Вплив європейських країн середземноморського регіону на розвиток європейського союзу

Кузь а.с., танасієнко н.п.

Хмельницький національний університет

Європейський союз (єс) - міжнародне об 'єднання, яке поєднує в собі риси міжнародної організації та елементи конфедеративної держави. Кіпр, мальта, іспанія, італія, португалія та греція - це країни середземноморського регіону, які є членами єс. В статті досліджено вплив даних країн на єс та характеристика економічних відносин між ними.

Членство у європейському союзі є ключовим зовнішньополітичним пріоритетом і стратегічним кроком кожної держави середземноморського регіону. За весь період існування європейського союзу, членство у цьому елітному клубі здобули такі країни середземноморського регіону, як італія, греція, іспанія, португалія, кіпр та мальта. Дослідження цієї теми є досить важливим для подальшого розвитку інтеграційних процесів в україні. Досвід інтеграції середземноморських країн-членів єс цікавий ще і з точки зору пошуку україною ефективної стратегії на шляху в європу. У процесі інтеграції європейці зуміли успішно подолати наслідки економічних, енергетичних, фінансових криз, здійснити структурні реформи в індустрії і агропромисловому комплексі, досягнути значних успіхів у науково-технічній і соціальній сферах, створити демократичне правове суспільство. Визначення досвіду країн середземномор' я є корисним при аналізі проблем, пов'язаних з інтеграційними процесами на території снд, а також усунення явища уповільненого розвитку української економіки.

Актуальність теми пов' язана з тим, що країни регіону мають значний вплив на розвиток євросоюзу. По-перше середземноморський регіон є одним з найбільших туристичних місць світу, по-друге регіон є прекрасною територією для інвестицій, по-третє це хоча й слаборозвинений регіон, але перспективний.

На сьогоднішній день немає достатньої інформації щодо впливу європейських країн середземноморського регіону на розвиток єс ні в періодичних виданнях, ні в електронних.

Сьогодні спостерігаються значні міграційні процеси у країни середземноморського регіону. Також незважаючи на те, що до регіону відносяться не лише малорозвинені країни, а й країни, що розвиваються та високорозвинені країни, регіон має тенденцію до уповільненого розвитку економіки, що в свою чергу негативно впливає на розвиток європейського співтовариства. Деякі країни-члени єс суперечливо ставляться до проведеного п' ятого розширення єс, адже з одного боку членство країн надає йому значні вигоди у вигляді великого та не дуже вимогливого східноєвропейського ринку, наявності там кваліфікованих спеціалістів, а також сприятливого інвестиційного клімату, але з іншого боку такі країни (кіпр, мальта та ін.) Потребують постійної і досить значної фінансової допомоги.

На сучасному етапі центральною ланкою, що сполучає майже всі західноєвропейські країни, є європейський союз. Європейський союз (єс) - міжнароде об'єднання, яке поєднує в собі риси міжнародної організації та елементи конфедеративної держави. Утворений в 1992р. В відповідності із маастрихтським договором на базі європейських об'єднань. Єс - це сім'я демократичних європейських країн, що спільно працюють задля миру та процвітання [1].

Сьогодні до єс входить 27 країн-учасниць: австрія, бельгія, об'єднане королівство великобританія, угорщина, данія, німеччина, греція, ірландія, іспанія, італія, кіпр, латвія, литва, люксембург, мальта, нідерланди, польща, португалія, словакія, словенія, фінляндія, франція, чешська республіка, швеція, естонія, болгарія, румунія.

Країни середземномор'я протягом останніх двох років здійснили значні кроки у напрямку членства у євросоюзі. Тож одні країни уже там, у єс, а деякі лише є кандидатами на вступ до нього. В цілому відносини єс із такими державами як: кіпр, мальта, італія, іспанія, португалія, греція, охоплюють широке коло питань.

Одним із першочергових завдань взаємовідносин єс та середземноморських держав є налагодження ефективної економічної співпраці. Економічна складова співпраці середземномор' я з єс включає в себе перш за все розгляд торговельних відносин, зокрема тенденції розвитку торгівлі держав з країнами єс, визначення структури торгівлі, найбільших торгових партнерів, виявлення обсягів та напрямків інвестування.

З середземноморськими країнами єс пов'язаний історично. Між цими резонами дотепер продовжуються міграційні процеси, що створює сприятливі умови для партнерства. По відношенню до цих країн єс вибрав політику регіональної інтеграції. Країни середземномор' я одними з перших встановили спеціальні економічні і торгові взаємовідносини з країнами союзу. Основою євросередземноморського партнерства стала барселонська конференція 1995 р., що визначила такі напрями взаємодії між регіонами: діалог між країнами-учасницями і партнерство по забезпеченню безпеки ґрунтується на механізмі озброєного контролю і мирного розв'язання конфліктів; визначені точки зіткнення в соціокультурній сфері. За програмою мббл євросоюз видає середземноморським країнам фінансову допомогу в розмірі 5,3 млрд євро в період з 2000 по 2006 рр.; в цілях розвитку економічних і торгових відносин передбачене створення євросередземноморської зони вільної торгівлі до 2010 року. Як тільки це відбудеться, транссередземноморський ринок стане найбільшою в світі зоною вільної торгівлі, яка обслуговуватиме більше 800 млн чоловік [1].

Одним з найголовніших показників прогресу у стосунках єс з країнами середземномор' я є динаміка розвитку торговельно-економічних відносин цих держав з іншими державами-членами європейського союзу. Для того, щоб краще розуміти принципи здійснення торговельно-економічних відносин, варто пригадати економічну специфіку кожної з країн середземномор'я, які уже є членами єс.

Отож, розпочнемо з італії. Загалом італія імпортує: товари хімічної промисловості, обладнання, енергію, корисні копалини, кольорові метали, текстиль та одяг; продовольство, напої та тютюн. Італія експортує: технічні вироби, тканини, взуття та одяг, верстати, автомобілі, товари хімічної промисловості (пластмасові вироби і меблі); продовольство, напої та тютюн; корисні копалини та кольорові метали, виноград, картоплю, цукровий буряк, сою, оливки. Також вона експортує вироби промисловості (сталь, автомобілі, судна, побутову електротехніку (морозильники, кухонні печі, пральні, посудомийні і швейні машини), конторське обладнання (друкарські і лічильні машини). Найбільший обсяг експорту італії серед країн єс спрямований у німеччину, францію, іспанію та великобританію. Найбільше імпортується до німеччини, франції, нідерландів, іспанії, великобританії та бельгії [3].

Греція має змішану капіталістичну економіку, де суспільний сектор складає половину внп, та становить 70 % внп на душу населення. Греція займає важливе місце в середземномор'ї і світі. Особливо сильні її позиції у виробництві оливок і оливкової олії та ізюму. Славиться греція також своїми персиками. Туризм забезпечує 15 % внп. Греція головний користувач допомогою єс, яка становить приблизно 3,3 % внп. Загалом греція імпортує машини, транспортне обладнання, паливо, товари хімічної промисловості. Греція експортує продовольчі товари, напої, нафтопродукти, товари хімічної промисловості, текстиль, пшеницю, цукровий буряк, оливки, томати, картоплю найбільшими експортпартнерами греції серед країн єс є німеччина, італія, великобританія, болгарія, кіпр, франція. Найбільшими імпорт-партнерами греції серед країн єс є німеччина, італія, франція, нідерланди, великобританія [1].

Економіка португалії стала більш різноманітною після вступу до єес у 1986 р. Основними партнерами в торгово-економічному співробітництві португалії є країни єс. Основні обсяги португальського імпорту належать сусідній іспанії (25 %), де закуповуються продовольчі товари, морепродукти, сільськогосподарська сировина, текстиль, машинотехнічна продукція, транспорт, природний газ. Серед основних імпортерів, що закуповують

Товари португальського експорту, поряд з іспанією (19 %), знаходиться німеччина (18 %). Сюди направляється велика частина продукції автозаводу «форд-фольксваген», німецькі компанії охоче закуповують португальське взуття, одяг, текстиль, вироби з натуральної пробки, папір, мідний і олов' яний концентрати, продовольчі й інші товари. Португалія експортує товари до таких країн єс як: німеччина, італія, великобританія, іспанія, франція. Найбільшими імпорт-партнерами португалії серед країн єс є німеччина, італія, великобританія, іспанія, франція.

Кіпр - острів в середземному морі, держава поділена між греками і турками. Економіка кіпру процвітаюча, але дуже чутлива до зовнішніх впливів. Сфера послуг, туризм та фінансові послуги, домінують в економіці. Республіка кіпр експортує: цитрусові, виноград, ізюм, кіпрське шеррі, картоплю, одяг, взуття; фармацевтичну продукцію, цемент, цигарки. Республіка кіпр імпортує: нафту та масла, напівфабрикати, машини, обладнання. Найбільшими імпорт-партнерами кіпру серед країн єс є великобританія, греція, німеччина, італія [4].

Мальта - маленька острівна країна з дуже вигідним стратегічним положенням. Мальта експортує машини та верстати, картоплю, кольорову капусту, виноград, пшеницю, ячмінь, томати, цитрусові, квіти, текстиль, взуття, одяг. Мальта імпортує машини та верстати виготовлені та напівфабрикати, продовольство, алкогольні напої, тютюн. Найбільшими експорт-партнерами мальти серед країн єс є великобританія, франція, німеччина. Найбільшими партнерами мальти з експорту є франція та великобританія. Найбільшими імпорт- партнерами мальти серед країн єс є великобританія, франція, німеччина та італія [5].

Для того, щоб держава була економічно розвиненою та рівноправною з іншими країнами-членами єс, необхідні, в першу чергу, інвестиції. Вони потрібні для розвитку сучасного виробництва, інтернаціоналізації економіки, запровадження новітніх технологій, проведення наукових досліджень, підготовки висококваліфікованих спеціалістів.

Інвестиційна діяльність греції зовсім незначна. Інвестиції в грецію надходять в основному у сферу туризму та нерухомості.

Португалія була найбіднішою із країн єс. Суми прямих іноземних інвестицій після 1986р. Щорічно подвоювалися. Це відбувалося за рахунок безоплатних субсидій, що виходять з єс відповідно до різних програм фінансування, націлених допомогти португальській економіці. Визначилися й основні напрямки іноземних інвестицій: нерухомість, фінанси і банківська справа, торгівля (іспанія), автомобільна промисловість і електротехніка (німеччина), обробна промисловість і туристичний бізнес (великобританія), автомобільні підприємства, електроніка, хімічна промисловість, металургія, фармацевтика, інформатика (франція).

Мальта за обсягом залучення іноземних інвестицій випереджає нові країни-члени єс, обігнавши кіпр та угорщину. На мальту припадає 18 % прямих іноземних інвестицій від ввп, далі ідуть словенія (10,8 %), чеська республіка (9 %), естонія (8 %), болгарія (7,1 %), венгрія (1,9 %), кіпр (1,8 %) [4].

Один лише розмір європейського союзу в економічному, торгівельному та фінансовому відношенні робить його справжнім світовим гравцем. Євросоюз має цілу мережу договорів з більшістю країн і регіонів світу

З середини 1970-х років єс почав надавати допомогу країнам південного та східного середземномор'я на розвиток і співпрацю. Головна мета такої допомоги - підтримка сталого зростання та розвитку країн- партнерів так, щоб вони мали ресурси на подолання бідності.

З моменту входу в дію амстердамського договору (1997р.) Були прийняті три спільні стратегії. Ці стратегії висвітлюють відносини єс з росією, україною, та середземноморським регіоном. Спільними цілями для усіх трьох стратегій є направленість на те, щоб побудувати у вищезгаданих країнах демократичні політичні системи. Особлива увага приділяється питанням побудови громадянського суспільства, забезпечення законності та формування лібералізованої ринкової економіки. Для середземноморського регіону подальший розвиток зони вільної торгівлі з єс. Серед загроз, боротьбу з якими передбачається посилити в процесі реалізації спільної стратегії, виділяються питання ядерної, хімічної та біологічної безпеки, організованої злочинності, відмивання грошей, незаконної міграції, торгівлі людьми та наркоторгівлі, що стосується середземномор' я, то це - приєднання до основних міжнародних договорів, які перешкоджають поширенню ядерної, хімічної та біологічної зброї. Для цього регіону особливо підкреслюється необхідність боротьби з бідністю, поширенням нетерпимості, расизму та ксенофобії.

Отже, у сучасній міжнародні системі середземномор' я є перспективним регіоном.

Так, якщо єс і надалі підтримуватиме фінансово, гуманітарно та культурно регіон, то в найближчі часи сподівання єс на те що середземномор'я стане родючим деревом здійсняться.

Література

1. Копійка в.в., шинкаренкот.і. європейський союз: заснування і етапи становлення. Навчальний посібник дпя студентів вищих навчальних закладів. - к видавничий дім "ін юре", 2001. - 448 с.

2. Юрківський в. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: підручник. К: либідь, 2000. - 416с.

3.Центр европейських досліджень / / http://eu.org.ua.

4. Фактбук / / http://factbook.html

5.http://www.ok.net.ua/ostrovskogo.html