21.(29) Подача деталей до місця складання залежно від ступеня автоматизації процесу складання здійснюється в строго певному положенні з бункерних або магазинних завантажувальних пристроїв, спеціальними механізмами або вручну.

Для деталей, що складаються і унеможливлюють використання бункерних завантажувальних пристроїв або магазинів, іноді застосовують квазібезперервні способи подачі, де деталі, що складаються, вирубуються з листа або стрічки або наклеюються на них і подаються до місця складання разом із стрічкою, що їх несе.

22. Перед сполученням деталі, що знаходяться на складальній пози-ції, мають бути зафіксовані у певному положенні. Базування деталей на складальних позиціях проводиться за правилом шести крапок, але при цьому виникає додаткова вимога найбільшої стабільності положення поверхонь, що сполучаються, при коливанні розмірів деталі в межах допуску. Залежно від виду сполучення схеми базування деталей можуть бути різними.

Для здійснення складання деталі на складальній позиції орієнтуються щодо один одного так, щоб їх можна було подальшим рухом безперешкод-но скласти. Просторова відносна орієнтація деталей перед складанням є складним завданням, яке вирішується на базі теорії розмірних. При базуванні деталей, що беруть участь в складальному процесі, необхідний контакт їх поверхонь з відповідними поверхнями пристосувань. Поверхні базування, що належать пристосуванню, повинні мати строго певну форму і розміри, інакше базування не дасть необхідної орієнтації деталі, що складається.

Базування може здійснюватися по зовнішній або внутрішній поверхні деталі, що складається. Тип поверхні вибирається у кожному конкретному випадку. Окрім форми поверхні при виборі способу базування необхідно враховувати шорсткість поверхні і твердість деталей, що складаються.

Взаємна орієнтація поверхонь деталей, що сполучаються, забезпечується конструктивними елементами пристроїв, які базують ці деталі, або спеціальними механізмами. Точність взаємного орієнтування залежить від конструктивних параметрів складального устаткування і розмірних параметрів деталей, що складаються. У загальному випадку взаємна орієнтація виражає знаходження такого відносного розташування поверхонь деталей, що сполучаються, яке при будь-яких відхиленнях розмірів цих поверхонь, що знаходяться в полі допусків, забезпечить їх безперешкодне сполучення.

23. Для того щоб зменшити зусилля сполучення деталей, що складаються, це сполучення проводиться при їх відносному русі. Такий рух зазвичай називають рухом складання. Залежно від роду (вигляду) з'єднань цей рух може бути поступальним, обертальним або комбінованим (складним).

24. Існують два види складання: а) обумовлене, тобто складання до якого пред'являються спеціальні вимоги по точності виконання сполучення і закріплення деталей, що складаються, і б) необумовлене, тобто складання, до точності якого або сполучення деталей, що складаються, не пред'являється яких-небудь особливих вимог.

Обумовлене складання здійснюється наступними методами:

а) методом повної взаємозамінності; б) методом неповної взаємозамінності; в) методом розсортовування деталей, що складаються, на групи (селекцією); г) із застосуванням компенсаторів і д) з індивідуальною пригонкою деталей, що сполучаються. З вказаних методів повна автоматизація складання може бути здійснена при перших трьох методах, а часткова автоматизація - при останніх методах з установкою компенсаторів або пригонкою замикаючого

елементу по місцю вручну.

26. Технологічна схема автоматичного складання органічно пов'я-зана з конструкцією виробу, проте, не всі вироби масового виробництва по своєму конструктивному оформленню допускають автоматичне складання.

Теоретична схема складу виробу дає уявлення про суть складального процесу, його складнощі і в деякій мірі про технологічність виробу з погляду його складання. На ній послідовно представляються склад елементів на кожному ступені складання. Можна побачити склад деталей і вузлів на кожному ступені і складність даного вузла виробу на даному ступені. Загалом, є видимою складність всього виробу.

Схема розташування складальних елементів є вельми наочним документом, що характеризує якісну сторону складу виробу, що складається і його процесу складання. Складання такої схеми нескладне.

Складання схеми технологічного процесу складання допомагає в деякій мірі скласти структурну схему складального устаткування. При складанні технологічної схеми автоматичного складання недостатньо провести оцінку конструкції виробу, а доцільно розглянути зв'язки окремих елементів (деталей), які складають виріб, і специфічні прийоми виконання технологічних операцій.