Моделювання динаміки демографічних показників

Варченко ю.і., вальков о.б.

Хмельницький національний університет

Методи прогнозування структури населення мають істотні переваги порівняно із загальними спостереженнями за народжуваністю і смертністю. Вони дають можливість прогнозувати не тільки якісні, але й кількісні показники демографічних процесів.

Тенденції соціально-економічного розвитку держави є результатом дії системи чинників, серед яких особливу роль відіграють демографічні: чисельність населення, його статево-вікова структура, особливості перебігу демографічних процесів. Умови розвитку багатьох сфер економіки залежать не стільки від загальної кількості мешканців держави, скільки від чисельності тих чи тих статево-вікових груп. Зокрема, попит на послуги вищої та професійно-технічної освіти пред'являє головним чином молодь, а відтак чисельність останньої стає важливим фактором розвитку мережі учбових закладів відповідних типів. Кількість дітей у певний момент часу визначає потребу в дитячих дошкільних та лікувально-профілактичних закладах, а отже, у вихователях, дитячих лікарях тощо. Параметри населення впливають і на неекономічні складові життєдіяльності суспільства. Наприклад, від чисельності молодих юнаків залежить можлива кількість призовників та очікуваний рівень укомплектування військових частин військовослужбовцями строкової служби.

Взагалі то, сучасні обсяги зменшення чисельності населення не є серйозною проблемою. Якщо на теренах україни житиме не 52 чи 49, а 43?45 млн осіб, то не відбудеться ніяких катастроф. Чисельність населення країни далека як від рівня перенаселення, так і від рівня, мінімально необхідного для господарського освоєння території. Однак ситуація може змінитися за умови довготривалого збереження несприятливих тенденцій. Тому проблема стабілізації демографічного розвитку україни, подолання існуючих негативних рис та запобігання їм у майбутньому стає надзвичайно актуальною. Однією з передумов її розв'язання є виявлення причин ситуації, що склалася, та науково обґрунтоване передбачення майбутнього демографічного розвитку держави.

Отже, ухвалюючи політичні рішення, потрібно зважати на демографічні тенденції та перспективи розвитку населення. Зокрема, розробленню державної соціально-економічної стратегії передує прогнозування чисельності та складу населення країни. Фахівцями відділу дослідження проблем людського розвитку ради з вивчення продуктивних сил нан україни складено прогноз демографічного розвитку україни до 2076 р. Прогнозні розрахунки чисельності та складу населення постійно уточнюються по мірі надходження нової інформації про фактичні тенденції народжуваності, смертності та міграцій.

Прогнозні розрахунки чисельності та складу населення традиційно об'єднують у два великі типи:

-        Прогнози, які мають практичне застосування; вони зазвичай передаються до органів влади і використовуються при формуванні стратегії розвитку держави, регіону, сфери економічної діяльності та ін.;

-        Аналітичні прогнози, які призначені для наукових цілей і не застосовуються на практиці.

Прогнози першого типу є науково обгрунтованими передбаченнями майбутнього демографічного

Розвитку за різних макроекономічних та геополітичних умов. В основу побудови прогнозів другого типу можуть бути покладені як реалістичні, так і абсолютно нереальні гіпотези. Це свого роду теоретичні моделі, їх мета - не відображення майбутньої демографічної ситуації, а показ потенціалу розвитку населення, виявлення ролі певних компонентів у загальній динаміці чисельності населення, впливу на неї різних чинників, а також резервів поліпшення існуючої ситуації.

Таким чином, перш ніж перейти до практичних прогнозів, побудованих на реалістичних гіпотезах, варто здійснити моделювання демографічного розвитку держави. Можна розглянути кілька теоретичних моделей, акцентуючи увагу на динаміці загальної чисельності населення та чисельності населення працездатного віку (як основної продуктивної сили суспільства). Головна мета моделювання - виявити, чи зможе наша держава обійтися без залучення іммігрантів.

Перша модель показує, з чим може стикнутися україна в разі збереження сучасних демографічних тенденцій. Якщо протягом 3/4 століття показники народжуваності, смертності та міграцій залишатимуться на рівні 1999-2000 рр., то чисельність населення україни досягне критичного рівня (35-37 млн чол.) Уже в середині 2020-х років, а на початок 2076 р. Становитиме 11,1 млн зрозуміло, що такий перебіг подій нереальний, оскільки, коли чисельність населення україни наблизиться до 25-30-мільйонного рубежу, неминуче почнеться неконтрольований приток мігрантів до нашої держави. Досягнення нульового сальдо зовнішньої міграції при стабілізації народжуваності та смертності дасть не набагато кращу картину: кількість мешканців україни становитиме в кінці прогнозного періоду 13,4 млн чол.

Чи можна поліпшити демографічну ситуацію в разі підвищення народжуваності та зниження смертності в україні? Розрахунки показують, що збільшення тривалості життя чоловіків до 78 років, жінок до 83 років (тобто до максимального у світі рівня) та зростання сумарного коефіцієнту народжуваності до 2,0, починаючи вже з наступного року (зрозуміло, що в реальній дійсності досягнення таких показників, навіть якщо це можливо, потребує значного проміжку часу), дозволить лише стабілізувати чисельність населення. Протягом найближчих 30-40 років вона трохи перевищуватиме 50 млн чол., а до 2076 р. Зменшиться до 49,2 млн, з яких 23,8 млн перебуватимуть у працездатному віці. Однак від'ємне сальдо міграцій (навіть таке невелике за модулем, як в останні роки) повністю перекреслює ці досягнення: при введенні в модель сучасних показників міграційного руху ми матимемо на кінець періоду чисельність населення 45,2 млн чол., з яких 21,7 млн - населення працездатного віку.

Нарешті, остання модель спирається на показники народжуваності та смертності, закладені в основу оптимістичного варіанту прогнозу. Себто це ті тенденції природного руху, які реально можуть бути досягнуті за найкращих соціально-економічних умов розвитку, високого рівня життя населення країни та ефективної демографічної політики держави. Ця модель (як і відповідний варіант прогнозу) передбачає поступове збільшення народжуваності та тривалості життя, які на кінець прогнозного періоду навіть перевищать показники, закладені у дві попередні моделі. За відсутності зовнішніх міграційних контактів чисельність населення україни неминуче зменшуватиметься (хоча й повільними темпами) і на початок 2076 р. Становитиме 39,7 млн чол., з них 19,4 млн становитимуть особи працездатного віку. Очевидно, що і масове повернення етнічних українців з країн колишнього срср, європи, америки та океанії не дозволить нам досягнути 50- мільйонного рубежу: чисельність українців за межами україни оцінюється у 8-9 млн чол., але з огляду на репродуктивні настанови та рівень старіння української діаспори можна стверджувати, що її повернення не вплине на народжуваність в україні. Повне завершення репатріації кримських татар, хоч і сприятиме поліпшенню показників народжуваності, однак воно буде несуттєвим через малочисельність цього етносу.

Для правильного розуміння процесів відтворення населення в україні важливо відокремити природний еволюційний вплив на народжуваність і смертність від екологічних, економічних, міграційних та інших суспільних процесів, які особливо інтенсифікувались у постчорнобильський період та після 1991 року.

Під час побудови типових моделей територіально-господарської структури регіону найбільші складності створюють чинники, що змінюються в часі. Це і кількість населення взагалі, і його вікова структура, і сімейний склад, і багато інших показників.

Зараз на часі вивчення змін у професійній структурі суспільства, котрі зумовлені структурною перебудовою виробництва. Відбувається стихійне переливання трудових ресурсів із однієї галузі в іншу, а здебільшого це призводить до безробіття як прихованого, так і явного. Перекваліфікація великої кількості спеціалістів, навчання молодих кадрів потребують великих витрат часу та коштів. Усе це викликає нагальну потребу розраховувати й прогнозувати не тільки якісні, але й кількісні показники вказаних процесів.

Математичні моделі як вікового складу населення, так і професійного можуть базуватися на марківському процесі з дискретним або безперервним часом і кінцевою кількістю станів.

Таким чином, розроблені методи прогнозування структури населення мають істотні переваги порівняно із загальними спостереженнями за народжуваністю і смертністю. Вони дають можливість прогнозувати не тільки якісні, але й кількісні показники демографічних процесів.

Література

1. Басманов є.і., басманов о.є. моделювання, аналіз і прогнозування вікової структури та відтворення населення україни // вісн. Харк. Нац. Ун-ту. 1999, № 455: геологія - географія - екологія. С. 90-92.

2. Гантмахер ф.р. теория матриц. - м.: наука, 1988, 548 с.

3. Народное хозяйство украинской сср в 1987 году: стат. Ежегодник / госкомстат усср; отв. За вып. В.в. самченко. - к.: техника, 1988, 463 с.

4. Народне господарство української рср у 1991 році: стат. Щорічник / держкомстат україни; відп. За вип. В.в. самченко. - к.: техніка, 1992, 472 с.

5.Грабовецький «економічне прогнозування та планування»