Державна контрольно-ревізійна служба: основні проблеми та шляхи їх розв'язання
Пунда і.в., ченаш в.с.
Хмельницький національний університет
В даній статті розглядаються основні проблеми функціонування державної контрольно-ревізійної служби та пропонуються шляхи їх розв 'язання.
Актуальність теми. За роки державної незалежності в україні сформовано основні інституційні складові сучасного демократичного суспільства. До останніх відноситься державний фінансовий контроль - система, яка за формальними ознаками перейшла у спадок від адміністративно-командної економіки, однак набула якісно нових характеристик і за нових умов має виконувати відповідні функції.
Масовість фінансових порушень в україні спричинена не відсутністю інституціональної структури державного фінансового контролю, а недоліками в організації контрольного процесу. Не вдосконалено систему функціонування його органів, форм і методів їх робіт; недостатньо аргументованим є розподіл контрольних і аудиторських повноважень між різними контрольними органами, що має наслідком дублювання контрольних заходів; спостерігається зниження ефективності функціонування органів державного фінансового контролю в цілому.
Питання фінансового контролю в україні і за кордоном досліджуються значною кількістю фахівців, серед них базилевич в. Д., бєлобжецький і.а., бєлов м.г., білуха м.т., бречко о.в., бурцев в.в., бутинець ф.ф., василик о.д., вознесенський е.а., гайдуцький п.і., головань м.м., данілевський ю.а., калюга є.в., ковальчук т.т., ковалюк о.м., крамаровський л.м., огородник в.с., опенишев с.п., радостовець в.к., романів є.м., рудницький в.с., савченко в.я., симоненко в.к., соловйов г.а., сопко в.в., стефанюк і.б., стігліц дж.ю., шевчук в.о., щербаков о.і., федосов в.м., царьова л.к. та інші. Проте ступінь вивчення фінансового контролю в україні ще не досить високий, деякі питання висвітлені неповно і мають неоднозначне трактування.
Мета дослідження полягає в висвітленні основних проблем роботи державної контрольно-ревізійної служби та пошуку шляхів їх розв'язання.
Виклад основного матеріалу. Ефективність фінансового контролю за економним і цільовим витрачанням бюджетних коштів, станом збереження державного і комунального майна залежить від комплексності його здійснення, своєчасності й повноти реалізації заходів для відшкодування завданих державі збитків, усунення причин, що призвели до фінансових втрат. Більшість із цих функцій покладено на державну контрольно-ревізійну службу.
У своїй діяльності дкрс керується конституцією україни, законом україни "про державну контрольно-ревізійну службу в україні", іншими законодавчими актами, актами президента та кабінету міністрів україни. Видатки на утримання державної контрольно-ревізійної служби визначаються кабінетом міністрів україни і фінансуються з державного бюджету.
Структура державної контрольно-ревізійної служби в україні регламентується законом україни "про державну контрольно-ревізійну службу в україні", а саме статтею 1, згідно з якою дкрс складається з головного контрольно-ревізійного управління україни, контрольно-ревізійних управлінь в автономній республіці крим, областях, містах києві і севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів у районах, містах і районах у містах.
Особлива роль при здійсненні державного фінансового контролю відводиться головному контрольно- ревізійному управлінню, що має територіальні та місцеві органи і є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується кабінетом міністрів україни через міністра фінансів україни.
Статтею 2 закону україни "про державну контрольно-ревізійну службу в україні" визначено, що головним завданням дкрс є: здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їх у майбутньому. Головкру україни вносить у встановленому порядку пропозиції щодо формування державної політики у сфері державного фінансового контролю та забезпечує її реалізацію [2, стаття 2].
Відповідно до чинного законодавства державна контрольно-ревізійна служба виконує такі функції:
- Контроль за цільовим та ефективним використанням коштів державного і місцевих бюджетів, позабюджетних фондів та державних валютних кредитів;
- Цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів, отриманих суб' єктами господарської діяльності під гарантію кабінету міністрів україни, та відшкодуванням суб' єктами господарської діяльності коштів державного бюджету, витрачених на виконання гарантійних зобов'язань;
- Контроль за виконанням громадських замовлень та державного оборонного замовлення, авансованих за рахунок коштів державного бюджету україни;
- Контроль за цільовим та ефективним використанням коштів, які спрямовуються на виконання делегованих державних повноважень бюджетами самоврядування;
- Контроль за порядком ведення бухгалтерського обліку та достовірністю звітності про виконання державного бюджету україни та бюджетів самоврядування, а також кошторисів доходів та видатків бюджетних установ;
- Розробка пропозицій за результатами ревізій і контроль за їх виконанням. Слід зазначити, що робота органів державної контрольно-ревізійної служби зараз, в основному, зосереджується на контролі за цільовим і ефективним використанням бюджетних коштів та їх збереженням, максимальним відшкодуванням збитків винними особами, мобілізацією до бюджету платежів та інших надходжень, що були приховані в обліку та звітності, а також на перевірках разом із правоохоронними органами діяльності підприємств і різних господарських організацій недержавної форми власності [1, ст.79].
Однак, у своїй діяльності органи державної контрольно-ревізійної служби стикаються з низкою проблем щодо ефективної організації фінансового контролю. Так, однією із важливих проблем можна вважати дублювання контрольно-ревізійних дій між органами, на які покладено здійснення контрольних функцій.
До цих органів належать: державна контрольно-ревізійна служба, рахункова палата, органи державної податкової служби, державного казначейства україни, фінансові управління при державних адміністраціях, пенсійний фонд тощо.
Для розв'язання цієї групи проблем доцільно провести низку заходів, серед яких:
По-перше, чітко регламентувати функції, права і відповідальність фінансових органів при погодженні кошторисів витрат і штатних розписів, внесенні змін до них;
По-друге, запровадити нові та вдосконалити чинні нормативи щодо планування видатків і використання бюджетних коштів та матеріальних цінностей;
По-третє, визначити предмет і обсяг фінансового контролю, який стосовно бюджетних коштів мають здійснювати головні розпорядники бюджетних коштів, підрозділи відомчого контролю, фінансові органи та органи державного казначейства, встановити відповідальність посадових осіб за невиконання або неналежне виконання цих функцій [5, ст.37].
Існує також проблема відсутності системності контролю, тобто відповідності попереднього, поточного і наступного контролю. Сьогодні фінансовий контроль з боку органів державної контрольно-ревізійної служби носить каральний і виховний характер, але не має превентивного характеру щодо попередження порушень бюджетної дисципліни та запобігання зловживань у фінансово-бюджетній сфері. З огляду на це одним із напрямів удосконалення фінансового контролю є підвищення дієвості поточного контролю з боку органів казначейства в координації з органами виконавчої влади та державної податкової адміністрації. Ефективність превентивних, а не подальших заходів важко переоцінити. Доцільно було б залучати органи дкрс до здійснення попереднього контролю на стадії формування кошторисів доходів і видатків бюджетних установ, або уповноважити фінансові органи та органи державного казначейства здійснювати крім поточного ще й попередній контроль за формуванням фінансових ресурсів бюджетних установ та організацій.
У здійсненні своїх контрольних функцій перед органами дкрс постає проблема відсутності єдиної інформаційної системи контролю, тобто доступу до баз даних інших фінансових контролюючих органів. Для встановлення дієвого контролю за всіма напрямами витрачання бюджетних коштів від витрат на утримання установ і організацій до їх витрачання на соціально важливі цілі вкрай необхідним є встановлення систематичного обміну інформацією між усіма фінансовими і контролюючими органами, які забезпечують виконання бюджету. Тобто необхідна єдина інформаційна база. Щоб вирішити цю проблему доцільно автоматизувати систему фінансового контролю в україні з доступом до локальних і глобальних мереж передачі інформації, що дасть змогу зекономити робочий час і не турбувати зазначені органи постійними письмовими запитами [3, ст. 147].
Нинішні умови економічного розвитку держави потребують упровадження в життя нових напрямів і методів здійснення контрольних функцій, однією з яких є аналітична робота щодо проведення аналізу ефективності використання бюджетних коштів на предмет виявлення основних чинників, що призводять до неефективного використання фінансових ресурсів. Низьким залишається рівень аналітичної роботи в низових ланках державної контрольно-ревізійної служби, внаслідок чого не повністю визначаються причини порушень і, відповідно, не вживаються заходи щодо їх усунення. Серйозною перешкодою для здійснення аналізу матеріалів ревізій та перевірок є відсутність єдиної методологічної бази. Тому потрібно розробити обґрунтовану методологію аналізу матеріалів ревізій та перевірок, яка б дала змогу працівникам дкрс проводити узагальнення та аналіз матеріалів ревізій за останні 2-3 роки. Це дозволило б визначати основні причини порушень та запобігати їм у майбутньому. В подальшому дані аналізу нижчестоящих ланок контрольно-ревізійної служби доцільно використовувати вищестоящим (контрольно-ревізійними управліннями) та групувати й узагальнювати їх на рівні головкру.
Важливими є також кадрові питання органів дкрс, де у зв'язку з економією бюджетних коштів спостерігається неукомплектованість ревізійного апарату, неналежне матеріальне стимулювання працівників дкрс, що призводить до надмірного перевантаження контролерів-ревізорів, підвищення плинності кадрів [4, ст. 78].
Перспективи удосконалення фінансового контролю залежать від його якості на всіх його етапах і своєчасності адекватного реагування фінансових органів, головних розпорядників кредитів та органів влади на результати подальшого контролю, тобто на виявлені факти нецільового і неефективного використання бюджетних коштів шляхом ужиття заходів для відшкодування незаконних витрат, регулювання обсягів фінансування і приведення у відповідність із нормативно-правовими актами, що регулюють бюджетний процес.
Висновок. Отже, функціонування державної контрольно-ревізійної служби - невід'ємна складова системи фінансової безпеки держави. Здійснюючи з власної ініціативи ревізії і перевірки за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів, а за дорученнями правоохоронних органів - і в решті суб'єктів господарювання, розробляючи пропозиції щодо усунення виявлених хиб і порушень та запобігання їм у подальшому, дкрс тим самим сприяє скороченню потреби у бюджетних коштах, наповненню дохідної частини бюджетів і держфондів та попереджає фінансові порушення і злочини.
З метою вдосконалення контрольної діяльності дкрс можна запропонувати такі шляхи розв'язання існуючих проблем:
1.Розроблення законодавчої бази, нормативно-правових актів, інструктивних і методичних документів, що підвищують ефективність державного фінансового контролю.
2. Впровадження нової інформаційної системи, яка б забезпечила обмін необхідною інформацією між контрольними органами у державі.
3. Розв'язання на законодавчому рівні питань, пов'язаних з соціальним забезпеченням працівників контролюючих органів.
4.Розробка низки заходів щодо покращення роботи контрольних і правоохоронних органів.
5. Проведення заходів з удосконалення підготовки й підвищення кваліфікації працівників контрольних органів, їхнього професійного рівня.
6. Вивчення і впровадження в практику іноземного досвіду проведення державного фінансового контролю.
Водночас слід враховувати, що поліпшення державного фінансового контролю можна буде досягти лише за умови комплексної реалізації наведених вище заходів.
1. Басанцов і.в., щербаков о.і. «деякі аспекти теоретико-концептуальної основи дфк в україні» // економіка розвитку. - х.: 2006. - № 1. - с.77-80.
2. Закон україни «про державну контрольно-ревізійну службу в україні», затверджений вру від 26.01.1993 року, зі змінами та доповненнями.
3. Іванов і.м. реформування системи державного фінансового контролю // фінанси україни. - 2005. - № 6 - с. 145-150.
4. Піхоцький в.ф. «удосконалення і розвиток державного фінансового контролю і аудиту» // фінанси україни. - 2007. - № 3. - с.75-82.
5. Хукаленко п. «здобутки і проблеми: чого більше в діяльності крс?» // фінансовий контроль. - 2008. - № 3. - с.36-38.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 Наверх ↑