Управління економічною безпекою підприємницької діяльності в умовах глобалізації
Голосова я.м., азаренков г.ф.
Харківський національний економічний університет
У статті розглядається процес управління економічною безпекою підприємства, а саме: створення стратегії управління економічною безпекою підприємства, структурні елементи і схема організації та управління економічною безпекою підприємства, механізм управління економічною безпекою діяльності підприємства, що є необхідною умовою успішного функціонування бізнесу в умовах глобалізації.
Розгортання процесу глобалізації вирізняється суперечливим впливом на національні економіки та на весь перебіг сучасного світового господарського розвитку.
З одного боку, глобалізація небачено розширює можливості окремих країн щодо використання та оптимальної комбінації різноманітних ресурсів, їхньої більш глибокої і всебічної участі в системі міжнародного поділу праці, з іншого - глобальні процеси значно загострюють конкурентну боротьбу, спричиняють маніпулювання величезними фінансовими й інвестиційними ресурсами.
Швидке формування глобальної економіки сприяє виникненню низки можливостей для бізнесу, як великого, так і малого. Воно дає змогу підприємствам збільшити обсяги своїх надходжень, скоротити витрати й підвищити прибутки. Хоч формування глобальної економіки дає новим, та вже діючим підприємствам цілого світу досить широкі можливості, воно призводить також і до виникнення певних проблем, навіть небезпек, з якими підприємцям раніше навіть не доводилося стикатись.
За ринкових умов господарювання дуже важливого значення набуває економічна безпека всіх суб'єктів підприємницької діяльності. Стабільне функціонування, зростання економічного потенціалу будь-якого підприємства в умовах ринкових відносин багато в чому залежить від наявності надійної системи управління економічною безпекою. Головна мета управління економічною безпекою підприємництва полягає в тім, щоб гарантувати його стабільне та максимально ефективне функціонування тепер і високий потенціал розвитку в майбутньому. З огляду на це важливим питанням постає формування і функціонування стратегії управління економічною безпекою підприємництва.
Нині економічна ситуація докорінно змінилася. Головні проблеми безпеки українського бізнесу сьогодення зумовлено, серед інших, такими факторами:
- Ненормована приватизація, що призвела до привласнення значних ресурсів без значних витрат, а також до спроб перерозподілу (в останній час - особливо) власності зокрема й кримінальним шляхом;
- Загибель слабких, неефективних підприємств, які не витримують ринкової конкуренції - через 1 - 4 роки роботи на ринку;
- Відсутність чіткої системи правового захисту приватного підприємництва:
- «недобросовісна» конкуренція тощо [1].
Рівень економічної безпеки фірми залежить від того, наскільки ефективно її керівництво і спеціалісти (менеджери) будуть спроможні уникнути можливих загроз і ліквідувати шкідливі наслідки окремих негативних складових зовнішнього і внутрішнього середовища.
Питання розробки стратегії управління економічною безпекою підприємства є у полі зору провідних вчених. Окремим аспектам цих проблем приділяється увага в роботах українських вчених пономаренко в.с., куркіна м.в, ляшенко о.м., козаченко в.г., клебанової т.с., губерної г.к., мунтіяна в.і., новікової о.ф., чумаченка м.г., російських вчених - абалкіна л.і., афонцева с.м., ілларіонова а.а., іноземцева в.в., панаріна с.о., сенчагова в.о.
Стратегія управління економічною безпекою підприємства подібна штурвалові літака, керму корабля, що задають правильний курс рухові вперед на шляху до досягнення мети. Тому дуже важливим моментом для керівника будь-якого рангу при створенні стратегії управління економічною безпекою своєї організації є вміле рішення трьох основних завдань. Першим завданням є формування «кредо», стратегічного бачення й місії економічної безпеки підприємства. Другим - установлення генеральної мети й системи цілей розвитку економічної безпеки підприємства. Третім - розроблення стратегії економічної безпеки підприємства відповідно до сформульованих генеральної мети і місії. Розглянемо кожне завдання [2, 4] .
Кредо - це першоооснова, первісний момент для формування стратегічного бачення, місії, установлення цілей і надалі для розроблення стратегії управління економічною безпекою підприємства.
Стратегічне бачення - це перспективний погляд на напрямки розвитку управління економічною безпекою організації.
Добре продумане стратегічне бачення управління економічною безпекою:
- Готує підприємство до майбутнього;
- Встановлює довгострокові напрями управління економічною безпекою;
- Визначає намір підприємства посісти конкретні ділові позиції.
Стратегічне бачення означає - обчислювати майбутнє економічної безпеки підприємства. Воно може формалізуватися в безліч способів, але головним є обкреслена программа дій, котра формує етапи майбутноьго шляху та засобів, необхідних для його подолання.
Місія управління економічною безпекою підприємства, фірми, компанії - основна, загальна мета організації, чітко виражена причина її захисту від внутрішніх і зовнішніх факторів (загроз) [3, 5].
Стратегічними цілями підприємства для забезпечення його економічної безпеки є:
- Зміцнення дисципліни праці і підвищення її продуктивності;
- Захист законних прав та інтересів підприємства;
- Зміцнення інтелектуального потенціалу підприємства;
- Збереження та примноження власності;
- Підвищення конкурентноздатності виробленої продукції; ;
- Максимально повне інформаційне забезпечення діяльності підприємства та підвищення його ефективності;
- Орієнтація на світові стандарти на та лідерство в розробці й освоєнні нових технологій виробництва продукції;
- Виконання виробничих програм;
- Недопущення залежності від випадкових та нестійких ділових партнерів.
Стратегічні цілі спрямовано на зміцнення конкурентних позицій підприємства на ринку.
Визначення конкретних цілей допомагає перейти від загального формулювання місії до окремих планів роботи, за допомогою яких можна досягти успіху.
З врахуванням вищевикладеного можна визначити наступні загальні орієнтири для прийняття рішень, що полегшують досягнення цих цілей:
- Збереження і нарощування ресурсного потенціалу;
- Проведення комплексу превентивних заходів по підвищенню рівня захищеності власності та персоналу підприємства;
- Професіоналізм та спеціалізація персоналу підприємства;
- Захист підприємства від внутрішніх і зовнішніх факторів (загроз).
- Пріоритетність несилових методів попередження й нейтралізації загроз.
Головна та функціональні цілі зумовлюють формування необхідних структуроутворюючих елементів і загальної схеми організації та управління економічною безпекою. Загальна схема процесу організації та управління економічної безпеки включає дії (заходи), що здійснюються послідовно (рис. 1) [2, 3].
|
Рис. 1. Структурні елементи і схема організації та управління економічною безпекою підприємства |
Тільки за здійснення в необхідному обсязі зазначених дій (заходів) можна буде досягти належного рівня економічної безпеки підприємства.
Н. В. Куркін формулює такі принципи побудови організаційно-управлінського механизму економічної безпеки розвитку підприємства: системності, міждисциплінарного підходу, адаптації, циклічності, об'єктивності, самовизначення, моделювання сценаріїв, контролю, відповідності та рефлексії. Наведені принципи є загальними принципами управління економічною безпекою підприємства [5]. Механізм управління економічною безпекою підприємства повинен бути вбудований у комплекс механізмів управління підприємством в цілому, розглядатися, як невід'ємна його частина та функціонувати постійно.
Механізм управління економічною безпекою діяльності підприємства слід одночасно розглянути як:
- Систему принципів, процедур, форм, структур, методів і засобів управління з метою створення та використання можливостей реалізації життєво важливих інтересів підприємства;
- Процес реалізації цієї системи за допомогою чого здійснюється вплив керівної підсистеми на керовану підсистему управління економічною безпекою підприємства;
- Послідовну зміну процесів господарської діяльності та станов керованої та керівної підсистем управління економічною безпекою підприємства унаслідок здійснення такого впливу.
Такий підхід дозволяє в подальшому дослідженні зберегти його комплексність та акцентувати увагу на динамічній складовій економічної безпеки підприємства [6].
При цьому для реалізації першої стратегії необхідно здійснювати оцінку відповідності ресурсів (займаного життєвого простору) загальним стратегічним цілям розвитку підприємства. Для реалізації другої стратегії необхідно створювати систему розпізнавання й оцінки ступеня небезпеки загроз, створюваних зовнішнім оточенням і сформованою внутрішньою ситуацією на підприємстві та розробити механізми захисту від них. При цьому під захистом варто мати на увазі як створення механізму адаптації до умов функціонування підприємства, що змінюються, так і розробку й впровадження контрзаходів, що активно знімає загрози, а також механізму узгодження інтересів сторін, якщо він забезпечує досягнення взаємовигідного результату [1, 3].
У середині зазначених основних стратегій можуть створюватися підстратегії, що складають картину організаційного механізму економічної безпеки підприємства в цілому. Для успішного виконання цієї політики необхідно реалізувати стратегію безпеки підприємства, під якою розуміється сукупність найбільш значимих рішень, спрямованих на забезпечення належного рівня безпеки функціонування підприємства.
Виділяють такі типи стратегій [2, 4]:
1) Орієнтовані на усунення існуючих або попередження виникнення можливих загроз;
2) Націлені на запобігання впливу існуючих чи можливих загроз на предмет безпеки;
3) Спрямовані на відновлення (компенсацію) нанесеного збитку.
Два перших типи стратегій передбачають таку діяльність по забезпеченню економічної безпеки, в результаті якої не виникають загрози або створюється заслін її впливу. В третьому випадку виникає збиток, але він компенсується діями, передбаченими відповідною стратегією.
Для сучасного підприємства проблема створення стратегії управління економічною безпекою підприємства припускає розв'язання комплексу складних і багатоаспектних завдань. Це пов'язане з тим, що економічна безпека суб' єкта господарювання визначається, насамперед, розширенням безлічі елементів його ресурсного простору, захищеністю їх від внутрішніх і зовнішніх загроз, приведення в дію яких може істотно скоротити або навіть зруйнувати цей простір.
1. Єрмошенко м. М. Фінансова безпека держави: національні інтереси, реальні загрози, стратегія забезпечення. - к., 2001. - 320 с.
2. Сумець о.м., тумар м.б. стратегії сучасного підприємства та його економічна безпека: навч. Посіб. - к.: «хай-тек прес», 2008. - 400 с.
3. Судакова о.і. формування системи управління економічною безпекою підприємництва // економіка: проблеми теорії та практики. Зб. Наук. Пр. Вип. 231: в 9 т. - том viii. - дніпропетровськ: дну, 2007. - с. 16521661.
4. Реверчук н.й. управління економічною безпекою підприємницьких структур: монографія. - львів: лбі нбу, 2004. - 195 с. 8.
5. Куркин н.в. управление экономической безопасностью развития предприятия. - днепропетровск: арт-пресс, 2004. - 452 с.
6. Прокопішина о.в. теоретичне обґрунтування необхідності формування механізму управління економічною безпекою діяльності підприємства // управління розвитком. - 2006. - № 7. - с. 148-150.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 Наверх ↑