300 Планування аудиту
Мета МСА 300 – встановлення та надання рекомендацій щодо дій та питань стосовно планування аудиту фін.звітів.
Аудиторові слід планувати свою роботу з метою ефективного проведення ауд. перевірки. Планування сприяє забезпеченню належної уваги до важливих ділянок ауд.перевірки, визначенню потенційних проблем, дозволяє виконати роботи в стислий термін за рахунок точного розподілу роботи між членами групи з завдання.
Планування включає розробку заг.стратегії та плану аудиту для зменшення ауд.ризику до прийнятно низького рівня. Заг.стратегія встановлює обсяг, час та напрямок аудиту. Розробка стратегії включає: визначення характеристик завдання, що встановлюють його обсяг; уточнення цілей надання висновку для планування часу аудиту; розгляд важливих факторів (наприклад, визначення рівня суттєвості)
Після визначення заг.стратегії аудитор починає розробляти загальний план. План більш деталізований, ніж стратегія. Питання, які слід урахувати аудитору при розробці загального плану: - Розуміння СГ та його середовища; - Розуміння систем БО і ВК; - Оцінка ризиків суттєвих викривлень; - Характер, час і обсяг процедур; - Керування і нагляд за членами групи з виконання завдання, а також перевірка їхньої роботи; - Інші аспекти.
Дії на початку виконання завдання: виконання процедур щодо продовження співпраці з клієнтом та виконання конкретного завдання(підписання договору); оцінка відповідності етичним вимогам та незалежності; отримання розуміння умов домовленості про ауд. перевірку.
Структура 300: вступ; дії на початку виконання завдання; планування; додаткові міркування щодо перших завдань з аудиту; дата набуття чинності.
315 Розуміння СГ та його середовища
Метою 315 є встановленя стандартів та рекомендацій щодо розуміння СГ та його сер-ща і оцінки суттєвих викривлень при здійсненні ауд.перевірки фін.звітів.
Аудиторові слід отримати таке розуміння СГ та його сер-ща, яке буде достатнім для визначення і оцінки ризиків суттєвого викривлення фін.звітів внаслідок шахрайства або помилки.
Щоб отримати розуміння СГ та його сер-ща, аудитор повинен виконати такі процедури оцінки ризику: запити до найвищого упр.персоналу; аналітичні процедури; спостереження та перевірки. При отриманні даних аудитор може користуватися інф-цією з зовнішніх джерел.
Під час ознайомлення із СГ аудитор повинен отримати розуміння: вибору і застосування ОПП; мети, стратегії, ризиків бізнесу; оцінки та огляду рез-тів фін.д-сті СГ; с-ми ВК; інформаційних систем тощо.
Аудитор повинен виявити і оцінити ризики суттєвого викривлення. Для цього він повинен: - визначити ризики шляхом отримання розуміння СГ і його сер-ща; - з’ясувати, як виявлені ризики можуть вплинути на твердження; - визначити значущість ризиків; визначити вірогідність суттєвих викривлень у фін.звітах.
320 Суттєвість в аудиті
Цей МСА встановлює стандарти і надає рекомендації щодо поняття суттєвості і її взаємозв’язків ауд.ризиком.
Інформація є суттєвою, якщо її пропуск або неправильне відображення може вплинути на економічні рішення користувачів, прийняті на основі фінансових звітів.
Суттєвість залежить від величини суми статті або значущості помилки, допущеної за певних обставин у зв'язку з пропуском або неправильним відображенням.
Оцінка суттєвості є предметом професійного судження. Аудитор повинен оцінювати суттєвість: визначаючи характер, розрахунок часу та обсягу аудиторських процедур; оцінюючи наслідки викривлень.
Між суттєвістю й аудиторським ризиком є зворотній зв'язок: чим вищий рівень суттєвості, тим нижчий аудиторський ризик і навпаки.
Аудиторська оцінка суттєвості і аудиторського ризику на початковій стадії планування може відрізнятися від оцінки після оцінки результатів аудиторських процедур.
Якщо аудитор ідентифікував суттєве викривлення внаслідок похибки, він повинен своєчасно повідомити про це упр.персонал.
Стр-ра МСА 320: вступ; суттєвість; взаємозв’язок між суттєвістю і АР; оцінка наслідків викривлень; інформування про помилки.
330 Ауд.процедури відпов.до оцінених ризиків
Цей МСА встановлює стандарти і надає рекомендації щодо визначення аг.хар-тик, а також планування і виконання подальших ауд.процедур у відповідь на оцінені ризики суттєвого викривлення на рівні фін.звітів і тверджень.
Вимоги МСА 330 включають:
1)загальні дії. Цей розділ вимагає від аудитора визначити заг.дії для розгляду ризиків суттєвого викривлення на рівні фін.звітів.
2)ауд.процедури у відповідь на оцінені ризики. Цей розділ вимагає від аудитора розробляти і виконувати подальші ауд.процедури, включаючи перевірки ефективності процедур контролю, та процедури по суті.
3)оцінювання достатності та відповідності отриманих ауд.доказів. Цей розділ вимагає від аудитора зробити висновок,чи було отримано достатньо відповідних ауд.доказів.
4)документація. Цей розділ встановлює відповідні вимоги до неї.
402 Ауд.міркування стосовно СГ,які звертаються до орг-цій, що надають послуги
Цей МСА встановлює стандарти і надає рекомендації аудиторові в тих випадках, коли СГ звертається до орг-цій, що надають послуги (бухг-кі, консалтингові).
Аудитору слід розглянути, як така орг-ція впливає на с-му ВК СГ, що дозволить йому визначити та оцінити ризики суттєвого викривлення, а також розробити і виконати подальші ауд.процедури. Для отримання розуміння СГ та його сер-ща, аудито повинен визначити значущість д-сті орг-ції, що надає послуги, для СГ. Якщо аудитор викор.висновок такої орг-ції, йому слід перевірити компетентність персоналу такої орг-ції.
Стр-ра МСА: вступ; питання, що розглядаються аудитором; висновок аудитора орг-ції, що надає послуги
500 Ауд.докази
Мета МСА 500 – встановлення та надання рекомендацій щодо того, з чого складаються АД, кількості та якості АД, які слід отримати, та ауд.процедур,які викор-ють аудитори для одержання цих АД.
АД – це вся інф-ця, яку викор.аудитор для формулювання висновків, на яких грунт.ауд.думка. До АД висувається 2 критерії: вони повинні бути достатніми (по к-сті) та відповідними (по якості, тобто доречними та достовірними). На достовірність АД впливає їхнє джерело та хар-тер. Існують такі правила достовірності АД: АД достовірніші, якщо отримані з незал.джерел за межами СГ; АД, отримані з внутр.джерел, достовірніші, якщо процедури ВК є ефективними; АД, отримані власне аудитором, достовірніші, ніж ті АД, що отриані непрямим шляхом; АД достовірніші, якщо вони існують у вигляді документів; оригінали достовірніші за ксерокопії.
Процедури для одержання аудиторських доказів
- Перевірка записів або документів
- Перевірка матеріальних активів
- Спостереження за процесом або процедурою
- Запити - звернення за інформацією до обізнаних осіб
- Отримання підтвердження на запит
- Перерахування (арифметичні процедури)
- Повторне виконання процедур чи заходів контролю
- Аналітичні процедури (склад.з оцінки фін.інф-ції шляхом дослідження важливих зв’язків між фінансовими і не фінансовими даними).
Стр-ра 500:вступ; концепція АД; достатні та відповідні АД; використання тверджень при отриманні АД; ауд. процедури для отримання АД;дата набрання чинності.