2.3. Оцінка фінансового стану ВАТ “Чернігівський інструментальний завод ”
Оцінка фінансового стану підприємства в умовах ринкових відносин особливо важлива для вирішення конкуренції і фінансової стабільності, надійності підприємства як партнера. У значній мірі втрачає значення контроль виконання планів, які регламентують діяльність підприємств, зростає потреба в аналізі платоспроможності і ліквідності підприємства.
Платоспроможність підприємства – це можливість у практичній ситуації, що склалася, погасити всі свої зобов’язання перед контрагентами, банками, акціонерами та іншими суб’єктами підприємницької діяльності.
Платоспроможність підприємства залежить від ліквідності його балансу. За ступенем ліквідності активи підприємства діляться на :
найбільш ліквідні активи – грошові кошти підприємства та короткострокові фінансові вкладення ( А1);
активи, які швидко реалізуються – дебіторська заборгованість та інші активи ( А2 );
активи, які повільно реалізуються – статті розділу 2 “ Запаси і затрати “ за виключенням статті “ Витрати майбутніх періодів “ та статті “Довгострокові фінансові вкладення “, стаття “ Розрахунки з учасниками “ розділу 1 активу (А3 );
активи, які важко реалізуються – статті розділу 1 активу балансу, за виключенням статей , що увійшли в попередню групу (А4 ).
Пасиви балансу групуються за ступенем терміновості їх оплати :
термінові зобов’язання – до них відноситься кредиторська заборгованість ( П1);
короткострокові пасиви – короткострокові кредити і позикові кошти (П2);
довгострокові пасиви – довгострокові кредити та позикові кошти ( П3 );
постійні пасиви – статті розділу 1 пасиву балансу.
Для визначення ліквідності балансу слід співставити підсумки приведених груп активу і пасиву. Баланс вважається ліквідним, якщо мають місце такі співвідношення :
А1 ≥ П1;
А2 ≥ П2;
А3 ≥ П3;
А4 ≤ П4.
Таблиця 2.4
Агрегований баланс для аналізу
ліквідності підприємства , тис. грн.
|
А |
На початок року |
На кінець року |
П |
На початок року |
На кінець року |
|
А1 |
0,5 |
- |
П1 |
134,2 |
331,5 |
|
А2 |
45 |
161,6 |
П2 |
- |
- |
|
А3 |
669,7 |
838,0 |
П3 |
- |
- |
|
А4 |
3562,2 |
3388,7 |
П4 |
4143,2 |
4056,8 |
|
|
4277,4 |
4388,3 |
|
4277,4 |
4388,3 |
Аналіз отриманих даних свідчить про недостатню ліквідність балансу. Наприклад, наявні грошові кошти в декілька разів менше термінових зобов’язань. Це означає, що підприємство, якщо всі кредитори воднораз пред’являть вимогу погасити заборгованість, буде не взмозі розрахуватися в повному обсязі, та в кінцевому підсумку буде вимушене користуватися для цих цілей іншим джерелом (менш ліквідним - дебіторською заборгованістю). В даному випадку це був би найбільш ймовірний вихід, тому що кредитів підприємство не залучає (ні довгострокових, ні короткострокових). Хоча підприємство в цілому, можна сказати,забезпечене оборотними коштами, але всі вони мобілізовані в активи, які повільно реалізуються, і в дебіторську заборгованість.
Але аналізу тільки ліквідних активів підприємства далеко не достатньо для визначення ступеню його платоспроможності, тому на практиці розраховують деякі інші показники.
Коефіцієнти ліквідності в оцінці фінансового стану підприємства є найбільш важливими. Ці показники визначають стан ділової активності підприємства і його ефективність, спроможність наявними власними коштами розрахуватися з кредиторами, акціонерами, бюджетом, банками.
Аналізуючи показники ліквідності за строками, підприємства визначають, наскільки швидко виробничі запаси і дебіторська заборгованість перетворювались у наявні гроші.
На підставі даних другого та третього розділів активу балансу розраховують коефіцієнти ліквідності. На практиці використовують три коефіцієнти ліквідності.
При обчисленні першого показника до ліквідних коштів включають лише грошові кошти у касі, на банківських рахунках, а також цінні папери, які можуть бути реалізовані на фондовій біржі. Цей показник носить назву коефіцієнта абсолютної ліквідності. Він розраховується як відношення суми грошових коштів до короткострокових зобов’ язань.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності дає змогу визначити, яку частину короткострокової заборгованості підприємство може негайно погасити. Він розраховується по формулі :
К1 = ( Кі + Гк ) / П, (2.3)
де Кі - кошти на розрахунковому та інших рахунках ;
Гк - гроші в касі ;
П - поточні зобов’язання.
На початок року : 0,5/134,2 = 0,004
На кінець року : 0 (оскільки грошових коштів немає)
Значення коефіцієнта абсолютної ліквідності повинно бути у межах від 0,2 до 0,35.
Другим коефіцієнтом, який характеризує ступінь ліквідності підприємства, є коефіцієнт критичної ліквідності, який відрізняється від коефіцієнта абсолютної ліквідності тим, що в склад ліквідних коштів включається також дебіторська заборгованість та інші активи. Він обчислюється за формулою:
К2 = ( Кі + Гк + Дз ) / П, (2.4)
де Дз - дебіторська заборгованість.
На початок року : (0,5 + 45)/134,2 = 0,34
На кінець року : 161,6/331,5 = 0,49
Цей показник характеризує прогнозні платіжні можливості підприємства при умові своєчасного проведення розрахунків з дебіторами. Цей коефіцієнт повинен дорівнювати або бути більшим 1.
Третій коефіцієнт ліквідності ( коефіцієнт загальної ліквідності ) має в своєму чисельнику ще й суму виробничих запасів і затрат :
К3 = ( Кі + Гк + Дз + Зз ) / П, (2.5)
де Зз - виробничі запаси і затрати.
На початок року : (0,5+45+669,7)/134,2 = 5,33
На кінець року : (161,6+838,4)/331,5 = 2,53
Проте це вже менш ліквідна стаття коштів порівняно з попередніми, бо на реалізацію запасів потрібний певний час і є невизначеність у її кінцевому результаті.
Обчислення трьох різних показників ліквідності обумовлено потребою зробити висновок про стійкий фінансовий стан контрагентами, виходячи із стосунків з підприємством. Наприклад, для постачальника сировини, матеріалів та послуг значний інтерес представляє перший показник; для банка підприємства, яке кредитується - другий, для володаря акцій і облігацій підприємства - третій.
Таблиця 2.5
Аналіз показників ліквідності підприємства
|
Показники |
На початок року |
На кінець року |
|
Грошові кошти, тис. грн. |
0,5 |
--- |
|
Дебіторська заборгованість, тис. грн. |
45 |
161,6 |
|
Запаси і затрати, тис. грн. |
669,7 |
838,4 |
|
Поточні зобов’язання, тис. грн. |
134,2 |
331,5 |
|
Коефіцієнт абсолютної ліквідності |
0,004 |
--- |
|
Коефіцієнт критичної ліквідності |
0,34 |
0,49 |
|
Коефіцієнт загальної ліквідності |
5,33 |
2,53 |
Згідно таблиці 2.3 можна зробити висновки про не досить високий рівень ліквідність підприємства за період, що аналізується. Це звичайно свідчить про нестабільне фінансове становище підприємства на протязі всього періоду.
Згідно отриманим даним, коефіцієнт абсолютної ліквідності дуже низький. Його значення свідчить про те, що тільки 0,4% короткострокової заборгованості підприємство може погасити негайно.
Коефіцієнт критичної ліквідності теж має низьке значення, яке майже вдвічі нижче оптимального. На кінець періоду цей показник декілька збільшився за рахунок збільшення дебіторської заборгованості. А оскільки даний коефіцієнт має вирішальне значення для банків, так як характеризує ступінь надійності підприємства при поверненні кредитів, тенденція до збільшення свідчить на користь підприємству.
Тобто показники абсолютної і критичної ліквідності набагато нижчі нормативних значень. Це визвано перевищенням темпів росту поточної заборгованості темпів росту ліквідних коштів підприємства.
Високими лишаються тільки показники загальної ліквідності. Але вони також мають тенденцію до зменшення. На жаль, високі проказники загальної ліквідності свідчать не про стабільний фінансовий стан підприємства і про ефективність його діяльності, а про наявність у підприємства понаднормативних виробничих запасів, що не є позитивною рисою при аналізі фінансового стану підприємства.
Аналіз ліквідності активів підприємства допомагає визначити можливість покриття зобов’язань активами, строк перетворення яких у грошові кошти відповідає строку погашення зобов’язань.
Для аналізу платоспроможності підприємства використовують такі показники :
загальний коефіцієнт покриття;
коефіцієнт співвідношення кредиторської і дебіторської заборгованості.
Поточний або загальний коефіцієнт покриття розраховується по формулі :
Кпз =АпП, (2.6)
( ф.1, ряд.150 - ряд.120 + ряд.320 ) / ф.1, ряд.750,
де Ап - поточні активи.
Коефіцієнт покриття показує, скільки грошових одиниць оборотних засобів припадає на кожну грошову одиницю короткострокових зобов’язань. Тобто він характеризує достатність оборотних коштів підприємства для погашення своїх боргів протягом року.
Критичне значення коефіцієнту покриття дорівнює 1, а значення коефіцієнта покриття у межах 1 - 1.5 свідчить про те, що підприємство своєчасно ліквідує борги.
Коефіцієнт співвідношення кредиторської і дебіторської заборгованості обчислюється за формулою :
Ккд = Кр / Др, (2.7),
ф.1, сума ряд. 630 720 / ф.1, сума ряд. 170 240,
де Кр - кредиторська заборгованість ;
Др - дебіторська заборгованість.
Якщо кредиторська заборгованість перевищує дебіторську, необхідно з’ясувати причини такого стану. Це може бути пов’язано з труднощами при реалізації продукції тощо.
Таблиця 2.6
Аналіз показників платоспроможності підприємства
|
Показники |
На початок періоду |
На кінець періоду |
|
Поточний або загальний коефіцієнт покриття |
4,43 |
3,01 |
|
Темпи росту поточного коефіцієнту покриття, % |
|
67,95 |
|
Коефіцієнт співвідношення кредиторської і дебіторської заборгованості |
14,75 |
2,05 |
|
Темпи росту коефіцієнта співвідношення кредиторської і дебіторської заборгованості, % |
|
13,89 |
Загальний коефіцієнт покриття підприємства на протязі всього періоду, що аналізується, залишався досить високим і відповідав нормативному значенню (навіть перевищував його). Тобто на початок звітного періоду на кожну гривню короткострокових зобов’язань припадало 4,43 гривні поточних активів; на кінець періоду – 3,01 гривні.
Відбувається також значне перевищення обсягу кредиторської заборгованості над обсягом дебіторської. Але слід також відмітити тенденцію цього показника до зниження. Так, на кінець періоду він зменшився на 86,11%. Високе перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською свідчить про проблеми при реалізації продукції і розрахунках з постачальниками.
Таким чином, підприємство можна назвати ліквідним і платоспроможним. Через брак ліквідних коштів підприємство нездатне покрити короткострокових зобов’язань. Більшість коштів підприємства мобілізовані в виробничі запаси і затрати, які є важкореалізуючимися активами і не можуть забезпечити високу платоспроможність підприємства.
Причинами нестачі ліквідних оборотних засобів також є збитковість діяльності підприємства, що веде до нестачі власних джерел для самофінансування, а також відволікання коштів у дебіторську заборгованість та високий показник кредиторської заборгованості.
Одним з найважливих показників , що характеризують фінансову стійкість підприємства , є показник питомої ваги загальної суми власного капіталу в підсумку усіх коштів , авансованих підприємству, тобто відношення загальної суми власного капіталу до підсумку балансу підприємства .В практиці цей відносний показник отримав назву коефіцієнт автономії . По ньому дивляться , наскільки підприємство незалежно від позикового капіталу.
Коефіцієнт автономії=Власний капітал/Загальна сума капіталу (2.8)
Чим більше у підприємства власних коштів , тим легше йому справлятись з негараздами економіки , і це добре розуміють кредитори підприємства та його керівники . Ось чому останні намагаються збільшувати з року в рік абсолютну суму власного капіталу підприємства .Такі можливості є насамперед у добре функціонуючих підприємств . Маючи великі прибутки , вони намагаються утримати значну їх частину в обігу підприємства шляхом створення резервів з валового та чистого прибутку або прямого зачислення у власний капітал нерозподіленого на дивіденди частини чистого прибутку.
Для коефіцієнту автономії бажано , щоб він перебільшував по своїй велічині 50% . В цьому випадку його кредитори почувають себе спокійно , бо знають , що весь позиковий капітал може бути компенсований власністю підприємства .
Таблиця 2.7
Оцінка динаміки показника автономії
підприємства
|
Показники |
На початок року |
На кінець року |
|
Власні кошти, тис. грн. |
4143,2 |
4056,8 |
|
Загальна сума джерел коштів, тис. грн. |
4277,4 |
4388,3 |
|
Коефіцієнт автономії |
0,969 |
0,924 |
|
Темпи росту, % |
-- |
95,36 |
Доля власних коштів у загальній сумі джерел коштів досить висока. Але на кінець року трапилось зниження коефіцієнту на 4,64%.
Взагалі отримані дані свідчать про високу ступінь незалежності підприємства від зовнішнього фінансування.
Похідними від коефіцієнта автономії є такі показники, як коефіцієнт фінансової залежності та коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів.
Коефіцієнт фінансової залежності є зворотним до коефіцієнту автономії. Збільшення цього показника в динаміці означає збільшення долі позикових коштів у фінансуванні підприємства .Якщо його значення знижується до одиниці (100%) , то підприємство повністю фінансується за рахунок власних коштів.
Коефіцієнт фінансової стійкості вираховується як співвідношення власних і позикових коштів. Перевищення власних коштів над позиковими свідчить про те, що підприємство має достатній запас фінансової стійкості і відносно не залежить від зовнішніх фінансових джерел. Коефіцієнт фінансової стійкості повинен дорівнювати 0.85 - 0.90.
Таблиця 2.8
Аналіз динаміки коефіцієнту фінансової стійкості
підприємства
|
Показники |
На початок року |
На кінець року |
|
Власні кошти, тис. грн. |
4143,2 |
4056,8 |
|
Позичені кошти, тис. грн. |
134,2 |
331,5 |
|
Коефіцієнт фінансової стійкості |
30,87 |
12,24 |
|
Темпи росту, % |
-- |
39,65 |
Показник фінансової стійкості підприємства відповідає нормативному значенню, навіть в кілька разів перевищує його.
Різке зниження коефіцієнту обумовлено підвищенням обсягу позикових коштів майже в 2,5 рази.
Але більш чітко ступінь залежності підприємства від залучених коштів виражається у коефіцієнті співвідношення залучених та власних коштів . Він показує , яких коштів у підприємства більше - залучених чи власних. Чим більше коефіцієнт перевищує одиницю , тим більше залежність підприємства від залучених коштів . Допустимий рівень залежності визначається умовами роботи кожного підприємства і , в першу чергу, швидкістю обігу обігових коштів .
Коефіцієнт співвідношення позичених і власних коштів є часткою від ділення всієї суми зобов'язань по залучених позичених коштах на суму власних коштів. Він показує, скільки позичених коштів залучило підприємство на 1 грн. вкладених у активи власних коштів.
Таблиця 2.9
Аналіз динаміки і темпів росту показника
співвідношення показника співвідношення
позичених і власних коштів
|
Показники |
На початок року |
На кінець року |
|
Позичені кошти, тис. грн. |
134,2 |
331,5 |
|
Власні кошти, тис. грн. |
4143,2 |
4056,8 |
|
Коефіцієнт співвідношення позичених і власних коштів |
0,03 |
0,08 |
|
Темпи росту, % |
- |
266,67 |
Згідно даних таблиці на кожну гривню вкладених в активи підприємства власних коштів на початок року припадало 3 коп. позикових коштів, на кінець року – 8 коп.Тобто підвищився рівень фінансової залежності підприємства від позикових коштів.
Стан обігових коштів відображається в показниках забезпеченості матеріальних запасів власними оборотними коштами та маневрування власних коштів.
Забезпеченість матеріальних запасів власними оборотними коштами – це співвідношення власних оборотних коштів та матеріальних запасів, тобто показник того, в якій мірі матеріальні запаси покриті власними джерелами та не потребують залучення позикових.
Коефіцієнт маневрування власних оборотних коштів визначається співвідношенням власних оборотних коштів підприємства та власного капіталу.
Коефіцієнт = Власні оборотні кошти / Власний капітал (2.9)
маневрування
Коефіцієнт маневрування показує, яка частина власних коштів підприємства знаходиться в мобільній формі, яка дозволяє відносно вільно маневрувати цими коштами. Забезпечення власних поточних активів власним капіталом є гарантією стійкості фінансового стану при нестійкій кредитній політиці. Високі значення коефіцієнту маневрування позитивно характеризує фінансовий стан.
Деякі автори вважають оптимальним значення цього показника рівним 0,5, а для показника забезпеченості власними оборотними коштами матеріальних запасів пропонується критерій на рівні не нижче 0,6. Але ці критерії, що пропонуються, може бути взяти під сумнів.
Таблиця 2.10
Аналіз динаміки і темпів росту маневреності
власних коштів
|
Показники |
На початок року |
На кінець року |
|
Власні оборотні кошти, тис. грн. |
581 |
668,1 |
|
Джерела власних коштів, тис. грн. |
4143,2 |
4056,8 |
|
Коефіцієнт маневреності власних коштів |
0,14 |
0,165 |
|
Темпи росту, % |
--- |
117,86 |
В 1999 році гнучкість використання власних коштів підприємства досить висока.
Рівень показника забезпеченості матеріальних запасів власними оборотними коштами оцінюється насамперед в залежності від стану матеріальних запасів. Якщо їх велічина значно перевищує обумовлену потребу, то власні оборотні кошти можуть покривати лише частину матеріальних запасів, тобто показник буде менше одиниці. Навпаки, при недостатньості у підприємства матеріальних запасів для безперебійного здійснення діяльності, показник може бути вище одиниці, але це не буде свідчити про гарний фінансовий стан підприємства.
Рівень коефіцієнту маневрування залежить від характеру діяльності підприємства : в фондомістких виробництвах його нормальний рівень повинен бути нижче, ніж в матеріаломістких (оскільки в фондомістких значна частина власних коштів є джерелом покриття основних виробничих фондів). З фінансової точки зору чим вище коефіцієнт маневрування, тим кращий фінансовий стан.
В чисельнику обоїх показників – власні оборотні кошти, тому в цілому покращення стану оборотних коштів залежить від опереджувального зростання суми власних оборотних коштів у порівняння із зростанням матеріальних запасів та власних джерел коштів.
Таблиця 2.11
Аналіз динаміки і темпів росту маневреності
матеріальних запасів
.
|
Показники |
На початок року |
На кінець року |
|
Власні оборотні кошти, тис. грн. |
581 |
668,1 |
|
Матеріальні запаси, тис.грн. |
669,7 |
838 |
|
Коефіцієнт маневреності матеріальних запасів |
0,86 |
0,79 |
|
Темп росту, % |
|
91,86 |
Тобто, як бачимо з таблиці, матеріальні запаси на початок та кінець року покривалися власними оборотними коштами відповідно на 86% та 79%.
Індекс постійного активу – коефіцієнт, що характеризує долю основних засобів та позаоборотних активів в джерелах власних коштів.
Індекс постійного активу=Нерухомість : Джерела власних коштів (2.10)
Таблиця 2.12
Аналіз динаміки і темпів росту індексу постійного активу
|
Показники |
На початок року |
На кінець року |
|
Нерухомість |
3562,2 |
3388,7 |
|
Джерела власних коштів |
4143,2 |
4056,8 |
|
Індекс постійного активу |
0,86 |
0,84 |
|
Темп росту,% |
|
97,67 |
В нашому прикладі значення індекса постійного активу досить високе : на протязі звітного періоду воно майже не змінилось та складало на початок та кінець звітного періоду відповідно 0,86 та 0,84.
Дуже важливим показником фінансової стійкості є коефіцієнт реальної вартості майна (він також має назву коефіцієнт реальної вартості основних та матеріальних оборотних коштів в майні підприємства). Він визначає, яку долю в вартості майна складають засоби виробництва. Коефіцієнт розраховується як відношення сумарної велічини основних засобів (по залишковій вартості), виробничих запасів, незавершеного виробництва та малоцінних і швидкозношувальних предметів (по залишковій вартості) до вартості активів підприємства (валюти балансу).
Коефіцієнт реальної вартості майна = Реальні активи : Загальна сума капіталу (2.11)
Цей коефіцієнт визначає рівень виробничого потенціалу підприємства, забезпеченість виробничого процесу засобами виробництва. Він є дуже важливим, якщо дане підприємство бажає встановити договірні відносини з новими партнерами – постачальниками або покупцями. Коефіцієнт реальної вартості майна у таких постачальників або покупців допоможе підприємству скласти уяву про їх виробничий потенціал та доцільність укладання договорів з ними з цієї точки зору.
Нормальним вважається обмеження, коли реальна вартість майна складає більш 0,5 від загальної вартості активів.
Таблиця 2.13
Аналіз динаміки і темпів росту коефіцієнту реальної вартості майна
|
Показники |
На початок року |
На кінець року |
|
Реальні активи |
3754,8 |
3642,4 |
|
Загальна сума капіталу |
4277,4 |
4388,3 |
|
Коефіцієнт реальної вартості майна |
0,88 |
0,83 |
|
Темп росту,% |
|
94,32 |
Згідно даних таблиці 2.10 рівень виробничого потенціалу підприємства дуже високий, хоча на кінець періоду він декілька зменшився.
З метою визначення рівня фінансової стійкості підприємства оцінюються також показники, які характеризують забезпеченість запасів і затрат відповідними джерелами їх фінансування.
Власні оборотні засоби :
Ф1 = ф.1, ( ряд.495 гр.3 + ряд.495гр.4 ) х 0.5 - ряд.070-ряд.150 (2.12)
Другим показником, який характеризує фінансову стійкість підприємства і показує забезпеченість запасів і затрат довгостроковими джерелами фінансування є власні довгострокові і середньострокові джерела формування запасів і затрат :
Ф2 = Ф.1, ( ряд.495 гр.3 + ряд.495 гр.4 ) х 0.5 + ряд.530 + ряд.600 + ряд.610 - ряд.070 - ряд.150 (2.13)
Розраховується також загальна сума основних джерел формування запасів і затрат :
Ф3 = ф.1, ( ряд.495 гр.3 + ряд.495 гр.4 ) х 0.5 + ряд.530 + ряд. 600 + ряд.610 - ряд.070 - ряд.050 + ряд.620 (2.14)
При оцінці вищезазначених показників можливі такі варіанти ситуацій :
абсолютна стійкість підтверджується, якщо :
Ф1 ³ 0, Ф2 ³ 0, Ф3 ³ 0 ;
при цьому Ф1 коливається від 0 до 1300 тис. грн. ; Ф2 - від 0 до 1500 тис. грн. ; Ф3 - від 0 до 2300 тис. грн. ;
нормальна стійкість підтверджується, якщо :
Ф1< 0, Ф2 ³ 0, Ф3 ³ 0 ;
при цьому Ф1 коливається від - 100 до - 1500 тис. грн. ; Ф2 - від 0 до 1500 тис. грн. ; Ф3 - від 0 до 2300 тис. грн. ;
нестійкий фінансовий стан підтверджується, якщо :
Ф1 < 0, Ф2< 0, Ф3 ³ 0 ;
при цьому Ф1 коливається від - 100 до - 1500 тис. грн. ; Ф2 - від - 50 до - 1300 тис. грн. ; Ф3 - від 0 до 2300 тис. грн. ;
кризовий фінансовий стан підтверджується, якщо :
Ф1 < 0, Ф2< 0, Ф3 < 0 ;
при цьому Ф1 коливається від - 100 до - 1500 тис. грн. ; Ф2 - від - 50 до - 1300 тис. грн. ; Ф3 - від - 10 до - 500 тис. грн..
Як видно зданих таблиці 2.14, підприємство в 1999 році знаходиться у критичному стані. Показники забезпечення запасів і затрат відповідними джерелами їх формування мають тенденцію до зниження, що негативно сказується на рівні фінансової стійкості підприємства.
Від'ємні значення показників свідчать про неспроможність підприємства забезпечити запаси, затрати та основні засоби джерелами їх формування.
Таблиця 2.14
Зведена таблиця показників, які характеризують
забезпеченість запасів і затрат відповідними
джерелами їх формування, тис. грн.
|
Показники |
На початок року |
На кінець року |
|
Ф1 |
-131,9 |
-127,1 |
|
Ф2 |
0 |
0 |
|
Ф3 |
537,8 |
711,3 |
Таким чином, підприємство має нестійке фінансове становище. З одного боку, підприємство має достатньо високу долю власних коштів в загальній сумі джерел їх формування і досить високий рівень незалежності від зовнішнього фінансування, але з другого боку, цих коштів не вистачає для того, щоб забезпечити ними виробничі запаси і затрати підприємства.