Interdependent system of market economy and social institutions in the u.s.a.

Bochulya n., zholobova t.d.

Khmelnitsky national university, ukraine

The article looks at guiding principles of the u.s. economy and role of government in economic regulation. The interaction between market system and the system of government management is of major importance. The government performs a number of economic roles that private markets cannot provide and offers some services that are of the best interests to the public.

The u.s. economy is made up of individual people, business and labour organizations, and social institutions. People have many different economic roles - they function as consumers, workers, savers, and investors. In the united states, people also vote on public policies and for the political leaders who set policies that have major economic effects. An economic system refers to the laws and institutions in a nation that determine who owns economic resources, how people buy and sell those resources, and how the production process makes use of resources in providing goods and services. Some of the most important organizations in the u.s. economy are businesses that produce and distribute goods and services to consumers. Labour unions, which represent some workers in collective bargaining with employers, are another important kind of economic organization. Cooperatives, organizations formed by producers or consumers who band together to share resources, as well as a wide range of nonprofit organizations, including many charities and educational organizations, that provide services to families or groups with special problems or interests are of great importance.

The u.s. economy is considered to be immense. Nearly ten years it has included more than 270 million consumers and 20 million businesses. U.s. consumers purchased more than $5.5 trillion of goods and services annually, and businesses invested over a trillion dollars more for factories and equipment. Over 80 percent of the goods and services purchased by u.s. consumers each year are made in the united states; the rest are imported from other nations. In addition to spending by private households and businesses, government agencies at all levels (federal, state, and local) spend roughly an additional $1.5 trillion a year.

The levels of production, consumption, and spending make the u.s. economy by far the largest economy the world has ever known - despite the fact that some other nations have far more people, land, or other resources. Through most of the 20th century, u.s. citizens also enjoyed the highest material standards of living in the world. Some nations have higher per capita (per person) incomes than the united states. However, these comparisons are based on international exchange rates, which set the value of a country's currency based on a narrow range of goods and services traded between nations. Most economists agree that the united states has a higher per capita income based on the total value of goods and services that households consume. American prosperity has attracted worldwide attention and imitation. There are several key reasons why the u.s. economy has been so successful and other reasons why, in the 21^st century, it is possible that some other industrialized nations will surpass the u.s. standard of living.

It is generally known that the united states has a market economy in which individual producers and consumers determine the kinds of goods and services produced and the prices of those products. The most basic economic institution in market economies is the system of markets in which goods and services are bought and sold. That is where consumers buy most of the food, clothing, and shelter they use, and any number of things that they simply want to have or that they enjoy doing. Private businesses make and sell most of those goods and services. These markets work by bringing together buyers and sellers who establish market prices and output levels for thousands of different goods and services. A guiding principle of the u.s. economy has been that individuals own the goods and services they make for themselves or purchase to consume. Individuals and private businesses also control the factors of production. They own buildings and equipment, and are free to hire workers, and acquire things that businesses use to produce goods and services. Individuals also own the businesses that are established in the united states. In other economic systems, some or all of the factors of production are owned communally or by the government.

Entrepreneurs organize the various components necessary to operate a business. They raise the necessary financial backing, acquire a physical site for the business, assemble a team of workers, and manage the overall operation of the enterprise. They accept the risk of losing the money they spend on the business in the hope that eventually they will earn a profit. If the business is successful, they receive all or some share of the profits. If the business fails, they bear some or all of the losses.

Many managers at large companies simply carry out decisions made by higher-ranking executives. These managers are not entrepreneurs because they do not have final control over the company and they do not make decisions that involve risking the companies resources. On the other hand, many of the nation's entrepreneurs run small businesses, including restaurants, convenience stores, and farms. These individuals are true entrepreneurs, because entrepreneurship involves not merely the organization and management of a business, but also an individual's willingness to accept risks in order to make a profit.

Throughout its history, the united states has had many notable entrepreneurs, including 18th-century statesman, inventor, and publisher benjamin franklin, and early-20th-century figures such as inventor thomas edison and automobile producer henry ford. More recently, internationally recognized leaders have emerged in a number of fields: bill gates of microsoft corporation and steve jobs of apple computer in the computer industry; sam walton of wal-mart in retail sales; herb kelleher and rollin king of southwest airlines in the commercial airline business; ray kroc of macdonald's, harland sanders of kentucky fried chicken (kfc), and dave thomas of wendy's in fast food; and in motion pictures, michael eisner of the walt disney company as well as a number of entrepreneurs at smaller independent production studios that developed during the 1980s and 1990s.

Producers decide which goods and services to make and sell, and how much to ask for those products. At the same time, consumers decide what they will purchase and how much money they are willing to pay for different goods and services. The interaction between competing producers, who attempt to make the highest possible profit, and consumers, who try to pay as little as possible to acquire what they want, ultimately determines the price of goods and services.

A basic principle in every economic system - even one as large and wealthy as the u.s. economy - is that few individuals ever satisfy all of their wants for goods and services. That means that when people buy goods and services in different markets, they will not be able to buy all of the things they would like to have. But no nation has ever been able to provide all of the goods and services that its citizens wanted, and that is true of the u.s. economy as much as any other.

Scarcity is also the reason why making good economic choices is so important, because even though it is not possible to satisfy everyone's wants, all people are able to satisfy some of their wants. Similarly, every nation is able to provide some of the things its citizens want. So the basic problem facing any nation's economy is how to make sure that the resources available to the people in the nation are used to satisfy as many as possible of the wants people care about most.

The u.s. economy, with its system of private ownership, has an extensive set of markets for final products and for the factors of production. The economy has been particularly successful in providing material goods and services to most of its citizens. That is even more striking when results in the u.s. economy are compared with those of other nations and economic systems. Nevertheless, most u.s. consumers say they would like to be able to buy and use more goods and services than they have today. And some u.s. citizens are calling for significant changes in how the economic system works, or at least in how the purchasing power and the goods and services in the system are divided up among different individuals and families.

Not surprisingly, these debates take place because of the problem of scarcity. For individuals and governments, resources that satisfy a particular want cannot be used to satisfy other wants. Therefore, deciding to satisfy one want means paying the cost of not satisfying another. Such choices take place every time the government decides how to spend its tax revenues.

In a market economy, government plays a limited role in economic decision making. The united states does not have a pure market economy. One of the main advantages of any competitive market system is a high level of flexibility and speed in responding to changing economic conditions. In economies where government agencies and central planners set prices, it often takes much longer to adjust prices to new conditions. In the last decades of the 20th century, the u.s. market economy has made these adjustments very quickly, even compared with other market economies in western europe, canada, and japan.

Market prices change whenever something causes a change in demand (the amount people are willing to buy at different prices) or a change in supply (the amount producers are willing and able to make and sell at different prices). Because these changes can occur rapidly, with little or no advance warning, it is important for both consumers and producers to understand what can cause prices to rise and fall. Those who anticipate price changes correctly can often gain financially from their foresight. Those who do not understand why prices have changed are likely to feel bewildered and frustrated, and find it more difficult to know how to respond to changing prices. Market economies are, in fact, sometimes called price systems. Economists say that the u.s. is not a country with pure market economic system and the government plays an important role in the national economy. It provides services and goods that the market cannot provide effectively, such as national defense, assistance programs for low-income families, and interstate highways and airports. The government also provides incentives to encourage the production and consumption of certain types of products, and discourage the production and consumption of others. It sets general guidelines for doing business and makes policy decisions that affect the economy as a whole. The government also establishes safety guidelines that regulate consumer products, working conditions, and environmental protection.

Thus we can see interaction between market system and the system of government management. Government often attempts to reduce inflation by controlling the supply of money. Consequently, organizations that control how much money is issued in an economy play a major role in how the economy performs, in terms of prices, output and employment levels, and economic growth. The government performs a number of economic roles that private markets cannot provide. It also offers some public services that elected officials believe will be in the best interests of the public.

Literature

1.                F. John reh. Your guide to management. Institute of electrical and electronics engineers (usa), 2006.

2. http://www.global-integration.com/contact/free_tips.html.

3. Theory and analysis in public administration. Http://www.niu.edu/pub_ad/culhane/561.htm.

Проблеми та перспективи розвитку українського туризму

Абрамович о.м., нікулін в.в.

Хмельницький національний університет

У статті розглянуто аналіз становлення українського туризму, його основні проблеми та шляхи подолання цих проблем. А також проаналізовано досвід організації туристичного бізнесу. Розглянуто основні принципи розвитку як іноземного, так і внутрішнього туризму на сучасному етапі, враховуючи проблеми розвитку даної галузі, та перспективи використання інфраструктури туризму в україні.

Постановка проблеми. Сьогодні проблеми в галузі туризму україни, є наслідком того економічного минулого, яке залишилося нашій державі після розпаду срср. Тому ці явища є досить глибинними, а їх розв'язання потребує комплексного та продуманого підходу. Зрозуміло, що цим на державному рівні займаються спеціально створені урядові та неурядові організації. На мою ж думку, слід наголосити на тих факторах, які призводять до тієї ситуації, що спостерігається на ринку туризму. Саме намагаючись їх змінити, і можна досягти якщо не абсолютного, то хоча б поступового часткового покращення стану туристичної галузі україни.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. У наукових дослідженнях знайшли своє відображення такі проблеми й особливості розвитку туризму: передумови виникнення, принципи функціонування підприємств рекреаційно-туристичного комплексу, класифікація їх форм і видів, організація діяльності у ринкових умовах, методологія розробки і реалізації державної та регіональної туристичної політики, світовий досвід організації туризму. Зазначена проблематика висвітлюється у наукових працях таких учених як в.азара, к.борисова, л.гринів, б.данилишина, в.євдокименка, а.мельник, в.сеніна, с.харічкова, та інших.

Формування цілей статті. Ця робота присвячена аналізу глобальної та регіональної проблеми україни в галузі туризму. На перший погляд тема видається досить легкою. Але занурившись глибше у ці проблеми, починаєш розуміти, що не все так легко і просто як здається. Для повного аналізу проблем українського туризму повинен бути повний огляд всієї галузі туризму україни з поглибленою інформацією, статистичними відомостями, аналітичними висновками та критичними зауваженнями.

Виклад основного матеріалу. Туристичний бізнес на сьогоднішній день є одною з найбільш пріоритетних галузей господарства у всьому світі. Щорічний ріст інвестицій в туристичний бізнес складає приблизно 35 %. Розвиток туризму в регіонах україни є справою необхідною та прибутковою. Загальна площа цінних з туристично-рекреаційної точки зору природних ландшафтів україни становить 9,4 млн га або 15,5 % її території. Їх одночасна ємність з урахуванням необхідності забезпечення вимог охорони навколишнього середовища та припустимих навантажень перевищує 48 млн чол.

Організацією туризму в україні одночасно займається цілий ряд державних установ. За радянських часів ними були українська рада професійних союзів, в складі якої діяла республіканська рада з туризму, пізніше перейменована в українську республіканську раду з туризму та екскурсій, державний комітет срср з іноземного туризму, бюро міжнародного молодіжного туризму "супутник", міністерство освіти, культури, оборони та ін., що мали підвідомчі туристичні заклади. Упродовж останнього часу україну відвідує понад 12 млн іноземців, з них близько 5 млн - туристи. За схемою розрахунків, рекомендованою вто, іноземні відвідувачі впродовж свого перебування в україні в 2004 р. Залишили в нас понад 2 млрд дол. Сша. Громадяни україни, в свою чергу, щорічно здійснюють понад 14 млн закордонних поїздок, у тому числі близько 9 млн - туристичних. Понад 7 млн населення україни здійснюють щорічно різноманітні подорожі рідним краєм. Близько 16 млн відвідувачів зареєстровано музеями україни та понад 1,5 млн екскурсантів - туристичними агентствами.

Серед великої кількості фірм, що діють на національному туристичному ринку, лише одиниці займаються туроператорською діяльністю в класичному розумінні цього слова. Інші ж виступають в основному як посередники закордонних операторів, додаючи до їх туристичного продукту частину власних послуг. Подолати несприятливу ситуацію можна тільки завдяки появі у вітчизняному туристичному бізнесі потужних компаній зі значними оборотними коштами. І оперативне розв'язання проблеми полягає насамперед у державній підтримці формування об'єднань підприємств туризму: консорціумів, холдингів, картелів тощо. На жаль, на інституціальному рівні частіше здійснюються заходи, що призводять до погіршення і без того не найкращих конкурентних позицій українських туристичних фірм.

Важливим чинником впливу держави на туристичну індустрію, особливо в період ринкової трансформації економіки, постає фінансова політика. Нагальна необхідність її реформування обумовлена невпинним зростанням зношеності матеріально-технічної бази туризму. За офіційними даними сьогодні реконструкції підлягає 22377 місць з 60 тис. Наявних у готельному господарстві, і це закономірно, адже близько 70 % туристичних об'єктів країни були введені в експлуатацію до 1980 р [4].

Самостійно вирішити проблему накопичення достатніх інвестиційних ресурсів окремі підприємства не спроможні, тому провідна роль у цьому процесі, безперечно, має належати державі. Втім очікуваних кроків з її боку практично не спостерігається: пільгових умов оподаткування та залучення іноземних інвестицій не створено, через дефіцит бюджетних коштів пряме фінансування та державне кредитування галузі майже відсутні.

Реальні перспективи залучення інвестицій у фінансування проектів розвитку підприємств української туристичної індустрії відкриває участь у спільних міжнародних програмах, що обіймають широкий комплекс проблем від навчання нетрадиційних видів туризму. Отож, значення туристичного бізнесу постійно зростає. Це пов'язане із підвищенням його впливу на розвиток міжнародних зв'язків, пожвавлення економічного стану країни та окремих регіонів, можливістю поповнення валютних надходжень. За рахунок проведення послідовної економічної та культурної політики між різними народами світу туризм виступає стабілізатором налагодження та укріплення відносин між державами, дійовим фактором посилення престижу країни в світовому співтоваристві, ділових колах.

Туризм позитивно впливає на процес диверсифікації економіки, оскільки надає певний обсяг робіт для суміжних галузей системи господарства, які безпосередньо беруть участь в обслуговуванні туристів під час мандрівки. Це стосується роздрібної торгівлі, громадського харчування, готельного господарства, побутового обслуговування, зв'язку, виготовлення сувенірів та інших товарів туристичного призначення, сільського господарства, будівництва, рекламної індустрії, екскурсійної діяльності, культури та сфери розваг [5].

Важливим кроком у створенні правових засад туристичної діяльності стало прийняття 15 вересня 1995 р. Верховною радою україни закону україни "про туризм" (першого на теренах колишнього срср), який накреслив стратегічну лінію і конкретні завдання розвитку туристичної сфери, став свідченням посилення уваги з боку законодавчої та виконавчої гілок влади до туристичної галузі, її проблем і перспектив. Прийняття змін до закону україни «про туризм» від 18.11.2003 р., введення нових правил для ведення туристичної діяльності підняли туристичний бізнес в україні на значно вищий рівень. Разом з тим, ця галузь вимагає удосконалення законодавства для створення умов подальшого існування галузі, для залучення закордонних інвестицій, що матиме найкращі наслідки для економіки країни; для подолання негативних явищ, які заважають її розвитку.

Основними напрямами державної політики в галузі туризму є: залучення громадян до раціонального використання вільного часу, забезпечення раціонального використання та збереження туристичних ресурсів, становлення туризму як високорентабельної галузі економіки україни, створення ефективної системи туристичної діяльності для забезпечення потреб внутрішнього та іноземного туризму; створення та вдосконалення нормативно-правової бази в галузі туризму відповідно до чинного законодавства україни, міжнародних норм і правил; захист прав та інтересів держави в галузі туризму; створення сприятливого для розвитку туризму податкового, валютного, митного, прикордонного та інших видів контролю; створення економічних умов, які стимулюють розвиток туризму в україні; заохочення національних та іноземних інвестицій в розвиток туристичної індустрії; встановлення порядку стандартизації, сертифікації та ліцензування в галузі туризму; визначення порядку управління державною власністю в галузі туризму; створення рівних можливостей на ринку туристичних послуг для суб'єктів підприємництва незалежно від форм власності, сприяння розвитку конкуренції, забезпечення дотримання у цій галузі антимонопольного законодавства розвиток співробітництва з зарубіжними країнами та міжнародними організаціями, участь у міжнародних програмах розвитку туризму, розробка та укладання міжнародних двосторонніх і багатосторонніх договорів у галузі туризму та визначення механізму їх реалізації [3].

Висновок. Надання туристичних послуг є вигідним для держави з точки зору використання ресурсів. Зарубіжні туристи платять за туристичний продукт, не вивозячи його з україни. Особливістю туристичних послуг є те, що споживачі (туристи) мають можливість корисно провести своє дозвілля, отримати приємні враження від мандрівки, оздоровитись, здійснити шоп-тури, розширити культурно-пізнавальний кругозір, поєднати навчання з відпочинком, реалізувати свої потенційні можливості у видах туризму спортивного спрямування.

Таким чином, соціальне значення туризму полягає в забезпеченні відновлення життєвих сил людини, раціонального використання вільного часу, підвищення освітнього рівня дітей, підлітків, студентів та інших груп населення.

Література

1. Закон україни "про туризм" // відомості верховної ради україни, 1995 р., № 31, ст. 241; 2001 р., № 32, ст. 172.

2. Про основні напрями розвитку туризму в україні до 2010 року: указ президента україни.

3. Куленко о. Туризм україни // вільне життя. - 2003. - 2 червня.

4.Любіцева о.о. ререаційна географія і розвиток // http://tourlib.net/statti_tourism/lubiceva2.htm

5. Концепція розробки стратегії сталого розвитку туризму і курортів в україні // http://www.tourism.gov.ua.