39. Для нормальної роботи верстатів стружка повинна своєчасно відводитися автоматично із зони обробки.
Найбільш просто вирішується завдання транспортування сипучої стружки, яка утворюється при обробці деталей з крихких матеріалів (чавуну, бронзи, алюмінію). Для її транспортування широко застосовуються стрічкові, скребкові, скребково-штангові, ланцюгові, шнекові та інші транспортери.
При обробці сталевих деталей утворюється зливна стружка. Зливна стружка особливо незручна для транспортування. Вона займає великий обсяг при малій щільності, змушує застосовувати транспортуючі пристрої, здатні створювати великі тягові сили з примусовим захопленням стружки. Такими властивостями володіють, наприклад, одно - і двох гвинтові шнекові транспортери.
Залежно від системи видалення стружки застосовують транспортери різних типів: стрічкові, скребкові, шнекові, вібраційні, єршово -штангові.
Стрічкові транспортери володіють високою продуктивністю, дозволяють транспортувати стружку на великі відстані, відрізняються плавністю і безшумністю роботи. Однак стрічкові транспортери знайшли обмежене застосування через конструктивної складності, високої початкової вартості, малої довговічності стрічки та необхідності влаштування бетонованих тунелів.
Скребкові транспортери застосовуються для транспортування дрібної металевої стружки. Ці транспортери видаляють стружку за межі автоматичних ліній і цехів на відстань до 100 м. Транспортери надійні при транспортуванні дрібної стружки, але при попаданні в них сторонніх предметів можуть виходити з ладу.
В останні роки в автоматичних лініях все частіше застосовуються шнекові транспортери, що складаються з гвинта з приводом і жолоба, що охоплює гвинт. Шнекові транспортери використовуються переважно для видалення зливної стружки.
Останнім часом для видалення стружки від автоматичних ліній знаходять застосування також вібраційні транспортери, які являють собою вібруючий жолоб на пружних опорах.
Як відомо, найбільшу складність для відводу і транспортування представляє вита зливна стружка. В даний час розроблені конструкції спеціальних Єршово-штангових транспортерів, призначених для її транспортування.
Імпульсні транспортери для автоматичних ліній і цехів добре себе зарекомендували для видалення стружки з верстатів.
40. Промисловий роботи — автоматична машина, стаціонарна чи пересувна, з виконавчим пристроєм у вигляді маніпулятора, який має декілька ступенів рухомості, і перепрограмовуваним пристроєм програмного керування для виконання у виробничому процесі рухових і керувальних функцій.
Промислові роботи є важливими компонентами автоматизованих гнучких виробничих систем (ГВС), які дозволяють збільшитипродуктивність праці. Типове застосування роботів стосується таких операцій, як зварювання, фарбування, складання, вибірка та встановлення, пакування, контроль продукції та випробування, котрі виконуються з високою надійністю, швидкістю, і точністю.
Промислові роботи класифікуються за такими ознаками:
1. За характером виконуваних технологічний операції: -технологічні — промислові роботи, які виконують основні операції технологічного процесу; -допоміжні — промислові роботи, які виконують допоміжні операції щодо обслуговування основного технологічного устатковання і транспортно-складської системи; -універсальні — промислові роботи, які виконують різнорідні операції.
2. За видом виробництва: -ливарні;-зварювальні;-ковальсько-пресові;-фарбувальні;-транспортно-складські тощо.
3. За системою координат руки маніпулятора: -прямокутна (плоска та просторова);-полярна і циліндрична;-сферична;-ангулярна (кутова) (плоска, циліндрична та сферична).
4. За вантажопідйомністі: -надлегкі ; -легкі ;-середні;-важкі;-надважкі.
5. За типом силового приводу:-роботи з електромеханічними приводами;-роботи з пневматичними приводами;-роботи з гідравлічними приводами;-роботи з комбінованими приводами.
6. За видом програми:-жорсткопрограмовані ;-гнучкопрограмовані;-адаптивні;-інтелектуальні
7. За характером керування:-позиційні;-контурні;-комбіновані.
42. Автоматизація - характеризується звільненням людини не тільки від мускульних зусиль для виконання тих або інших рухів, але і від оперативного управління механізмами, що виконують ці рухи. Залежно від рівня автоматизації вона може бути частковою і повною або, як частіше називають, комплексною.
Нульова ступінь автоматизації - це неавтоматизовані робочі машини, де без участі людини виконуються лише основні технологічні функції.
Перша ступінь автоматизації - це автоматизація окремих машин, створення машин-автоматів і напівавтоматів.
Другий ступінь автоматизації - це автоматизація в масштабах системи машин, створення автоматичних і автоматизованих ліній, гнучких виробничих систем (ГВС) та ін.
Третій ступінь автоматизації - комплексна автоматизація на рівні дільниць і цехів, підприємств у цілому.
Ступінь автоматизації визначається рівнем автоматизації. Оцінка рівня автоматизації здійснюється трьома основними показниками: ступенем обхвату охвату працюючих засобами автоматизації, рівнем механізованої праці в загальних трудовитратах і рівнем автоматизації виробничих процесів.
Якщо ввести поняття коефіцієнта технічного оснащення К, який показує, скільки техніки припадає на кожного робітника (відношення її вартості до річного фонду зарплати), то такий показник буде мати самі різні значення в різних ланках виробничого процесу. Так, наприклад, на автоматичних лініях величина К знаходиться в межах 15 … 25, на потокових лініях механічної обробки К = 1…3, а на вантажно-розвантажувальних і складських роботах К = 0,01…0,1.
Практика показує, що чим нижче технічна оснащеність даної ланки виробничого процесу, тим більші резерви скорочень живої праці, тим ефективніше автоматизація.
43. Комплексно-автоматизований завод (цех, ділянка) - завод (цех, ділянка), в якому виконання всіх технологічних процесів основного і допоміжного виробництва здійснюється за допомогою всіх технологічних процесів основного і допоміжного виробництва здійснюється за допомогою автоматичного устаткування і пристроїв, а людина виконує тільки функції централізованого спостереження, регулювання і управління ходом заданого технологічного процесу.
При комплексно-автоматизованому виробництві допускається на окремих процесах і в підрозділах механізована і ручна праця. Це можливо там, де механізація і автоматизація на даному етапі по техніко-економічних міркуваннях недоцільна.
Наступним кроком на шляху автоматизованого серійного та дрібносерійного виробництва є розробка програмованих і за рахунок цього перенастроюваних засобів, тобто гнучкого устаткування. До них відносяться верстати з числовим програмним управлінням, зокрема оброблювальні центри, промислові роботи і інші види устаткування. Ще більшою гнучкістю володіють системи з гнучких (по управлінню) елементів, що керуються ЕОМ як єдиним цілим.
44. Гнучкі виробничі системи в машинобудуванні. Класифікація цих систем і підрозділів, їх структура. Приклади використання.
Гнучкі виробничі системи (ГВС) – керований засобами обчислювальної техніки комплекс технологічного обладнання, що автоматично адаптовується до змін у програмі виробництва.
До складу ГВС входять гнучкі виробничі модулі (ГВМ) або гнучкі виробничі комірки (ГВК), автоматизована система технологічної підготовки виробництва (АСТПВ) та система забезпечення функціонування (СЗФ).
Застосовується в середньосерійних та великосерійних виробництвах.
Класифікація ГВС
За організаційною структуро:
Гнучкі автоматизовані лінії (ГАЛ) – ГВС, в якій технологічне обладнання розташоване в прийнятній послідовності технологічних операцій.
Гнучкі автоматизовані ділянки (ГАД) – ГВС, в якій функціонування здійснюється за технологічним маршрутом, в якому передбачена можливість зміни первісної послідовності використання технологічного обладнання.
Гнучкі автоматизовані цехи (ГАЦ) – комплекс технологічного обладнання, до складу якого входять автоматизовані та робото технічні лінії та ділянки, що виготовляє вироби заданної номенклатури.
За комплектністю виготовлення виробів:-Операційні; -Предметні ; -Вузлові.
За технологічними ознаками механічної обробки ГВС поділяють на дві групи:
До першої відносять ГВС, що випускають великі серії виробів вузького спектра з високою продуктивністю. Вироби характеризуються високою мірою технологічної та конструктивної подібності.
До другої відносять ГВС, що випускають вироби широкої номенклатури. Вироби характеризуються технологічною різноманітністю.
За методами обробки виробів:
-Зварювальні; -Термічні; -Ливарні ; -Механообробні.
45. Надійність є властивість об'єктів виконувати задані функції, зберігаючи в часі значення встановлених експлуатаційних показників в заданих межах, відповідних заданим режимам і умовам використання, технічного обслуговування, ремонтів, зберігання і транспортування.
Надійність автомата або автоматичної лінії визначається надійністю елементів, що їх становлять, - механізмів, пристроїв, інструментів. Автомат або автоматична лінія може мати два стани: 1) працездатне, коли вони можуть виконувати задані функції – випускати придатну продукцію; 2) непрацездатне, коли вони із-за несправностей механізмів, пристроїв або інструменту не можуть випускати придатну продукцію.
Порушення працездатності і перехід автомата або лінії з працездатного стану в
непрацездатний називають відмовою.
Відмови бувають двох типів:
1) відмови елементів, - коли не спрацьовує який-небудь конструктивний елемент
(механізм, пристрій, інструмент), не виконується робочий цикл, продукція не видається;
2) відмови параметрів, - коли формально всі механізми і пристрої спрацьовують, робочий
цикл виконується, але видана продукція виявляється бракованою.
Інтенсивність відмов – показник відмов невідновлюваних виробів, рівний відношенню середнього числа об’єктів, які відмовили за одиницю часу, до числа об’єктів, які залишилися працездатними.
Сумарна ймовірність відмов є показником безвідмовності неремонтованих і невідновлюваних об'єктів.
Середнє напрацювання до відмови (для невідновлюваного об’єкту) – математичне очікування напрацювання до відмови, його статистична оцінка.
Середній час одиничного простою визначається відношенням середнього сумарного напрацювання до середнього числа відмов при тривалій роботі об’єкта.