються за статтею 7.11 в такому порядку.
1.1. Звільняються від оподаткування доходи:
- безоплатно отримані кошти та майно у вигляді безповоротної фінансової допомоги, чи добровільних пожертвувань,
- пасивні доходи (доходи отримані у вигляді процентів, дивідендів, страхових виплат та відшкодувань, роялті);
- кошти та майно, отримані як компенсація вартості державних послуг;
- дотації або субсидії, отримані з державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або у межах благодійної, у тому числі гуманітарної допомоги чи технічної допомоги, що надаються таким неприбутковим організаціям відповідно до умов міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються такими неприбутковими організаціями або через них їх отримувачам згідно із законодавством, з метою зниження рівня таких цін.
1.2. Для органів державної влади та місцевого самоврядування, а також створених ними установ, а також заклади і установи освіти, охорони здоров'я, архівні установи надані такі пільги: не оподатковуються перевищення доходів над витратами по наданих послугах, що надаються цими установами і входять до Переліку платних послуг, затверджених КМУ. Суми перевищення зараховуються до кошторису наступного року і витрачається на фінансування запланованих заходів по спеціальному чи по загальному фонду.
Доходи, отримані з інших джерел підлягають оподаткуванню на загальних підставах. При цьому оподатковуваний прибуток визначається як різниця між отриманими доходами та понесеними витратами для отримання таких доходів, але не вище суми таких доходів. При підрахунку суми перевищення валових доходів над валовими витратами сума амортизаційних відрахувань не враховується.
Виходячи з різних підходів до визначення податку на прибуток, бюджетні установи зобов'язані вести облік валових доходів та валових витрат окремо по операціях, що оподатковуються та не оподатковуються податком на прибуток.
Бюджетні установи, що отримують доходи, які підлягають оподаткуванню цим прибутком зобов'язані надати в податкові органи Декларацію по податку на прибуток на протязі 40 днів після закінчення звітного періоду (кварталу, року).
Кореспонденція рахунків складається наступна: нараховано податок на прибуток Дт 811 Кт 641, оплачено податок: Дт 641 Кт 323, 324.
Податок на додану вартістьВідповідно до Закону про ПДВ, у випадках, якщо вартість надання послуг, продажу продукції за останні 12 календарних місяців перевищує 300 000 грн, то установа повинна зареєструватись як платник ПДВ в податковій інспекції. Причому в даний обсяг повинні включатись як оподатковувані операції так і звільнені від оподаткування.
Бюджетні установи оподатковуються ПДВ згідно з Законом "Про податок на додану вартість" відповідно до якого вони мають ряд пільг.
Так, в операціях по загальному фонду не виникає ні податкового кредиту ні податкових зобов'язань з ПДВ. Відповідно до діючих інструкцій Держказначейства, сума ПДВ сплачена (нарахована) при придбанні матеріалів, необоротних активів, послуг на утримання установи, відноситься на видатки установи за тим кодом ЕКВ по якому було здійснено основний платіж. Наприклад, при придбані учбових матеріалів вартість матеріалів та сплаченого ПДВ за видатками включається за кодом 1131, транспортні послуги включно з ПДВ - за кодом 1134.
В частині власних коштів установи є платниками податку на додану вартість з врахуванням наданих пільг.
Так, від оподаткування ПДВ звільняються операції неприбуткових установ соціальної сфери по наданню платних послуг, якщо ці послуги включені до Переліку платних послуг, що не оподатковуються ПДВ. Такі Переліки затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням відповідних міністерств і відомств. Так, наприклад, Постановою КМУ від 08.06.05. № 435 затверджено "Перелік послуг по вихованню та навчанню, що звільнені від оподаткування ПДВ".
Також відповідно до Закону про "Податок на додану вартість" звільнено від оподаткування цим податком послуги з розміщення учнів або студентів в інтернатах та гуртожитках (п. 5.1.3) та передбачені інші пільги.
Установи, що здійснюють операції з продажу товарів чи надання послуг, що звільнені від оподаткування, не відображають податкового зобов'язання та не мають права на включення до податкового кредиту сум ПДВ сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів, послуг при здійсненні видатків за рахунок цих доходів. Суму сплаченого (нарахованого) ПДВ при придбанні матеріальних цінностей чи послуг, що будуть використані для надання таких неоподатковуваних послуг відносять на витрати по спеціальних коштах за кодом, по якому був здійснений основний платіж.
Якщо установа здійснює операції, що оподатковуються ПДВ, вона має право на відображення податкового кредиту (при наявності податкової накладної) та відображає податкове зобов'язання з ПДВ тільки за цими операціями.
Податкове зобов'язання визначається у відсотках (встановлених законодавчо) від ціни продажу і включається до продажної вартості послуг, продукції, робіт.
До податкового кредиту включаються всі суми сплаченого ПДВ, пов'язані з придбанням матеріалів, послуг, необоротних активів, які в подальшому будуть використовуватись в оподатковуваних операціях.
Датою виникнення податкових зобов'язань у разі поставки товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому виді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед таким бюджетом.
Установа повинна вести податковий облік операцій, що оподатковуються та не оподатковуються ПДВ. Для цього ведуть Реєстр отриманих і виданих податкових накладних щодо операцій, які підлягають оподаткуванню та звільнених від оподаткування.
Установи повинні виписувати податкові накладні на вимогу покупця при продажу товарів (робіт, послуг).
Бюджетні установи, що є платниками ПДВ у встановлені терміни подають до податкових інспекцій Податкові декларації встановленої форми.
Таблиця 24
Кореспонденції по відображенню податку на додану вартість
Зміст
Облік податку на землюСправляння плати за землю здійснюється у відповідності із Законом "Про плату за землю" від 03.07.1992 № 2535-ХІІ.
Платниками податку є власники земельних ділянок і землекористувачі за винятком орендарів.
Плата за землю здійснюється у вигляді земельного податку і встановлюється в розмірі залежно від грошової оцінки земель, наданої в оренду площі та ставки податку.
Цим законом бюджетні установи звільнені від його сплати, але якщо вони здають в оренду окремі будівлі чи їх частини, або мають земельні ділянки що зайняті госпрозрахунковими підрозділами, то вони втрачають цю пільгу і сплачують податок на загальних підставах.
Підставою обчислення податку є дані земельного кадастру. Податок нараховується на площу земельних ділянок станом на 1 січня, самостійно і оформляється декларацією встановленої форми та
подається в податкову інспекцію за місцезнаходженням земельної ділянки до 1 лютого. До декларації додаються дані про земельну ділянку. Податок сплачується до бюджету сільської ради. Сплачується рівними частинами щомісяця в термін протягом 30 календарних днів наступного місяця.
На суму нарахованого до сплати податку на землю роблять запис: Дт 811 Кт 641. При здійсненні оплати: Дт 641 Кт 323.
Податок з власників транспортних засобівСплачується у відповідності до закону "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" № 1963 від 11.12.91 р. редакції Закону України від 18.02.97 р. №75/97-ВР.
Оподаткуванню підлягають транспортні засоби, призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування. Перелік об'єктів оподаткування приведений у Законі 1963. До нього належать транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми під відповідним кодом Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКЗЕД). Перелік включає:
- трактори (крім гусеничних) -код 8701;
- автомобілі, призначені для перевезення не менш 10 осіб, включаючи водія, - код 8702;
- сідельні тягачі - код 8703;
- автомобілі легкові - код 8703;
- автомобілі вантажні - код 8704;
- автомобілі спеціального призначення, крім тих, що використовуються для перевезення пасажирів і вантажів, - код - 8705 (крім автомобілів спеціального призначення, швидкої допомоги та пожежних);
- мотоцикли та велосипеди з встановленим двигуном - код 8711, крім тих, що мають об'єм циліндр - до 50 куб. см. - код 8711 10.
Звільнено від сплати цього податку лише навчальні заклади, які повністю фінансуються з бюджету, за умови використання транспортних засобів з метою вивчення матеріальної частини (тобто, отримання практичних навичок управління транспортними засобами: макети та учбові автомашини).
По всіх інших установах та транспортних засобах податок обчислюється на загальних підставах: по тих транспортних засобах, що були на балансі установи на 1 січня, виходячи з об'єму двигуна та ставки податку за кодом транспортного засобу. Установи складають "Розрахунок податку з власників транспортних засобів" встановленої форми подається до податкової інспекції до 1 березня наступного року. Сплачується щоквартально до 15 числа наступного місяця рівними частинами.
Витрати пов'язані зі сплатою податку відносяться до коду економічної класифікації 1135 "Інші видатки"
Кореспонденції рахунків:
Нараховано податок з власників транспортних засобів
3. Облік розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами
У розрахунках з організаціями в бюджетних установах використовуються такі види розрахунків:
o шляхом попередньої оплати;
o шляхом оплати після отримання ТМЦ чи послуг;
o в порядку планових платежів.
Облік розрахунків за попередньою оплатою належать розрахунки з підприємствами, організаціями та фізичними особами шляхом попередньої оплати вартості товарів які установа отримає в майбутньому згідно умов договору.
При такій формі розрахунків розрахунки за товари чи послуги з юридичними та фізичними особами (крім підзвітних осіб) здійснюються після їх отримання. Попередня оплата дозволяється у випадках, визначених законодавством. Так, установи та організації, що утримуються за рахунок бюджету, можуть здійснювати передоплату тільки при закупівлі окремих видів товарів, визначених Постановою № 1404, зокрема:
- на строк до одного місяця:
o Послуг пошти та зв'язку;
o Послуг з енергопостачання;
o Лікарських засобів і виробів медичного призначення;
o Транспортних послуг із залізничних перевезень;
o А також інші.
- на строк не більше 3 місяців дозволяється попередня оплата:
o Робіт з капітального будівництва, капітального ремонту, реконструкції та реставрації, придбання основних засобів і житла;
o Науково-дослідних робіт та дослідно-конструкторських робіт;
o Товарів,робіт і послуг у нерезидента;
o Вакцин для профілактичних щеплень людей і тварин;
o Програмного забезпечення і програмних продуктів;
o А також деяких інших товарів та послуг.
- на строк не більше 6 місяців:
o Товарів, робіт і послуг, пов'язаних із створенням уніфікованої телекомунікаційної системи диспетчерського контролю та автоматизованого керування гірничими машинами і технологічними комплексами на вугледобувних підприємствах;
o Обладнання для створення центру із застосування ПЕТ - технології з метою раннього виявлення онкологічних захворювань.
- на строк до одного року - оплата періодичних видань;
- на строк до 18 місяців - товарів, робіт і послуг, пов'язаних з придбанням та ремонтом повітряних суден.
Для проведення попередньої оплати бюджетні установи надають до органів Держказначейства наступні документи:
- платіжні доручення;
- підтвердні документи (договори, накладні, акти, тощо);
- реєстр фінансових зобов'язань.
При проведенні авансових платежів наступний можливий тільки після подання до органів Держказначейства документів, що підтверджують отримання товарів за договором.
Для обліку розрахунків за попередньою оплатою призначений рахунок 364 "Розрахунки з іншими дебіторами". Це активно-пасивний рахунок.
По дебету його відображають перераховану попередню оплата за товари, роботи та послуги, що будуть надані установі в майбутньому (при цьому кредитуються субрахунки 31, 32), а по кредиту відображають отримання товарів, робіт та послуг, що були оплачені в минулому шляхом попередньої оплати (при цьому дебетуються рахунки активів та видатків).
Цей рахунок використовується також і при розрахунках за надані платні послуги (навчання, проживання в гуртожитках, здаванні в оренду майна, та інші). В цьому випадку по дебету відображається сума нарахування відповідної суми, а по кредиту - її погашення.
Так, відповідно до Інструкції № 242 на цьому рахунку відображаються операції з розрахунків:
- з підприємствами, установами, організаціями, яким установа реалізувала товари, роботи, послуги, якщо умовами договору передбачена оплата після їх надання;
- з нарахування орендної плати;
- плати за користування гуртожитком студентами та учнями навчальних закладів.
Залишок на рахунку може бути як дебетовим так і кредитовим. У фінансовій звітності він відображається розгорнуто: дебетове - у складі оборотних активів, а кредитове - у складі зобов'язань.
Таблиця 25
Кореспонденції рахунків за розрахунками попередньою оплатою
Зміст операцій
Облік розрахунків з оплатою після отримання ТМЦ, послугПри розрахунках з організаціями за вже отримані ТМЦ чи послуги, за які кошти будуть сплачені пізніше, а також при розрахунках за реалізовані (відвантажені) матеріальні цінності чи надані послуги, коли кошти отримуються наперед використовується рахунок 675 "Розрахунки з іншими кредиторами".
Цей рахунок пасивний. По кредиту відображається виникнення кредиторської заборгованості в момент отримання матеріальних цінностей чи послуг та відвантаження матеріальних цінностей чи надання послуг, а по дебету - її погашення при перерахуванні коштів чи надання послуг. Ця форма розрахунків є основною для бюджетних установ.
Таблиця 27
Кореспонденції рахунків за розрахунками з оплатою після отримання матеріальних цінностей, послуг
Зміст операції
4. Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками
Для обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками по виконаних роботах по капітальному будівництву призначений рахунок 631 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками".
На цьому рахунку відображається розрахунки з постачальниками за будівельні матеріали, конструкції та деталі, обладнання для оснащення, розрахунки з підрядниками за виконання будівельно-монтажні роботи. Рахунок пасивний.
По дебету відображається суми оплачених рахунків з кредиту 31, 32, а по кредиту - нарахування заборгованості на вартість отриманих будівельних матеріалів, вартості прийнятих будівельно-монтажних робіт.
По закінченню будівництва вартість виконаних будівельно-монтажних робіт відображається по дебету 801, 802, 811, з кредиту 631.
Таблиця 29
Кореспонденції рахунків по розрахунках з постачальниками
Зміст
6. Облік розрахунків по відшкодуванню завданих збитків
В результаті проведених інвентаризацій матеріальних цінностей та грошових коштів можуть бути виявлені їх надлишки чи нестачі.
За нестачі матеріальних цінностей понад природні втрати та грошових коштів несуть відповідальність винні особи.
Списання матеріальних цінностей з балансів центральних органів виконавчої влади (головних розпорядників) та місцевих держадміністрацій проводиться з дозволу їх керівника незалежно від вартості матеріальних цінностей.
У випадках виявлення недостач і втрат, які виникли в результаті зловживань, відповідні матеріали протягом 5 днів повинні бути передані до слідчих органів, а на суму недостач і втрат подається цивільний позов.
Суми завданих збитків установам та організаціям від розкрадання та нестач матеріальних цінностей, грошових документів і коштів, що віднесені на рахунок винних осіб, та інші суми, які підлягають утриманню в установленому порядку, обліковуються на активному рахунку 363 "Розрахунки з відшкодування завданих збитків".
По дебету цього рахунку відносять суми виявлених нестач, крадіжок, псування матеріальних цінностей тощо, в кореспонденції з обліку грошових коштів, необоротних активів та запасів на підставі належним чином оформлених документів (актів перевірок, ревізій, порівняльних відомостей).
По кредиту рахунку відображається погашення дебіторської заборгованості. Аналітичний облік ведеться за кожною винною особою із зазначенням прізвища, ім'я, по-батькові, дати виникнення нестачі, суми відшкодування.
Для відображення нарахування дебіторської заборгованості використовують меморіальний ордер ф. № 274, якому присвоюють номер починаючи з 17.
Сума збитків, що підлягає відшкодуванню винною особою визначається наступними нормативними актами.
Розмір збитків завданих установі в результаті нестачі дорогоцінного каміння та металів, відходів і брухту, що містять дорогоцінні метали, а також валютних цінностей, визначаються Законом України від 06.06.95 № 217/95-ВР "Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням знищенням, псуванням, недостачею або втратою дорогоцінного, каміння та валютних цінностей".
Збитки визначаються в таких розмірах:
1 - дорогоцінних металів (золото, срібло, платина та ін) у подвійному розмірі вартості цих металів у чистому вигляді за відпускними цінами, що діють на дату завданих збитків;
2 - музейних експонатів, що містять дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння - за оцінкою, проведеною експертами з урахуванням історично-художньої цінності експонату та в подвійному розмірі вартості цих металів;
3 - іноземної валюти, а також платіжних документів та інших цінних паперів в іноземній валюті - у сумі, еквівалентній потрійній сумі вартості цих валютних цінностей, перерахованих у валюту України за обмінним курсом НБУ на дату виявлення збитків;
4 - заборгованість працівників установ, підприємств та організацій у разі неповернення у встановлений термін авансу, виданого в іноземній валюті на службове відрядження або господарські потреби, та в інших випадках неповернення іноземної валюти, одержаної під звіт, стягується в сумі, еквівалентній потрійній сумі зазначених валютних цінностей, перерахованих у валюту України за обмінним курсом НБУ на дату погашення заборгованості.
Розмір завданих збитків від нестач та псування матеріальних цінностей визначається з використанням "Порядку визначення розмірів збитків від крадіжок, нестач, знищення (псування) матеріальних цінностей" затверджений постановою КМУ № 116 від 22.01.1996 р. Відповідно до цього положення розмір збитків визначається з врахуванням індексу інфляції, ПДВ, акцизного збору та коефіцієнта кратності.
Відповідно до п. 10 цієї постанови із стягнених сум здійснюється відшкодування збитків, завданих установі, а залишок коштів перераховується до державного бюджету. Для стягнення сум інвентаризаційною комісією оформляються розрахунки розміру завданих збитків.
На підставі затверджених керівником протоколів інвентаризації роблять записи по списанню нестач і одночасно відносять на винних осіб розраховану суму відшкодування.
При стягненні завданих збитків з винних осіб необхідно керуватись Кодексом законів про працю та іншими нормативними актами.
Так, відповідно до КЗпП передбачається два види матеріальної відповідальності: обмежена та повна. За загальним правилом до працівників застосовують обмежену матеріальну відповідальність у розмірі середньомісячного заробітку. Повністю працівник відшкодовує завданий збиток, якщо його розмір не перевищує його середньомісячну зарплату. Якщо ж розмір збитку перевищує його заробіток, то працівник відшкодовує лише його частину в розмірі його середньомісячної зарплати.
Матеріальна відповідальність в межах середньомісячного заробітку застосовується щодо:
- працівників - за псування або знищення матеріалів, напівфабрикатів, інструментів, вимірювальних приладів, спецодягу, інших предметів виданих працівнику в користування для виконання ним трудових обов'язків.
- керівників (їх заступників) і начальників структурних підрозділів за завданий збиток у зв'язку з надмірними грошовими виплатами, неправильною організацією обліку та зберігання матеріальних і грошових цінностей, не вжиття заходів з попередження простоїв, браку, крадіжок ,знищення та псування майна.
При обмеженій матеріальній відповідальності, а також у всіх інших випадках, коли розмір збитку не перевищує середньомісячного заробітку, відшкодування збитку працівниками здійснюється за наказом керівника організації, а керівниками організацій - за розпорядженням вищого органу шляхом утримання із зарплати.
Повна матеріальна відповідальність застосовується до працівників визначених законом випадках, перелік яких наведений в ст. 134 КЗпП, зокрема, коли між працівником та організацією укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому на зберігання та інші цілі; якщо майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю; а також інші випадки.
При цьому перелік посад і робіт а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджені Постановою Держкомпраці СРСР від 28.12.77 р. "Про затвердження переліку посад і робіт, що заміщаються або виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договором про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування у процесі виробництва, а також типового договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність".
При виявленні нестач у працівників з якими укладені договори про повну матеріальну відповідальність та розмір збитків перевищує середньомісячну зарплату бюджетна установа може звернутись до суду з позовом про стягнення завданих збитків на протязі 1 року з дня виявлення збитків.
Відображення в обліку нестач і втрат представлено в Таблиці 33.
Таблиця 33
Кореспонденції рахунків з обліку нестач
Зміст операції
7. Облік довгострокових зобов'язань
До довгострокових зобов'язань бюджетних установ відносять такі, які не виникають у процесі звичайної діяльності , не є характерними для установи і погашення яких відбудеться після завершення поточного бюджетного року.
До довгострокових зобов'язань належать зобов'язання по отриманих довгострокових позиках, виданих довгострокових векселях, інші фінансові довгострокові зобов'язання.
Облік довгострокових зобов'язань ведеться на рахунках 5 класу.
Для обліку довгострокових позик призначений рахунок 50 "Довгострокові позики". До нього відкриваються субрахунки:
501 "Довгострокові кредити банків"
502 "Відстрочені довгострокові кредити банків"
503 "Інші довгострокові позики".
На субрахунку 501 обліковують суми довгострокових кредитів, одержані в установах банків у національній та іноземній валюті відповідно до чинного законодавства, термін сплати по яких настане в наступні бюджетні роки.
Порядок отримання кредиту, терміни подання документів, погашення кредиту регулюється кредитною угодою з банком та нормативним документом органів виконавчої влади чи місцевого самоврядування.
На субрахунку 502 обліковуються суми відстрочених довгострокових кредитів, одержаних в установах банків.
На субрахунку 503 обліковуються суми інших довгострокових позик, одержаних установою відповідно до чинного законодавства.
На цьому субрахунку також обліковуються позики, надані бюджетом вищого рівня бюджетам нижчого рівня на поворотній основі. Наприклад, надання сільським, селищним, міським радам позик з районного чи обласного бюджетів.
Аналітичний облік ведеться за кожною позикою в меморіальному ордері №16 в довільній формі.
Таблиця 35
Типові кореспонденції
Зміст запису
9. Облік списання простроченої дебіторської та кредиторської заборгованості
Дуже часто виникають ситуації, коли, у зв'язку з відсутністю коштів в бюджетних установах виникають суми непогашеної кредиторської заборгованості, яка може обліковуватись не один рік. Тому Наказом Держказначейства від 08.05.2001 року № 73 затверджений Порядок списання кредиторської заборгованості бюджетних установ, термін позовної давності яких минув.
Термін позовної давності встановлений три роки згідно з ст. 71 Цивільного кодексу.
Списання кредиторської заборгованості, термін позовної давності якої минув проводиться установами щоквартально по спеціальному та загальному фонду (крім власних надходжень).
Для цього наказом керівника створюється спеціальна комісія або ж цю роботу проводить щорічна інвентаризаційна комісія. До її складу обов'язково включаються головний бухгалтер чи його заступник та працівник бухгалтерії, що веде облік розрахунків.
За результатами інвентаризації розрахунків комісія складає Акт інвентаризації розрахунків довільної форми, в якому вказується сума кредиторської заборгованості, (строк позовної давності якої минув і яка є безнадійною для погашення), дата її виникнення, причини, назва і адреса кредитора, а також заходи, що були проведені по її погашенню (це можуть бути листи до установ вищого рівня про виділення коштів для її погашення).
Акт затверджується керівником установи і передається вищому розпоряднику для розгляду та прийняття рішення щодо її списання. У випадку прийняття позитивного рішення вища установа видає наказ про її списання.
Така процедура здійснюється для кредиторської заборгованості, що виникла по загальному фонду та спеціальному фонду (крім власних надходжень).
По коштах спеціального фонду, що є власними надходженнями, списання такої кредиторської заборгованості здійснюється щоквартально в такому ж порядку, але рішення про списання приймається керівником установи самостійно. Списання проводиться за наказом керівника установи. Інформація про списання такої заборгованості по спеціальних коштах (власних) надається вищому розпоряднику.
За таким же порядком списується і депонентська заборгованість.
Списання кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув, в центральних органах виконавчої влади, інших головних розпорядників бюджетних коштів за загальним та спеціальним фондом здійснюється в вищевказаному порядку на підставі наказу головного розпорядника коштів.
Відповідно до Інструкції № 242, прострочена дебіторська заборгованість - це заборгованість, що виникає на 30-й день після закінчення терміну обов'язкового платежу згідно з укладеним договором, або якщо дата платежу не визначена після виписування рахунку на оплату.
Дебіторська заборгованість, строк позовної давності якої минув - це дебіторська заборгованість, що обліковується після закінчення терміну позовної давності.
Безнадійна дебіторська заборгованість - це поточна дебіторська заборгованість, щодо якої є впевненість про неповернення її боржником або за якою строк позовної давності минув.
Списання безнадійної дебіторської заборгованості здійснюється на підставі Акта інвентаризації, Довідки до акта інвентаризації розрахунків з дебіторами та кредиторами та рішення керівника відповідно до Інструкції № 90.
Безнадійна дебіторська заборгованість одночасно зі списанням відноситься на за балансовий рахунок 07 "Списані активи та зобов'язання" і обліковується тут ще протягом 5 років. З метою нагляду за можливістю її стягнення, якщо стануться зміни фінансового стану неплатоспроможних дебіторів.
Таблиця 36
Кореспонденції рахунків
Зміст операції