ТЕМА 9. ОБЛІК НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ

1. Економічний зміст, склад і класифікація необоротних активів.

2. Оцінка та переоцінка необоротних активів .

3. Документальне оформлення операцій руху необоротних активів.

4. Організація аналітичного і синтетичного обліку необоротних активів

5. Облік орендованих необоротних активів

6. Облік нематеріальних активів

7. Облік витрат на ремонт

8. Облік витрат на капітальне будівництво, дообладнання, реконструкцію, модернізацію.

9. Облік зносу необоротних активів.

10. Інвентаризація необоротних активів.

Використані джерела

1. Інструкція з обліку необоротних активів бюджетних установ. Наказ Держказначейства України від 17.07. 2000. № 64 в редакції наказу ДКУ № 30 від 21 лютого 2005 року.

2. Типова інструкція про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ. Наказ Держказначейства та Міністерства економіки від 10.08.2001 року № 142/181.

3. Інструкція зі складання типових форм з обліку та списання основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів. Наказ Головного управління Держказначейства України та Держкомстату від 2.12.97. № 125/70.

4. Про нарахування зносу на необоротні активи бюджетних установ. Лист Державного казначейства України від 20.12.05. року № 07-04/2362-11163.

1. Економічний зміст, склад і класифікація необоротних активів

Для забезпечення діяльності бюджетних установ та високоякісного надання послуг вони повинні бути забезпечені засобами праці - необоротними активами.

В бюджетних установах основні засоби не створюють матеріальні блага, а тому не є засобами виробництва і використовуються як основні засоби невиробничого призначення.

Необоротні активи - це сукупність матеріально-речових і нематеріальних цінностей та об'єктів, які належать установі, забезпечують її функціонування і мають очікуваний термін корисної дії чи експлуатації понад один рік.

Термін корисної експлуатації встановлюється міністерством за відомчою підпорядкованістю або (якщо нормативні документи відсутні) самостійно бюджетною установою при придбанні об'єкта. При встановленні терміну корисної експлуатації необхідно враховувати очікуване використання активу, очікуваний фізичний знос, а також інформацію приведену в паспорті чи довідкових даних.

Відповідно до Інструкції № 30 у складі необоротних активів обліковуються:

Земельні ділянки, капітальні витрати на поліпшення земель, будинки, споруди, передавальні пристрої, робочі і силові машини і обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади, інвентар, обчислювальна техніка, робоча та продуктивна худоба, багаторічні насадження, музейні цінності, експонати зоопарків, виставок, бібліотечні фонди, знаряддя лову, спеціальні інструменти та спеціальне пристосування, білизна, постільні речі, одяг та взуття, тимчасові нетитульні споруди, природні ресурси, інвентарна тара, матеріали довготривалого використання з науковою метою, авторські та суміжні з ними права, права користування природними ресурсами, майном, об'єкти промислової власності, інші матеріальні та нематеріальні активів довготривалого використання. Класифікація необоротних активів представлена на рис. 5.

Класифікація необоротних активів бюджетних установ відрізняється від класифікації необоротних активів госпрозрахункових підприємств. По-перше, в якості важливої класифікаційної ознаки виступають такі як, джерела придбання, функціональне призначення активів, право власності, матеріальна форма та інші. Всі ці ознаки мають вплив на організацію їх обліку.

З метою бухгалтерського обліку необоротні активи поділяються на три групи:

- основні засоби;

- інші необоротні матеріальні активи;

- нематеріальні активи.

До основних засобів належать матеріальні активи, які використовуються установою багаторазово і безперервно в процесі виконання основних функцій, надання послуг, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року і вартість яких без податку на додану вартість та інших платежів перевищує 1000 гривень за одиницю (комплект).

Інші необоротні матеріальні активи - усі інші необоротні активи, що мають матеріальну форму й не ввійшли до переліку основних засобів. Вони обліковуються на рахунку 11 "Інші необоротні матеріальні активи". Нематеріальні активи - активи, що не мають фізичної та/або матеріальної форми незалежно від вартості і використовуються установою в процесі виконання основних функцій більше одного року. Для їх обліку призначений рахунок 12 "Нематеріальні активи".

Облікова класифікація необоротних активів поглиблюється відкриттям до синтетичних рахунків 10, 11 та 12 субрахунків, на яких обліковуються економічно однорідні активи. Крім того, в межах субрахунку визначені підгрупи необоротних активів, які є обов'язковими при віднесенні об'єкта до облікової групи, присвоєнні інвентарного номера та нарахуванні зносу. Перелік субрахунків та підгруп необоротних активів передбачені Планом рахунків та інструкцією з його використання.

За функціональним призначенням необоротні активи поділяються на основні, допоміжні. Функціональне призначення необоротних активів - це сфера обслуговування діяльності установи. Ті необоротні активи, що призначені для використання їх при виконанні статутних функцій є основними (навчальні, лікарняні, лабораторні корпуси, навчальне, медичне, лабораторне, наукове обладнання, книгосховища тощо). Допоміжні необоротні активи використовуються з метою забезпечення виконання основних функцій. До них належать: адміністративні корпуси, транспортні засоби адміністративного призначення, канцелярське і господарське обладнання управлінських структурних підрозділів.

На організацію обліку необоротних активів ця класифікація впливу не має. А віднесення об'єктів до основних чи допоміжних встановлюється установою для управлінських цілей.

За матеріально-речовою формою розрізняють:

- матеріальні необоротні активи;

- нематеріальні активи.

Матеріальні активи мають речову форму та обліковуються на рахунках 10 "Основні засоби" та 11 "Інші необоротні матеріальні активи". До нематеріальних відносяться активи, що не мають матеріальної форми: авторські права, права користування майном, природними ресурсами, тощо. Для їх обліку виділений окремий рахунок 12 "Нематеріальні активи", де вони обліковуються за субрахунками, а в її межах ще і за підгрупами.

За ступенем використання вирізняють діючі та недіючі.

Діючі активи - це такі, що використовуються в діяльності установи. Окремі активи можуть бути на складі в запасі, або ж не експлуатуватись у зв'язку з модернізацією, капітальним ремонтом тощо. Такі об'єкти є недіючими. Методика обліку активів, як діючих так і не діючих не відрізняється.

За належністю виділяють власні та орендовані необоротні активи.

До власних активів належать, ті що отримані установою з різних джерел відповідно до законодавства та зараховані на баланс установи. При їх надходженні кожному окремому об'єкту присвоюється інвентарний номер та відкривається інвентарна карта обліку основних засобів.

При недостатності окремих видів необоротних активів, установа має право орендувати їх на підставі договору оренди. При цьому власні необоротні активи та придбані за угодою фінансової оренди обліковуються в балансі на відповідних рахунках, а отримані в операційну оренду - поза балансом. Об'єкти операційної оренди не є власністю установи і обліковуються на забалансовому рахунку 01 "Орендовані необоротні активи".

За джерелами придбання в обліку виокремлюються необоротні активи придбані за кошти загального та спеціального фонду.

Джерела придбання необоротних активів є визначальною характеристикою при відображення в обліку необоротних активів. Адже, одночасно з оприбуткуванням необоротних активів в обліку здійснюється другий запис по відображенню фактичних видатків та створенню фондів в необоротних активах.

Потребує детальнішої уваги виділення економічно однорідних груп необоротних активів всередині субрахунків, які називають підгрупами.

Ця класифікація використовується для організації аналітичного обліку та для встановлення норм зношення об'єктів.

Склад і класифікація необоротних активів за обліковими групами та підгрупами представлено в наступній таблиці:

Таблиця 50

Склад і класифікація необоротних активів за їх економічним змістом

№ субрахунку та його назва

2. Оцінка та переоцінка необоротних активів

Необоротні активи у бухгалтерському обліку та звітності відображаються за такою вартістю:

- первісна;

- балансова (залишкова);

- відновна.

Первісна вартість необоротних активів - це вартість, що історично склалась, тобто, собівартість за фактичними витратами на їх придбання, спорудження та виготовлення.

Балансова (залишкова) вартість необоротних активів - це первісна вартість за вирахуванням суми нарахованого зносу. Визначається розрахунково.

Відновлювальна вартість необоротних активів - це первісна вартість, змінена після переоцінки.

Зміна первісної (відновлювальної) вартості необоротних активів проводиться у разі індексації їх первісної вартості відповідно до чинного законодавства України, а також при добудівлі, дообладнанні, реконструкції, частковій ліквідації відповідних об'єктів та модернізації, яка призвела до додаткового укомплектування необоротних активів.

Індексація первісної (відновлювальної) вартості груп необоротних активів проводиться згідно з коефіцієнтом індексації, який визначається за формулою, передбаченою пунктом 8.3.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". У формулі застосовується індекс інфляції року, який щорічно визначається Державним комітетом статистики України. Індексація первісної (віднов-лювальної) вартості груп необоротних активів може проводитися за самостійним рішенням керівника установи.

Проіндексована вартість необоротних активів буде вважатися їх обліковою первісною вартістю.

Якщо вартість окремих видів необоротних активів після індексації значно відрізняється від аналогічних нових зразків, то вартість цих необоротних активів необхідно привести у відповідність до вартості аналогічних нових зразків, що діють на дату проведення індексації на ці види активів.

Переоцінка необоротних активів бюджетних установ проводиться постійно діючою комісією, яка призначається наказом керівника установи щорічно і діє протягом року у складі:

- керівника або заступника (голова комісії);

- головного бухгалтера або його заступника (в установах і організаціях, у яких штатним розписом посада головного бухгалтера не передбачена, особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку);

- керівників груп обліку (в установах, які обслуговуються централізованими бухгалтеріями) або інших працівників бухгалтерії, які здійснюють облік необоротних активів;

- особи, на яку покладено відповідальність за збереження необоротних активів;

- інших посадових осіб (на розсуд керівника установи).

Комісією здійснюється переоцінка кожної окремої одиниці необоротних активів і встановлюються нові ціни. При встановленні цін на однотипні предмети вони (ціни) у межах одного головного розпорядника бюджетних коштів повинні бути однаковими.

Якщо залишкова вартість об'єкта необоротних активів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість додається до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об'єкта.

За результатами переоцінки комісією складається акт про зміну вартості необоротних активів, який затверджується керівником установи.

Відомості про зміни первісної вартості та суми зносу необоротних активів заносяться до регістрів їх аналітичного обліку.

Відповідальність за організацію роботи комісії покладається на керівника установи, а за об'єктивність визначення реальної вартості активів - керівника і голову комісії.

Індексація проводиться після закінчення року з використанням річного індексу інфляції та відповідно до формули коефіцієнта індексації основних засобів в ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" (п. 8.3.3).

Коефіцієнт індексації визначається за формулою:

Нова (переоцінена) первісна вартість визначається шляхом множення її на визначений коефіцієнт індексації. Одночасно в такому ж порядку індексується сума зносу, нарахованого на необоротні активи, яка склалася на момент проведення індексації.

Приклад. Установою проведено індексацію необоротних активів за минулий звітний рік. Коефіцієнт інфляції в якому становив 112,3. Тоді коефіцієнт індексації буде мати значення

(112,3 - 10) : 100 = 1,023.

Розрахунки з індексації об'єкта необоротних активів приведені в таблиці 51.

Таблиця 51

Розрахунки з індексації необоротних активів

3. Документальне оформлення операцій руху необоротних активів

Типові форми первинних документів по оформленню надходження та списання необоротних активів затверджено Наказом Головного управління Держказначейства України та Держкомстату від 2.12.97. № 125/70 в "Інструкції зі складання типових форм з обліку та списання основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів". Цією Інструкцією та іншими нормативними актами встановлений наступний порядок оформлення цих операцій.

Об'єкти, що надходять в установу приймає в експлуатацію спеціально створена наказом керівника комісія. Вона оглядає об'єкт і оформляє Акт приймання-передачі основних засобів ф. № ОЗ-1 (бюджет) в двох примірниках. Один - для установи, що приймає, а інший - для підприємства, що продає чи передає об'єкт. Його підписують всі члени комісії, матеріально-відповідальна особа, а затверджує керівник. Акт складається на кожний об'єкт. Проте при прийнятті до обліку господарського інвентарю, інструментів, обладнання, та інших однотипних об'єктів, що мають однакову вартість складається загальний акт.

Необоротні активи, отримані безоплатно у вигляді безповоротної допомоги, дарунка, приймаються комісією, створеною наказом керівника установи, до складу якої обов'язково входить працівник бухгалтерії та представник установи вищого рівня. Комісія складає акт в якому зазначає кількість і вартість отриманих матеріальних цінностей за ринковими вільними цінами на аналогічні види. Якщо, передаються об'єкти, що були в експлуатації, то в акті вказують процент їх зносу та суму зносу. Акт складається в двох примірниках: 1 - для сторони, що приймає, і 1 - для сторони, що передає.

Бухгалтерський облік земельної ділянки здійснюється з дати придбання (надання у користування). Земельні ділянки беруться на облік на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку. В цьому документі встановлено площа та вартість земельних ділянок.

Вибуття основних засобів може здійснюватись по таких причинах:

- непридатність для подальшого використання;

- виявлені під час інвентаризації нестачі;

- через фізичне і моральне старіння;

- пошкодження від аварій чи стихійного лиха (за умови, що відновлення їх неможливе або економічно недоцільне і вони не можуть бути реалізовані).

Знос основних засобів в розмірі 100% не є підставою для списання. Повинен бути встановлений факт їх непридатності для подальшого використання.

Для визначення непридатності основних засобів для подальшої експлуатації, виявлення причин списання та визначення подальших подій щодо необоротних активів - продаж, ліквідація чи безоплатна передача, вирішує створена наказом керівника постійно діюча комісія.

Комісія проводить огляд об'єкта, технічної документації, реального стану, проценту зношеності і виносить рішення щодо його подальшого використання.

Оскільки майно бюджетних установ є державною власністю, то дозвіл на списання основних засобів в залежності від їх первісної вартості надаються керівниками різного рівня.

Так, для бюджетних установ, що утримуються за рахунок державного бюджету, встановлені такі вартісні обмеження щодо прийняття рішення про списання необоротних активів:

1) вартістю за одиницю об'єкта до 5000 грн - з дозволу керівника установи;

2) вартістю за одиницю від 5000 до 10000 грн - з дозволу вищої організації;

3) вартістю понад 10000 грн - з дозволу центрального органу влади чи іншого головного розпорядника коштів.

Для установ, що утримуються а рахунок місцевого бюджету встановлено:

1) вартість за одиницю 2500 грн - з дозволу керівника установи;

2) вартістю від 2500 до 5000 грн - з дозволу вищої установи;

3) вартістю за одиницю понад 5000 грн - з дозволу місцевої державної адміністрації.

Тому при встановленні непридатності об'єктів до подальшої експлуатації комісія виносить рішення про списання та узгоджує його з керівником установи та, якщо це необхідно, надсилає до вищого органу запит про дозвіл на списання об'єктів (за підписом керівника установи).

Комісія на підставі технічної документації встановлює комплектність основних засобів, наявність в них дорогоцінного каміння чи металів.

Для оцінки придатності окремих об'єктів основних засобів: комп'ютерів, холодильників, телевізорів та іншої складної техніки запрошується спеціаліст сторонньої організації, який дає заключення про стан об'єктів та можливість їх експлуатації. Такий висновок оформляється Актом за підписом експерта та печаткою організації, де він працює. Дані цього Акту включаються до "Акту на списання основних засобів" ф. ОЗ-З(бюджет), а сам Акт є додатком до ф. ОЗ-3 (бюджет).

Важливим моментом є встановлення винних осіб у передчасному вибутті об'єкта, бо саме вони несуть матеріальну відповідальність за відшкодування завданих збитків установі відповідно до Порядку № 116.

Комісія також оцінює вартість деталей та інших технічних механізмів, що придатні для подальшого використання і складає на них додатковий акт, в якому вказує їх назви, кількість та вартість.

Комісія по списанню також контролює розбирання об'єктів та отримання з них матеріальних цінностей, вузлів, деталей, матеріалів із кольорових та дорогоцінних металів, визначення їх кількості та ваги, та передачі їх на зберігання.

Оглянувши об'єкт комісія може запропонувати продати чи безоплатно передати об'єкт іншим установам.

Продаж об'єктів здійснюється виключно через аукціон або ж за конкурсом відповідно до "Порядку відчуження об'єктів державної власності" № 803 від 06.06.2007 р.

Відчуження майна здійснюється шляхом його продажу, об'єднання вкладів учасників (простого товариства) за договором про спільну діяльність (якщо за договором простого товариства виникає право спільної власності на таке майно).

Відчуження майна здійснюється безпосередньо суб'єктом господарювання, на балансі якого перебуває таке майно, лише після надання на це згоди або дозволу відповідного суб'єкта управління майном.

Майно, що підлягає відчуженню оцінюється професійними оцінщиками на основі Звіту про оцінку майна.

Відчуження майна шляхом його продажу здійснюється на конкурентних засадах через біржі, аукціони, за конкурсом. Аукціон або конкурс проводиться за наявності не менш як двох учасників.

Кошти від продажу майна спрямовуються:

- при продажу нерухомого майна - у дохід відповідного бюджету, за рахунок якого утримується установа;

- при реалізації іншого майна - на ремонт, модернізацію, придбання нових необоротних активів і матеріальних цінностей (крім будівель і споруд), а також на витрати за кошторисом.

Безоплатна передача здійснюється відповідно до Постанови КМУ від 21.09.98 р. № 1482 "Про передачу об'єктів державної та комунальної власності".

Об'єкти, які неможливо продати чи передати безоплатно підлягають ліквідації.

По результатах своєї роботи комісія складає акти типової форми:

1. "Акт на списання основних засобів" ф. ОЗ-3 (бюджет).

2. "Акт на списання автотранспортних засобів" ф. ОЗ-4 (бюджет).

3. "Акт на списання з балансу бюджетних установ і організацій вилученої з бібліотеки літератури ф. ОЗ-5 (бюджет).

Всі акти складаються в 2-х примірниках. Один передається в бухгалтерію, а один - матеріально-відповідальній особі, яка на підставі цього акту робить запис в Інвентарний список про вибуття об'єкта.

Акти на списання підписуються членами комісії та затверджуються керівником.

Списання з балансу основних засобів, до повного зносу не допускається (крім випадків аварій, стихійного лиха, нестач).

Якщо непридатність є наслідком аварії, то до акта додається копія акта про аварію, пояснення про причини аварії та вказуються винні особи.

Від ліквідації об'єктів та їх розбирання і демонтажу отримують матеріальні цінності, що можна використати. Їх перелік, кількість та вартість вказують на зворотній стороні Акта на списання основних засобів в розділі "Результати від списання об'єкта". А на передачу їх у підзвіт матеріально-відповідальній особі складають накладну або Акт приймання матеріальних цінностей.

Одночасно до органів держказначейства надається Довідка про надходження в натуральній формі, де зазначається вартість отриманих матеріалів. На підставі цієї Довідки держказначейство зараховує вказану суму на спецрахунок і одночасно проводить касові видатки.

Основні засоби бюджетних установ можуть містити в складі окремих вузлів і деталей дорогоцінні метали та каміння.

Наявність таких деталей повинно бути вказано в інвентарній картці основних засобів в розділі "коротка індивідуальна характеристика об'єкта", до якої вони вносяться за даними технічного паспорта про назву і масу дорогоцінних металів.

Забороняється знищувати, викидати, здавати в брухт із кольорових та чорних металів техніку, апаратуру, прилади та інші вироби, що містять дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння, без попереднього їх вилучення і одночасного оприбуткування цінних деталей.

Тому при списанні таких засобів комісія контролює зняття таких деталей і вузлів і при цьому оформляється окремий акт, в якому вказується перелік деталей, що мають у своєму складі дорогоцінні метали, які підлягають вилученню та передачі на переробку. Цей Акт додається до Акту ф. ОЗ-3.

Зняті деталі та вузли, що містять дорогоцінні метали ставляться у підзвіт спеціально призначеному для цього працівнику, який зберігає ці деталі та по мірі їх надходження здає спеціалізованим підприємствам, що мають ліцензію на право діяльності по вилученню дорогоцінних металів із вузлів та деталей.

Законом Про державний бюджет на відповідний рік встановлюється частка надходжень бюджетним установам та в державний бюджет виручки від продажу дорогоцінних металів. Наприклад, 50% виручки направляється в бюджет, а 50% - установі.

4. Організація аналітичного і синтетичного обліку необоротних активів

В бюджетних установах аналітичний облік необоротних активів залежить від облікової групи, тому розглянемо кожну з них.

Основні засоби

До основних засобів належать матеріальні активи, які використовуються установою багаторазово і безперервно в процесі виконання основних функцій, надання послуг, строк корисного використання яких більше одного року і вартість яких без податку на додану вартість та інших платежів перевищує 1000 гривень за одиницю (комплект).

Строк корисного використання (експлуатації) - очікуваний період часу, протягом якого основні засоби будуть використовуватися установою або з їх використанням будуть виконуватися основні функції та завдання бюджетних установ.

Строк корисної (очікуваної) експлуатації основних засобів установи встановлюється міністерством за відомчою підпорядкованістю або (якщо такі нормативні документи відсутні) установою самостійно в момент придбання активу. У межах одного головного розпорядника бюджетних коштів на однотипні основні засоби встановлюється єдиний строк їх корисної експлуатації.

При визначенні строку корисної (очікуваної) експлуатації основних засобів слід ураховувати:

- очікуване використання об'єкта установою з урахуванням його потужності або продуктивності;

- фізичний та моральний знос, що передбачається;

- правові або інші обмеження щодо строків використання об'єкта та інші фактори.

Відмінною рисою основних засобів є не їх довговічність з точки зору фізичної суті, а можливість багаторазово або безперервно використовувати протягом тривалого періоду часу.

До основних засобів належать незалежно від вартості:

1) сільськогосподарські машини та знаряддя;

2) будівельний механізований інструмент;

3) робочі та продуктивні тварини;

4) усі види засобів пересування, призначені для переміщення людей і вантажів;

5) документація з типового проектування.

Перелічені об'єкти враховуються на рахунку 10 "Основні засоби", до якого відкриваються такі субрахунки:

101 - земельні ділянки;

102 - Капітальні витрати на поліпшення земель;

103 - Будинки та споруди;

104 - Машини та обладнання;

105 - Транспортні засоби;

106 - Інструменти, прилади, інвентар;

107 - Робочі і продуктивні тварини;

108 - Багаторічні насадження;

109 - інші основні засоби.

На субрахунку 101 "Земельні ділянки" обліковується земля, яка згідно з чинним законодавством придбана та/або надана для користування установі, в тому числі здавання в оренду.

На рахунку 102 "Капітальні витрати на поліпшення земель" обліковуються капітальні витрати на покращання земель. До них відносяться витрати неінвентарного характеру (не пов'язані з будівництвом споруд) на культурно-технічні заходи з поверхневого поліпшення земель для сільськогосподарського використання, які проводяться за рахунок капітальних вкладень (планування земельних ділянок, корчування площ під ріллю, очищення полів від каменів і валунів, зрізання купин, розчищення чагарників, очищення водойм тощо).

На субрахунку 103 "Будинки та споруди" обліковуються за виділеними підгрупами будинки та споруди.

На субрахунку 104 "Машини та обладнання" обліковуються силові машини та устаткування, робочі машини та обладнання, вимірювальні прилади, регулюючі прилади і пристрої, лабораторне обладнання, обчислювальна техніка, медичне обладнання, інші машини та обладнання з виділенням в окремі підгрупи.

На цьому субрахунку обліковуються мобільні телефони, якщо їх вартість перевищує 1000 грн. Якщо ж їх вартість менше цієї суми, вони обліковуються на рахунку 113 "Малоцінні необоротні матеріальні активи".

На субрахунку 105 "Транспортні засоби" обліковують усі види засобів пересування, які призначені для переміщення людей і вантажів незалежно від вартості. Виділені підгрупи транспортних засобів.

На субрахунку 106 "Інструменти, прилади та інвентар" обліковуються передавальні пристрої - лінії електропередач, трансмісії та трубопроводи, інструменти, виробничий інвентар та приладдя за встановленими підгрупами.

По рахунку 107 обліковуються робочі, продуктивні, племінні, тварини, а також службові собаки, декоративні тварини, піддослідні тварини.

По рахунку 108 "Багаторічні насадження" обліковуються штучні багаторічні насадження, декоративні насадження на вулицях, парках, на території установи чи інше, штучні насадження ботанічних садів та інші багаторічні насадження.

На субрахунку 109 " Інші основні засоби" обліковуються з виділенням в окремі підгрупи сценічно-постановочні засоби вартістю понад 10 грн за одиницю, документація з типового проектування незалежно від вартості, кінофільми, магнітні диски і стрічки, касети.

Перелік підгруп до субрахунків приведений в Таблиці 50, що приведена раніше.

Організація аналітичного обліку характеризується наступним:

1. Основні засоби обліковуються по кожному окремому об'єкту за встановленими обліковими групами та матеріально-відповідальними особами.

Об'єкт основних засобів - це:

- закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій;

- відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно;

- інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється установою.

2. В аналітичному обліку всі об'єкти основних засобів відображаються в цілих гривнях без копійок (вони списуються на видатки при придбанні за рахунок.

Для організації обліку та контролю за збереженням необоротних активів кожному об'єкту присвоюють інвентарний номер, який має 8 знаків:

- перші три цифри - номер субрахунку;

- четвертий номер означає підгрупу всередині субрахунку;

- останні чотири цифри означають порядковий номер у підгрупі.

Інвентарні номери прикріплюють до об'єктів на жетонах, або записуються на них незмивною фарбою. Ці інвентарні та номенклатурні номери записують у всіх документах по надходженню, переміщенню та вибутті об'єктів.

Інші матеріальні необоротні активи - це усі інші необоротні активи, що мають матеріальну форму і не ввійшли до переліку основних засобів і до яких встановлено спрощений, груповий або інший специфічний порядок обліку.

Обліковуються на рахунку 11 за економічно однорідними групами. До рахунку 11 відкриваються наступні субрахунки.

111 - "Музейні цінності і експонати зоопарків" (незалежно від вартості), крім предметів мистецтва та природознавства, старовини і народного побуту та експонатів наукового, історичного і технічного значення, які обліковуються в порядку, встановленому для обліку цих цінностей.

112 - "Бібліотечні фонди". Обліковуються бібліотечні фонди незалежно від їх вартості: наукова, навчальна, спеціальні види літератури та інші видання. Обліковуються за груповим обліком та номінальними цінами в гривнях і копійках. Витрати на ремонт та реставрацію книг на збільшення їх вартості не відносяться а списуються на видатки. Для їх аналітичного обліку відкривається одна інвентарна картка ф. № ОЗ-9, в якій облік ведеться тільки в грошовому виразі загальною сумою. Інвентарний облік ведеться в інвентарних книгах бібліотеки.

Відповідно до закону України "Про бібліотеки і бібліотечну справу" бібліотечні фонди - це упорядковане зібрання документів, що зберігаються в бібліотеці. Бібліотечні фонди формуються відповідно до значення, складу користувачів бібліотеки та виду бібліотеки як упорядковане зібрання документів.

113 - "Малоцінні необоротні матеріальні активи". До малоцінних необоротних матеріальний активів відносять такі предмети:

1) знаряддя лову (трали, неводи, сіті та ін.);

2) бензомоторні пилки, сучкорізи, троси для сплаву;

3) спеціальні інструменти та спеціальні пристосування (для серійного і масового виробництва певних виробів або виготовлення індивідуальних замовлень);

4) предмети виробничого значення вартістю до 1000 гривень включно за одиницю (комплект) без податку на додану вартість - робочі столи, верстаки, кафедри, парти та ін.; обладнання, що сприяє охороні праці; предмети технічного значення, які не можуть бути віднесені до робочих машин (світлокопіювальні рами та ін.);

5) предмети, призначені для видачі напрокат;

6) господарський інвентар вартістю до 1000 гривень включно за одиницю (комплект) без податку на додану вартість - предмети конторського та господарського облаштування, конторське обладнання, переносні бар'єри, вішалки, гардероби, шафи різні, дивани, столи, крісла, шафи та ящики вогнетривкі, друкарські машини, гектографи, шапірографи та інші ручні розмножувальні та нумерувальні апарати, переносні юрти, палатки (крім кисневих), ліжка (крім ліжок із спеціальним обладнанням), килими, портьєри, столовий, кухонний та інший господарський інвентар, а також предмети протипожежного значення - гідропульти, стендери, драбини ручні та ін; 7) інші малоцінні необоротні предмети, термін експлуатації яких більше одного року, а вартість за одиницю не перевищує 1000 гривень включно без податку на додану вартість, - телефони, обчислювальна техніка, пральні та швейні машини, холодильники та ін.

114 "Білизна, постільні речі, одяг та взуття". Ведеться груповий облік цих предметів за назвами, сортами, розмірами, цінами чи іншими характеристиками на карточках ф.ОЗ-9. Картки відкриваються на предмети одного найменування, близькі за розмірами, якістю матеріалу та ціною із зазначенням номенклатурного номера. Замість картки можна вести аналітичний облік в книгах кількісно-сумового обліку

ф. 296, 296-6.

Для обліку білизни, постільних речей, одягу, взуття використовують номенклатурні номери, що мають сім знаків:

- перші три означають субрахунок;

- четвертий підгрупу основних засобів;

- три останні означають порядковий номер у підгрупі.

При цьому предметам однієї назви, якості матеріалу, і ціни встановлюють однаковий номер. Його наносять спеціальним штампом з незмивною фарбою на цих предметах. При її змивання штамп поновлюють. Ці номенклатурні номери проставляються у всіх документах з руху цих предметів.

Предмети м'якого інвентарю відразу при прийнятті в склад маркуються спеціальним штампом, який містить назву установи. Він ставиться в такому місці, що не псує загального вигляду речі.

115 "Тимчасові нетитульні споруди". Обліковуються тимчасові нетитульні споруди, пристосування і пристрої, вартість яких передбачена в складі накладних витрат на будівництво. До них включають:

1) тимчасові нетитульні споруди, пристосування і пристрої, витрати на зведення яких включаються до собівартості будівельно-монтажних робіт;

2) сезонні дороги, тимчасові відгалуження лісовозних доріг і тимчасові будівлі у лісі (пересувні будиночки, котлопункти, пилкозаточувальні майстерні, бензозаправки та ін.).

116 - "Природні ресурси". Ведеться облік мінеральних копалин, нафтових свердловин, що належать установі.

117 - "Інвентарна тара".Обліковується наявність і рух Інвентарної тари (чанів, баків, засіків), торговельних шкафів і стелажів та інші.

118 - "Матеріали довгострокового використання для наукових цілей" ведеться облік матеріалів для науково-дослідних робіт, що використовуються неодноразово, або тривалий час, а також тих що є об'єктами наукових досліджень, а також дорогі матеріали одержані зі складу для реставрації та ремонту музейних цінностей, пам'яток архітектури.

119 - "Необоротні матеріальні активи спеціального призначення" (ті, що мають застосування тільки в окремих галузях).

Аналітичний облік в залежності від групи цих активів організується:

- за окремими об'єктами (субрахунки 113, 116,115,117);

- за групами однакових об'єктів (по всіх субрахунках);

- в цілому по субрахунку (рахунок 112 "Бібліотечні фонди");

- за матеріально відповідальними особами (у всіх випадках).

Інвентарні номери присвоюються іншим необоротним матеріальним активам крім: білизни, постільних речей, одягу, взуття. Цим активам присвоюється номенклатурні номери.

Ні інвентарних ні номенклатурних номерів не присвоюють бібліотечним фондам та матеріалам довгострокового використання.

В бухгалтерському обліку вартість необоротних активів ведеться в повних гривнях без копійок, які (копійки) при придбання списуються на видатки установи. За виключенням таких активів: 112 "Бібліотечні фонди", 113 "Малоцінні необоротні матеріальні активи" , 114 "Білизна та постільні речі, одяг, взуття", 118 "Матеріали довгострокового користування" за якими облік ведеться в гривнях та копійках.

Всі необоротні активи, що знаходяться в установі, а також ті, що надходять закріплюються за матеріально-відповідальними особами, що призначаються наказом керівника установи і з якими укладається договір про повну матеріальну відповідальність.

Облікові регістри матеріальних необоротних активів

Для аналітичного обліку основних засобів в бухгалтерії установи ведуть карточки встановлених спільним наказом ГУДК та Держкомстатистики №125/70 форм:

1) ф. № ОЗ-6 (бюджет) - Інвентарна картка обліку основних засобів в бюджетних установах. Призначена для пооб'єктного обліку будинків, споруд, машин, обладнання, інвентаря та інших.

2) ф. № ОЗ-8 (бюджет) - Інвентарна картка обліку основних засобів в бюджетних установах (для тварин і багаторічних насаджень). Призначена для індивідуального обліку робочих, продуктивних і племінних тварин, багаторічних насаджень та капітальних витрат по поліпшенню земель.

3) ф. № ОЗ-9 (бюджет) - Інвентарна картка групового обліку основних засобів в бюджетних установах. Для групового обліку однотипних засобів, що мають однакове призначення і однакову характеристику: столовий та кухонний інвентар, сценічні засоби, столи, парти, бібліотечні фонди.

4) "Опис інвентарних карток" ф. ОЗ-10 (бюджет), ведуть для контролю за збереженням карток та повнотою записів до інвентарних карток, який складається в одному примірнику до кожної класифікаційної групи.

Інвентарні картки з обліку основних засобів ведуться в одному примірнику і зберігаються в бухгалтерії в картотеці, де вони розміщені за субрахунками та підгрупами з розділенням за матеріально-відповідальними особами. У централізованих бухгалтеріях інвентарні картки розділяються ще і за установами, що обслуговуються.

В карточках записується інформація, що включає повне найменування об'єкта, технічний стан об'єктів, їх технічні характеристики, нарахування зносу, дані про переміщення та інше. З часом в картці може не залишитись вільного місця для внесення інформації , тоді додатково до неї відкривають нову картку, що є продовженням основної картки.

При цьому в старій картці роблять запис про відкриття нової. Стара картка зберігається як довідковий документ і в ній робиться відмітка про відкриття нової картки.

Інвентарні картки списаних об'єктів зберігаються в архіві установи три роки.

Інвентарні картки реалізованих об'єктів передаються разом з реалізованими об'єктами.

Для контролю за правильністю бухгалтерських записів по рахунках синтетичного і аналітичного обліку в бухгалтерії складають оборотні відомості по кожному субрахунку. Підсумки оборотів та залишків звіряються з даними Головної книги.

5) "Інвентарні списки основних засобів" ф. № ОЗ-11 (бюджет). Ведуть в місцях експлуатації матеріально-відповідальні особи.

Облік отриманих в операційну оренду необоротних активів ведеться на позабалансовому рахунку 01 "Орендовані необоротні активи".

Передача власних необоротних активів в операційну оренду оформляється договором оренди та Актом приймання - передачі основних засобів, але при цьому вони обліковуються на балансі установи на відповідних рахунках.

Облікові регістри синтетичного обліку матеріальних необоротних активів

Узагальнення операцій з надходження необоротних активів відображається в меморіальних ордерах № 4, 6, 8.

Операції з вибуття та внутрішнього переміщення узагальнюються в меморіальному ордері № 9 "Накопичувальна відомість про вибуття та переміщення необоротних активів" № 438 (бюджет). В ньому записи здійснюються на підставі первинних документів за датами здійснення операцій. Дані меморіального ордера № 9 заносяться до Журнал-головної.

Синтетичний облік ведеться в Журнал-головній книзі, що узгоджується з регістрами аналітичного обліку - оборотною відомістю та інвентарними картками.

Дані обліку необоротних активів у матеріально-відповідальних осіб повинні відповідати даним обліку в бухгалтерії.

Особливістю відображення в обліку руху необоротних активів полягає в тому, що із збільшенням чи зменшенням вартості основних засобів одночасно проводяться записи по рахунку 401 "Фонд в необоротних активах", пасивний, контрактивний. Відображає вкладення коштів у створення фонду в частині необоротних активів.

Загальним правилом для обліку необоротних активів є те, що в бухгалтерському обліку надходження, переміщення та вибуття набортних активів як гуманітарної допомоги бухгалтерія та матеріально-відповідальні особи відображають в облікових регістрах за діючим порядком але окремо від матеріальних цінностей, придбаних

установою за рахунок коштів загального та спеціального фонду. Схема облікових записів з надходження матеріальних необоротних активів представлена на рис. 6.

Рис. 6. Схема облікових записів з надходження матеріальних необоротних активів

Списання необоротних активів відображається в облікових регістрах за наступною схемою:

Таблиця 53

Кореспонденції рахунків при надходженні необоротних активів

Зміст

5. Облік орендованих необоротних активів

Взяті в оренду необоротні активи не є власністю установи, а тому обліковуються за балансом, на рахунку 01 "Орендовані необоротні активи".

Записи на цьому рахунку здійснюються односторонні, При надходженні об'єктів в оренду залишок на рахунку 01 збільшується, а при поверненні власнику - зменшується.

Необоротні активи записуються в накопичувальну відомість позабалансового обліку (меморіальний ордер № 16) по дебету рахунку 01 на підставі договору оренди, Акта приймання-передачі основних засобів (форма № ОЗ-1), копії інвентарної картки, яку надає орендар. Ці об'єкти беруться на облік за вартістю, що вказана в договорі оренди , що укладений установою з сторонніми організаціями. В цьому договорі також термін оренди, умови оренди та розмір орендної плати.

На орендовані необоротні активи інвентарні картки не відкривають та інвентарні номери не присвоюють. Такі об'єкти обліковуються за тими інвентарними номерами, що присвоєні орендодавцем та на підставі Договору оренди та копії інвентарної картки наданої орендодавцем.

Після закінчення терміну договору основні засоби повертаються орендодавцеві за актом приймання-передачі основних засобів (форма № ОЗ-1 бюджет). На підставі цього акта бухгалтерія знімає об'єкт із за балансового обліку і вилучає з картотеки копію інвентарної картки, яка разом з актом здається в архів. При цьому здійснюється запис по кредиту рахунку 01 в Меморіальному ордері № 16.

6. Облік нематеріальних активів

Нематеріальні активи - це активи, що не мають матеріальної форми незалежно від вартості і використовуються установою понад 1 рік.

Для їх обліку призначений рахунок 12 "Нематеріальні активи", до якого відкриваються субрахунки:

121 - Авторські та суміжні з ними права;

122 - Інші нематеріальні активи.

Для взяття на облік нематеріальні активи повинні бути закінченими та засвідченими відповідними документами: патентом, сертифікатом, ліцензією, тощо.

Нематеріальний актив береться на облік на підставі первинних документів за умови придбання на нього всіх трьох прав: володіння, користування і розпорядження, що відповідає праву власності на них.

Придбаний об'єкт авторського права на умовах користування ним, без передання прав на володіння або розпорядження, не обліковується у складі нематеріальних активів. Витрати пов'язані з його придбанням визнаються витратами звітного періоду.

Обліковуються нематеріальні активи за первісною вартістю, а після переоцінки чи модернізації - по переоціненій вартості.

Не відносяться до нематеріальних активів, а списуються на видатки такі витрати:

- на дослідження;

- на підготовку і перепідготовку кадрів.

Поширеним видом нематеріальних активів є програмне забезпечення. З метою єдиних підходів щодо їх відображення в бухгалтерському обліку держказначейство встановлює наступні рекомендації.

За правовою ознакою програмне забезпечення належать до об'єктів права інтелектуальної власності.

Критерієм та підставою для їх оприбуткування є охоронні документи, що відповідно до чинного законодавства засвідчують правомірність набуття установою права власності на такі об'єкти. Тому при придбанні програмного забезпечення можуть бути наступні варіанти по віднесенню видатків.

1. Якщо у документах на придбання програмного забезпечення визначено, що установа отримує виключні права на володіння, користування і розпорядження програмного забезпечення, то його придбання здійснюється за КЕКВ 2300 "Придбання землі і нематеріальних активів".

2. Якщо придбається програмне забезпечення, яке передбачене разом з придбанням комп'ютерної техніки, то вартість такого програмного забезпечення включається до вартості комп'ютерної техніки та проводиться оплата за КЕКВ 2110 "Придбання обладнання та предметів довгострокового користування".

3. При придбанні програмного забезпечення, на яке майнові права не передаються користувачу, при цьому майнові та авторські права на об'єкт інтелектуальної власності та зазначене програмне забезпечення залишаються у розробника (постачальника), а замовнику надається право користування цим програмним забезпеченням без права передачі самого програмного забезпечення, то оплата видатків здійснюється за КЕКВ 1139 "Оплата інших послуг та інші видатки". Це передбачає оплату за встановлення (інсталяцію) програмного забезпечення(програмних продуктів, інформаційних систем та комплексів, баз даних, wеb-сторінок /сайтів/ порталів), подальше користування, їх супроводження та обслуговування (в т.ч. навчання користувачів).

Нематеріальні активи вважаються створеним власними силами якщо виключні права на результати інтелектуальної діяльності отримані в порядку виконання службових обов'язків або за конкретним завданням працедавця, або ж виключні права отримані автором на підставі договору із замовником. В усіх вказаних випадках видано патент або свідоцтво на об'єкт інтелектуальної власності.

Для первинного оформлення операцій з руху нематеріальних активів використовують документи форми яких встановлені наказом Мінфін від 22.11.2004 року № 732 "Про затвердження типових форм первинного обліку об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів":

НА-1 "Акт введення в господарський оборот об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів";

НА-2 "Інвентарна картка обліку об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів";

НА-3 "Акт вибуття (ліквідації) об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів";

НА-4 "Інвентаризаційний опис об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів".

Аналітичний облік ведуть по кожному окремому об'єкту в інвентарних картках ф. НА-2. Синтетичний облік ведеться в меморіальному ордері № 9 в такому ж порядку як і по основних засобах. Кореспонденції складаються аналогічно як і по основних засобах.

7. Облік витрат на ремонт

При експлуатації основних засобів установи проводять певні витрати на підтримання їх у належному стані:

- проведення технічного обслуговування;

- поточний та капітальний ремонти.

При технічному обслуговуванні проводиться комплекс робіт, направлених на підтримку технічного стану та заданих параметрів і режимів роботи технічного обладнання. Технічне обслуговування включає роботи по контролю за технічним станом, усунення неполадок, що вимагають негайного виконання, підготовку будівель до сезонної експлуатації, забезпечення температурного режиму, вологості та інших показників роботи обладнання.

До складу витрат на проведення технічного обслуговування включаються вартість витрачених матеріалів, сума нарахованої зарплати та відрахувань від неї, вартість сплачених стороннім організаціям послуг по проведенню такого обслуговування.

При проведенні ремонтів необоротних активів не створюються принципово нові якості об'єктів, що експлуатуються. Тому витрати по проведенню ремонтів необоротних активів не збільшують вартості основних засобів, а списуються у складі фактичних витрат по кодах ЕКВ:

1134 - якщо поточний ремонт основних засобів, їх планово-технічне обслуговування, здійснюється сторонніми організаціями.

1131, 1111, 1120 - якщо - поточний ремонт обладнання, інвентарю і будівель, технічне обслуговування обладнання здійснюється власними силами.

2130 - капітальний ремонт (розмежування між капітальним та поточним покладається на розпорядника та одержувача бюджетних коштів).

Перед виконанням робіт складається Відомість дефектів, в якій зазначаються перелік необхідних робіт, встановлюється сума необхідних витрат і за цими даними складається кошторис витрат на проведення ремонту.

Ремонти можуть виконуватись власними силами та підрядною організацією. При другому способі проведення ремонтних робіт з підрядною організацією укладається договір на виконання цих робіт. По мірі їх виконання підрядна організація надає установі акти виконаних робіт (форма № КБ-2в), що є підставою для відображення їх в обліку.

При виконанні робіт господарським способом матеріали відпускаються зі складу на основі оформленої вимоги-накладної (ф. № З-3), забірна картка (ф.№ З-5), які списуються на видатки по мірі відпуску. Для нарахування зарплати використовують "Наряд на відрядну роботу".

По закінченню виконаних ремонтів у всіх випадках комісією установи складається Акт приймання-передачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об'єктів ф. № ОЗ-2 (бюджет).

В акті вказується назва об'єкта, що ремонтується (модернізується тощо), в окремому розділі приводяться зміни його технічних характеристик. Під цією інформацією проставляються підписи працівника установи , що уповноважений на приймання необоротних активів, та представника ремонтної бригади.

В бухгалтерії головний бухгалтер проставляє кошторисну вартість ремонту та фактичні витрати. Після цього акт підписується головним бухгалтером та затверджується керівником установи.

На підставі оформленого Акта роблять записи в картках обліку необоротних активів про виконані ремонти чи інші поліпшення необоротних активів. Витрати на ремонт можуть проводитись тільки в межах затвердженого кошторису на ремонт з дотриманням державних будівельних норм.

При проведенні ремонту сторонньою організацією Акт складається в двох примірниках: один - для установи, та один - для підрядної організації. Причому він також підписується і представником організації, що виконувала ремонтні роботи.

Таблиця 55

Кореспонденції рахунків з обліку ремонтних робіт

Зміст операції

8. Облік витрат на капітальне будівництво, дообладнання, реконструкцію, модернізацію

Капітальні роботи - будівництво, модернізація, реконструкція тощо можуть проводитись при умові, що вони передбачені кошторисом. Можуть виконуватись господарським та підрядним способом.

Основним документом, що регламентує механізм проведення видатків на капітальне будівництво є "Порядок державного фінансування капітального будівництва", затверджений постановою КМУ від 27.12.2001року № 1764.

Цей Порядок визначає механізм фінансування капітального будівництва за рахунок коштів державного бюджету з метою забезпечення цільового та ефективного використання бюджетних коштів та є обов'язковим для підприємств, установ та організацій усіх форм власності, що здійснюють капітальне будівництво, у разі його фінансування за рахунок державних і змішаних капітальних вкладень.

Для здійснення видатків на капітальне будівництво за рахунок державних капітальних вкладень замовники подають до відповідних органів Державного казначейства за місцем розташування наступні документи:

- титул будови (об'єкта) або титул перехідної будови (об'єкта);

- внутрішньо-будівельний титул будови (об'єкта);

- титул на виконання проектно-вишукувальних робіт для будівництва;

- договір підряду (контракт) з визначенням вартості будівництва, форм розрахунків за виконані роботи та майнової відповідальності за порушення умов договору підряду (контракту). У разі здійснення будівництва об'єкта кількома генеральними підрядниками договір підряду (контракт) подається окремо щодо кожного виконавця, для перехідних об'єктів - додатковий договір до договору підряду (контракту) на виконання робіт у поточному році;

- наказ, рішення про затвердження пректнокошторисної документації на чергу будівництва, пусковий комплекс або об'єкт;

- інші документи згідно до вимог Держказначейства. Відповідно до Постанови КМУ "Про затвердження загальних

умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" від 01.08.2005 року № 668, фінансування робіт проводиться за планом, який складається замовником узгоджується з інвестором (головним розпорядником бюджетних коштів) та підрядником і є невід'ємною частиною договору підряду.

План фінансування будівництва складається на підставі титулу будови, проекту організації будівництва з урахуванням календарних графіків виконання робіт і порядку проведення розрахунків за виконані роботи.

Оплата за виконані роботи узгоджується договором підряду. Ним може бути передбачено, що оплата виконаних робіт проводиться після прийняття замовником закінчених робіт або поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт. У договорі підряду сторони можуть передбачати надання підряднику авансу з визначенням порядку його використання.

Розрахунки з підрядником за виконані роботи проводяться на підставі первинних документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість: форма № КБ-2м та КБ-3.

Форма № КБ-2м "Акт приймання виконаних підрядних робіт" складається будівельною організацією про обсяги виконаних робіт для забудовників, що використовують бюджетні кошти або ж ці забудовники належать до підприємств державної форми власності.

Первинні документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і при відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник відображає в бухгалтерському обліку зобов'язання за виконані роботи, які він зобов'язаний оплатити.

Для оплати цих робіт до органів Держказначейства необхідно подати вказані документи та зареєструвати зобов'язання протягом 3-х робочих днів з дати виникнення зобов'язань але не пізніше останнього робочого дня місяця.

Оплата здійснюється на підставі платіжного доручення, вказаних первинних документів та Реєстру фінансових зобов'язань.

Видатки на будівництво, реконструкцію відносяться за кодом КЕКВ:

2120 - капітальне будівництво; 2140 - реконструкція та реставрація.

В бухгалтерському обліку бюджетних установ незавершене будівництво - це обсяг фактично освоєних капітальних вкладень по незакінчених і не введених в експлуатацію будовах та об'єктах будівництва станом на певну дату.

Облік видатків капітального будівництва (виготовлення, створення), поліпшення об'єктів необоротних активів з початку і до закінчення робіт та введення їх в експлуатацію ведеться на рахунку 14 "Незавершене капітальне будівництво".

До нього відкриваються субрахунки:

141 - "Капітальні видатки за не введеними в експлуатацію основними засобами".

142 - "Капітальні видатки за не введеними в експлуатацію іншими необоротними матеріальними активами".

143 - "Капітальні видатки за не введеними в експлуатацію нематеріальними активами".

По дебету цих рахунків відображається вартість витрат по капітальному будівництву, реконструкції, модернізації об'єктів, що не здані в експлуатацію в міру виконання таких робіт - з початку їх проведення і до введення об'єктів в експлуатацію.

Виконані будівельно-монтажні роботи на підставі первинних документів відносяться установою на фактичні видатки за рахунок відповідного кошторису (Дт 801,802, 811-813). Одночасно для відображення та накопичення сум за незавершеним капітальним будівництвом сума фактичних видатків записується по дебету рахунку 14 "Незавершене капітальне будівництво" з кредиту 402 "Фонд у незавершеному капітальному будівництві".

Якщо будівництво об'єкта проводиться більше одного бюджетного періоду, то витрати, крім податку на додану вартість, який списується на фактичні видатки, відносяться на незавершене капітальне будівництво і відображається в бухгалтерському обліку за дебетом відповідного рахунку 14 та кредитом субрахунку 402 "Фонд у незавершеному капітальному будівництві".

Якщо після завершення бюджетного року об'єкт не був добудований і не введений в експлуатацію, витрати накопичені на дебеті рахунків 801, 802 або ж 811-813 закриваються по закінченні року в загальному порядку, тобто на результати виконання кошторисів: Дт 431 Кт 801, 802 або ж Дт 432 Кт 811-813.

При цьому сума накопичених на рахунку 14 витрат залишається на цьому рахунку і переходять на наступний рік як сума незавершеного будівництва.

По закінченні будівництва та введення в експлуатацію, сума накопичених витрат списується з кредиту рахунку 14 в дебет 402. Одночасно об'єкт оприбутковується бухгалтерським записом Дт 103-122 Кт 401. Накопичена сума витрат становить балансову вартість нового об'єкта основних засобів.

Взяття на облік необоротних активів, які вводяться в експлуатацію після закінчення будівництва (виготовлення, розробки), проводиться на підставі акта приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом (виготовленням, розробкою) об'єкта установою. В Акті вказується вартість збудованого (виготовленого, розробленого) необоротного активу, яка визначається за даними бухгалтерського обліку за всіма проведеними витратами.

Придбані за рахунок коштів капітального будівництва обладнання, меблі, інвентар тощо для облаштування об'єкта підлягають оприбуткуванню.

Аналітичний облік капітальних видатків на будівництво, виготовлення, створення і поліпшення об'єктів на рахунку 14 ведеться по кожному об'єкту за такими видами робіт (витрат):

- проектно-вишукувальні роботи;

- будівельні роботи;

- роботи з монтажу устаткування;

- придбання устаткування, що потребують монтажу, інструментів та інвентарю;

- придбання устаткування, що не потребують монтажу, інструментів та інвентарю;

- інші капітальні роботи і затрати.

В централізованих бухгалтеріях картки відкриваються на кожну установу.

Таблиця 56

Кореспонденції рахунків з обліку будівництва

Зміст

9. Облік зносу необоротних активів

Особливістю обліку необоротних активів в бюджетних установах є те, що на них не нараховується амортизація, а здійснюється нарахування зносу. Це пояснюється тим, що в бюджетних установах не створюються матеріальні блага, тому вони не є засобами виробництва і виступають, як основні невиробничі фонди.

Під зносом необоротних активів слід розуміти частину їх споживчої вартості, що втрачається при їх експлуатації. За економічною сутністю суми нарахованого зносу є показником того, через який час необоротний актив втрачає свою вартість і повинен відповідати строку фізичного зношення.

Основні правила нарахування зносу

Знос нараховується за прямолінійним методом, за встановленими нормами зносу для груп об'єктів необоротних активів, згідно з Інструкцією з обліку необоротних активів. Для нарахування зносу та з метою уніфікації та обґрунтованості визначення суми зносу основних засобів бюджетних установ застосовуються строки корисного використання та річні норм зносу, які наведені в додатку до Інструкції з обліку необоротних активів. (Таблиця 58).

Таблиця 58

Норми зносу на необоротні активи бюджетних установ

Назва субрахунку

10. Інвентаризація необоротних активів

Проводиться обов'язково перед складанням річної звітності але не раніше 1 жовтня.

При цьому встановлені наступні обов'язкові випадки інвентаризації:

- будівлі, споруди, інша нерухомість - не менше одного разу в 3 роки;

- музейні цінності - у відповідності зі строками, встановленими міністерством культури України;

- бібліотечні фонди - 1 раз у на 5 років;

- інші основні засоби:

- у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, місцевих державних адміністраціях, їхніх управліннях (відділах), виконавчих органах місцевих рад - не менше одного разу в два роки;

- в інших установах - не менше одного разу на рік. Дорогоцінне каміння та дорогоцінні метали, що містяться у відходах і брухті здійснюються два рази на рік: станом на перше січня та на перше липня за місцем їх зберігання і безпосередньо на виробництві.

Капітальні роботи інвентарного характеру і капітальні ремонти підлягають інвентаризації не менше одного разу на рік але не раніше 1 грудня.

До початку проведення інвентаризації комісія перевіряє:

- наявність і стан регістрів обліку - карток, книг, описів та інше:

- наявність і стан технічних паспортів та іншої технічної документації;

- наявність документів на основні засоби здані в оренду чи прийняті установою в операційну оренду. При відсутності таких слід забезпечити їх отримання чи оформлення.

При перевірці об'єктів в натурі вони заносяться в Інвентаризаційні описи за їх інвентарними номерами, назвами.

На виявлені непридатні об'єкти складається окремий опис з зазначенням часу ведення в експлуатацію, причин такого стану. Списання таких об'єктів проводиться відповідно до Інструкції по списанню матеріальних цінностей № 142/181.

Результати інвентаризації відображаються в інвентаризаційних описах окремо за основними засобами та нематеріальними активами.

Оформлений Інвентаризаційний опис основних засобів передається в бухгалтерію для складання "Порівняльної відомості" та виявлення результатів. До Порівняльної відомості вносяться тільки ті назви матеріальних цінностей, по яких встановлено розбіжності: надлишки чи нестачі. По встановлених відхиленнях матеріально-відповідальні особи дають письмові пояснення. По фактах виявлення надлишків складається Довідка про надходження в натуральній формі, яка подається до Державного казначейства.

При проведенні інвентаризації нематеріальних активів необхідно:

- перевірити наявність документів,згідно з якими оформлені придбані нематеріальні активи, документи, що описують сам об'єкт нематеріальних активів і є підставою для оприбуткування.

Для відображення результатів інвентаризації нематеріальних активів складається Інвентаризаційний опис нематеріальних активів, до якого записують кожний окремий об'єкт чи групу однотипних за призначенням та умовами використання об'єктів нематеріальних активів, окремо за кожною матеріально-відповідальною особою.

До опису комісією вносяться дані про назву нематеріального активу, зазначають документ на підставі якого цей об'єкт придбаний (ліцензійний договір, авторський договір, патент), характеристику, призначення, дату придбання та введення в експлуатацію, первісну вартість, строк корисного використання, кількість та їх вартість.

При виявленні надлишків цих об'єктів комісія записує їх в інвентаризаційний опис із внесенням потрібних даних. Оцінка таких об'єктів проводиться відповідно до дійсної відновлювальної вартості і оформляється відповідними актами.

При виявленні нестачі складається порівняльна відомість результатів інвентаризації нематеріальних активів.

На всі суми виявлених надлишків необоротних активів складається "Довідка про надходження в натуральній формі", яку подають до органів Держказначейства до кінця звітного періоду для відображення доходів та видатків по реєстраційних рахунках.

При встановленні нестач, встановлюються винні особи та причини нестач. Якщо винні особи не встановлені справи за такими нестачами передаються в слідчі органи, а суми списаних матеріальних цінностей обліковуються на за балансовому рахунку 05 "Гарантії та забезпечення" до моменту встановлення винних осіб.

Таблиця 59

Кореспонденції рахунків за результатами інвентаризації

Зміст

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15  Наверх ↑