Аналіз нафтогазового ринку України
На сьогоднішній день питання про стан нафтогазового ринку України є дуже актуальним. У своїй роботі я проаналізую цей ринок оперуючись не тільки даними про ціни, але і створеними зв’язками між підприємствами.
На цьому ринку ми можемо спостерігати двох монополістів це НАК «Нафтогаз» (100% акцій належить державі) і «УкрНафта» (50%+1 акції належать державі і знаходяться в управлінні НАК «Нафтогаз України», а 42% акцій володіє «Приватбанк»). Звісно є приватні підприємства, але їх доля видобутку в загальному по країні складає лише 1-2%.
Споживачів ділять на дві великі групи:
- комунальні господарства і населення;
- промислові підприємства.
Цей ринок є специфічним, справа в тому, що Україна повністю не видобуває достатньої кількості вуглеводнів для задоволення своїх потреб.
Нижче наведена таблиця, яка несе в собі середні данні за останні 2 роки (2006-2007рр) і відображає інформацію про споживання на даному ринку в середньому за рік.
|
|
Нафта і газоконденсат, млн. т/рік |
Газ, млрд. м3/рік |
|
Видобуває НАК «Нафтогаз України» |
1,2 |
19 |
|
Видобуває «Укрнафта» |
3,1 |
3 |
|
Видобувають інші приватні підприємства |
0,2 |
1,2 |
|
ВСЬОГО ВИДОБУТО в Україні |
4,5 |
23,2 |
|
СКІЛЬКИ СПОЖИТОГО в Україні |
15 |
75 |
|
Імпорт |
10,5 |
51,8 |
Тобто ми імпортуємо 69% газу і 70% нафти
Абсолютно весь імпорт газу поставляється через Росію, а саме туркменський і російський газ. Коли ми говоримо про ціну на газ, то тут ми зустрічаємося з монополістом поставки газу на Україну, він є єдиним-компанія «РосУкрЕнерго». Малюнок нижче показує, як пере купляються 1000 м3газу поки дійде до України (данні самі останні)
В даному випадку «РосУкрЕнерго» продає туркменський газ за ціною вищою, при цьому аргументуючи, що він «перемішаний» з російським, але насправді при купівлі визначити яка доля російського газу у купленому не можливо. Ринок корумпований і немає можливості робити прямі поставки, без участі «РосУкрЕнерго» так, як контракти довгострокові. Але зараз розробляються проекти диверсифікації аби туркменський газ і газ інших країн Середньої Азії та Північної Африки надходив до України не через Росію (майбутній газопровід «Білий потік і «Набукко»)
Аналогічна ситуація з нафтою і газоконденсатом.
НАК «Нафтогаз України» і частково «Укрнафта» поставляє газ населенню за цінами, які дорівнюють собівартості видобутку, а інколи і нижчі, а от при продажі на промислові підприємства компанії підвищують ціни. приватні підприємства реалізують свою продукцію через аукціони за ціною значно вищою за собівартість, але в межах країни (експорт уряд забороняє, оскільки в країні дефіцит нафтогазового продукту). Ціни в основному диктує світовий ринок. В зв’язку з тим , що «Укрнафта» керується підконтрольним «Приватбанком» менеджментом (42% акцій належать «Приватбанку») ,то бувають моменти коли вони проводять незалежну політику від держави. Приклад:
- Продають на «свої» заводи нафтопродукти без аукціону;
- Газ призначений для населення продають на аукціоні
Наслідком такого є більший дефіцит і держава покриває збитки за рахунок бюджету.
Активної конкуренції не існує, адже попит більший ніж пропозиція, що урівноважується імпортом, тому кожен учасник ринку прагне як можна більше видобути і продати, як можна вигідніше на аукціоні.
Нафтогазовий ринок пропонує такі продукти:
1. газ
· зріджений газ
2. нафта, газоконденсат
· бензин
· реактивне пальне(керосин)
· дизельне пальне
· оливи
· мазут
На сьогоднішній день існують біологічні замінники:
- виготовлення біопалива з відходів с/г
- вирощування олійної культури (рапсу), що потім використовують для виготовлення палива.
Але доля цих замінників на стільки невелика, що на стан ринку не впливає, попит не зменшується. Хоча зараз проводяться численні експерименти аби замінити чимось нафту(так як ресурси обмеженні).
Звісно розташування нафтогазових підприємств і видобуток відбувається там де є поклади нафти і газу. А саме на території нафтогазових басейнів. В Україні є 3 нафтогазоносні області: Карпатська, Дніпровсько-Донецька, Причорноморсько-Кримська. Планується залучити інвесторів і розпочати буріння в басейнах Чорного і Азовських морів, але для цього зараз готується законодавча база(Закон про розподіл продукції, яким буде закріплена законодавчо частка держави).
Вступити в цей ринок дуже важко, перш за все бо він корумпований, потім потрібен значний стартовий капітал, ще треба отримати ліцензію у Міністерства природних ресурсів на видобуток, яка продається на умовах тренду(повинна, але існує багато порушень). Треба також зазначити про значні витрати на транспортування. Нафту можна транспортувати залізничним, автомобільним транспортом, морським і трубопровідним транспортом, а от газ треба виключно трубопроводами чи у зрідженому стані, що потребує додаткових витрат.
Антимонопольна політика полягає в обмеженні кількості газу одним постачальником і не може перевищувати 7% від загальної кількості газу на ринку країни, аби попередити монополію.
Держава заборонила експорт газу і нафти у зв’язку с дефіцитом, а газ для населення державні і напівдержавні підприємства мусять продавати по пільговим цінам, приватні підприємства продають за цінами аукціону. Також ведеться контроль за технікою безпеки і охороною природи і екології. Держава накладає штрафи за порушення встановлених норм. У країні не стабільна ситуація, ціни прямо залежать від монопольного постачальника «РосУкрЕнерго», тому зараз ведеться робота щодо прямих поставок газу на україну уникаючи посередників.
Як висновок, можна сказати, що якщо ми дістанемо значний капітал, створимо підприємство, купимо ліцензію на видобуток природних ресурсів, закупимо необхідну техніку, наймемо спеціалістів в даній галузі, вирішимо проблеми з поставкою (витрати на доставку), знайдемо споживача (за допомогою ціни, що є оптимальною на ринку), то наш бізнес буде навіть дуже прибутковим за правильного менеджменту.