Єдність та відмінність катагорій “попит” і “потреба”.
Потреби – це специфічний стан людини (групи людей чи суспільства в цілому), який зявляється через те, що людина по-перше ісснує як біологічна істота, є частиною сусп системи, завжди взаємодіє з навколишнім середовищем (сус-вом і природою). Потреби – це субєктивне відчуття недостатнього задоволення, завжди повязане з намаганням людини позбутися чи хоча б зменшити це відчуття. Потреба стає рушійною силою поведінки індивідуума на ринку. Вони постають та існують незалежно від нашої волі чи бажання.
Попит – це побажання (зовнішня форма виявлення потреб) споживачів з урахуванням їхньої купівельної спроможності.
2. Сутність та визначення поняття “маркетинг”.
3. Обєкти та субєкти маркетингу.
Походження терміну... До кінця 19ст. термін М. використ для сфери торгівлі. Зараз різні підходи до визначення: функціональний, товарний, системно-поведінковий, інституційний, націон, управлінський.
М – це сис-ма взаємозв’язаних дій стосовно планування та втілення в життя задуму, який на основі ціноутворення, просування та розподілу ідей, товарів, та послуг, завдяки обліку, задовольняє потреби споживачів. 2)це вміння знайти потребу і її задовольнити, 3)Котлер: соц та управлінський процес, який дозволяє окремим особам та групам осіб задовольняти свої потреби за допомогою створення ними товарів та споживчих цінностей.
Концептуальне розуміння М: М – це інтегрована, орієнтована на споживача і прибуток фірми філософія бізнесу за умов конкуренції і ринкових відносин.
Мета: задоволення потреб споживачів.
ОБ'ЄКТИ – елементи М на які направлена діяльність – товари, послуги, ідеї.
СУБ'ЄКТИ – це п-ва, організації, окремі особи, між якими існують маркетингові зв'язки – виробники, посередники, споживачі. М. трикутник: П-воß(маркетинговий зв'язок)àСпоживач (вершина) ß(інструментарій)àконкуренти. Між п-вом і конкурентами встановл зв'язок через конкурентоспроможність продукції.
4. Сутність та еволюція концепцій маркетингу.
Концепція М – це зорієнтована на споживача інтегрована цільова філософія п-ва, організації чи п-ця. Основні чинники: попит і пропозиція.
1)ВДОСКОНАЛЕННЯ В-ВА (виробнича – поч. 20ст.): Використов, коли: а)AD>AS à треба обсяги в-ва, б)собівартість дуже висока і треба продуктивність, в)попит можна знижуючи ціну. (“70% пряма” – при подвоєнні обсягу в-ва, щоразу відбувається ¯ витрат на 30%). Але не треба забувати, що товар доступний за ціною має подобатись!
2)ВДОСКОНАЛЕННЯ ТОВАРУ (товарна – до сер 20х рр.) – а)AD<AS, б)¯ ціна не є найважл аргументом для вибору товару. Необхідно якість, асортимент, відрізнятися. АЛЕ: “маркетингова короткозорість”!
3)ЗБУТОВА (до сер 30х рр.): споживачі не купуватимуть, доки не прикладуть зусилля у сфері збуту і стимулюванні продажу (на ринку багато товарів і всі однакової якості). Мета – зорієнтувати саме на свій товар. AD<AS. Для товарів пасивного попиту, інколи у випадку перев-ва (АЛЕ!...)
4)МАРКЕТИНГУ: визначення потреб цільової аудиторії, задоволення їх більш ефективним товаром, аніж у конкурентів. Відштовхується від інтересів споживача.
5)СУЧАСНА концепт М: (соц-етична, екологічна...) – теж саме, що і 4-та концепція, але одночасно добробуту споживачів та сус-ва в цілому, орієнтованість на все сус-во.