44.Облік транспортно-заготівельних витрат і торговельних націнок у торгівельних підприємствах.

Стосовно віднесення транспортно-заготівельних витрат (далі — ТЗВ) до складу первинної вартості запасів існує два методи роз­поділу цих витрат: прямого підрахунку та середнього відсотка.Метод прямого підрахунку можна застосовувати на підприєм­ствах із невеликим обсягом обігу товарів. У такому разі суми ТЗВ включають до собівартості одиниць конкретних придбаних това­рів, до яких вони належать.За методу середнього відсотка визначають відсоткове співвід­ношення сум ТЗВ між сумами залишку товарів на складі на кі­нець звітного періоду та сумою запасів, що вибули у звітному періоді. Суму ТЗВ узагальнюють на окремому субрахунку рахун­ків обліку товарів і щомісячно розподіляють між сумою залишку товарів на кінець звітного місяця та сумою товарів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) впродовж звітного місяця. Суму ТЗВ, що стосується товарів, які вибули, ви­значають як добуток середнього відсотка ТЗВ і вартості товарів, Що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, в кореспонденції із якими відображено вибуття цих товарів. Серед­ній відсоток ТЗВ визначають діленням суми залишків ТЗВ на початок звітного місяця і суми ТЗВ за звітний місяць на суму залишку товарів на початок місяця і товарів, що надійшли впро­довж звітного місяця. Приклади розподілу ТЗВ наведено в таб­лиці 4.1. Суму ТЗВ, що припадає на залишок нереалізованих то­варів, відображають у балансі в складі запасів, а решту суми відносять на збільшення собівартості реалізованих товарів.Під час оприбуткування товарів на підприємствах роздрібної торгівлі встановлюють відсоток торговельної націнки, облік якої ведуть на субрахунку 285 «Торгова націнка». На підставі звіту про обіг товарів роблять записи у регістрах бухгалтерського об­ліку з нарахування торговельної націнки:

Дебет рахунків 281, 282         Кредит рахунка 285

Наприкінці звітного періоду складають розрахунок розподілу торговельної націнки між реалізованими й нереалізованими товарами.

Сума торговельної націнки на реалізовані товари визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотка торговельної націнки. Середній відсоток торговельної націнки визначають діленням суми залишку торго­вельних націнок на початок звітного місяця і торговельних наці­нок у продажній вартості одержаних у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості одержаних у звітному місяці товарів.

Списання за розрахунками суми торговельної націнки на реа­лізовані товари відображають за дебетом субрахунку 285 і креди­том субрахунків 281 і 282.

45.Документальне оформлення та обл.ік операцій з повернення товарів.

Якщо під час прийняття товарів встановлено невідповідності між даними товаросупровідних документів і фактично одержа­ними товарами (за кількістю, асортиментом або якістю), склада­ють акт про прийняття матеріалів типової форми № М-7 (зра­зок 4.2), який є юридичним документом для висування претензії винуватцю – транспортній організації або постачальникові. Акт складає комісія, призначена керівником торгового підприємства. До складу комісії залучають: матеріально відповідальну особу підприємства-покупця, представника постачальника, а за немож­ливості його присутності (з дозволу постачальника) – к Бухгалтерський облік обігу товарів на підприємствах постачан­ня, збуту, торгових підприємств і підприємствах громадського хар­чування здійснюють на активному, балансовому, інвентарному ра­хунку 28 «Товари». омпетент­ного працівника незацікавленої організації.

46.Документальне оформлення та облік переоцінки товарів.

Бухгалтерський облік обігу товарів на підприємствах постачан­ня, збуту, торгових підприємств і підприємствах громадського хар­чування здійснюють на активному, балансовому, інвентарному ра­хунку 28 «Товари»