Значення логістики в ринковій економіці

Бондарук н.в., більовський к.е.

Хмельницький національний університет

В роботі досліджено поняття логістики, переваги її використання та стан застосування в україні. З'ясовано вимоги, які висуває впровадження логістичних підходів до інформаційних систем. Досліджено поняття "інформаційна логістика " та переваги поєднання логістичних підходів з сучасними інформаційними технологіями.

Логістика - досить нове поняття: бібліотеки ще не виокремлюють її як самостійний науковий напрям, на підприємствах про неї, схоже, нічого невідомо, а вітчизняних літературних джерел на тему логістики, на відміну від закордонних, дуже мало. Закордонні автори публікацій з логістики підкреслюють її самостійність, у тому числі стосовно маркетингу. У нашій країні поки що логістика не розглядається як автономна, самостійна наука [1].

«відновлення прав логістики» в україні - це питання часу, адже проблема ефективності виробничо- розподільчих відносин є дуже актуальною не тільки в нинішніх кризових умовах, а буде такою i в майбутньому.

Логістика як комплексне управління матеріальними та інформаційними потоками в межах системи має ґрунтуватись на таких принципах:

1. Розгляд руху матеріальних ресурсів від первинного джерела до кінцевого споживача в якості єдиного матеріального потоку, що передбачає виконання таких процесів, як транспортування, завантаження, розвантаження, переміщення, складування i зберігання матеріалів.

2. Впровадження організаційно-управлінських механізмів координації всіх спеціалістів різних служб, що беруть участь в управлінні матеріальним потоком. Результат залежить від того, наскільки успішно вдається зв'язати в систему здійснення комплексу заходів щодо раціоналізації тари, удосконалення складування, оптимізації розміру замовлень i рівня запасів, вибору найвигідніших маршрутів переміщення матеріалів тощо.

Під матеріальним потоком розуміють сукупність сировини, матеріалів, напівфабрикатів, які надходять від постачальників у вигляді предметів праці до виробничих підрозділів і, перетворюються там на свої продукти праці, через канали розподілу надходять до споживачів. Циркуляція матеріальних ресурсів охоплює переміщення їх на склад підприємства, в цехи, транспортування продукції незавершеного виробництва в межах цеху, між цехами і, нарешті, переміщення товарів завершеного виробництва за межі підприємства у сферу їх споживання. Розгляд цих формально різнорідних, а за змістом єдиних процесів як цілісного комплексу має важливе значення.

Очевидно, функції, пов'язані з формуванням матеріального потоку промислового підприємства, технологічно зв'язані, а витрати на їх виконання економічно залежні. Це означає, що зміни в одному з видів діяльності впливають на інші, а намагання знизити окремі витрати без урахування інших можуть зумовити зростання сукупних витрат.

Недостатньо оперативні дії служб постачання можуть негативно позначитись на функціонуванні виробничо-диспетчерського відділу, спричинити перебої в його роботі, a отже, дезорганізувати діяльність служби збуту. Оптимізація функціонування виробничих підрозділів може призвести до перевантаження складів одними видами продукції та нестачі інших. Зниження витрат на транспортування за рахунок зменшення швидкості або відмови від спеціального коштовного пакування, може дорого коштувати для підприємства i, зокрема, спричинити зростання витрат на зберігання запасів. Чим більший розмір партій деталей, котрі запускаються у виробництво, тим менші витрати на переналагодження устаткування, проте витрати на зберігання продукції незавершеного виробництва збільшуються. І навпаки, із зменшенням розміру партії витрати на зберігання знижуються, а на переналагодження устаткування - зростають. Від розміщення виробничих потужностей, складів, пунктів технічного контролю залежать транспортні витрати.

Ще кілька років тому основними для творців логістичних систем були проблеми стосовно фізичних потоків товарів і сировини. Під інформаційним забезпеченням фізичного логістичного процесу руху товарів від постачальника до споживача розуміли лише супроводжувальну інформацію. З розвитком і поширенням логістичних систем на підприємствах і фірмах дедалі більшою відчувалась потреба в розвитку та впровадженні в практику логістичних інформаційних систем, котрі б давали змогу органічно поєднати в єдине ціле всі логістичні субсистеми [2].

Формування інформаційної системи - складний і багатоплановий процес, у якому використовуються всі досягнення сучасної інформаційної технології, новітні комп'ютерні системи, кожна з яких робить можливим успішне керівництво виробничими процесами через використання адекватної інформаційної техніки, методів та форм інформаційного забезпечення логістичної системи в цілому. Нові завдання, що ставляться перед організаторами та керівниками виробництв щодо впровадження логістичних принципів, вимагають від них створення такої інформаційної інфраструктури, яка б давала змогу збирати, організовувати і передавати інформацію відповідно до встановлених завдань. Успішний процес функціонування виробництва неможливий без ідентифікації, стандартизації джерел інформації, і обробки та передачі, тобто без створення комп'ютерної мережі виробництва. Про можливості такої мережі свідчать досягнення комунікаційних мереж західноєвропейських філіалів ibm. Наприклад, усі виробничі підрозділи фірми ibm в німеччині об'єднані для інформаційного забезпечення через комп'ютерну мережу, що є основою комунікаційної системи pr ofs (profess^n^ office). Ця система дає змогу кожному, хто підключився до неї, зв'язатися з будь-яким підрозділом фірми. Сьогодні в цю систему об'єднані більш ніж 26 з 30 тис. Робітників німецького філіалу ibm. Виробнича мережа поряд із системою pr ofs створює інфраструктуру для всього інформаційного потоку фірми. Крім того, ця мережа є інтегральною основою для іншої перспективної мережі, що об'єднує понад 300 тис. Працівників ibm у західній європі.

Інформаційне забезпечення логістики потребує і відповідного програмного забезпечення, завдяки якому вся логістична система, починаючи з субсистем, працювала б як єдине ціле.

Головним при цьому є об'єднання усіх підрозділів через створену інфраструктуру (комунікаційну та інформаційну системи). Це дасть змогу кожному суб'єктові загального виробничого процесу зв'язатися з будь- яким його іншим суб'єктом. Комунікаційна система має охоплювати усіх постачальників і замовників даного підприємства.

Інформаційна логістика дає нові можливості для організації необхідної інформації відповідно до принципів, розроблених логістикою, в чітку систему, основна функція якої - одержання, обробка та передача інформації згідно з поставленими перед системою завданнями. На думку авторитетних спеціалістів і західних компаній, інформаційна інфраструктура, що створюється як у межах окремих виробничих одиниць, так і в фірмі на базі сучасних швидкодіючих еом, відповідного програмного забезпечення, перетворює інформацію з допоміжного (обслуговуючого) чинника на самостійну виробничу силу, яка може, на відміну від інших чинників, постійно та за короткий час підвищувати продуктивність праці й мінімізувати витрати виробництва. Проте, незважаючи на вже доведену на практиці ефективність застосування інформаційної логістики, вона є лише одним з елементів загальної логістичної системи, і успішне її функціонування можливе лише в разі переходу всього виробництва на логістичні принципи. У свою чергу, комплексний логістичний підхід у сфері закупівель, транспортування, складування, виробництва, збуту та розподілу абсолютно неможливий без інформаційної системи [3].

Література

1.Кальченко а.г. основи логістики. - к.: тов-во "знання", коо, 1999. - 135 с.

2.Балабанова л.в., германчук а.м. комерційна діяльність: маркетинг і логістика. - к.: вд "професіонал", 2004. - 288 с.

3. Крикавський є.в. логістика. Основи теорії. - львів: "львівська політехніка", "інтелект-захід", 2004.

- 416 с.