Тенденції розвитку зовнішньої торгівлі україни

Дячок т.с., криськова о.в., бродський а.с., гавриш в.п.

Хмельницький університет управління та права

У статті досліджено основні тенденції зовнішньої торгівлі україни загалом. Визначено основні загрози позиції українського експорту за збереження існуючої структури та основні завдання стратегії зовнішньоекономічної діяльності.

Актуальність теми. Міжнародна торгівля залишається основною за вартісними обсягами формою сучасних міжнародних економічних зв'язків. Саме тому дослідження тенденцій розвитку зовнішньої торгівлі україни є важливим науковим завданням.

Аналіз попередніх досліджень і публікацій. Роль міжнародної торгівлі у процесах розбудови господарства досліджувалася багатьма вченими, зокрема б. Уліном і в. Леонтьєвим. Окремі питання розвитку міжнародної торгівлі досліджуються в працях вітчизняних учених, таких як в. Ковальчук, л. Кузнєцова, і. Майорова та інших.

Метою статті є аналіз тенденцій розвитку міжнародної торгівлі україни порівняно з розвитком міжнародного поділу праці, що дає можливість визначити завдання стратегії зовнішньоекономічної діяльності.

Виклад основного матеріалу дослідження. Зовнішню торгівлю слід розглядати як важливий чинник рівня конкурентоспроможності національної економіки, критерій прогресивності структурних характеристик господарства загалом.

У сучасних умовах функціонувати за принципом "натурального господарства" національна економіка не в змозі, тому зовнішня торгівля стала життєвою необхідністю, навіть умовою виживання багатьох вітчизняних підприємств та основним чинником економічної динаміки.

Для аналізу тенденцій розвитку зовнішньої торгівлі україни використаємо традиційні показники: відношення експорту до величини ввп (експортна квота), відношення імпорту до ввп (імпортна квота), рівня відкритості країни торгівлі (експорт + імпорт / 2), співвідношення обсягів експорту товарів та послуг тощо. Основні показники, які характеризують зовнішню торгівлю україни, представлені в табл.. 1. Їх аналіз дає можливість виокремити особливості сучасного етопу розвитку зовнішньої торгівлі україни:

1. Обсяги зовнішньої торгівлі (як експорту, так і імпорту товарів та послуг) поступово зростають, що відповідає загальноосвітній тенденції посилення взаємодії країн світу у сфері торгівлі. В окремі роки спостерігалось випередження темпів росту імпорту товарів, в інші - навпаки експорту. Загалом за період з 2000р. По 2006 р. Обсяги експорту товарів зросли в 2,6 раза, обсяги імпорту - в 3,2 раза. Збільшення обсягів експорту має означати зростання конкурентоспроможності вітчизняної продукції, однак більш високі темпи росту імпорту свідчать про підвищення рівня імпортозалежності національної економіки.

 

Аналогічна динаміка простежується і в межах зовнішньої торгівлі послугами: темпи росту обсягів імпорту послуг були вищими порівняно з темпами росту експорту. Як результат, за період 2000 р. По 2006 р. Обсяг експорту послуг зріс у 2,2 раза, імпорту - в 3,3 раза відповідно.

2. Порівняння обсягів торгівлі товарами та послугами свідчить про значне переважання торгівлі товарами (рис. 1).

Розраховане співвідношення обсягів експорту послуг і товарів для країни складає 1 до 4,4-6,2, що свідчить про слабкий рівень залучення сфери послуг до міжнародної торгівлі. Для порівняння співвідношення між обсягами світової торгівлі товарами та послугами поступово зменшується та складає приблизно 1 до 3.

3.                         Істотні відмінності в секторах торгівлі товарами та послугами спостерігаються і у величинах балансу експорту та імпорту відповідно. Баланс зовнішньої торгівлі послугами протягом досліджуваного періоду був величиною позитивною, яка в окремі значною мірою перевищувала баланс зовнішньої торгівлі товарами.

Міжнародні стратегії інноваційного розвитку та підвищення конкурентоспроможності економіки україни останній був величиною нестійкою та характеризувався в 2005 - 2006 рр. Дефіцитом.

 

50000 45000 40000 35000 30000 25000 20000 15000 10000 5000 0

2003        2004

Роки

 

□                                                                Обсяг експорту товарів □ обсяг імпорту товарів

□                                                                Обсяг експорту послуг □ обсяг імпорту послуг

Рис. 1. Динаміка обсягів зовнішньої торгівлі україни

4.Зберігається протягом досліджуваного періоду й існуюча багатовекторність зовнішньоекономічних зв'язків. У 2006 р. Зовнішньоекономічні операції проводились з партнерами з 213 країн світу для торгівлі товарами з 209 країн світу для торгівлі послугами. Обсяги експортних поставок товарів до країн снд становили 33 % від загального обсягу, європи - 32,9 %, азії - 21,2 %, америки - 6,6 %, африки - 6,2 % австралії і океанії - 0,05 %. Дещо іншим виглядало співвідношення експорту послуг - 46 % від загального обсягу яких спрямовувалось до країн снд та 29,6 - до країн єс.

5.За роки незалежності україни істотні зміни відбулись в структурі суб'єктів зовнішньої торгівлі за формами власності. Так, експортні поставки товарів в 2006 році здійснювали 13,5 тис. Учасників зовнішньоекономічної діяльності різних форм власності, з них приватної форми власності - 12,8 тис., вартість поставок яких становила 92,6 % загального обсягу експорту, державної - 0,7 тис. Та відповідно 7,3 %.

Імпортні поставки здійснювали 24,5 тис. Учасників зед, з них приватної власності - 23,8 тис., вартість поставок яких складала 83,6 % загального обсягу імпорту, державної - 0,5 тис. Та відповідно 16,3, комунальної - 0,2 тис. Та 0,1 %. Дещо іншою була структура зовнішньої торгівлі послугами. Так, експорт послуг здійснювали 4437 підприємств різних форм власності, з них державної форми власності - 576 підприємств, обсяг послуг яких становив 50,6: у загальному обсязі експорту, приватної форми власності 3763 та відповідно 48,8 %. Імпорт послуг здійснювали 3532 підприємства, з них приватної форми власності - 3143, обсяг послуг яких складав 68,6 % загального обсягу імпорту, державної - 359 та 30 % відповідно.

6.Основним показником ролі міжнародної торгівлі у розвитку економіки країни є експортна та імпортна квота. В україні вона висока, що свідчить про високий рівень залежності країни від ситуації на зовнішніх ринках.

Особливе занепокоєння викликають такі факти:

-        Основні складові експорту україни це товари, які в майбутньому будуть характеризуватися прогнозно-несприятливою кон'юнктурою;

-        Збереження існуючої структури експорту підтримує існуючу структуру господарства без змін;

-        Зростання світових цін на енергоносіїв зумовить зростання частки палива в структурі імпорту та зниження конкурентоспроможності вітчизняної продукції щодо цінових чинників.

Для перетворення зовнішньоекономічної діяльності у реальний чинник економічного зростання необхідно розробити довгострокову стратегію зовнішньоекономічної діяльності у контексті реалізації стратегічних орієнтирів розвитку економіки країни загалом.

Враховуючи той факт, що для забезпечення розвитку виробництва конкурентоспроможної продукції необхідний час і україна не зможе протягом трьох-п' яти років суттєво змінити структуру внутрішнього виробництва, необхідно забезпечити також підвищення конкурентоспроможності тих видів продукції, які в даний час є основою експорту україни.

Важливість зовнішньоекономічної діяльності для забезпечення економічного розвитку україни в сучасних умовах і недостатній рівень платоспроможного попиту на внутрішньому ринку зумовлює необхідність підвищення конкурентоспроможності експортної продукції.

Література

1. Зовнішньоторговельний баланс україни за 2006 рік: експрес-доповідь від 07.03.2007 № 54 //

Міжнародні стратегії інноваційного розвитку та підвищення конкурентоспроможності економіки україни www/ukrstat/gov/ua/

2. 2 касич а.о., дідур с.в. структурні характеристики зовнішньої торгівлі україни // актуальні проблеми економіки. - 2008. - № 1. - с.85-95.

3. Ключові тенденції зовнішньоекономічної діяльності україни у 2006 році в контексті реалізації стратегічних завдань соціально-еконмічного розвитку // www.niss.gov.ua.

4. Майорова і.м. сучасні тенденції світової торгівлі та перспективи україни на світових ринках // зовнішня торгівля: право та економіка. - 2004. - № 6. - с. 47-53.